У зв’язку із надходженням численних звернень щодо закупівлі природного газу Міністерство економічного розвитку і торгівлі України за результатами узгоджувальної наради 29.10.2015 з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), Державною казначейською службою України та Державною фінансовою інспекцією України повідомляє.

З 01.10.2015 правові засади функціонування ринку природного газу України визначаються Законом України "Про ринок природного газу" (далі - Закон України). У зв’язку з цим Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу" визнано таким, що втратив чинність з 01.10.2015 року.

Закон України створює умови для формування нової моделі ринку природного газу, побудованої на принципах, зокрема, вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій; забезпечення рівних прав на доступ до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ.

Варто зазначити, що з прийняттям Закону України відбулися істотні зміни у системі взаємовідносин між споживачами та постачальниками природного газу.

Так, відповідно до положень частини першої статті 13 Закону України всім споживачам гарантується право вибору та зміни постачальника природного газу.

При цьому у зазначеному Законі України відсутні поняття "постачальник природного газу за нерегульованим тарифом" та "постачальник природного газу за регульованим тарифом".

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України постачальник природного газу - суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставній споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Згідно з положеннями Закону України:

побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;

споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини;

природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та не вуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск — 760 міліметрів ртутного стовпа І температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією.

Частиною першою статті 12 Закону України встановлено, що постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. При цьому, постачання природного газу іншим споживачам (у тому числі бюджетним установам і організаціям) здійснюється на підставі договорів, що укладаються відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів та повинні містити істотні умови, передбачені частиною п’ятою статті 12 Закону України.

Крім цього, частиною другою статті 12 Закону України встановлено, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Варто зазначити, що в рамках договору постачання природного газу споживач здійснює закупівлю природного газу, як товару.

Послуги з розподілу природного газу надаються споживачу на підставі та умовах договору розподілу природного газу, що укладається між споживачем та оператором газорозподільної системи відповідно до типового договору розподілу природного газу, затвердженого Регулятором.

Враховуючи вищезазначене, з 01.10.2015 року всі споживачі природного газу, у тому числі бюджетні установи та організації, мають право вільно обирати постачальника природного газу, якщо такий постачальник отримав в установленому порядку ліцензію на право провадження даного виду господарської діяльності.

Оскільки чинним законодавством не передбачено типової форми договору постачання природного газу для споживачів (крім побутових), постачання природного газу, у тому числі, для бюджетних установ та організацій здійснюється на підставі договору, що укладається відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів та за вільними цінами, що встановлюються між постачальником та споживачем.