1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ
Н А К А З
25.07.2008 N 91
Про затвердження Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом
Відповідно до положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підпункту 15 пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258, із змінами, внесеними Указом Президента України від 11 квітня 2007 року N 291,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом (додається).
2. Структурним підрозділам Національної служби посередництва і примирення забезпечити дотримання норм затвердженого пунктом 1 цього наказу Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом, при здійсненні сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів).
3. Наказ Національної служби посередництва і примирення від 27 жовтня 2003 року N 493 "Про затвердження Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом" вважати таким, що втратив чинність.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова Національної служби
посередництва і примирення

О.Окіс
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Національної служби
посередництва і примирення
25.07.2008 N 91
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників, профспілки, розгляду вимог найманих працівників, профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом
1. Загальні положення
1.1. Це Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників, профспілки, розгляду вимог найманих працівників, профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом (далі - Положення) розроблене відповідно до положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
1.2. Відповідно до статті 17 Кодексу законів про працю України:
- колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені якого укладено цей договір;
- у разі реорганізації підприємства, установи, організації колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін;
- у разі зміни власника чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року. У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору;
- у разі ліквідації підприємства, установи, організації колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.
1.3. Для цілей цього Положення терміни вживаються у такому значенні:
боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;
банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів);
досудова санація - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство;
розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство;
санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника;
реструктуризація підприємства - здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів;
керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника;
ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;
ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку;
арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.
2. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) під час відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
2.1. В разі здійснення досудової санації сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів, первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та керівник або орган управління боржника.
2.2. В разі, якщо господарським судом визначено розпорядника майна, а функції управління виконує керівник або орган управління боржника, то сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та керівник або орган управління боржника.
2.3. В разі, якщо за клопотанням комітету кредиторів виконання обов'язків керівника боржника ухвалою господарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника, то сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів, первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та розпорядник майна.
2.4. В разі, якщо господарським судом винесено ухвалу про санацію і керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, а повноваження органів управління передаються керуючому санацією, то сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та керуючий санацією.
2.5. В разі, якщо господарським судом винесена постанова про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора, то сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів, первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та ліквідатор.
3. Формування вимог найманих працівників та визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси, на виробничому рівні
3.1. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" вимоги найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації, їх структурного підрозділу.
Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" уповноважений найманими працівниками на представництво орган є єдиним повноважним представником найманих працівників до моменту припинення такого спору (конфлікту).
3.2. Затвердження вимог найманих працівників (в т.ч. окремої категорії найманих працівників) і визначення органу чи особи (осіб), які будуть представляти їх інтереси, зборами (конференцією) найманих працівників здійснюється наступним чином:
3.2.1. У роботі зборів (конференції) найманих працівників мають право брати участь усі працюючі штатні наймані працівники підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу (окремої категорії найманих працівників).
3.2.2. У роботі зборів (конференції) найманих працівників також мають право брати участь власник або уповноважений ним орган (представник), представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, працівники Національної служби посередництва і примирення та за згодою учасників даних зборів (конференції) інші представники об'єднань громадян.
3.2.3. Збори (конференція) найманих працівників скликаються за ініціативою виборного органу первинної профспілкової організації чи іншого уповноваженого найманими працівниками органу або ініціативної групи найманих працівників (окремої категорії найманих працівників), а також за пропозицією не менш як третини від загальної кількості працюючих штатних найманих працівників підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.
3.2.4. Інформація про скликання зборів (конференції) найманих працівників доводиться до відома найманих працівників підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу (окремої категорії найманих працівників), як правило, не пізніш як за 7 календарних днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення зборів (конференції), питань, які передбачається винести на їх обговорення.
3.2.5. У випадках, коли скликання зборів найманих працівників утруднене через багатозмінність або територіальну роз'єднаність цехів, відділів та інших структурних підрозділів, можуть скликатися конференції найманих працівників.
Норми представництва, як правило, встановлюються наступні:
- на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників до 300 осіб - 1 представник від 5 найманих працівників;
- на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників від 300 до 1000 осіб - 1 представник від 10 найманих працівників;
- на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників від 1000 до 3000 осіб - 1 представник від 20 найманих працівників;
- на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників від 3000 до 6000 осіб - 1 представник від 30 найманих працівників;
- на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників від 6000 осіб - 1 представник від 40 найманих працівників.
За рішенням ініціаторів скликання конференції найманих працівників, в разі необхідності, можуть бути встановлені інші норми представництва на засадах пропорційного представництва найманих працівників підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.
Представники найманих працівників для участі в конференції (делегати конференції) обираються зборами найманих працівників всіх структурних підрозділів підприємства, установи, організації шляхом відкритого або таємного голосування.
3.2.6. Ініціатори скликання зборів (конференції) найманих працівників повинні в терміни, визначені в п.п. 2.2.4. Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілок, повідомити про скликання зборів (конференції) найманих працівників, власника або уповноважений ним орган (представника). Та в першу чергу адміністрацію того підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу, де безпосередньо працюють учасники зазначених зборів (конференції).
3.2.7. Власник або уповноважений ним орган (представник) по можливості сприяє ініціаторам проведення зборів (конференції) найманих працівників у їх підготовці і проведенні, надає необхідні приміщення для проведення зборів (конференції).
3.2.8. Збори найманих працівників є правомочними при наявності на них більше половини працюючих найманих працівників, які є штатними працівниками підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.
Конференція представників (делегатів конференції) найманих працівників є правомочною, якщо в ній бере участь не менше трьох четвертих обраних представників (делегатів конференції) від працюючих найманих працівників, які є штатними працівниками підприємства, установи, організації чи їх окремого структурного підрозділу.

................
Перейти до повного тексту