- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Рішення
КОЛЕГІЯ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Р І Ш Е Н Н Я
Звіт про діяльність Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва за 9 місяців 2007 р.
( Рішення затверджено Наказом Державного комітету
України з питань регуляторної політики
та підприємництва
N 118 від 26.09.2007 )
Заслухавши та обговоривши доповідь в.о. Голови К.О. Ващенка про роботу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва за 9 місяців 2007 року, Колегія
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Звіт про діяльність Держкомпідприємництва за 9 місяців 2007 року (додається).
2. Департаменту стратегічного планування, інформаційного забезпечення та взаємодії з територіями (Т.В.Жерибор) направити Звіт про діяльність Держкомпідприємництва за 9 місяців 2007 року до Кабінету Міністрів України, а також розмістити на веб-сайті Комітету.
3. Загальний контроль за виконанням цього рішення залишаю за собою.
В.о. Голови Колегії | К.О.Ващенко |
Додаток
до рішення Колегії
Держкомпідприємництва
24.09.2007 N 1
ЗВІТ
про діяльність Держкомпідприємництва України за 9 місяців 2007 року
Діяльність Держкомпідприємництва України у поточному році спрямовується на виконання законодавства, а також рішень вищих органів влади, прийнятих з метою якісного поліпшення бізнесклімату в Україні.
Базовими завданнями, проголошеними Комітетом на початку 2007 року, визначено поглиблення регуляторної та дозвільної реформ, удосконалення політики щодо ліцензування та реєстраційних процедур; поліпшення соціального та податкового законодавства для підприємців; урегулювання сфери контролю та перевірок суб'єктів господарювання; посилення відповідальності за недотримання законодавства з боку посадових осіб органів влади.
В основу діяльності Комітету покладено системні дослідження стану розвитку підприємництва, моніторинг виконання базового законодавства, а також комплексний аналіз проблем, у тому числі й оперативних, які відслідковуються Комітетом та його територіальними підрозділами.
I. Стан розвитку малого підприємництва
В цілому стан розвитку малого підприємництва України впродовж останніх років свідчить про стійку тенденцію до зростання цього сектору економіки держави. Так, якщо у 2001 році, за даними Держкомстату України функціонувало майже 1,5 млн. суб'єктів малого підприємництва, то у 2006 році їх кількість в країні збільшилась до 2,3 млн. суб'єктів малого підприємництва, що на 56,6% більше в порівнянні з 2001 роком.
Чітко виконуючи свою соціальну функцію, малий та середній бізнес країни залучив до підприємницької діяльності 9932,2 тис. осіб (+ 1,5%), з них середня кількість зайнятих у малому підприємництві працівників складає 5322,1 тис. осіб. Кількість зайнятих працівників на середніх підприємствах за підсумками 2006 року - 4489,2 тис. осіб, що на 2% більше в порівнянні з попереднім роком.
Очікується, що впродовж 2007 року загальна кількість суб'єктів малого та середнього підприємництва збільшиться на 137 тис. одиниць.
Таке збільшення має відбутися за рахунок кількісного зростання як суб'єктів малого підприємництва на 3,5%, так і збільшення чисельності середніх підприємств - юридичних осіб на 2%.
Обсяг продукції (робіт, послуг), реалізованої суб'єктами малого та середнього підприємництва у 2006 році (за прогнозними показниками), має становити 1263,5 млрд. грн. З них: 212,3 млрд. грн. - це обсяг продукції (робіт, послуг), реалізованої суб'єктами малого підприємництва та 1051,2 млрд. грн. - суб'єктами середнього бізнесу. У 2006 році приріст цих показників по відношенню до попереднього року має бути 19,3% та 3,0%, відповідно.
Якщо порівнювати обсяг реалізованої продукції на одного працівника в секторі МСП від середнього значення цього показника по всім категоріям суб'єктів господарювання, то в Україні він становить 93,4%, в ЄС - 81,6%. Проте в абсолютних значеннях в Україні цей показник становить лише 10,6% від відповідного показника ЄС. Тобто, обсяг реалізації, що припадає на одного працівника в українському МСП, є в 10 разів нижчий за той, що виробляє робітник МСП в ЄС.
Для того щоб досягти європейського рівня продуктивності, необхідні заходи як організаційного, так і нормативно-правового характеру.
II. Забезпечення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності
Важливою складовою державної регуляторної політики як напрямку державної політики, спрямованому на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, є зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання (у тому числі і суб'єктів підприємницької діяльності) та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності.
Практичними наслідками роботи Держкомпідприємництва України по забезпеченню виконання регуляторними органами вимог державної регуляторної політики є:
- досягнення достатньо високого рівня прозорості прийняття управлінських рішень. Так, на сьогоднішній день стосовно 95,3% проектів регуляторних актів розробниками застосовується процедура оприлюднення проектів з метою отримання зауважень та пропозицій до них (для порівняння у 2004 році відповідної вимоги дотримано було лише при підготовці 61% проектів);
- не тільки на кількісному, але й на якісному рівні покращився стан виконуваності вимоги щодо обов'язковості здійснення АРВ до кожного проекту регуляторного акта. Так, на сьогоднішній день при підготовці 96,4% проектів регуляторних актів розробниками провадиться дослідження наслідків прийняття відповідного регуляторного акта (у 2004 році цей показник становив лише 81%).
Комітетом приділяється особлива увага якості проведення відповідного аналізу регуляторного впливу та рівню його відповідності вимогам
Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта. При цьому, якщо у 2006 році в погодженні 11% проектів регуляторних актів, розробниками яких виступали центральні органи виконавчої було відмовлено з причин незадовільної якості здійснення АРВ, то у 2007 році цей показник дещо знизився і становить 6,3%, що свідчить про покращення рівня обґрунтованості необхідності прийняття нових регуляторних актів.
Провадження державної регуляторної політики органами виконавчої влади свідчить про існування ряду порушень, які загрожують практично нівелювати результати попереднього прискореного перегляду.
Зокрема, починаючи з другої половини 2005 року до теперішнього часу центральними та місцевими органами виконавчої влади розроблено та погоджено з Держкомпідприємництвом та його територіальними органами близько 3 тис. 800 проектів регуляторних актів.
З урахуванням результатів моніторингу набуття чинності регуляторних актів протягом зазначеного періоду можна спрогнозувати, що за той же період органами виконавчої влади майже поновлено загальну кількість регулювань господарської діяльності, що була до перегляду.
При цьому розробниками проектів регуляторних актів на незадовільному рівні виконується норма
Закону щодо здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів.
Так, якщо минулого року центральними органами виконавчої влади було розроблено та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 527 регуляторних актів, то звітів про базове відстеження результативності дії регуляторних актів до Держкомпідприємництва України було надано лише 147.
Слід зазначити, що "незафіксованість точки відліку щодо визначення ефективності дії регуляторного акта" (нездійснення базового відстеження) практично унеможливлює в подальшому отримання скільки-небудь достовірних результатів повторного та періодичного відстеження результативності дії регуляторних актів перетворює їх на "вимушену формальність".
Крім того, незадовільна якість підготовки звітів про відстеження результативності дії регуляторних актів, неоприлюднення відповідних звітів, відсутність на сайтах регуляторних органів результатів попереднього відстеження та аналізів регуляторного впливу відповідних регуляторних актів фактично унеможливлює отримання об'єктивної оцінки наслідків дії регуляторних актів та проведення зацікавленими суб'єктами господарювання альтернативного відстеження результативності дії регуляторних актів.
Сукупність вищезазначених чинників фактично створила передумови для ініціювання Держкомпідприємництва України проведення протягом II півріччя 2007 року та всього 2008 року другого етапу стратегії швидкого дерегулювання.
Основною відмінністю другого етапу стратегії швидкого дерегулювання від попереднього етапу є проведення оцінки системності та узгодженості дії регуляторних актів лише у пріоритетних галузях (сферах) економіки (ліцензування, дозвільної системи, туристичній галузі, будівництва і землекористування), а не для всієї сукупності регулювань господарської діяльності.
Результатом проведення другого етапу стратегії швидкого дерегулювання мають стати:
У ліцензуванні:
- оптимізація переліку видів господарської, які потребують ліцензійних обмежень;
- забезпечення спрощеного порядку ліцензування шляхом встановлення чіткого і прозорого здійснення ліцензійних процедур, скорочення часу на видачу ліцензій;
- передача в разі доцільності процесу ліцензування на місцевий рівень;
- розробка заходів, спрямованих на встановлення заборони використання ліцензій з метою обмеження конкуренції тощо.
У дозвільній системі:
- впровадження європейських стандартів при видачі документів дозвільного характеру з урахуванням реалізації заходів щодо європейської інтеграції;
- затвердження порядку видачі документів дозвільного характеру, встановлення чіткості і прозорості вимог та вдосконалення процесу їх видачі;
- скасування документів дозвільного характеру, застосування яких є недоцільним;
- визначення переліку дій і заходів, права на проведення яких набуваються за заявницьким (декларативним) принципом тощо.
У сфері туризму:
- розробка програми розвитку туристичної сфери відповідно до завдань проведення в Україні "Євро-2012";
- проведення оцінки інвестиційної привабливості сфери послуг, будівництва, транспорту та ін; регіонів країни;
- розробка та забезпечення здійснення комплексу заходів щодо посилення інвестиційної привабливості регіонів України, в яких планується проведення заходів чемпіонату "Євро-2012", сприяння іноземному туризму як вагомого чинника поповнення валютними надходженнями державного і місцевих бюджетів;
- удосконалення порядку ліцензування суб'єктів туристичного підприємництва;
- створення нормативного підґрунтя для модернізації готельної інфраструктури в Україні, закладів громадського харчування, торгівельно-розважальних та інших туристичних об'єктів у відповідності з міжнародними стандартами.
У сфері будівництва та землекористування:
- упорядкування на законодавчому рівні питання надання концесій для будівництва доріг, довгострокової оренди, фінансового лізингу, забезпечення прав на землю;
- посилення контролю за користуванням земельними ділянками з точки зору захисту довкілля;
- спрощення порядку і процедури надання земельних ділянок під капітальне будівництво;
- скорочення переліку видів діяльності, які підлягають ліцензуванню у будівництві.
III. Організація впровадження Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 )
З прийняттям Закону України
"Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) було здійснено низку організаційних та методологічних заходів, які, зокрема, забезпечили розробку необхідних проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, прийняття відповідних рішень, налагодження роботи з видачі дозвільних документів за принципом організаційної єдності тощо.
У 2007 році Держкомпідприємництво, як спеціально уповноважений орган з питань дозвільної системи, продовжував здійснювати координацію та контроль за виконанням цих заходів, надавав центральним та місцевим органам влади методологічну допомогу та підтримку.
Окрім того, на розгляді у Верховній Раді України знаходяться 6 законопроектів, які розроблялись не на виконання відповідних доручень Уряду щодо приведення у відповідність до Закону України
"Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", проте передбачають норми щодо видачі документів дозвільного характеру. Зазначеними законопроектами вносяться зміни до 7 законів України та 2 кодексів України (за повідомленням Держводгоспу, МВС, Мінагрополітики, ДКЦПФР, Мінрегіонбуду, Мінжитлокомунгоспу), інші законопроекти знаходяться на доопрацюванні та погодженні з урахуванням зауважень та пропозицій відповідних центральних органів виконавчої влади (Держкомлісгосп, НКРЗ, МКТ).
До вересня п.р. на погодження до Держкомпідприємництва надійшло:
- 30 проектів постанов Кабінету Міністрів України про затвердження Порядків видачі документів дозвільного характеру, з них погоджено Держкомпідприємництвом - 19, та вже прийнято Урядом 8 постанов, 9 проектів постанов Кабінету Міністрів України про затвердження розміру тарифів, у тому числі їх граничних розмірів, на проведення дозвільними органами обстежень (експертиз), які є підставою для видачі документів дозвільного характеру, погоджено Держкомпідприємництвом - 5, прийнято Урядом 4 постанови.
Однією з причин неподання проектів постанов Кабінету Міністрів України про затвердження Порядків видачі документів дозвільного характеру на розгляд Уряду є висловлення окремими міністерствами (зокрема, Міністерством юстиції України) позиції про передчасність прийняття таких підзаконних актів до внесення відповідних змін до законів України.
Щодо вичерпного переліку документів дозвільного характеру, що застосовується у сфері господарської діяльності
Держкомпідприємництвом розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", яким пропонується суттєве унормування основних вимог щодо видачі документів дозвільного характеру, а саме, визначення єдиних вимог до порядку видачі дозвільних документів, визначення основних підстав для відмови у видачі документів дозвільного характеру, їх анулювання тощо.
Зазначений законопроект направлено на погодження до 30 зацікавлених центральних органів виконавчої влади.
Станом на 30.08.2007 законопроект погоджено 19 центральними органами виконавчої влади, при цьому 10 - без зауважень (Мінекономіки, МОН, МКТ, НАЕР, Мінагрополітики, ФДМУ, Держкомтелерадіо, Мінжитлокомунгосп, Держводгосп, ДКЦПФР), 9 - із зауваженнями (НКРЗ, Держгірпромнагляд, Держінвестицій, Держфінпослуг, ДПА, Держспоживстандарт, МВС, Мінфін, МНС). До законопроекту отримано низку слушних пропозицій від центральних органів виконавчої влади, які наразі опрацьовуються Держкомпідприємництвом України, та у разі внесення змін до законопроекту потребуватимуть повторного з ними перепогодження.
З огляду на вищевикладене, перенесено термін подання вказаного законопроекту до Кабінету Міністрів України на 2 місяці (до 01.11.2007).
Щодо виконання
Закону місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування
Практично завершено роботу з прийняття відповідних рішень, необхідних для забезпечення реалізації норм
Закону. На сьогодні:
а) майже всіма райдержадміністраціями та міськвиконкомами прийняті рішення про затвердження порядків взаємодії представників місцевих дозвільних органів, які здійснюють прийом суб'єктів господарювання в одному приміщенні (залишаються не погодженими із представництвом Держпідприємництва та не затвердженими в АР Крим - 9 з 25 необхідних);
б) завершується робота по затвердженню порядків взаємодії місцевих дозвільних органів, адміністратора, суб'єкта господарювання та територіального органу уповноваженого органу (залишаються не погодженими із представництвом Держпідприємництва та не затвердженими в АР Крим - 3 з 25 необхідних).
в) всіма райдержадміністраціями та міськвиконкомами прийняті розпорядження/рішення про затвердження кількісного складу адміністраторів. У більшості райдержадміністрацій та міськвиконкомах вказаними розпорядженнями/рішеннями функціональні обов'язки адміністратора покладено на посадових осіб вказаних органів. Органами місцевого самоврядування введено до штатного розкладу посадових осіб, які будуть виконувати функції адміністратора.
У більшості міст та районів областей кількість адміністраторів складає 1 - 2 особи, у містах обласного значення - 3 - 7 осіб, у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області - 10, м. Донецьк - 11.
Загальна кількість адміністраторів на сьогодні становить 759 чол.
Завершено роботу із створення і організації діяльності центрів з видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності, райдержадміністраціями та міськвиконкомами прийняті відповідні рішення про створення дозвільних центрів, виділені окремі приміщення, затверджено регламенти роботи таких центрів. Загальна кількість їх становить 677 одиниць.
З метою проведення моніторингу функціонування дозвільних центрів, оперативного реагування, вирішення питань та проблем, що виникають в їх роботі, територіальними представництвами Держкомпідприємництва здійснюються перевірки їх діяльності шляхом паспортизації.
Практично у всіх районах та містах обласного значення у роботі дозвільних центрів задіяні: відділи архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства, земельних ресурсів райдержадміністрацій (міськвиконкомів), територіальні органи санепідемстанції, державного пожежного нагляду МНС, УМВС, управління екології та природних ресурсів (окремими центральними органами виконавчої влади прийняті відповідні рішення, якими посадові особи цих органів було зобов'язано брати участь у роботі вказаних центрів, - МНС (пожежна служба), МОЗ (санітарно-епідеміологічна служба).
Найпоширенішими документами дозвільного характеру, які видаються дозвільними центрами, є:
дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі, громадського харчування;
дозвіл від пожежного нагляду на початок роботи підприємств та оренду приміщень;
попереднє погодження місця розташування об'єкта нового будівництва, його реконструкцію або розширення існуючого об'єкта;
погодження проекту відведення земельних ділянок;
дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки;
дозвіл на розміщення зовнішньої реклами;
дозвіл на розміщення малої архітектурної форми.
За час роботи дозвільних центрів загалом по країні зареєстровано:
а) протягом 2006 року:
- 224905 звернень суб'єктів господарювання;
- 141344 виданих документів дозвільного характеру;
- 202937 наданих консультацій.
б) протягом січня - серпня 2007 року:
- 306179 звернень суб'єктів господарювання;
- 199122 виданих документів дозвільного характеру;
- 283853 наданих консультацій;
- 2721 зареєстрованих декларацій.
Вибіркові обстеження дозвільних центрів показали, що в тих адміністративно-територіальних одиницях, де центри здійснюють діяльність відповідно до покладених на них завдань (з відповідним ресурсним забезпеченням), тривалість процедури отримання дозвільних документів скоротилася в середньому в 2,4 рази, а витрати підприємців - в 2 рази.
Основними проблемами, які заважають ефективному функціонуванню дозвільних центрів, залишаються:
- неналежне матеріально-технічне забезпечення дозвільних центрів через відсутність або недостатнє фінансування органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади;
- небажання посадових осіб дозвільних органів брати участь у їх роботі;
- невідповідність рівня посади адміністратора, що призвело до нівелювання запровадження європейського принципу організаційної єдності (що в свою чергу пов'язано з великої плинністю кадрів, які призначаються на посаду адміністратора).
IV. Забезпечення політики щодо державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
На сьогодні в Україні побудована сучасна система реєстрації. Якщо на почату її існування у 1991 році закон давав тільки на реєстрацію підприємства до 30 днів, то зараз термін державної реєстрації суб'єктів господарювання разом з процедурами постанови на облік зменшено до 4 - 5 днів, фінансове навантаження при проведенні певних реєстраційних процедур - в три рази, а деякі платежі взагалі скасовано.
Державну реєстрацію суб'єктів господарювання здійснюють 1250 державних реєстраторів в 678 реєстраційних органах реєстраційних органах. Станом на 01.07.2007 кількість державних реєстраторів збільшилась порівняно з 2004 роком на 343 особи. Це дозволило суттєво зменшити черги при проведенні державної реєстрації, та, відповідно, скарг суб'єктів господарювання.
Зважаючи на відповідність української системи реєстрації найвищим європейським стандартам, Україна першою з країн - членів СНД приєдналася до Європейського бізнес-реєстру.
Проведення низки досліджень, зокрема, МФК, підтверджують, що процедури державної реєстрації суб'єктів господарювання перестали бути бар'єром при започаткуванні бізнесу в Україні.
Тобто, на перший план виходять проблеми, пов'язані не з реєстраційними процедурами, а з питанням створення чи функціонування юридичних осіб (підприємств). Наприклад, завищені вимоги до розміру статутного капіталу господарський товариств як однієї з найпоширеніших організаційних форм здійснення підприємницької діяльності. В результаті питома вага кількості новостворених товариств з обмеженою відповідальністю поступово знижується.
Вирішення питання вбачається у встановленні фіксованого розміру статутного фонду шляхом внесення змін до Закону України
"Про господарські товариства".
V. Забезпечення державної політики у сфері ліцензування певних видів господарської діяльності
Базовими визначено завдання з нормативно-правового урегулювання цієї сфери. Комітетом розроблено проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", який схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України та направлено на розгляд Верховної Ради України (26.03.2007, зареєстровано за N 3391).
Ідея внесення змін до закону полягає в тому, щоб зберігши специфіку ліцензування окремих видів діяльності, встановлену спеціальними законами, сам порядок ліцензування зробити єдиним. З цією метою пропонується запровадити принцип переважного застосування норм базового закону про ліцензування у законах, що регулюють відносини у відповідних сферах.
Зазначене дозволить зупинити постійні спроби виведення певних видів господарської діяльності з-під сфери дії базового Закону та створити єдину уніфіковану систему ліцензування в країні.
З метою запобігання необґрунтованому розширенню видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, законопроектом пропонується запровадити вимогу, згідно якої ліцензування може бути запроваджено лише у разі, якщо провадження господарської діяльності не може регулюватися за допомогою чинних регуляторних актів або внесенням змін до них. Це дозволить зменшити втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунути перешкоди для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені
Конституцією та законами України.
Окрім того, розроблено проект Закону України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (зазначений законопроект схвалено Урядом) та проект Закону України "Про внесення зміни до статті 10 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо порядку здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, за відсутності визначеного органу ліцензування).
Зазначений законопроект прийнято Верховною Радою України 27 квітня 2007 р. за
N 994. Із прийняттям цього Закону врегульовано правові відносини суб'єкта господарювання у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності.
Розроблено Інструкцію про порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення законодавства про ліцензування певних видів господарської діяльності, яку затверджено наказом Держкомпідприємництва від 10 квітня 2007 року
N 47, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2007 р. за N 427/13694).
Розроблено зміни до наказу Держкомпідприємництва від 10 квітня 2007 року
N 47, які затверджені наказом Держкомпідприємництва від 6 липня 2007 року
N 90 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 липня 2007 р. за N 827/14094).
З метою приведення до вимог діючого законодавства нормативно-правових актів з питань ліцензування Держкомпідприємництвом здійснюється розробка нових та перегляд діючих нормативно-правових актів.
За звітний період розроблено, затверджено та здійснено супроводження в Міністерстві юстиції України 7 спільних наказів Держкомпідприємництва та органів ліцензування:
1) Держкомпідприємництва та Мінприроди від 31 липня 2007 року
N 107/370 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2007 р. за N 954/14221;
2) Держкомпідприємництва та МНС від 30 липня 2007 року
N 105/517 "Про затвердження Змін до Порядку контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів та проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 серпня 2007 р. за N 916/14183;
3) Держкомпідприємництва та МНС від 30 липня 2007 року
N 104/516 "Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 серпня 2007 р. за N 904/14171;
4) Держкомпідприємництва та Мінфіну від 13 липня 2007 року
N 96/822 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва та сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва та сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за N 868/14135;
5) Держкомпідприємництва та СБУ від 13 липня 2007 року
N 97/525 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з питань господарської діяльності з голографічного захисту", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 р. за N 864/14131;
6) Держкомпідприємництва та МВС 19 лютого 2007 року
N 17/24 "Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян та Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 березня 2007 р. за N 187/13454;
7) Держкомпідприємництва та Мінбуду від 9 січня 2007 року
N 1/3 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії (крім певних видів господарської діяльності у сфері теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії)", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2007 р. за N 64/13331.
Опрацьовано 7 проектів Ліцензійних умов на провадження наступних видів господарської діяльності:
- професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг;
- діяльність, пов'язана з відкриттям та функціонуванням стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення, мисливських стендів;
- пошук (розвідка) корисних копалин (нова редакція);
- виробництво хімічних джерел струму, імпорт хімічних джерел струму;
- пересилання поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок масою до 30 кілограмів (нова редакція);
- надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом (нова редакція);
- туроператорська та турагентська діяльність;
Опрацьовано 9 проектів Змін до Ліцензійних умов на провадження таких видів господарської діяльності:
- виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами;
- проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, що визначені Законом України
"Про карантин рослин", які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони;
- розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуск, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
- організація діяльності з проведення азартних ігор;
- зберігання природного газу;
- розподілу природного і нафтового газу;
- постачання природного газу за нерегульованим тарифом;
- постачання природного газу за регульованим тарифом;
- транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами.
Опрацьовано 2 проекти порядків контролю за додержанням Ліцензійних умов на провадження таких видів господарської діяльності:
- оптова, роздрібна торгівля пестицидами і агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин).
- діяльність, пов'язана із збиранням, обробленням, зберіганням, захистом, використанням інформації, яка складає кредитну історію.
Опрацьовано 1 проект Змін до порядків контролю за додержанням Ліцензійних умов на провадження таких видів господарської діяльності - розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуск, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Продовжено роботу із забезпечення виконання норми Закону
"Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо проведення перевірок ліцензіатів не частіше одного разу на рік органом ліцензування шляхом погодження Держкомпідприємництвом планів перевірок суб'єктів господарювання органами ліцензування.
................Перейти до повного тексту