З метою удосконалення системи управління кардіохірургічною службою України та покращення якості лікування гострого коронарного синдрому і серцево-судинних захворювань, підвищення ефективності надання кардіохірургічної допомоги та її доступності для населення відповідно до рішення розширеної Колегії МОЗ України від 25.11.2008 р. "Про стан надання медичної допомоги хворим із серцево-судинними захворюваннями та виконання заходів щодо реалізації Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки"

1. Затвердити:

1.1. Положення про організацію і роботу кардіохірургічної служби (додається);

1.2. Примірні штатні нормативи кардіохірургічних центрів; відділень кардіохірургії з палатою інтенсивної терапії, групою анестезіології та перфузіології; відділень інтервенційної кардіології (додається);

1.3. Рекомендований табель оснащення кардіохірургічних центрів; відділень кардіохірургії з палатою інтенсивної терапії, групою анестезіології та перфузіології; відділень інтервенційної кардіології (додається);

2. Директору Департаменту кадрової політики, освіти і науки Банчуку М.В., ректору Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Вороненку Ю.В. розглянути питання щодо організації курсів тематичного удосконалення з інтервенційної кардіології.

3. Визначити провідними серед закладів охорони здоров'я України за фахом "хірургія серця і магістральних судин" Науково-практичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України та Національний Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Лазоришинця В.В. і Віце-Президента АМН України Зозулю Ю.П.

Значне збільшення кількості захворювань серця та судин призвело до того, що вони займають провідне місце в структурі смертності населення світу. Кардіохірургічні та інтервенційні кардіологічні методи мають високу ефективність в зменшенні смертності населення від серцево-судинних захворювань.

Кардіохірургія - високотехнологічний спеціалізований напрям хірургії, для якого необхідне складне і високовартісне сучасне технічне устаткування, спеціально підготовлений персонал високої кваліфікації, цілеспрямоване фінансове забезпечення. У сучасній кардіохірургії сформувався ряд вузькоспеціалізованих напрямків: хірургія набутих і вроджених вад серця, хірургія ішемічної хвороби серця, хірургія порушень ритму серця, хірургія патології аорти, хірургія патології міокарду; особливе місце займають операції новонароджених та немовлят, перкутанні інтервенційні втручання.

З метою удосконалення структури управління кардіохірургічною службою формуються кардіохірургічні центри (в подальшому КХЦ). Загальнодержавні КХЦ формуються на базі клінік науково-дослідних інститутів та науково-практичних центрів підпорядкованих безпосередньо МОЗ України або АМН України. Регіональні КХЦ формуються на базі спеціалізованих та багатопрофільних медичних закладів охорони здоров'я підпорядкованих МОЗ АРК, обласним, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Провідними серед закладів охорони здоров'я України за фахом "хірургія серця та магістральних судин" визначаються загальнодержавні КХЦ: Національний Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України (з напрямків: набуті вади серця у дорослих, ішемічна хвороба серця, порушення ритму серця) та Науково-практичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України (з напрямків: вроджені та набуті вади серця у дітей, немовлят та новонароджених).

Надання статусу регіонального КХЦ проводиться МОЗ за поданням Кабінету Міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Для виконання завдань, які стоять перед кардіохірургічною службою, підвищення ефективності надання медичної допомоги встановлюється наступна структура кардіохірургічної служби України:

1. Провідні установи.

2. Загальнодержавні КХЦ, Регіональні КХЦ.

3. Відділення кардіохірургії (відділення хірургічного лікування вроджених і набутих вад серця, відділення хірургічного лікування ішемічної хвороби серця, хірургії магістральних судин, хірургічного лікування патології міокарду, відділення хірургічного лікування порушень ритму серця, відділення рентгенедоваскулярної хірургії) з палатою інтенсивної терапії та групою анестезіології та перфузіології; відділення інтервенційної кардіології, що створені на базі багатопрофільних лікарень або кардіологічних диспансерів.

Провідні установи:

- координують лікувально-консультативну, організаційно-методичну та науково-практичну діяльність регіональних КХЦ;

- узагальнюють досвід надання кардіохірургічної допомоги;

- проводять аналіз лікувально-консультативної, організаційно-методичної та науково-практичної діяльності КХЦ та відділень;

- проводять аналіз раціональності використання обладнання.

Провідні установи на підставі аналізу показників надання кардіохірургічної допомоги регіональними КХЦ, відділеннями кардіохірургії з палатою інтенсивної терапії, групою анестезіології та перфузіології; відділеннями інтервенційної кардіології подають узагальнену інформацію до МОЗ України, АМН України, МОЗ АР Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з пропозиціями щодо покращення надання медичної допомоги хворим з серцево-судинними захворюваннями, придбання за державні кошти високовартісного обладнання та витратних матеріалів. При виявленні недоліків в організації роботи КХЦ можуть робити подання щодо невідповідності керівників КХЦ займаній посаді.

Загальнодержавні та регіональні КХЦ підзвітні провідним установам МОЗ з питань лікувально-консультативної та організаційно-методичної діяльності.

Регіональні КХЦ є лікувально-консультативним та організаційно-методичним центром регіону, координують діяльність відділень кардіохірургії та відділень інтервенційної кардіології регіону. Регіональний КХЦ веде облік хворих в регіоні, що потресують кардіохірургічної допомоги.

Відділення кардіохірургії та інтервенційної кардіології.

Відділення кардіохірургії (з палатою інтенсивної терапії, групою анестезіології та перфузіології) та відділення інтервенційної кардіології, що створені на базі багатопрофільних лікарень та кардіодиспансерів, підпорядковуються головному лікарю відповідної лікувальної установи. Відділення кардіохірургії та інтервенційної кардіології підзвітні регіональному КХЦ та провідній установі з питань лікувально-консультативної діяльності.

Загальнодержавні та регіональні КХЦ, відділення кардіохірургії, відділення інтервенційної кардіології у своїй діяльності керуються чинним законодавством, наказами МОЗ України та АМН України, а також цим Положенням.

В залежності від кількості оперативних втручань регіональні КХЦ поділяються на три категорії: третя - від 200 до 400 оперативних втручань, друга - від 400 до 600 оперативних втручань, перша - понад 600 оперативних втручань в рік.

Мета діяльності КХЦ, відділень кардіохірургії та відділень інтервенційної кардіології полягає в забезпеченні високоспеціалізованої медичної допомоги населенню.

Завдання:

Лікувально-консультативна допомога (для КХЦ, відділень кардіохірургії та відділень інтервенційної кардіології):

- встановлення діагнозу;

- визначення показань і протипоказань до операцій;

- надання рекомендацій, вироблених спільно з лікарем-кардіологом чи лікарем-педіатром;

- консультації спеціалістів для відбору хворих для оперативного лікування;

- відбір хворих на гострий коронарний синдром та хронічну ішемічну хворобу серця, захворювання магістральних судин для проведення інтервенційних методів діагностики та лікування;

- надання планової і невідкладної кардіохірургічної допомоги;

- надання інтервенційної діагностичної та лікувальної допомоги хворим на гострий коронарний синдром та хронічну ішемічну хворобу серця, захворювання магістральних судин.

КХЦ, відділення кардіохірургії та відділення інтервенційної кардіології надають лікувально-консультативну допомогу хворим при їх самозверненні або за направленням лікуючого лікаря (за місцем диспансерного нагляду, стаціонарного лікування хворого, тощо).

Організаційно-методичні (для КХЦ):

- проведення аналізу показників клінічної роботи з метою подальшого удосконалення надання кардіохірургічної допомоги;

- проведення експертної оцінки якості медичної допомоги у відділеннях закладів охорони здоров'я області (регіону);

- підготовка матеріалів для проведення нарад в органах та закладах охорони здоров'я регіону;

- організація семінарів щодо обміну досвідом роботи на базі відділень закладів охорони здоров'я.

Науково-практичні (для КХЦ):

- виконання наукових досліджень, забезпечення підготовки, видання і впровадження методичних рекомендацій та інформаційних листів на основі наукових досліджень і аналізу практичної роботи;

- впровадження нових методів діагностики та лікування в практичну роботу, та залученні лікарів закладів охорони здоров'я для аналізу своєї практичної діяльності;

- проведення науково-практичних конференцій для лікарів, медичних сестер з найважливіших професійних питань;

- аналіз річних звітів, доповіді висновків на конференціях та з'їздах;

- визначення планів наукової роботи на найближчий рік.

Керівником КХЦ та відділення кардіохірургії може бути виключно лікар-хірург серцево-судинний, який має вищу чи першу кваліфікаційну категорію зі спеціальності "хірургія серця та магістральних судин". Керівником відділення інтервенційної кардіології призначається лікар-кардіолог, який має вищу чи першу кваліфікаційну категорію зі спеціальності "кардіологія" та пройшов спеціальну підготовку з інтервенційної кардіології.

Призначення керівника КХЦ проводиться за погодженням з головним позаштатним спеціалістом МОЗ України відповідного профілю та з урахуванням думки Асоціації серцево-судинних хірургів України.

Завідувачі відділенням кардіохірургії та відділенням інтервенційної кардіології призначаються в визначеному порядку, з урахуванням думки керівника регіонального КХЦ. Керівник КХЦ, створеного на базі багатопрофільних лікарень та кардіодиспансерів обіймає посаду заступника керівника з кардіохірургії.

Керівник КХЦ (відділення кардіохірургії, відділення інтервенційної кардіології) здійснює науково-практичну, лікувально-профілактичну та адміністративно-господарську діяльність, в межах повноважень за спеціальністю, відповідно до посадово-фахових вимог. Керівник несе особисту відповідальність за якість і об'єм роботи, яку виконує КХЦ (відділення кардіохірургії, відділення інтервенційної кардіології).

Керівник КХЦ (відділення кардіохірургії, відділення інтервенційної кардіології) керує всіма спеціалістами і підрозділами, які входять в його структуру, впроваджує нові методи роботи, сприяє направленню співробітників для підвищення кваліфікації, подає звіти про діяльність КХЦ (відділення кардіохірургії, відділення інтервенційної кардіології) в органи управління охороною здоров'я та провідні установи, контролює видатки на витратні матеріали для кардіохірургії та інтервенційної кардіології, готує заявки на планування витрат на наступний рік (в межах загального фінансування), готує заявки на придбання устаткування, апаратури, медикаментів, витратних матеріалів з урахуванням об'єму виконуваного лікування і потреб в кардіохірургічній допомозі хворим.

1. Відділення кардіохірургії (відділення хірургічного лікування набутих вад серця, відділення хірургічного лікування вроджених вад серця, відділення хірургічного лікування ішемічної хвороби серця, хірургії магістральних судин, хірургічного лікування патології міокарду, відділення хірургічного лікування порушень ритму серця, відділення рентгенедоваскулярної хірургії);

2. Відділення інтервенційної кардіології;

3. Палата інтенсивної терапії з групою анестезіології та перфузіології;

4. Консультативно-діагностичне відділення (кабінети);

5. Організаційно-методичний кабінет.

Центр у своїй діяльності використовує лікувально-діагностичні та допоміжні підрозділи базового закладу охорони здоров'я (відділення трансфузіології, інженерно-технічні підрозділи, транспортну службу для забезпечення виїзних консультацій інших закладів охорони здоров'я регіону, тощо).

1. Відділення кардіохірургії (відділення хірургічного лікування набутих вад серця, відділення хірургічного лікування вроджених вад серця, відділення хірургічного лікування ішемічної хвороби серця, хірургії магістральних судин, хірургічного лікування патології міокарду, відділення хірургічного лікування порушень ритму серця):

- обстеження, діагностика та лікування хворих з серцево-судинними захворюваннями.

2. Відділення інтервенційної кардіології, відділення рентгенедоваскулярної хірургії:

- виконання ангіокардіографічних обстежень при захворюваннях серця і судин;

- виконання інтервенційних ендоваскулярних втручань за показаннями: усунення стенозів, протезування, стентування, закриття дефектів перегородок серця, закриття відкритої артеріальної протоки, встановлення кавафільтру та інше;

- проведення невідкладної спеціалізованої інтервенційної діагностичної та лікувальної допомоги хворим з гострими коронарними синдромами;

- проведення первинних коронарних втручань хворим на гострий інфаркт міокарду згідно з показами.

3. Палата інтенсивної терапії з групою анестезіології та перфузіології:

- анестезіологічне забезпечення лікувально-діагностичної діяльності;

- невідкладна і планова анестезіологічна допомога хворим, яким потрібна інтенсивна терапія;

- невідкладна і планова реанімаційна допомога при захворюваннях серця;

- післяопераційна інтенсивна терапія хворих, що прооперовані;

- забезпечення проведення штучного кровообігу при операціях на серці;

- застосування внутрішньоаортальної балонної контрапульсації та інших методів екстракорпоральної підтримки функції серця, інших органів і систем та корекції метаболізму.

4. Консультативно-діагностичне відділення (кабінети):

- обстеження пацієнтів стаціонару і поліклініки.

- консультації, відбір та направлення хворих на госпіталізацію;

- диспансерне спостереження за хворими після оперативного втручання;

- методична та консультативна допомога відділенням інших закладів охорони здоров'я.

5. Організаційно-методичний кабінет:

- проведення аналізу захворюваності, розробка рекомендацій органам управління охорони здоров'я з питань покращення роботи кардіохірургічної і кардіологічної служб, а також з планування спеціалізованої допомоги в області (регіоні);

- проведення наукових конференцій з лікарями різних спеціальностей щодо проблем захворювання серця;

- здійснення послідовності в лікуванні кардіохірургічних хворих з іншими закладами охорони здоров'я.

Штати КХЦ, відділень кардіохірургії (відділення хірургічного лікування набутих вад серця, відділення хірургічного лікування вроджених вад серця, відділення хірургічного лікування ішемічної хвороби серця, хірургії магістральних судин, хірургічного лікування патології міокарду, відділення хірургічного лікування порушень ритму серця, відділення рентгенедоваскулярної хірургії) та відділень інтервенційної кардіології формуються з урахуванням розвитку служби, обсягу робіт за штатними нормативами, затвердженими МОЗ України.

Кількість штатних одиниць може змінюватись в залежності від об'єму і характеру здійснення хірургічної допомоги за підсумками попереднього року при незмінному ліжковому фонді. При здійсненні невідкладної допомоги в цілодобовому режимі можливе введення в штатний розклад додаткових посад за узгодженням з регіональними управліннями охорони здоров'я та МОЗ України.

Керівник КХЦ, відділень кардіохірургії та відділень інтервенційної кардіології подає звіти про діяльність КХЦ (відділення кардіохірургії, відділення інтервенційної кардіології) в регіональні органи управління охороною здоров'я та провідні установи за встановленими формами. Провідні установи спільно з головним позаштатним спеціалістом МОЗ України відповідного профілю та Асоціацією серцево-судинних хірургів України узагальнюють, аналізують отримані звіти та направляють їх до МОЗ України, АМН України, МОЗ АР Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій в МОЗ АРК, обласні, міські управління охорони здоров'я.

Керівник багатопрофільної лікарні та кардіодиспансеру здійснює оцінку діяльності КХЦ, відділень кардіохірургії та відділень інтервенційної кардіології на підставі вимог "Критерії оцінки діяльності відділень" (статистичні форми Ф 003/о, Ф 066/о, тощо). Критеріями оцінки роботи КХЦ та відділень є якість, кількість проведених кардіохірургічних та рентгенендоваскулярних втручань і рівень їх ефективності, а для регіональних КХЦ також рівень організації кардіохірургічної допомоги в регіоні.

Фінансування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених МОЗ України, АМН України та місцевих бюджетів, виходячи з конкретної вартості витратних матеріалів на операцію та обстеження.

Фінансування регіональних КХЦ може здійснюватися шляхом міжбюджетного трансферту бюджету у відповідності до частини 4 статті 93 Бюджетного кодексу України, або іншим способом, що не суперечить чинному законодавству.

Додатковими джерелами фінансування можуть бути всі види фінансової допомоги, платні послуги і інші джерела, які не суперечать чинному законодавству і використовуються виключно для покращення ефективності діяльності КХЦ і відділень. КХЦ може використовувати можливості госпрозрахункової діяльності і самостійно розпоряджається позабюджетними коштами у встановленому законодавством порядку, може мати свій госпрозрахунковий рахунок.

1. Відділення кардіохірургічного стаціонару на 20 ліжок (відділення хірургічного лікування набутих вад серця, відділення хірургічного лікування вроджених вад серця, відділення хірургічного лікування ішемічної хвороби серця, хірургії магістральних судин, хірургічного лікування патології міокарду, відділення хірургічного лікування порушень ритму серця, відділення рентгенедоваскулярної хірургії) з штатом сестер медичних, що обслуговують операційну (при виконанні 200 кардіохірургічних операцій, внутрисерцевих електрофізіологічних процедур або 600 рентгенендоваскулярних інтервенційних втручань):

В кардіохірургічних відділеннях, створених на базі закладів охорони здоров'я, де не передбачено окремого відділення переливання крові, понад зазначений штатний розклад, вводиться 1 посада лікаря-трансфузіолога.

В відділеннях хірургічного лікування порушень ритму серця та рентгенедоваскулярної хірургії понад зазначений штатний розклад вводитися 1 посада інженера, 2 посади сестер медичних операційних, 1 посада молодшої медсестри (санітарки-прибиральниці опер блоку).

В відділеннях хірургічного лікування вроджених вад серця у новонароджених та немовлят, понад зазначений штатний розклад, вводитися два цілодобових сестринських поста (9 посад сестер медичних) та один цілодобовий пост молодших медичних сестер по догляду за хворими (4,5 посад).

2. Відділення інтервенційної кардіології на 20 ліжок (при виконанні 600 рентгенендоваскулярних інтервенційних втручань):

3. Палата (відділення) інтенсивної терапії з групою анестезіології та перфузіології (для забезпечення роботи кардіохірургічного відділення на 20 ліжок):

В групі анестезіологів, що працюють в рентгенопераційному блоці відділень хірургічного лікування порушень ритму серця та рентгенедоваскулярної хірургії, понад зазначений штатний розклад, додатково вводитися 2 посади лікарів-анестезіологів та 3 посади сестер медичних-анестезистів

При підвищенні інтенсивності роботи (при виконанні понад 200 кардіохірургічних операцій - КХЦ II категорії) або створенні в КХЦ декількох кардіохірургічних відділень штати палати інтенсивної терапії, груп анестезіології та перфузіології відповідно збільшуються. При цьому 0,5 посади зав. групою можуть вводитись замість 0,5 посади лікаря-анестезіолога.

В КХЦ, де діє понад 3 кардіохірургічні відділення (при виконанні понад 600 кардіохірургічних операцій - КХЦ I категорії) створюються окремо відділення інтенсивної терапії з експрес-лабораторією, відділення анестезіології, відділення перфузіології (інтенсивної терапії, штучного кровообігу і екстракорпоральних методів лікування). При цьому додатково в кожному сформованому відділенні вводяться посади зав. відділенням, сестри медичної старшої, сестри-господині, санітарки-прибиральниці, інженера (техніка) по апаратурі.

4. Консультативно-діагностичне відділення (кабінети):

Штати консультативних кабінетів (кардіолога) та кабінетів функціональної діагностики, (ЕКГ, ФКГ, ЕхоКГ, обстеження зовнішнього дихання і ін.) формуються в залежності від обсягу роботи та наявності відповідного обладнання за нормативами консультативно-діагностичних відділень (кабінетів) за наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.02.2000 р. N 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".

5. Організаційно-методичний кабінет: