Відповідно до пункту 23 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку роз'яснює порядок застосування статей 34 та 69 Закону України "Про приєднання України до Женевської Конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 06.07.99 р. N 826-XIV, який набрав чинності 06.01.2000 (далі - Уніфікований закон) та статті 13 Закону України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 (із змінами і доповненнями).

Вексель зі строком платежу "за пред'явленням" повинен бути пред'явлений до платежу протягом одного року з дати складання векселя. Цей строк може бути збільшено або скорочено векселедавцем та скорочено індосантами.

Зміни до тексту векселя можуть вноситися лише векселедавцем за ініціативою векселедержателя шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін.

Для розмежування кола зобов'язаних за векселем осіб, векселедержатель повинен дати згоду з внесеними змінами шляхом здійснення напису на звороті векселя - "відповідно до змін" із зазначенням дати внесення змін і підписа.

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме, положення статей Уніфікованого закону щодо строку платежу (статті 33-37) та змін (стаття 69).

На підставі вищезазначеного, роз'яснюємо, що внесення змін до тексту векселя щодо строку платежу за векселем не є дефектом форми векселя.