Керуючись абзацом тринадцятим пункту 7 частини сьомої, частинами восьмою-дванадцятою статті 17, частинами першою та другою статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

1. Схвалити пропозиції виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо внесення змін до статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в частині відповідальності страхувальника за невиконання своїх обов'язків перед застрахованою особою і Фондом соціального страхування від нещасних випадків), що додаються.

2. Виконавчій дирекції Фонду надіслати зазначені пропозиції Міністерству праці та соціальної політики України для подання їх в установленому порядку Кабінету Міністрів України та Верховній Раді України.

3. Виконавчій дирекції Фонду забезпечити супроводження зазначених пропозицій під час погодження з центральними органами виконавчої влади та соціальними партнерами і подання Кабінету Міністрів України.

Верховна Рада України

I. Статтю 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 46-47, ст. 403; 2001 р., N 17, ст. 80; 2003 р., N 26, ст. 192; 2005 р., N 17-19, ст. 267; 2006 р., N 9-11, ст. 96, N 22, ст. 199, N 27, ст. 234) викласти в такій редакції:

"Стаття 52. Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків

1. Страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до цього Закону та інших законів.

У разі самостійного виявлення страхувальником до початку його перевірки робочим органом виконавчої дирекції Фонду своєчасно не сплачених сум страхових внесків він зобов'язаний самостійно обчислити ці внески і сплатити їх у повному обсязі разом з нарахованою пенею в порядку і розмірах, визначених цією статтею, без застосування штрафних санкцій.

2. Суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені страховиком, у тому числі обчислені робочими органами виконавчої дирекції Фонду під час проведення перевірок фінансово-господарської діяльності страхувальника, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

3. Суми, що надходять від страхувальника, спрямовуються на погашення недоїмки та сплату пені і фінансових санкцій або, за рішенням страхувальника, на сплату поточних страхових внесків. За рахунок сум, що надходять від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

4. Недоїмка не підлягає списанню, у тому числі і в разі укладення із страхувальником мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, оголошення померлою чи недієздатною, щодо яких відсутні особи, які відповідно до цього Закону мають нести зобов'язання зі сплати страхових внесків.

5. У разі ліквідації страхувальника або втрати ним з інших причин юридичного статусу платника страхових внесків недоїмка сплачується за рахунок коштів та іншого майна страхувальника. У цьому разі особами, відповідальними за погашення недоїмки, є:

ліквідаційна комісія - щодо підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій - платників страхових внесків, що ліквідуються;

підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії - щодо створених ними філій, представництв, осередків та інших відокремлених підрозділів - платників страхових внесків, що ліквідуються;

солідарно члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів - платників страхових внесків, що ліквідуються.

6. У разі недостатності коштів та іншого майна у страхувальника для сплати недоїмки особами, які несуть зобов'язання та відповідальність за сплату недоїмки, є:

засновники або учасники підприємства, установи та організації - платника страхових внесків, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за їхніми зобов'язаннями;