На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. N 1567-р "Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів"

1. Затвердити Методику розроблення галузевих, регіональних програм енергоефективності та програм зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціонального використання (додається).

2. Наказ НАЕР від 03.03.2008 р. N 26 "Про схвалення методики" вважати таким, що втратив чинність.

3. Департаменту економічної політики (Тронь О.Я.) у 5-денний термін довести до відома центральних та місцевих органів виконавчої влади дану Методику для використання при підготовці проектів галузевих регіональних програм енергоефективності на 2010-2014 роки та програм зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціонального використання.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови В.Григоровського.

1. Методика розроблення галузевих, регіональних програм енергоефективності та програм зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами (далі - Методика) підготовлена з метою встановлення єдиного порядку розроблення, погодження та затвердження відповідних програм.

2. Для цілей цієї Методики: регіон - це суб'єкт системи адміністративно-територіального устрою - Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь.

3. Регіональні та галузеві програми енергоефективності та програми зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами (далі - Програми) повинні узгоджуватися із затвердженими Кабінетом Міністрів України основними пріоритетними напрямами діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження.

4. Підставою для розроблення Програм є рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

5. Програми спрямовуються на зниження енергоємності виробництва одиниці продукції, виконаних робіт та наданих послуг підприємствами усіх форм власності та недопущення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів бюджетними установами.

6. Галузеві та регіональні Програми енергоефективності визначають сукупність взаємопов'язаних дій, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма визначеними Програмами виконавцями і спрямовані на зниження енергоємності виробництва одиниці продукції, виконаних робіт та наданих послуг (для галузевих Програм - у відповідній галузі; для регіональних Програм - у відповідному регіоні) та зменшення втрат паливно-енергетичних ресурсів шляхом реалізації організаційних, технічних, технологічних та інших заходів, а саме: оновлення основних фондів, модернізації виробничих потужностей, запровадження енергоефективних технологій, в тому числі систем електроопалення і водопідігріву акумуляційного типу та технологій з використанням альтернативних джерел енергії тощо.

7. Програма зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами визначає сукупність взаємопов'язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв'язання існуючих проблем, пов'язаних з неефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів та води в бюджетних установах.

8. Основними етапами розроблення та виконання Програм є:

- прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення щодо розроблення Програми;

- визначення розробника Програми;

- визначення джерел фінансування розроблення Програми;

- підготовка та затвердження технічного завдання до Програми, головною метою якого повинно бути зниження енергоємності виробництва одиниці продукції, виконаних робіт і наданих послуг, зменшення невиробничих втрат паливно-енергетичних ресурсів та зменшення обсягів бюджетного фінансування, які спрямовуються на оплату паливно-енергетичних ресурсів та води бюджетними установами;

- розроблення Програми;

- погодження відповідної Програми з Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (далі - НАЕР);

- затвердження Програми наказом відповідного центрального органу виконавчої влади, рішенням Верховної Ради АР Крим або сесії обласної/міської ради;

- розроблення та затвердження організаційно-технічних заходів на відповідний рік, спрямованих на реалізацію Програми;

- організація моніторингу стану виконання Програми;

- подання узагальнених інформаційно-аналітичних матеріалів про стан виконання Програми до НАЕР.

9. Розроблення проекту Програми здійснюється відповідним органом виконавчої влади самостійно або на його замовлення в установленому законодавством порядку.

10. До проекту Програми готується Паспорт програми за встановленою додатком 1 формою.

11. Проект Програми повинен містити наступні основні розділи:

- визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма;

- мета Програми;

- перелік показників, за якими здійснюватиметься оцінка досягнення мети Програми;

- шляхи розв'язання проблеми;

- нормативно-правове забезпечення реалізації Програми;

- визначення строків та етапів виконання Програми;

- заходи, спрямовані на оптимізацію паливно-енергетичних балансів галузей та регіонів, зокрема, шляхом запровадження систем електроопалення і водопідігріву акумуляційного типу та технологій з використанням альтернативних джерел енергії;

- оцінка примірного обсягу коштів, необхідних для забезпечення досягнення мети Програми та визначення джерел фінансування;

- порядок проведення моніторингу та узагальнення результатів Програм.

12. Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма.

Розділ повинен містити соціально-економічну характеристику галузі, сфери управління чи регіону, чітко сформульоване визначення проблеми, а саме: відносно високий рівень:

- енергоємності вироблення одиниці продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

- втрат паливно-енергетичних ресурсів при виробленні одиниці продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

- затрат бюджетних коштів на утримання бюджетних установ.

Крім того, в даному розділі характеризується наявний рівень оптимізації паливно-енергетичного балансу галузей і регіонів, наводиться характеристика будівель, власних паливних господарств, інших об'єктів бюджетних установ, а також їх технічний стан тощо.

Дані до цього розділу повинні відбиратися з використанням офіційних статистичних даних не менше ніж за 5 останніх років (із посиланням на офіційні джерела інформації). Визначення проблеми є основою для формулювання мети та всіх інших розділів Програми.

13. Мета Програми.

В цьому розділі повинна бути визначена мета Програми, а саме:

- зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції, виконаних робіт, наданих послуг;

- скорочення рівня невиробничих втрат паливно-енергетичних ресурсів та води;

- оптимізація паливно-енергетичного балансу галузей і регіонів;

- відносне скорочення бюджетних видатків на використання паливно-енергетичних ресурсів та води в бюджетних установах.

14. Перелік показників, за якими здійснюватиметься оцінка досягнення мети Програми.

У цьому розділі наводяться перелік показників та примірні розрахунки, за якими здійснюватиметься кінцева оцінка досягнення мети, на реалізацію якої спрямовані Програми.

До переліку показників відносяться такі показники:

- зниження енергоємності виробництва одиниці продукції, виконаних робіт, наданих послуг (в умовних одиницях). Перелік видів продукції, робіт та послуг, що виробляються чи надаються у відповідних галузях та регіонах, повинен охоплювати не менше 80% обсягу виробленої продукції (робіт, послуг) у відповідній галузі, або не менше 80% обсягу валового регіонального продукту (далі - ВРП);

- енергоємності валової доданої вартості (далі - ВДВ) регіонів;

- зменшення рівня втрат паливно-енергетичних ресурсів;

- відносне скорочення обсягу бюджетних видатків;

- рівень оптимізації паливно-енергетичного балансу галузей і регіонів;

- обсяг залученого фінансування, яке спрямовуватиметься на фінансування заходів Програм.

При підготовці розрахунків необхідно враховувати, що станом на кінець реалізації Програм повинно досягатися:

- зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції (виконаних робіт, наданих послуг) не менше 20% від базового року. Базовим вважається рік затвердження відповідної Програми;

- зменшення втрат паливно-енергетичних ресурсів при виробленні одиниці продукції (виконаних робіт, наданих послуг) не менше 40% від базового року;

- забезпечення економії бюджетних коштів (за умови дотримання відповідних вимог щодо охорони праці, санітарних норм та правил тощо) на утримання бюджетних установ, за рахунок запровадження відповідних заходів та проектів - на 50% від базового року.

15. Шляхи розв'язання проблеми.

У цьому розділі визначаються шляхи і способи розв'язання проблеми галузі, регіону, сфери управління, бюджетної установи, на вирішення якої спрямована відповідна Програма.

Проблема розв'язується завдяки реалізації заходів наступного характеру:

- організаційного:

- технічного (технологічного);

- структурного.

Заходи організаційного характеру - передбачають нормативно-правове та фінансове забезпечення, а також створення відповідних структур для досягнення мети Програм.

Заходи технічного (технологічного) характеру - передбачають модернізацію або заміну наявного енергоємного обладнання, запровадження новітніх енергоефективних та енергозберігаючих технологій, підвищення енергоефективності виробництва одиниці продукції, виконання робіт, надання послуг, зменшення втрат паливно-енергетичних ресурсів, економію бюджетних коштів.

Для бюджетних установ заходами технічного (технологічного) характеру є наступні заходи:

- переведення власних паливних господарств на альтернативні види палива;

- запровадження автономних систем електроопалення і водопідігріву акумуляційного типу;

- встановлення приладів обліку теплової енергії, холодної і гарячої води та двотарифних лічильників електроенергії;

- заміна чи утеплення вхідних дверей та вікон:

- зовнішнє та внутрішнє утеплення стін;

- модернізація чи заміна систем опалення в адміністративних будівлях;

- заміна ламп розжарювання на енергоощадні лампи.

Заходи структурного характеру в сфері виробництва - передбачають докорінні зміни у структурі виробництва.

16. Нормативно-правове забезпечення реалізації Програм.

У цьому розділі наводиться перелік проблемних питань, які не врегульовано чинним законодавством, а також перелік нормативно-правових актів, які необхідно розробити, або до яких необхідно внести зміни з метою забезпечення виконання положень відповідних Програм, а також зміст цих змін.

Зміст цього розділу відповідної Програми увійде складовою частиною до Державної цільової економічної програми енергоефективності, а пропозиції повинні враховуватись НАЕР при розробленні відповідних нормативно-правових актів.

17. Визначення строків та етапів виконання Програм.

У розділі наводять строки та етапи виконання Програм.

Строк виконання відповідної Програми повинен бути розрахований не більше ніж на 5 років.

18. Заходи, спрямовані на оптимізацію паливно-енергетичних балансів галузей та регіонів, зокрема, шляхом запровадження систем електроопалення і водопідігріву акумуляційного типу та технологій з використанням альтернативних та відновлюваних джерел енергії.

Положення цього розділу повинні бути спрямовані на оптимізацію паливно-енергетичних балансів галузей та регіонів, насамперед шляхом скорочення споживання природного газу, збільшення частки відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, в тому числі запровадження системи електроопалення і водопідігріву акумуляційного типу. Зазначені заходи повинні складатися із вичерпного переліку енергоефективних проектів, які пропонуються до впровадження на галузевому та регіональному рівнях, а також у бюджетних установах.

Заходи Програми повинні передбачати реалізацію конкретних енергоефективних проектів, які планується здійснити протягом певного періоду і які повинні забезпечити досягнення мети відповідних Програм.

19. Оцінка примірного обсягу коштів, необхідних для забезпечення досягнення мети Програми та визначення джерел фінансування.

У розділі наводяться розрахунки примірного обсягу коштів, необхідних для забезпечення досягнення мети Програми з відповідною розбивкою за етапами її реалізації. Крім того, повинні бути визначені джерела фінансування, за рахунок яких буде здійснюватись реалізація Програми. Джерелами фінансування можуть бути:

а) для заходів галузевих та регіональних Програм енергоефективності:

- власні кошти підприємств;

- субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

- кошти місцевих бюджетів;

- кредити, гранти, позики тощо;

- інші залучені відповідно до законодавства кошти.

б) для заходів програм зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціонального використання:

- кошти державного бюджету - для бюджетних установ, які знаходяться у підпорядкуванні центральних та місцевих органів виконавчої влади, утримання яких здійснюється за рахунок державного бюджету;

- кошти місцевих бюджетів - для бюджетних установ та установ соціальної сфери, утримання яких здійснюється за рахунок місцевих (регіональних, міських, районних, селищних, сільських) бюджетів;

- інші кошти, не заборонені законодавством.

20. Порядок проведення моніторингу та узагальнення результатів Програм.

Моніторинг виконання Програм проводиться відповідно до показників, визначених пунктом 15 цієї Методики, та за формами, встановленими НАЕР.

Результативні показники наводяться диференційовано з розбивкою за етапами реалізації Програми та роками. У разі коли Програма виконується не за один етап, результативні показники другого та третього етапів можуть визначатися без розбивки за роками.

Порядок узагальнення результатів повинен здійснюватись у табличній формі та за допомогою відповідних діаграм.