1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 18 від 26.10.95
м.Київ
Про внесення змін і доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів"
У зв'язку зі змінами у Кодексі законів про працю України Пленум Верховного Суду України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
Внести у постанову Пленуму Верховного Суду України N 9 від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" (зі змінами, внесеними постановою Пленуму N 4 від 1 квітня 1994 року) такі зміни і доповнення:
1. Пункт 6 після абзацу п'ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"- працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу."
2. Пункт 9 доповнити абзацом третім такого змісту:
"Оскільки згідно з ч.2 ст. 23 КЗпП (в редакції від 19 січня 1995 року) трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку."
3. Перше речення абзацу четвертого п.12 після слова "причин" доповнити словами "(ч.1 ст. 38 КЗпП)".
4. Абзаци перший і другий п.14 викласти в такій редакції:
"При розгляді справ, пов'язаних з вимогами профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу про розірвання трудового договору (контракту) з керівником або усунення його із займаної посади, слід виходити з того, що згідно зі ст. 45 КЗпП (в редакції від 19 січня 1995 року) така вимога може бути заявлена профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, і вона може бути оскаржена до суду працівником або власником чи уповноваженим ним органом у двотижневий строк.
За змістом ст. 43-1 КЗпП керівником належить вважати особу, яка очолює підприємство, установу, організацію або відокремлений підрозділ (філія, представництво, відділення тощо). При цьому йдеться не про будь-який структурний підрозділ (цех, управління, службу, ферму тощо), а саме про відокремлений підрозділ, який утворюється у спеціально передбаченому порядку, наприклад, зазначеному в ст. 7 Закону України "Про підприємства в Україні"."
Перше речення абзацу третього цього пункту після слова "профспілкового" доповнити словами "чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом", а в другому реченні слово "профспілкового" замінити словом "цього".

................
Перейти до повного тексту