У зв'язку із змінами чинного законодавства Пленум Верховного Суду України

Внести у постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" такі зміни та доповнення:

1. В абзаці третьому пункту 2 після слів "в нетверезому стані" включити слова "інші порушення правил безпеки праці або".

1.1. Пункт 3 доповнити абзацами четвертим і п'ятим такого змісту: "Особи, винними діями яких заподіяна шкода джерелу підвищеної небезпеки і такі самі не є потерпілими внаслідок шкоди, заподіяної цим джерелом підвищеної небезпеки, відповідають за заподіяну шкоду на підставі ст.440 ЦК.

У тих випадках, коли разом із заподіянням джерелом підвищеної небезпеки шкоди (не при зіткненні джерел підвищеної небезпеки) заподіяно також шкоду джерелу підвищеної небезпеки і цьому сприяла груба необережність потерпілого, згідно з нормами ст.454 ЦК може бути зменшено розмір відшкодування шкоди потерпілому. Покладення на нього з цих підстав відповідальності за шкоду, заподіяну при цьому джерелу підвищеної небезпеки, статтею 454 ЦК не передбачено".

2. У пункті 7 перше речення викласти в такій редакції:

"Відповідно до ст.440 ЦК і ст.17 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції Закону від 15 грудня 1993 року шкода, заподіяна ж иттю, здоров'ю або майну громадянина внаслідок наявності конструктивних, рецептурних та інших недоліків товару або результатів виконання робіт, підлягає відшкодуванню особою, якою вона заподіяна (продавцем, виготівником чи виконавцем), незалежно від того, чи знаходився потерпілий з цією особою у договірних відносинах".

3. У пункті 9 в абзаці першому виключити слова "довічного успадкованого володіння", а в абзаці п'ятому після слів "відшкодування шкоди" і "відповідальної за шкоду" включити слова відповідно "виправлення пошкодження за одержані за рішенням кошти" і "якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після збільшення цін і тарифів".

4. У пункті 10 в абзаці другому в кінці включити речення такого змісту: "Відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, провадиться згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Абзаци четвертий і п'ятий цього пункту викласти в такій редакції: "Шкоду, заподіяну працівникові (у тому числі сезонному, тимчасовому, члену колгоспу, члену іншого кооперативу, працівникові орендного чи спільного підприємства, особі, залученій до праці на підприємстві, в установі, організації) у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, відшкодовує відповідно до ст.ст.440, 456 ЦК і Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року N 472 (далі Правила), організація або громадянин, з яким потерпілий знаходився у трудових відносинах, при наявності їх вини.

В інших випадках (ст.ст.457, 461 ЦК) відповідальність настає відповідно до норм статей 440, 441, 450 ЦК, а ступінь втрати працездатності, розмір втраченого заробітку і додаткових витрат на соціальну допомогу, розмір відшкодування у разі смерті годувальника, перерахування розміру відшкодування шкоди, розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з положень ч.3 ст.11 ЦПК, визначається за Правилами (п.5, абзац перший п.9, пп.11-16, 19, 22, 23, 25-29, 38, 40-43)".

5. У пункті 11 останній абзац об'єднати з підпунктом "в" і в кінці цей пункт доповнити абзацом такого змісту: "Якщо ушкодження здоров'я потерпілого або його смерть наступили в зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, потерпілому, а в разі смерті потерпілого - його сім'ї, утриманцям, дитині яка народилась після його смерті, виплачується також, одноразова допомога (ст.11 Закону "Про охорону праці", п.п.4, 10 Правил.

6. Пункти 12 і 13 викласти в такій редакції:

"12. Розмір відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою потерпілим заробітку або зменшення його в зв'язку з каліцтвом, встановлюється в процентах до цього заробітку, що відповідають ступеню втрати ним професійної працездатності.

Утрачений заробіток (або відповідна його частина) внаслідок ушкодження здоров'я працівника, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків, відшкодовується йому відповідальною за шкоду особою в повному розмірі незалежно від одержуваної потерпілим пенсії та інших доходів, якщо відшкодування провадиться за період після введення в дію Закону України "Про охорону праці" (з 24 листопада 1992 р.), а за попередній до цього період - відшкодовується відповідно до чинного на той час законодавства.

В інших випадках (ст.ст.457, 461 ЦК), якщо у зв'язку з ушкодженням здоров'я потерпілому призначена пенсія або збільшено пенсію, яку він одержував, розмір відшкодування визначається за відрахуванням з втраченого заробітку відповідно суми призначеної пенсії або суми, на яку її збільшено. Пенсія з інших підстав, призначена потерпілому як до, так і після ушкодження здоров'я, підлягає заліку в частині, яка могла бути призначена йому в зв'язку з даним ушкодженням здоров'я. У визначеному таким чином розмірі відшкодування виплачується незалежно від одержуваних в наступному потерпілим пенсії, заробітку, доходів і стипендії.

При зміні в період виплати відшкодування шкоди ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, зміні у складі сім'ї померлого, підвищенні мінімального розміру заробітної плати в порядку, визначеному законодавством, підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств або заробітної плати відповідно до колективного договору, а у випадках, передбачених ст.ст.457, 461 ЦК, також при збільшенні або зменшенні внаслідок зміни групи інвалідності розміру пенсії в зв'язку з ушкодженням здоров'я, розмір відшкодування шкоди підлягає відповідному перерахунку.

Коли ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, настало не лише з вини власника, а внаслідок винного порушення потерпілим при виконанні трудових обов'язків правил безпеки, розмір відшкодування може бути зменшений від ступеня вини потерпілого в порядку, 50 процентів (п.20 Правил). В цих межах залежно від встановлених обставин і зазначених підстав розмір відшкодування може бути зменшено судом.

Якщо у випадках, передбачених ст.ст.457, 461 ЦК, груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, сума втраченого заробітку зменшується відповідно до ступеня його вини, після чого провадиться зазначений в абзаці третьому цього пункту залік пенсії для визначення розміру відшкодування. При наявності вини заподіювача шкоди - володільця джерела підвищеної небезпеки, груба необережність потерпілого не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. При визначенні розміру відшкодування за ушкодження здоров'я неповнолітньому, який не досяг п'ятнадцяти років, правила щодо врахування вини потерпілого не застосовуються, крім випадків, коли здоров'я ушкоджено в зв'язку з вчиненням ним злочину, передбаченого в ст.10 Кримінального кодексу.

13. Судам необхідно враховувати, що відповідно до чинного законодавства втрачений потерпілим заробіток визначається з середньомісячного заробітку за 12 останніх, або, за його бажанням (в разі смерті потерпілого, за бажанням його утриманців), за 3 останні календарні місяці роботи, що не передували ушкодженню здоров'я, включаючи і заробіток за попереднім місцем роботи по відповідній посаді, професії, спеціальності, якщо за місцем роботи на момент ушкодження здоров'я потерпілий пропрацював менше зазначеного строку.

Коли потерпілий пропрацював менше 12 календарних місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом ділення загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на число цих місяців. При тривалості роботи менше одного місяця заробіток потерпілого за весь відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на число робочих днів за місяць обчисленому в середньому за рік (25,4 - при шестиденному робочому тижні та 21,2 - при п'тиденному робочому тижні).

Види оплати праці, що враховуються при обчисленні середньомісячного заробітку, визначаються відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення. Зокрема, враховуються всі види оплати праці, на які за чинним законодавством нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, на обумовлених діючою системою оплати праці, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року N 583 (з наступними змінами). Якщо середньомісячний заробіток обчислюється за 12 місяців, в заробіток включаються всі зазначені виплати, проведені в цей період, у тому числі і допомога по тимчасовій непрацездатності. У разі, коли за бажанням потерпілого береться заробіток за 3 календарних місяці, в загальний заробіток за 3 місяці включаються також річні винагороди (за підсумками роботи за рік, премії та інші виплати, які не завжди можуть бути зараховані на час проведення розрахунку) за минулий рік у частині пропорційно періоду, який прийнято до розрахунку, тобто четверта частина річних виплат.

У заробіток для обчислення відшкодування особам, які не підлягають соціальному страхуванню, включаються (за 12 місяців, а при меншій тривалості роботи - за фактично відпрацьований час) всі види грошового забезпечення, аналогічні тим видам оплати праці, на які нараховуються страхові внески (ст.66 Закону "Про пенсійне забезпечення".

Коли протягом 24 місяців, які передували ушкодженню здоров'я, потерпілий не мав певних джерел доходів, розмір відшкодування визначається виходячи із встановленого законом мінімального розміру заробітної плати. При тимчасовій втраті працездатності середній заробіток обчислюється за два останні календарні місяці. При обчисленні середнього заробітку враховуються всі належні потерпілому суми заробітку без виключення з них податків та інших відрахувань".

7. У пункті 14 абзац другий викласти в такій редакції:

"При встановленні працівникові професійного захворювання після переходу (звільнення) його з роботи, з якою пов'язане це ушкодження здоров'я, втрачений заробіток, визначається з середньомісячного заробітку за 12, або, за його бажанням, за 3 календарні місяці до часу переходу чи звільнення (п.22 Правил.

8. У пункті 15 замінити в абзаці першому слова "будь-якій з цих травм або викликаною ними втратою працездатності" словами "втраті працездатності від будь-якої з цих травм (п.25 Правил)", а в абзаці другому виключити слова "травмі або" і "за вибором потерпілого".

9. У пункті 16 в абзаці першому після слів "навчався потерпілий" включити слова "але не нижче від найменшого розряду тарифної сітки відповідної професії (п.27 Правил)", а слова "з врахуванням меж, встановлених для випадків, коли потерпілий мав заробіток менш ніж за повний місяць" виключити.

10. У пункті 17 в абзаці першому слова "а при її відсутності - за висновком лікаря, що лікує потерпілого, затвердженим головним лікарем" виключити, а слова "виплачується різниця між попереднім і новим заробітком" замінити словами "зберігається попередній заробіток".

Третє речення абзацу другого цього пункту викласти в такій редакції:

"За потерпілим, який проходить професійну орієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації, зберігається середньомісячний заробіток протягом терміну, зазначеного програмою реабілітації (в цей період відшкодування шкоди провадиться на загальних підставах)".

11. У пункті 18 в абзаці першому слова "робітником, службовцем, колгоспником або членом іншого кооперативу" замінити словом "працівником", а слова "при слідуванні на транспорті підприємства" з цього абзацу і абзац другий виключити.