Пленум Верховного Суду України за участю Міністра юстиції України С.Р.Станік, заступника Генерального прокурора України І.В.Вернидубова, розглянувши подання Голови Верховного Суду України з приводу звернення Президента України щодо невідповідності деяких положень Тимчасового регламенту Пленуму Верховного Суду України Конституції та чинному законодавству України, установив:

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 січня 1998 р. N 2 затверджено Тимчасовий регламент Пленуму Верховного Суду України, яким визначаються порядок скликання Пленуму, проведення його засідань, вирішення питань, що належать до повноважень Пленуму відповідно до чинного законодавства, а також окремих питань внутрішньої діяльності Верховного Суду України та інших судів загальної юрисдикції.

Відповідно до положень Тимчасового регламенту Пленум Верховного Суду України постановами від 27 лютого 1998 р. обрав ряд суддів на адміністративні посади в обласних судах, призначив суддів членами президій деяких обласних судів, а також прийняв постанову про переведення судді з одного обласного суду до іншого.

Президент України звернувся до Голови Верховного Суду України з листом, де наголосив, що пункти 13, 14 і 15 параграфа 3, параграфи 21, 22, 23 та 24 Тимчасового регламенту, які встановлюють порядок обрання суддів обласних судів на адміністративні посади в судах, затвердження кількісного та персонального складу президій цих судів, переведення суддів до інших судів, та постанови Пленуму від 27 лютого 1998 р., якими суддів обрано на адміністративні посади, призначено членами президій обласних судів та переведено з одного суду до іншого, суперечать статтям 6, 19, п.4 ст.92, статтям 130, 147, 150 Конституції і законам України "Про судоустрій" та "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України", а тому мають бути скасовані.

На думку Президента України, не відповідає Конституції України і підлягає приведенню у відповідність до неї п.2 параграфа 3 Тимчасового регламенту щодо надання Пленуму Верховного Суду України права давати судам керівні роз'яснення з питань застосування законодавства.

Голова Верховного Суду України звернувся до Пленуму Верховного Суду з поданням, у якому зазначає, що згідно зі ст.45 Закону України "Про судоустрій" названі положення Тимчасового регламенту можуть бути оцінені з точки зору відповідності чинному законодавству й Конституції України лише Пленумом Верховного Суду України, і просить розглянути питання, порушені Президентом України у зверненні.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України В.Р.Мойсика, виступ Міністра юстиції С.Р.Станік, яка оголосила звернення Президента України й підтримала його думку, прокурора І.В.Вернидубова про можливість призупинення дії Тимчасового регламенту, обговоривши доводи, викладені у зверненні Президента, Пленум Верховного Суду України вважає, що постанова Пленуму від 23 січня 1998 р. N 2 і затверджений нею Тимчасовий регламент, а також постанови Пленуму від 27 лютого 1998 р., якими суддів обрано на адміністративні посади, призначено членами президій обласних судів та переведено з одного суду до іншого, відповідають положенням Конституції й чинному законодавству України.

Конституційною підставою для прийняття Тимчасового регламенту Пленуму Верховного Суду України є насамперед положення ст. 130 Конституції України.

Не заперечується право Пленуму Верховного Суду України приймати регламент і у зверненні Президента України.

Твердження про те, що Пленум Верховного Суду України не вправі здійснювати адміністративні, несудові, функції в межах та в порядку, що визначені Тимчасовим регламентом, не грунтуються на положеннях Конституції України й чинного законодавства.

Положення статей 6 і 19 Конституції України зобов'язують органи законодавчої, виконавчої і судової влади здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією межах, на підставі й у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У точній відповідності з вимогами цих статей та статей 128, 130 Конституції України в Тимчасовому регламенті Пленуму Верховного Суду України визначено обсяг і порядок здійснення повноважень найвищого судового органу при виконанні ним адміністративних функцій. Це стосується обрання суддів Верховного Суду України та обласних судів на адміністративні посади, визначення кількісного й персонального складу президій обласних судів, переведення суддів до інших судів тощо.

Викладене у зверненні Президента України твердження про те, що Тимчасовим регламентом Пленумові Верховного Суду України передано функції інших органів влади, не грунтуються на законі.

Межі повноважень органів державної влади, в тому числі щодо судів, визначаються тільки Конституцією України. До повноважень Верховної Ради України відповідно до статей 85, 128 Конституції України належить обрання суддів безстроково. До повноважень Президента України згідно зі статтями 106 і 128 Конституції України належить утворення судів у визначеному законом порядку та перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років. Повноважень Кабінету Міністрів України щодо судів загальної юрисдикції Конституцією України не визначено.

Таким чином, ні законодавчій, ні виконавчій владі Конституцією України не надано повноважень вирішувати питання внутрішньої діяльності судів, якими й є питання про обрання суддів на адміністративні посади, призначення членів президій обласних судів і переведення суддів з одного суду до іншого.