1. Затвердити погоджені з Міністерством фінансів СРСР і ввести в дію з 1 липня 1987 р. розроблені Всесоюзним науково-дослідним інститутом економіки торгівлі та систем управління і Українським науково-дослідним інститутом торгівлі та громадського харчування за участю Всесоюзного науково-дослідного інституту економіки кооперативної торгівлі (код роботи - 85110.35.1.06):

1.1. Норми природного убутку та інструкції з їх застосування:

продовольчих товарів у роздрібній мережі державної та кооперативної торгівлі згідно з додатками N 1 і 2;

продовольчих товарів при зберіганні на складах і базах роздрібних торговельних організацій та організацій громадського харчування згідно з додатками N 3 і 4;

продовольчих товарів при зберіганні та відпуску на дрібнооптових базах, при зберіганні та відпуску в коморах підприємств громадського харчування згідно з додатками N 5, 6 і 7;

сирів при зберіганні на розподільчих холодильниках торгівлі згідно з додатками N 8 і 9;

продовольчих товарів при транспортуванні автомобільним і гужовим транспортом згідно з додатками N 10 і 11.

1.2. Норми втрат від бою скляної тари з харчовими товарами при транспортуванні автомобільним і гужовим транспортом, на складах, базах, в роздрібних торговельних підприємствах, підприємствах громадського харчування, а також норми втрат від бою і щерблення скляної порожньої тари при прийманні, зберіганні та відпуску на тарних складах оптових і роздрібних торговельних організацій, в роздрібній торговельній мережі, підприємствах громадського харчування, при навантаженні у залізничні вагони (баржі), при транспортуванні автомобільним, гужовим транспортом та інструкцію з застосування цих норм згідно з додатками N 12, 13, 14 і 15.

2. У підприємствах громадського харчування на вагові товари, які реалізуються через буфети (крім товарів, які відпускаються порційно), застосовувати норми природного убутку, затверджені цим наказом для роздрібної мережі державної і кооперативної торгівлі (для магазинів першої групи), із зниженням їх на 20 відсотків.

3. На складах оптової торгівлі втрати бакалійних і кондитерських товарів, які відпускаються за фактичною масою, списувати за нормами і згідно з інструкцією з їх застосування, затвердженими цим наказом для складів і баз роздрібних торговельних організацій і організацій громадського харчування.

4. У фасувальних цехах оптових і роздрібних торговельних організацій природний убуток гастрономічних товарів, які фасуються машинним способом, а також усіх товарів, які фасуються ручним способом, списувати (у відсотках до кількості розфасованого товару) за нормами і згідно з інструкцією, затвердженими цим наказом для роздрібної мережі державної і кооперативної торгівлі (для магазинів першої групи) - додаток N 1.

5. Міністерствам торгівлі союзних республік, Центроспілці і головурпам (урпам) міністерств СРСР, міністерствам і відомствам, які мають торговельну мережу:

довести до торговельних організацій і підприємств затверджені цим наказом норми природного убутку і норми втрат товарів та інструкції з їх застосування;

встановити суворий контроль за правильним застосуванням затверджених норм в торговельних організаціях і підприємствах;

зобов'язати торговельні організації і підприємства систематично здійснювати заходи, спрямовані на зниження розмірів природного убутку і втрат товарів у торгівлі;

суворо контролювати якість і температуру товарів і стан транспортної та споживчої тари при прийманні їх від постачальників, не допускати порушення встановлених режимів і термінів зберігання, реалізації товарів.

6. Вважати такими, що втратили силу:

підпункт 1.3. і пункти 2 і 3 наказу Міністерства торгівлі СРСР від 26 березня 1980 р. N 75 "Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі";

затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 26 березня 1980 р. N 75;

додаток N 1 "Норми природного убутку продовольчих товарів у міській і сільській роздрібній торговельній мережі" у частині розділів "М'ясо і м'ясопродукти, ковбасні вироби, м'ясокопченості, риба і риботовари, молочно-жирові товари, хлібобулочні товари, кондитерські товари, бакалійні товари, алкогольні та безалкогольні напої";

додаток N 2 "Інструкція із застосування норм природного убутку продовольчих товарів у міській і сільській роздрібній торговельній мережі" у частині, яка стосується застосування норм природного убутку м'яса і м'ясопродуктів, ковбасних виробів, м'ясокопченостей, риби і риботоварів, молочно-жирових товарів, хлібобулочних товарів, кондитерських товарів, бакалійних товарів, алкогольних і безалкогольних напоїв";

додатки N 3 і 4 "Норми природного убутку продовольчих товарів при зберіганні на складах і базах міської і сільської роздрібної торгівлі і громадського харчування" та інструкцію з їх застосування;

додатки N 5, 6 і 7 "Норми природного убутку продовольчих товарів при зберіганні і відпуску на дрібнооптових базах", "Норми природного убутку продовольчих товарів при зберіганні і відпуску в коморах підприємств громадського харчування" та інструкцію з їх застосування;

додатки N 8, 9 "Норми природного убутку сирів при зберіганні на розподільчих холодильниках торгівлі" та інструкцію з їх застосування;

додатки N 18 і 19 "Норми природного убутку продовольчих товарів при перевозках автомобільним і гужовим транспортом" та інструкцію з їх застосування;

додатки N 20, 21, 22 і 23 "Норми втрат від бою скляного посуду з харчовими товарами при прийманні, зберіганні і відпуску на складах, базах, у роздрібних торговельних підприємствах і підприємствах громадського харчування", "Норми втрат від бою і щерблення скляного порожнього побуду при прийманні, зберіганні і відпуску на тарних складах оптових і роздрібних торгуючих організацій, у роздрібній торговельній мережі, підприємствах громадського харчування, при навантаженні у залізничні вагони (баржі) і при перевезеннях автомобільним і гужовим транспортом", "Норми втрат від бою скляного посуду з харчовими товарами при перевозках автомобільним і гужовим транспортом" та інструкцію з їх застосування;

пункт 2 наказу Міністерства торгівлі СРСР від 6 квітня 1982 р. N 57 "Про норми природного убутку борошна, крупи і цукру-піску при фасуванні машинним способом на підприємствах державної і кооперативної торгівлі та уточнення порядку списання втрат від бою скляного посуду з харчовими товарами";

наказ Міністерства торгівлі СРСР від 30 вересня 1985 р. N 217 "Про застосування норм втрат фасованих бакалійних товарів і харчових товарів у скляній тарі від пошкодження споживчої тари при транспортуванні автомобільним транспортом, зберіганні та реалізації з використанням тари-обладнання у роздрібній торговельній мережі".

Примітка. На рибу, рибні товари і нерибні морепродукти морожені неглазуровані, запаковані із застосуванням полімерної плівки і антиадгезивного паперу, норми застосовуються у розмірі 75 відсотків від норми, встановленої на морожену неглазуровану рибу.

Примітка. При продажу олії через автомати застосовується норма природного убутку, встановлена окремим наказом Міністерства торгівлі СРСР

Примітки: 1. Для палаток та кіосків норми природного убутку хліба печеного знижаються на 30 відсотків.

2. На поштучний хліб та хлібобулочні вироби застосовується норма на відшкодування втрат від санбраку в розмірі 0,04 відсотка.

Примітка. На фасовані бакалійні та кондитерські товари, що надійшли в роздрібну торгову мережу у всіх видах транспортної тари, включаючи тару-обладнання, застосовувати норми втрат від пошкодження споживчої тари в таких розмірах (у відсотках):

борошно, крупа, цукор-пісок, кухонна сіль, крохмаль - 0,03;

інші бакалійні та кондитерські товари (крім запакованих в коробки) - 0,01.

На товари, що фасуються в магазині, вказані норми не поширюються.

Норми природного убутку для першої зони застосовуються торговельними підприємствами, які знаходяться у таких республіках, краях і областях:

РРФСР, включаючи райони Крайньої Півночі (крім Дагестанської АРСР, Калмицької А РСР, Астраханської і Волгоградської областей, віднесених до другої зони), Українській РСР, Білоруській РСР, Литовській РСР, Естонській РСР, Латвійській РСР, Грузинській РСР, Молдавській РСР і Казахській РСР: в Павлодарській, Кокчетавській, Північно-Казахстанській, Кустанайській та Цілиноградській областях.

Норми природного убутку для другої зони застосовуються торговельними підприємствами, які знаходяться у таких областях:

РРФСР (Дагестанська АРСР, Калмицька АРСР, Астраханська і Волгоградська області), Узбецькій РСР, Вірменській РСР, Азербайджанській РСР, Киргизькій РСР, Таджицькій РСР, Туркменській РСР і Казахській РСР (крім областей: Павлодарської, Кокчетавської, Північно-Казахстанської, Кустанайської і Цілиноградської).

1. Затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 2 квітня 1987 р. N 88 норми природного убутку продовольчих товарів поширюються на роздрібну мережу державної і кооперативної торгівлі.

2. Норми встановлені на стандартні товари, які реалізуються на вагу, у відсотках до їх роздрібного обороту на відшкодування втрат, що утворюються при зберіганні товарів у підсобному приміщенні та на прилавках, а також при підготовці до продажу і продажу товарів внаслідок:

усушки;

розпилу;

розкришення, яке виникає при продажу товарів, за винятком карамелі обсипної і цукру-рафінаду;

витікання (танення, просочування);

розливу при перекачуванні і продажу рідких товарів;

витрат речовин на дихання (борошно, крупа).

Крім того, в норми включені маса полімерної плівки, фольги і пергаменту, які видаляються при продажу сирів, що поступили запакованими у вказані матеріали, а також кінці оболонок, шпагат і металеві затискачі, які видаляють при підготовці до продажу ковбасного копченого сиру.

В норму природного убутку не включені:

нормовані відходи, які утворюються під час підготовки до продажу ковбас, м'ясокопченостей і риби, яку продають після попередньої обробки;

зачистки вершкового масла, а також крихти, які утворюються при продажу карамелі обсипної і цукру-рафінаду. Зачистки і крихти здають на переробку за вказівкою торговельної організації, в яку входить дане підприємство, і списують згідно з накладними, за якими ці відходи здавались;

всілякі втрати, які утворюються внаслідок псування товарів, пошкодження тари, а також різниці між фактичною масою тари і масою за трафаретом (заважування тари);

фактичні додаткові втрати, пов'язані з реалізацією товарів методом самообслуговування, у межах встановлених норм.

3. Норми, встановлені для першої групи магазинів, застосовуються у магазинах самообслуговування, включаючи універсами, а також у магазинах інших типів з річним товарообігом не менше 4 млн. крб. при торговій площі понад 400 кв. м. У інших магазинах і палатках застосовуються норми, встановлені для другої групи магазинів.

Перелік магазинів, які застосовують норми за кожною з цих груп, встановлюється наказом торговельної організації щорічно. Наказ доводиться до відома матеріально відповідальних осіб магазинів не пізніше, ніж за 15 днів до початку терміну, на який встановлено цей перелік.

4. Затверджені норми є граничними і застосовуються тільки в тих випадках, коли під час перевірки фактичної наявності товарів виявиться недостача проти облікових залишків.

Природний убуток товарів списується за фактичними розмірами, але не вище встановлених норм.

5. Списання природного убутку товарів може здійснюватися тільки після інвентаризації товарів на основі відповідного розрахунку, складеного і затвердженого згідно з п. 9 цієї Інструкції.

Недостача товарів в межах встановлених норм природного убутку списується з матеріально відповідальних осіб за тими цінами, за якими товари були оприбутковані. Віднесення ж товарних втрат на витрати обігу здійснюється за купівельними цінами. Різниця між купівельними і роздрібними цінами відноситься за рахунок торговельних знижок.

6. Норми природного убутку застосовуються лише до товарів, проданих за звітний період, незалежно від терміну їх зберігання у роздрібному торговельному підприємстві.

7. До штучних товарів, а також товарів, які надходять у роздрібні торговельні підприємства у фасованому вигляді, ці норми природного убутку не застосовуються.

Примітка.

На товари, які фасуються у магазинах, норми природного убутку застосовуються у такому ж розмірі, як і на нефасовані товари.

8. При обчисленні розміру природного убутку в межах встановлених норм для роздрібної торговельної мережі у роздрібний обіг не включаються товари:

відпущені іншим магазинам, філіалам магазину (яткам, палаткам), які мають окремий облік матеріальних цінностей, а також продані у порядку дрібного оптового товару соціально-культурним закладам (дитячим садкам, санаторіям, лікарням тощо) та іншим підприємствам, організаціям і закладам;

повернені постачальникам, а також здані на переробку;

списані за актами внаслідок лому, кришення, псування, зниження якості, заважування і пошкодження тари.

Примітка.

При дрібнооптовому відпуску магазинами товарів застосовуються норми убутку, встановлені для дрібнооптових баз. (Додаток N 5 до цього наказу).

На товари, які надсилають у інші магазини і на переробку, а також повертають постачальникам, застосовуються норми природного убутку, встановлені для складів і баз роздрібних торговельних організацій та закладів громадського харчування за відповідним терміном зберігання. (Додаток N 3 до цього наказу). У системі споживчої кооперації цей порядок поширюється також на відпуск товарів головними магазинами іншим роздрібним підприємствам.

9. Розмір природного убутку по роздрібному торговельному підприємству в цілому або по його відділу (секції) за час між двома суміжними інвентаризаціями (звітний період) визначається на основі розрахунків, складених бухгалтерією підприємства (організації) за участю матеріально відповідальних осіб і затверджених керівником підприємства (організації). Якщо керівник (директор) торговельного підприємства є одночасно матеріально відповідальною особою, розрахунок затверджується керівництвом вищої організації.

Розрахунок природного убутку на товари, продані вроздріб, складається в наступному порядку.

До суми природного убутку на фактичні залишки товарів за даними інвентаризації на початок звітного періоду додається сума обчисленого убутку за документами на товари, що надійшли за цей же період, і віднімається убуток, обчислений за документами на товари, перелічені у п. 8 цієї Інструкції, а також на фактичний залишок товарів за інвентарним описом на кінець звітного періоду.

За наявності у роздрібному торговельному підприємстві операцій по оптовому або дрібнооптовому відпуску і реалізації товарів у тому ж порядку складаються окремі розрахунки природного убутку.

Норми і сума природного убутку, нарахована за інвентарними описами і за первинними товарними документами, проставляються на полях вказаних товарних документів.

Нижче наводиться приблизна форма розрахунку природного убутку товарів за інвентаризаційний період.

10. У тих випадках, коли товари, що зберігаються у підсобному приміщенні (коморі) даного торговельного підприємства, знаходяться у підзвіті однієї бригади матеріально відповідальних працівників (або однієї особи), а товари, які знаходяться у торговельному залі, - у підзвіті іншої бригади матеріально відповідальних працівників (або однієї особи), розподіл норм природного убутку між бригадами матеріально відповідальних працівників (осіб) здійснюється на місцях наказами керівників торговельних організацій (торгів, контор, районних і міських кооперативних організацій та ін.), але з тим, щоб загальний розмір убутку не перевищував встановлених норм. Наказ про розміри норм для підсобного приміщення і торгового залу доводиться до відома бригад (осіб).

При цьому по товарах, які відпускаються з підсобного приміщення за трафаретом або стандартною масою (кондитерські вироби, крупа, цукор-пісок та ін.), повна норма убутку надається бригадам (особам), які несуть матеріальну відповідальність за товари, що знаходяться у торговому залі.

У тому випадку, якщо товари від постачальника надходять безпосередньо у торговий зал, хоча і обліковуються в обігу підсобного приміщення, бригадам (особам), які несуть матеріальну відповідальність за товари, що знаходяться у торговому залі, надається також повна норма природного убутку.

11. До вагових товарів, які відпускаються покупцям через автомагазини, застосовуються норми, встановлені для магазинів другої групи із зниженням на 50 відсотків.

12. Торговельним організаціям (торгам, конторам, районним і міським кооперативним організаціям та ін.) районів Крайньої Півночі для магазинів, де не можуть бути забезпечені регулярне завезення або умови зберігання товарів відповідно до правил торгівлі, дозволяється за узгодженням з місцевими органами управління торгівлею підвищувати до 30 відсотків норми природного убутку, встановлені для магазинів другої групи по всіх або окремих товарах.

13. Міністерствам торгівлі союзних республік, які не мають обласного поділу, міністерствам торгівлі автономних республік і управлінням торгівлі та громадського харчування обласних (крайових) і міських виконкомів Рад народних депутатів, а також відповідним споживчим товариствам надається право дозволяти підвідомчим їм торговельним організаціям (торгам, конторам, районним і міським кооперативним організаціям та ін.) застосовувати у роздрібній торговельній мережі (другої групи магазинів) із стійкою структурою товарообігу замість потоварних норм загальні норми природного убутку товарів у відсотках до обігу кожного магазину, ятки тощо. Порядок встановлення загальних норм такий.

Торговельна організація затверджує на кожний наступний рік загальну норму природного убутку для кожного підлеглого їй магазину, палатки, ятки тощо у відсотках до товарообігу цього підприємства.

Загальна норма встановлюється на основі потоварних норм відповідно до асортименту товарів кожного торговельного підприємства. Загальна норма природного убутку товарів в цілому по всіх підприємствах даної торговельної організації не повинна перевищувати потоварних норм.

У магазинах, які мають відділи, секції, палатки, ятки, бригади, що подають окремі товарні звіти, загальна норма для кожного з цих підрозділів встановлюється у тому ж порядку директором магазину (якщо він не несе матеріальної відповідальності) або вищою організацією. При цьому норми, встановлені для всіх підрозділів, не повинні перевищувати загальної норми, встановленої для даного магазину.

Затверджені торговельною організацією для кожного магазину, палатки, ятки тощо загальні норми природного убутку товарів доводяться до відома матеріально відповідальних осіб цих підприємств не пізніше ніж за 15 днів до початку періоду, на який встановлені норми.

Наказ директора магазину про норми для відділів, секцій тощо доводиться до відома матеріально відповідальних осіб цих підрозділів не пізніше ніж за 10 днів до початку періоду.

Затверджені торговельною організацією і доведені до матеріально відповідальних осіб загальні норми природного убутку є обов'язковими. У торговельних підприємствах, для яких затверджені загальні норми природного убутку, застосовувати потоварні норми не дозволяється. Загальні норми переглядаються щорічно. Змінювати загальні норми до закінчення терміну, на який вони встановлені, дозволяється у виняткових випадках (зміна профілю роботи магазину тощо) та лише на наступний період.

14. По товарах дострокового завезення (які завозяться на бездоріжжі, під час навігації на тривалий строк і т.ін.), що зберігаються в магазинах, віддалених від складської мережі, а також по товарах, які завозяться в магазини споживчої кооперації для зустрічного продажу здавальникам сільськогосподарської продукції, нарахування природного убутку здійснюється за такими нормами:

при зберіганні вищевказаних товарів у магазинах до 15 діб (для солі - до 60 діб) застосовуються норми, встановлені для роздрібної мережі;

при зберіганні їх понад 15 діб (для солі - понад 60 діб) дозволяється додатково до вищевказаних норм на наступні терміни зберігання застосовувати норми, встановлені для складів і баз роздрібних торговельних організацій і закладів громадського харчування. (Додаток N 3 до цього наказу).

Приклад. У магазині другої групи, який розміщений у першій зоні, цукор-рафінад зберігався 25 діб. Норма природного убутку цукру-рафінаду для магазинів цієї групи встановлена у розмірі 0,18 відсотка.

Оскільки у цьому прикладі цукор-рафінад зберігався в магазині понад 15 діб, то за перші 15 діб зберігання слід застосовувати норму убутку в розмірі 0,18 відсотка.

За наступні 10 діб зберігання може застосовуватися норма убутку, встановлена для складського зберігання, яка при 10-добовому зберіганні цукру-рафінаду на складі дорівнює 0,01 відсотка.

Отже, обчислення природного убутку цукру-рафінаду, який зберігається в магазині протягом 25 діб слід здійснювати за нормою 0,19 відсотка.

Примітка. У тому випадку, коли за інвентаризаційний період реалізації товарів дострокового завезення не було, дозволяється нарахування природного убутку здійснювати на залишки товарів дострокового завезення на кінець інвентаризаційного періоду за нормами, встановленими для складів і баз роздрібних торговельних організацій і закладів громадського харчування. (Додаток N 3 до цього наказу).

15. Норми на товари, які швидко псуються (м'ясні, рибні, молочні та жирові), встановлені для магазинів, палаток, яток, які мають холодильні камери, льодовні, холодильні шафи, охолоджувальні прилавки або приміщення, що охолоджуються природним шляхом до температури повітря не вище 8 С.

У випадках вимушеної реалізації товарів, які псуються, у теплу пору року через магазини, палатки, ятки, що не мають засобів охолодження, або при виході з ладу холодильної установки норми не підвищуються, а вживаються заходи для швидкої реалізації цих товарів.

16. За наявності у магазинах учнів норми природного убутку збільшуються у таких розмірах: за середньої кількості учнів від 25 до 50 відсотків до середньоспискової кількості продавців - на 10 відсотків, а понад 50 відсотків - на 15 відсотків.

Вказане підвищення норм здійснюється з урахуванням фактично відпрацьованого учнями часу в період між двома суміжними інвентаризаціями, який встановлюється за табелем, що подається майстром виробничого навчання. У магазинах, які мають секції або відділи з окремим обліком, норми збільшуються тільки для тих секцій і відділів, у яких працювала відповідна кількість учнів.

Приклад. Магазин, який має учнів, працював у період між двома суміжними інвентаризаціями 150 днів. За цей період середньоспискова кількість продавців у магазині становила 30 осіб, а учні пропрацювали у ньому 1800 людино-днів.

У цьому випадку середня кількість учнів за час між двома суміжними інвентаризаціями становитиме 12 осіб (1800/ 150), тобто 40 відсотків до середньоспискової кількості продавців. Отже, норми природного убутку товарів для магазину можуть бути підвищені на 10 відсотків.

17. Норми втрат штучних хліба і хлібобулочних виробів від утворення санбраку, а також кондитерських і бакалійних товарів від пошкодження споживчої тари застосовуються в порядку, встановленому цією Інструкцією. Причому норми втрат хліба і хлібобулочних виробів від утворення санбраку застосовуються тільки за наявності документів, які підтверджують здачу його на корм худобі.

Примітки:

1. На морожені м'ясо, птицю та субпродукти, вказані в таблиці, норми застосовуються тільки при температурі зберігання нижче мінус 4 С до мінус 8 С, а при температурі нижче мінус 8 С застосовуються норми, встановлені для розподільчих холодильників торгівлі.

2. При зберіганні м'яса в блоках, запакованого без застосування полімерної плівки, норма природного убутку застосовується в розмірі 70 відсотків від норм, передбачених для мороженого м'яса в тушах, напівтушах.

3. При зберіганні морожених м'яса і м'ясних товарів (крім м'яса птиці), запакованих із застосуванням полімерної плівки, норма природного убутку застосовується в розмірі 50 відсотків від норми, вказаної в таблиці для відповідного виду товару.

Примітки:

1. На морожену неглазуровану рибу норми застосовуються тільки при зберіганні її при температурі нижче мінус 4 С.

2. На рибу, рибні товари і нерибні морепродукти морожені неглазуровані, запаковані із застосуванням полімерної плівки і антиадгезійного паперу, норми застосовуються в розмірі 50 відсотків від норми, встановленої для риби, рибних товарів усіх найменувань морожених неглазурованих.

3. На рибу гарячого копчення заморожену норми природного убутку не застосовуються.

4. При зберіганні риби і рибних товарів (крім ікри баликових виробів) понад терміни, вказані в таблиці, застосовуються норми природного убутку, встановлені для холодильників оптової торгівлі, за умови забезпечення на складах і базах роздрібних торговельних організацій і організацій громадського харчування режимів і термінів зберігання, передбачених для вказаних вище холодильників.

Примітки.

1. На олію, сметану, сир і сиркову масу в металевій тарі норми природного убутку не застосовуються.

2. При зберіганні олії в дерев'яних бочках понад місяць норми природного убутку збільшуються на 0,008 відсотка за кожний наступний місяць в межах до 6 місяців.

3. При зберіганні сирів понад місяць норми природного убутку за кожний наступний місяць зберігання застосовуються у розмірах, встановлених для розподільчих холодильників при відповідних умовах, способах (в тарі, без тари) і термінах зберігання (додаток N 8 до цього наказу).

Примітки:

1. При зберіганні кондитерських товарів, сухарів і сушок понад місяць норми природного убутку збільшуються за кожний наступний місяць зберігання в межах до 6, а для меду - до 12 місяців на 0,008 відсотка.

2. Норми природного убутку меду поширюються також на заготівельні пункти.

Примітки:

1. При зберіганні бакалійних товарів, крім цукру-рафінаду, цукру-піску, макаронних виробів понад місяць норми природного убутку збільшуються на 0,01 відсотка за кожний наступний місяць в межах до 6 місяців. При зберіганні цукру-рафінаду, цукру-піску і макаронних виробів понад місяць норми природного убутку збільшуються на 0,008 відсотка за кожний наступний місяць у межах: по цукру-рафінаду і цукру-піску - до року; по макаронних виробах без добавок - до 6 місяців, з добавками - до 3 місяців.

2. При зберіганні кухонної солі в тарі насипом понад рік норми природного убутку збільшуються на 0,17 відсотка за кожний наступний квартал протягом 3 років. При зберіганні солі понад 3 роки застосовуються ті ж норми, що й при трирічному зберіганні.

Примітка:

При зберіганні фуражу понад місяць норми убутку збільшуються на 0,01 відсотка за кожний наступний місяць зберігання в межах 6 місяців.

Норми природного убутку для першої зони застосовуються торговельними підприємствами, які знаходяться у таких республіках, краях і областях:

РРФСР, включаючи райони Крайньої Півночі (крім Дагестанської АРСР, Калмицької АРСР, Астраханської і Волгоградської областей, віднесених до другої зони), Українській РСР, Білоруській ВСР, Литовській РСР, Естонській РСР, Латвійській РСР, Грузинській РСР, Молдавській РСР і Казахській РСР, в Павлодарській, Кокчетавській, Північно-Казахстанській, Кустанайській і Цілиноградській областях.

Норми природного убутку для другої зони застосовуються торговельними підприємствами, які знаходяться у таких республіках і областях:

РРФСР (Дагестанська АРСР, Калмицька АРСР, Астраханська і Волгоградська області), Узбецькій РСР, Вірменській РСР, Азербайджанській РСР, Киргизькій РСР, Таджицькій РСР, Туркменській РСР, Казахській РСР (крім областей: Павлодарської, Кокчетавської, Північно-Казахстанської, Кустанайської і Цілиноградської).

1. Затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 2 квітня 1987 р. N 88 норми природного убутку продовольчих товарів розповсюджуються на склади і бази державних і кооперативних роздрібних торговельних організацій і закладів громадського харчування.

2. Норми встановлені на стандартні товари, які відпускаються за фактичною масою, на відшкодування витрат цих товарів, що утворюються внаслідок:

усушки і вивітрювання;

розпилу;

витікання (просочування) і розливу підчас перекачування і відпуску рідких товарів.

У норми природного убутку не включені втрати, які утворились внаслідок псування товарів, пошкодження тари, а також різниці між фактичною масою тари і масою за трафаретом (заважування тари);

втрати, пов'язані з додатковою технологічною обробкою товарів (заморожування з метою тривалого зберігання і тому подібне).

3. Норми природного убутку не застосовуються:

по товарах, які приймаються і відпускаються складом без зважування (рахунком або за трафаретом);

по товарах, які враховані в загальному обороті складу, але фактично на складі не зберігались (транзитні операції);

по товарах, списаних внаслідок лому, кришення, псування, зниження якості товарів, заважування і пошкодження тари.

4. Норми природного убутку застосовуються до товарів, відпущених зі складу за період між двома суміжними інвентаризаціями з врахуванням терміну їх зберігання.

5. Затверджені норми є граничними і застосовуються тільки у тих випадках, коли під час перевірки фактичної наявності товарів виявиться недостача проти облікових залишків.

6. Природний убуток товарів списується з матеріально відповідальних осіб за фактичними розмірами, але не вище встановлених норм.

У тому випадку, якщо в період між двома суміжними інвентаризаціями на будь-яку дату книжних залишків (фактичних втрат) товару на складі не було, весь оборот по цьому товару за дні, що передують цій даті, при нарахуванні природного убутку в розрахунок не береться.

7. Недостача товару в межах встановлених норм убутку списується з матеріально відповідальних осіб за тими цінами, за якими товари були оприходувані. Віднесення товарних втрат на витрати обігу здійснюється за закупівельними цінами. Різниця між закупівельними і роздрібними цінами відноситься за рахунок торговельних знижок.

8. Списання природного убутку товарів може здійснюватись тільки після інвентаризації товарів на основі відповідного розрахунку, складеного і затвердженого у встановленому порядку. Розмір природного убутку визначається для кожного товару окремо відповідно до фактичного терміну зберігання. Нарахування природного убутку повинно здійснюватись з розрахунку добової норми шляхом підсумовування нарахованої кількості убутку за кожну наступну добу (крім кондитерських і бакалійних товарів).

Приклад 1. На складі, розташованому у першій зоні, яловичина морожена зберігалась 12 діб. Норма природного убутку яловичини мороженої при З-добовому терміні зберігання встановлена в розмірі 0,08 відсотка. За кожну наступну добу зберігання до 10 діб норма збільшується на 0,01 відсотка, після 10-добового зберігання за кожну добу норма збільшується на 0,005 відсотка.

В цьому випадку за увесь термін зберігання яловичини, тобто 12 діб, застосовується норма природного убутку в розмірі 0,16 відсотка, яка складається з таких величин (у відсотках):

норма при терміні зберігання:

З доби - 0,08;

10 діб - 0,08+0,01+0,01+0,01+0,01+0,01+0,01+0,01 = 0,15

12 діб - 0,15+0,005+0,005 = 0,16

9. По кондитерських товарах (мармелад і пат; пастила і зефір; халва; мед; пряники; медяники і східні солодощі), сухарях, сушках і плодах перероблених природний убуток до 15 діб нараховується за однією нормою без диференціювання за термінами, при зберіганні понад 15 діб норма збільшується пропорційно на певну величину за кожну наступну добу зберігання до 30 діб.

Приклад 2. На складі, розташованому в другій зоні, халва зберігалась 19 діб; норма природного убутку халви при 15-добовому терміні зберігання встановлена у розмірі 0,13 відсотка. За кожну наступну добу зберігання норма збільшується на 0,003 відсотка.

У цьому випадку за увесь термін зберігання халви, тобто 19 діб, застосовується норма природного убутку в розмірі 0,142 відсотка, яка складається з наступних величин (у відсотках):

норма при терміні зберігання:

15 діб - 0,13;

19 діб - 0,13+0,003+0,003+0,003+0,003 = 0,142

10. По бакалійних товарах, фуражу і кондитерських товарах, не перерахованих у пункті 9, природний убуток до 15 діб нараховується за однією нормою, понад 15 до 30 діб - за іншою нормою без диференціювання за кожну добу зберігання.

11. У тих випадках, коли товари зберігаються понад місяць, норми за весь термін зберігання складаються з норми, встановленої для першого місяця зберігання, і норм за наступні місяці зберігання. За час неповного наступного місяця зберігання втрати обчислюються у розмірі 1/30 місячної норми за кожну добу зберігання.

Приклад 3. На складі, розташованому у першій зоні, крупа зберігалась 3 місяці і 15 діб. Норма природного убутку крупи при місячному терміні зберігання встановлена у розмірі 0,01 відсотка. За кожний наступний місяць зберігання норма збільшується на 0,01 відсотка.

У цьому випадку за весь термін зберігання крупи, тобто за 3 місяці і 15 діб, застосовуються норми природного убутку в розмірі 0,035 відсотка, яка складається з таких величин (у відсотках):

норма при терміні зберігання:

1 місяць - 0,01;

два місяці - 0,01+0,01 = 0,02;

З місяці і 15 діб - 0,01+0,01+0,01+0,005 = 0,035.

12. При зберіганні товарів понад передбачені у примітках до норм граничні терміни подальше нарахування норм не здійснюється. Наприклад, за умов, вказаних у третьому прикладі (п.11), крупа зберігалась не 3,5, а 8 місяців. Термін застосування норм для крупи обмежений 6 місяцями. Отже, для цієї партії крупи слід застосовувати норму природного убутку у розмірі 0,06 відсотка (0,01 - за перший місяць і по 0,01 - за 5 наступних місяців зберігання). За 7-й і 8-й місяці зберігання норма природного убутку не нараховується.

13. При гуртовому обліку товарів природний убуток обчислюється за фактичними термінами їх зберігання на складах, виходячи з початкової дати надходження кожного товару, дати відпуску і дати інвентаризації.

За відсутності гуртового обліку товарів встановлюється середній термін зберігання товару на складі. Середній термін зберігання обчислюється шляхом ділення середнього добового залишку товару за інвентаризаційний період на одноденний оборот цього товару.

Середній термін зберігання обчислюється у повних днях обороту. У випадку отримання під час ділення дробового числа робиться округлення до цілого числа. При цьому частки до 0,05 відкидаються, 0,5 і вище округлюються до одиниці.

Примітка. Для товарів, що швидко псуються (м'ясо і субпродукти охолоджені; варені ковбаси і сосиски; варені, варено-копчені, копчено-запечені м'ясокопченості; риба і баликові вироби гарячого копчення), середній термін зберігання яких не перевищує 1 доби, допускається частку нижче 0,5 прирівнювати до 0,5, а вище 0,5 - до одиниці.

Якщо розрахунковий термін зберігання товару на складі перевищив інвентаризаційний період (у випадку нагромадження товарів на складі при незначній реалізації їх), застосовуються норми за термін зберігання, який не перевищує тривалості інвентаризаційного періоду.