Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого, доповідача,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на пленарному засіданні справу про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності) (реєстр. N 1375 від 18 січня 2008 року) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Приводом для розгляду справи відповідно до статті 159 Конституції України стало надходження до Конституційного Суду України законопроекту про внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності) згідно з Постановою Верховної Ради України "Про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України шостого скликання законопроекту про внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності) і про його направлення до Конституційного Суду України" від 20 березня 2008 року N 149-VI для надання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Підставою для розгляду справи є необхідність надання Конституційним Судом України висновку щодо відповідності законопроекту про внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача Стрижака А.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Верховна Рада України відповідно до Постанови "Про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України шостого скликання законопроекту про внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності) і про його направлення до Конституційного Суду України" від 20 березня 2008 року N 149-VI звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати висновок щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроекту про внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності) (реєстр. N 1375 від 18 січня 2008 року) (далі - Законопроект).

У Законопроекті пропонується внести зміну до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 30, ст. 141), виклавши статтю 80 у такій редакції: "Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп".

Народні депутати України, які подали Законопроект до Верховної Ради України, обґрунтовують внесення зміни до Конституції України необхідністю приведення інституту депутатської недоторканності в Україні у відповідність з міжнародними правовими стандартами, забезпечення рівності громадян України перед законом, створення правових умов для безперешкодного і ефективного здійснення ними депутатських повноважень.

2. За пунктом 1 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить "внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції".

Згідно зі статтею 159 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Конституційний Суд України зазначає, що питання зміни редакції статті 80 Конституції України розглядалося Конституційним Судом України у висновках від 27 червня 2000 року N 1-в/2000, від 11 липня 2000 року N 2-в/2000, від 5 грудня 2000 року N 3-в/2000.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 9 червня 1998 року N 8-рп/98 у справі щодо внесення змін до Конституції України (абзац шостий пункту 3 мотивувальної частини), обов'язковій перевірці Конституційним Судом України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України підлягає не тільки законопроект, а й усі поправки, внесені до нього у процесі його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України.

3. За статтею 158 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту (частина перша); Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України (частина друга).

Верховна Рада України цього скликання Законопроект не розглядала і не змінювала положення статті 80 Конституції України.

Отже, Законопроект відповідає вимогам статті 158 Конституції України.

4. Відповідно до статті 157 Конституції України Основний Закон України не може бути змінено, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У чинній редакції статті 80 Конституції України вказується, що народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність (частина перша); народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп (частина друга); народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані (частина третя).

Конституційний Суд України вже розглядав питання виключення частини третьої статті 80 Конституції України на предмет відповідності статті 157 Конституції України і дійшов висновку, що такі зміни стосуються лише спеціального статусу народних депутатів України і не впливають на зміст конституційних прав і свобод людини і громадянина (їх скасування чи обмеження) (Висновок Конституційного Суду України від 27 червня 2000 року N 1-в/2000 у справі про внесення змін до статей 76, 80, 90, 106 Конституції України) .

Отже, Конституційний Суд України вважає, що запропонована редакція статті 80 Конституції України не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина і є такою, що не суперечить вимогам статті 157 Конституції України.

5. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, а також в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 157 Конституції України) .

Конституційний Суд України дійшов висновку, що запропонована в Законопроекті зміна до статті 80 Конституції України не спрямована на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. На момент надання висновку в державі не введено воєнний або надзвичайний стан. Отже, Законопроект відповідає вимогам статті 157 Конституції України.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 157, 158, 159 Конституції України, статтями 51, 63, 66, 67, 69 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

д і й ш о в в и с н о в к у:

1. Визнати таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект про внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності) (реєстр. N 1375 від 18 січня 2008 року), яким пропонується:

"1. Статтю 80 Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 30, ст. 141) викласти в такій редакції:

"Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп".

2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування".

2. Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності) (реєстр. N 1375 від 18 січня 2008 року) вимогам статей 157 і 158 Конституції України є обов'язковим до виконання, остаточним і не може бути оскаржений.

Висновок Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.

Не заперечуючи в цілому позитивний характер Висновку Конституційного Суду України від 10 вересня 2008 року N 2-в/2008 (далі - Висновок) стосовно відповідності законопроекту про внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності) (далі - Законопроект) вимогам статей 157 і 158 Конституції України, на підставі статті 64 Закону України "Про Конституційний Суд України" вважаю за необхідне викласти окрему думку стосовно методології та окремих аспектів Висновку.

Відповідно до статті 159 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Так, частина перша статті 157 Конституції України забороняє внесення змін до Конституції України, якщо вони передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Відповідно до частини другої статті 157 Конституція України не може бути також змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. Стаття 158 Основного Закону України встановлює обмеження щодо повторного прийняття законопроекту про внесення змін або повторної зміни одних і тих самих положень Конституції України. Тобто Конституційний Суд України, крім перевірки додержання процедурних вимог статті 158 Конституції України, формально зобов'язаний перевіряти відповідність пропонованих змін до Конституції України нормам розділу II та принаймні статей 1, 2 чинної Конституції України.

Разом з тим обов'язок Конституційного Суду України перевіряти законопроект про внесення змін до Конституції України на відповідність статтям 157 і 158 Конституції України не виключає можливості факультативної перевірки такого законопроекту на відповідність іншим статтям Конституції України, зокрема основоположним засадам конституційного ладу, викладеним в її розділах I, III, оскільки саме відповідність законопроекту цим засадам дає підстави для висновку про його принципову конституційність.

Зважаючи на те, що згідно з частиною першою статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією України, не є вичерпними, Конституційний Суд України мав би перевіряти, чи не порушують законопроекти про внесення змін до Конституції України усталені в його практиці загальні принципи права, які стосуються прав і свобод людини і громадянина. Наприклад, у Рішенні від 24 березня 2005 року N 2-рп/2005 (справа про податкову заставу) Конституційний Суд України підтвердив загальний принцип непорушності прав і свобод людини і громадянина, вказавши на нього як на одну з найважливіших умов визначеності відносин між людиною та державою; а в Рішенні від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) Конституційний Суд України визначив принцип, згідно з яким діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави, зокрема в сфері соціального захисту громадян має здійснюватися на підставі принципів справедливості, гуманізму та верховенства Конституції України.

Значимість норм розділів I, III Конституції України для української конституційно-правової системи підкреслюється особливим, ускладненим порядком внесення змін до них. Водночас при внесенні поправок до інших розділів Конституції України ці зміни можуть опосередковано деформувати зміст положень розділів I, III, змінюючи їх фактично. Так, закріплення конституційною реформою 2004 року партійно-імперативного депутатського мандата певним чином призвело до зміни конституційно-політичного режиму, визначеного у розділах I, III Конституції України (статтях 1, 5, 15 тощо), оскільки цей мандат є несумісним із принципами демократичного ладу, зокрема вільним або національним депутатським мандатом (про це зазначають вітчизняні експерти(1), фахівці Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія)(2) тощо). Зміна основ конституційного ладу в неконституційний спосіб впливає на звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина.

Якщо, на думку Конституційного Суду України, пропоновані зміни до Конституції України можуть загрожувати основам конституційного ладу України, то вважаю, що Суд має право (і одночасно зобов'язаний) перевірити законопроекти про такі зміни на відповідність нормам розділів I, III Конституції України. Інакше формальний підхід або методологія перевірки законопроектів про внесення змін до Конституції України може призводити до різних негативних наслідків: провокувати правовий хаос, спричиняти дисбаланс у відносинах гілок влади тощо.