Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України

Розенка Віталія Івановича - головуючого,

Вознюка Володимира Денисовича,

Козюбри Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Яценка Станіслава Сергійовича

за участю представників суб'єкта конституційного подання - Президента України - Бурчака Федора Глібовича та Підпалова Леоніда Васильовича, представників Верховної Ради України Селіванова Анатолія Олександровича та Зайця Анатолія Павловича, а також залучених Конституційним Судом України до участі у розгляді справи:

- від Антимонопольного комітету України - Мороз Світлани Михайлівни;

- від Головного контрольно-ревізійного управління України - Багінського Володимира Володимировича;

- від Державної податкової адміністрації України - Дороша Олександра Гнатовича;

- від Національного аудиторського комітету України - Павлюка Степана Івановича;

- від Національного банку України - Рябця Віктора Петровича;

- від Прокуратури України - Грищенка Івана Юхимовича;

- від Рахункової палати Верховної Ради України - Малікова Валерія Васильовича, Андрусенка Олександра Івановича, Кадькаленка Сергія Тимофійовича;

- від Фонду державного майна України - Підгайного Андрія Петровича,

керуючись пунктом 1 статті 150 Конституції України, пунктом 1 статті 13, статтями 40 та 65 Закону України "Про Конституційний Суд України",

розглянув на пленарному засіданні справу про відповідність Конституції України Закону України від 11 липня 1996 року "Про Рахункову палату Верховної Ради України" та Постанови Верховної Ради України від 1 жовтня 1996 року "Про тлумачення статті 98 Конституції України" за поданнями Президента України від 28 грудня 1996 року та 19 травня 1997 року.

У процесі розгляду матеріалів справи Конституційний Суд України ухвалою від 10 липня 1997 року роз'єднав конституційне провадження за вказаними поданнями Президента України на дві окремі справи.

Підставою для розгляду справи згідно зі статтями 71 та 75 Закону України "Про Конституційний Суд України" стала наявність спору стосовно повноважень Верховної Ради України в частині офіційного тлумачення Конституції України, чим і зумовлена необхідність окремого конституційного провадження.

Суб'єкт конституційного подання - Президент України - просить визнати Постанову Верховної Ради України "Про тлумачення статті 98 Конституції України" такою, що не відповідає Конституції України (неконституційною).

Заслухавши суддів-доповідачів Мартиненка П.Ф. і Костицького М.В., пояснення представників суб'єкта конституційного подання - Бурчака Ф.Г. і Підпалова Л.В., представників Верховної Ради України - Селіванова А.О. і Зайця А.П., представників залучених до розгляду справи державних органів та установ (Мороз С.М., Дороша О.Г., Павлюка С.І., Рябця В.П., Малікова В.В., Андрусенка О.І., Кадькаленка С.Т.) та вивчивши подані матеріали, Конституційний Суд України

1. Спеціальне повноваження на офіційне тлумачення Конституції України та законів України з прийняттям Конституції України 1996 року набуло принципово нового вирішення: з відання Верховної Ради України воно було передано до повноважень Конституційного Суду України (пункт 2 статті 150 Конституції України), який згідно зі статтею 147 Конституції України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Ці зміни зумовлені переходом до нового порядку здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України), органи яких взаємодіють між собою на підставі конституційно закріпленої системи стримувань і противаг, здійснюючи свої повноваження у межах, встановлених Конституцією України, і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Конституції України).

2. Оскільки на день набуття чинності Конституцією України Конституційний Суд України ще не був створений, пунктом 6 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України передбачалось, що "до створення Конституційного Суду України тлумачення законів здійснює Верховна Рада України".