Відповідно до статей 6, 7, 15, 55, 56 Закону України "Про Національний банк України" та керуючись статтями 66 та 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статтею 11 Закону України "Про валюту і валютні операції", з метою запобігання проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам законодавства України, Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 15 серпня 2016 року № 369 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників";

2) підпункт 2 пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 25 травня 2017 року № 43 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України";

3) пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 03 жовтня 2017 року № 98 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України";

4) пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 21 грудня 2017 року № 135 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України";

5) підпункт 3 пункту 3 постанови Правління Національного банку України від 20 липня 2018 року № 83 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України".

3. Департаменту фінансового моніторингу (Береза І.В.) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови Національного банку України Рожкову К.В.

5. Постанова набирає чинності одночасно з уведенням у дію Закону України "Про валюту і валютні операції".

1. Це Положення розроблене відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон про валюту) з метою запобігання уповноваженими установами проведенню їх клієнтами через ці установи валютних операцій, що не відповідають вимогам законодавства України.

Вимоги цього Положення поширюються на: банки, небанківські фінансові установи та операторів поштового зв’язку, які отримали банківську ліцензію або ліцензію Національного банку України (далі - Національний банк) на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, яка не втратила чинність після введення в дію Закону про валюту (далі - уповноважені установи).

2. У цьому Положенні терміни і поняття вживаються в таких значеннях:

1) джерела походження коштів (активів) - документально підтверджені [на підставі офіційних документів, належним чином засвідчених їх копій або інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою)] відомості, що дають можливість зробити обґрунтований висновок щодо наявності достатніх фінансових можливостей суб’єкта валютної операції, адекватних його фінансовому стану та/або соціальному статусу;

2) дроблення валютної операції - штучне ділення загальної суми валютної операції, яка підлягає аналізу та перевірці відповідно до вимог цього Положення, що передбачає одночасну наявність таких ознак:

валютні операції здійснюються однією особою;

валютні операції пов’язані між собою одними контрагентами, підставами (договором, контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може уважатися договором), призначенням валютної операції;

кожна валютна операція здійснюється на суму, що є меншою, ніж розмір (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума валютної операції);

валютні операції здійснюються не менше, ніж три рази на календарний тиждень та/або десять разів на календарний місяць;

загальна сума валютних операцій за календарний тиждень перевищує двократний розмір та/або за календарний місяць - восьмикратний розмір (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

3) економічна доцільність (сенс) валютної операції - аргументоване обґрунтування, що така валютна операція спрямована на досягнення економічного результату, економічних або особистих цілей, які не порушують вимоги законодавства України або не спрямовані на такі порушення;

4) індикатор - установлена Національним банком та уповноваженими установами ознака чи сукупність ознак валютних операцій, учасників валютних операцій та їх намірів/дій, що підлягають додатковому аналізу і перевірці та/або дають змогу виявляти сумнівні валютні операції;

5) сумнівна валютна операція - валютна операція, характер або наслідки проведення якої дають підстави вважати, що вона може бути пов’язана з уникненням та/або невиконанням вимог та обмежень, передбачених законодавством України;

6) учасник валютної операції - суб’єкт валютної операції (резидент та/або нерезидент, який здійснює валютні операції через уповноважену установу), його контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їх інтересах, або особи, від імені або в інтересах яких діють суб’єкт валютної операції, його контрагент;

7) циклічні валютні операції - сукупність валютних операцій, які здійснюються між рахунками суб’єкта господарювання-резидента та юридичної особи-нерезидента, відкритими в банках України, що передбачає наявність одночасно таких ознак:

кількість валютних операцій чотири та більше;

валютні операції неодноразово повторюються у періоді до 30 календарних днів;

валютні операції здійснюються на однакові або наближені суми;

у межах проведення сукупності валютних операцій одна й та сама особа є ініціатором та отримувачем платіжної операції;

у результаті проведення сукупності валютних операцій відбувається купівля/продаж активу, надання/повернення фінансової допомоги, формування/погашення заборгованості за будь-яким правочином (договором), укладеним між ними.

Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, використовуються в значеннях, визначених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.

3. Уповноважена установа зобов’язана забезпечити всебічний аналіз та перевірку документів (інформації) про валютні операції, якщо подання відповідних документів (інформації) передбачено законодавством України, які є підставою для:

1) купівлі іноземної валюти з метою здійснення розрахунків/переказів коштів за межі України, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів - юридичних осіб, відкриті в Україні;

2) здійснення розрахунків/переказів у гривнях та іноземній валюті за межі України, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів - юридичних осіб, відкриті в Україні;

3) здійснення розрахунків/переказів коштів на користь нерезидентів через філії банків, відкриті на території інших держав;

4) зарахування коштів у гривнях та іноземній валюті, що надійшли з рахунків, відкритих в Україні, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів - юридичних осіб, відкриті в Україні;

5) здійснення розрахунків/переказів на території України з поточних рахунків нерезидентів - юридичних осіб (крім інвестиційних рахунків) на рахунки суб’єктів господарювання-резидентів.

4. Вимоги цього Положення не поширюються на валютні операції, що здійснюються:

1) державою або під державні гарантії;

2) за проектами (програмами) міжнародної технічної допомоги, що пройшли державну реєстрацію;

3) за проектами, що здійснюються на підставі угод між Україною і Європейським Союзом про участь України в міжнародних програмах Європейського Союзу;

4) за міжнародно-технічними програмами і проектами, зареєстрованими відповідно до частин п’ятої і шостої статті 66 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність";

5) з метою використання ґрантів від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, на користь юридичної особи-резидента, фінансування якої здійснюється за рахунок таких ґрантів та в органах управління якої бере участь Уряд України;

6) на виконання договорів, укладених резидентами з міжнародними фінансовими організаціями, членом яких є Україна, та до договорів з міжнародними фінансовими організаціями, щодо яких Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, що надається іншим міжнародним фінансовим організаціям;

7) на виконання договорів, укладених резидентами з юридичними особами-нерезидентами, якщо будь-яка зі сторін договору та/або відповідної валютної операції включена до списку 2000 найбільших публічних компаній світу (Forbes Global 2000) або є їх дочірньою чи афілійованою;

8) з метою проведення розрахунків між суб’єктами господарської діяльності України та іноземними суб’єктами господарської діяльності в рамках міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

9) на незначну суму;

10) з метою повернення коштів, отриманих іноземними інвесторами від продажу цінних паперів, допущених до торгів на регульованому фондовому ринку;