На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2000 року N 1581 "Про заходи щодо затвердження і виконання Державного бюджету України на 2001 рік" та з метою забезпечення повноти і прозорості відображення в державному бюджеті операцій, пов'язаних з державним боргом та використанням залучених коштів

1. Затвердити Порядок ведення Міністерством фінансів України обліку державного боргу та операцій, пов'язаних з ним (додається).

2. Визначити Департамент державного боргу відповідальним за

- оперативний облік та надання оперативної звітності щодо стану державного боргу,

- підготовку та обгрунтування розрахунків до проекту Державного бюджету за операціями, пов'язаними з державним боргом.

При цьому визначити, що Департамент державного боргу здійснює облік операцій, пов'язаних з державним боргом, на дату завершення розрахунків за такими операціями.

3. Державному казначейству України на підставі розпоряджень Департаменту державного боргу та первинних документів здійснювати відображення операцій, пов'язаних із державним боргом та використанням залучених коштів у бухгалтерському обліку виконання державного бюджету.

4. Департаменту державного боргу та Державному казначейству починаючи з 1 січня 2001 року надавати звітність щодо стану державного боргу та операцій, пов'язаних із державним боргом відповідно до Порядку, затвердженого цим Наказом.

5. З метою запровадження бухгалтерського обліку державного боргу Департаменту державного боргу та Департаменту зовнішніх економічних зв'язків передати Державному казначейству первинні документи, які підтверджують обсяги державного боргу, що знаходяться в їх розпорядженні згідно з реєстром.

6. Департаменту зовнішніх економічних зв'язків:

6.1. Надавати Департаменту державного боргу розрахунки щодо прогнозних обсягів надходжень коштів по кредитах Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, а також інших кредиторів, включаючи обсяги отримання кредитів, що залучаються під державні гарантії, на поточний рік та наступні чотири роки з помісячною розбивкою, а також планові обсяги платежів з повернення та обслуговування позик, що були надані з державного бюджету за рахунок залучених коштів.

6.2. На підставі звітності про рух коштів та стан розрахунків за позиками, що отримується від кредиторів та позичальників, робота з якими організується через Департамент зовнішніх економічних зв'язків, подавати Департаменту державного боргу щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, та за результатами виконання за рік до 1 лютого наступного за звітним року дані про обсяги отримання, використання та повернення до державного бюджету позик, наданих за рахунок залучених коштів.

7. Департаменту державного боргу

7.1. Протягом трьох тижнів з дати підписання наказу підготувати грунтовні пояснювальні матеріали та разом із Прес-службою Міністерства фінансів забезпечити їх широке розповсюдження та проведення роз'яснювальної роботи щодо змін у звітності.

7.2. Подавати Департаменту по бюджету необхідні розрахунки по операціях, пов'язаних з державним боргом, для планування у показниках Державного бюджету на відповідний рік в розрізі загального та спеціального фондів державного бюджету та аналітичні матеріали щодо операцій за державним боргом.

7.3. На підставі інформації банків-агентів, Національного банку України та Департаменту зовнішніх економічних зв'язків щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним, та за результатами виконання за рік до 5 лютого наступного за звітним року подавати Державному казначейству України Розпорядження про відображення по спеціальному фонду державного бюджету операцій, пов'язаних з державним боргом, та операцій по використанню позик на фінансування проектів або пов'язаних з реструктуризацією чи визнанням боргу.

8. Департаменту державного боргу, Департаменту зовнішніх економічних зв'язків, Державному казначейству України та Департаменту по бюджету внесені відповідні зміни у порядок обміну інформацією при відображенні та обліку операцій, пов'язаних з державним боргом та використанням залучених коштів.

9. Контроль за виконанням цього Наказу покладаю на начальника Департамента державного боргу Лісовенка В.В. та Голову Державного казначейства України Кіреєва О.І.

Державний борг складається з державного внутрішнього боргу та державного зовнішнього боргу та не включає до себе борг місцевих органів влади та державних підприємств. Розмір державного боргу розраховується у грошовій формі, як непогашена основна сума прямих боргових зобов'язань держави. Стан державного боргу визначається на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.

При цьому, державною гарантією є зобов'язання України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання позичальником, іншим ніж Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Боргові угоди - угоди, за якими виникають боргові зобов'язання держави в результаті державного запозичення або вступу в силу державних гарантій та іншими шляхами, передбаченими законодавством України.

Державні боргові зобов'язання розподіляються на:

прямі боргові зобов'язання - зобов'язання, що беруться державою, як безпосереднім позичальником, шляхом випуску державних цінних паперів, укладення угод про позику або іншими шляхами, передбаченими законодавством України, в тому числі в результаті отримання розпорядниками - коштів державного бюджету (далі - розпорядники) кредитів, залучених під державні гарантії;

умовні (гарантовані) боргові зобов'язання - зобов'язання, що беруться безпосередньо юридичними особами та гарантуються державою, в тому числі зобов'язання за кредитами МВФ, крім випадків їх безпосереднього спрямування до Державного бюджету. До вступу в силу державних гарантій зазначені зобов'язання не враховуються в стані державного боргу та операції за ними не відображаються в показниках державного бюджету, крім випадків отримання таких кредитів розпорядниками. В разі вступу в силу державних гарантій умовні (гарантовані) боргові зобов'язання переходять до прямих боргових зобов'язань та визнаються прямим державним боргом в сумі невиконаних позичальником в строк зобов'язань.

В свою чергу позики, за якими виникають прямі боргові зобов'язання поділяються на:

позики на фінансування бюджету - позики, що залучаються державою з метою фінансування бюджету і не мають цільового призначення;

позики на фінансування проектів або пов'язані з реструктуризацією чи визнанням боргу - позики, що залучаються державою на фінансування цільових програм розвитку або державні зобов'язання, які виникають в результаті реструктуризації чи визнання боргу, в тому числі, позики, що залучаються державою для інституційних проектів підтримки та розвитку органів державного управління та які не є самоокупними: позики, що залучаються державою для фінансування інвестиційних проектів розвитку окремих галузей, секторів економіки, виробництв та регіонів на умовах повернення; позики, що залучаються розпорядниками під державні гарантії: зобов'язання, що виникають в результаті реструктуризації чи вступу в силу державних гарантій.

Сервісні угоди - угоди, за якими виникають неборгові зобов'язання по сплаті супутніх витрат, пов'язаних з оплатою банківських, посередницьких, юридичних, консультаційних та інших послуг, потреба в яких виникає при утворенні та управлінні державним боргом.