У зв'язку зі змінами, внесеними до Кодексу адміністративного судочинства України, Законів України від 5 листопада 1991 року N 1789-XII "Про прокуратуру", від 8 липня 2011 року N 3671-VI "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", від 22 вересня 2011 року N 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", для забезпечення однакового застосування адміністративними судами законодавства під час розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні", Пленум Вищого адміністративного суду України

Унести до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року N 1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні", зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2011 року N 3 та від 16 березня 2012 року N 3, такі зміни:

1. У тексті постанови слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань міграції" та "орган міграційної служби" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" у відповідному відмінку.

2. В абзаці першому пункту 2:

слова "статті 27 - 29" виключити;

слова "органами міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі" виключити;

слова "спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення";

слова "спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я";

слова "спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти".

3. Абзац другий пункту 2 викласти в такій редакції:

"Судам необхідно враховувати, що з 26 грудня 2011 року (часу набрання чинності Законом України від 22 вересня 2011 року N 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства") органи внутрішніх справ не мають повноважень на звернення до суду щодо примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, оскільки відповідно до статті 30 цього Закону зазначені повноваження покладені на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції. Ураховуючи правила процесуального правонаступництва (стаття 55 КАС України) та норми матеріального права про передачу повноважень до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, судам необхідно мати на увазі, що належним позивачем у таких справах буде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції (частина перша статті 183-5 КАС України)".

4. Абзац шостий пункту 2 виключити.

5. Абзац сьомий пункту 2 викласти в такій редакції:

"Статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" передбачається, що оскарженню до суду підлягають рішення:

1) про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

2) про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про відхилення скарги про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

3) про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

4) про втрату або позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту".

6. Абзац четвертий пункту 3 викласти в такій редакції:

"Адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України предметно підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам (пункт 6 частини першої статті 18 КАС України) . За таких приписів судам необхідно враховувати, що адміністративні справи, перераховані в частині першій статті 183-5 КАС України, територіально підсудні також місцевим загальним судам як адміністративним судам за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України".

7. В абзаці десятому пункту 3 слова "органів внутрішніх справ" виключити.

8. Абзац четвертий пункту 4 викласти в такій редакції: "Справи, де стороною є органи центрального органу виконавчої влади на місцях, розглядаються суддею одноособово відповідно до статті 23 КАС України" .