З метою забезпечення якості вищої освіти та її інтеграції в європейське та світове освітнє співтовариство

1. Схвалити Концепцію організації підготовки магістрів в Україні, що додається.

2. Департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.) з урахуванням пропозицій центральних органів виконавчої влади і вищих навчальних закладів подати у місячний термін проект Програми організації підготовки магістрів в Україні.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Фінікова Т.В.

1. Виходячи з високої динаміки сучасного ринку праці, необхідності орієнтації магістрів на його конкретні сегменти та з метою максимально ефективного використання науково-педагогічного потенціалу вищих навчальних закладів пропонується здійснення підготовки магістрів за спеціальностями та освітніми програмами.

Національна рамка кваліфікацій може визначати можливі кваліфікації для магістрів певного напряму підготовки, а вищі навчальні заклади обиратимуть одну чи дві з них для своїх магістерських програм.

Можлива реалізація схеми за якою кваліфікації за класифікатором професій присвоюються при здобутті освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, а для магістрів кваліфікація формулюється як назва освітньої програми.

2. Освітні програми підготовки магістрів можуть бути поділені на:

- дослідницькі, що передбачають поглиблення досліджень в одній з наукових галузей;

- професійні, що передбачають розвиток професійних та формування управлінських компетенцій у певній галузі професійної діяльності;

- кар'єрні, що передбачають вдосконалення (просування) здобутих теоретичних знань і практичного досвіду для кар'єрного зростання та підготовки до здійснення управлінської діяльності.

Відповідно до класифікації програм можуть існувати дипломи професійного, дослідницького та кар'єрного магістра.

Важливість цього розподілу виходить з необхідності відділити підготовку майбутніх наукових і науково-педагогічних працівників, а також посилити практичну спрямованість професійних магістерських програм. Кар'єрні магістратури можна розглядати як один з видів післядипломної освіти.

За одним напрямом підготовки можуть існувати як дослідницькі, так і професійні освітні програми підготовки магістрів. Дослідницькі університети зобов'язуються здійснювати не менше 25% програм підготовки магістрів як дослідницькі.

Усі інтегровані програми підготовки магістрів на базі повної загальної середньої освіти повинні бути професійними.

Усі раніше здобуті дипломи магістрів можна кваліфікувати як професійні, а як виняток вважати магістерськими дипломи дворічних програм денної форми навчання.

Керівником магістерських програм за напрямом підготовки може бути лише особа з науковим ступенем доктора наук або вченим званням професора.

3. З метою створення належних умов для сполучення теоретичної та практичної підготовки магістрів необхідно подовжити нормативний термін навчання магістрів з усіх напрямів до 1,5 - 2 років (як зафіксовано в проекті Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про вищу освіту"). Вже при півторарічній тривалості магістерської підготовки можна відводити останнє півріччя на практику та магістерську роботу без скорочення мінімального річного періоду теоретичного навчання.

Перехід на 1,5 роки можна здійснити в 2010 році, що дозволить пом'якшити для вищої школи наслідки від переходу загальної середньої освіти на 12-річну програму. Надалі слід зберігати визначену в документах Болонського процесу сукупну тривалість навчання на двох циклах не менше 300 кредитів, тобто 5 років. Це означає необхідність переходу на дворічну магістратуру для випускників трирічного бакалаврату.

Дослідницькі програми підготовки магістрів мають бути дворічними. Загальний термін навчання в дослідницькій магістратурі (на базі трирічного бакалаврату) та аспірантурі (у сучасних термінах) має складати шість років з можливим поділом: 2 + 4 або 3 + 3. Дослідницькі програми здійснюються лише за денною формою навчання.

Професійні програми підготовки магістрів за заочною формою навчання повинні мати термін навчання на 0,5 року більший від денної без зміни кількості кредитів.

4. При розробленні стандартів вищої освіти для освітньо-кваліфікаційного рівня магістра з нормативною тривалістю навчання в 1,5 - 2 роки необхідно встановити таку структуру загального навчального часу (усюди кредити ECTS):

Для дослідницької магістратури практична підготовка не виділяється окремо, а здійснюється під час виконання магістерської роботи. Вибіркова частина змісту освіти може досягати 2/3 від обсягу теоретичного навчання.

Для професійної магістратури вибіркова частина змісту освіти складає 60% від обсягу теоретичного навчання.

Нормативні дисципліни встановлюються за напрямом підготовки (окремо для професійних та дослідницьких програм), а вибіркові дисципліни формують освітню програму. У переліку нормативних дисциплін можна передбачити вивчення зі складанням екзаменів дисциплін:

Українська мова (для науки, аналітичної сфери та управління) - 72 год./2 кр.,

Корпоративна соціальна відповідальність (у т.ч. окремим модулем Охорона праці в галузі) - 72 год./2 кр.

Для дослідницьких програм можна визначити нормативними також дисципліни:

Історія науки (за галуззю знань) - 108 год./3 кр.,

Основи наукових досліджень та організація науки - 108 год./3 кр.,

Педагогіка і методика викладання у вищій школі - 108 год./3 кр.

Обсяг аудиторного навантаження для учасників магістерських програм не повинен перевищувати 10 год. на 1 кредит ECTS для денної форми навчання, 6 год. на 1 кредит ECTS для інших форм навчання.