Відповідно до частини другої розділу III Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2019 роки , схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2017 року № 142-р, та з метою подальшого розвитку програмно-цільового методу у бюджетному процесі

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі, що додаються.

2. Департаменту державного бюджету забезпечити доведення цього наказу до головних розпорядників коштів державного бюджету.

3. Департаменту забезпечення комунікацій та організаційно-аналітичної роботи забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному сайті Міністерства фінансів України.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ці Методичні рекомендації розроблено відповідно до частини другої "Програмно-цільовий метод" розділу III Підвищення ефективності розподілу ресурсів на рівні формування державної політики Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки , схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 142-р, та з метою подальшого розвитку програмно-цільового методу у бюджетному процесі шляхом впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу у бюджетний процес.

2. Ці Методичні рекомендації можуть бути використані головними розпорядниками бюджетних коштів (далі - головні розпорядники) та іншими учасниками бюджетного процесу для врахування гендерних аспектів у процесі планування, виконання та звітування про виконання бюджетних програм.

3. У цих Методичних рекомендаціях наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Гендерні аспекти - специфічні соціальні, культурні, економічні, політичні та інші характеристики умов життя та потреб жінок і чоловіків.

Гендерно орієнтований підхід у бюджетному процесі - врахування гендерних аспектів на усіх стадіях бюджетного процесу та висвітлення у відповідних бюджетних документах цілеспрямованості на забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків (гендерної рівності).

Гендерно чутлива бюджетна програма - бюджетна програма, яка враховує гендерний аспект і містить кількісні та якісні характеристики щодо цілеспрямованості на забезпечення гендерної рівності: зменшення гендерних розривів, усунення гендерної дискримінації, послаблення негативних чи посилення позитивних тенденцій у відповідній сфері/галузі з точки зору забезпечення гендерних потреб та задоволення гендерних інтересів. Головний розпорядник має прагнути врахувати гендерний аспект при визначенні обсягу та якості усіх публічних послуг, що надаються в межах бюджетної програми.

Гендерно нейтральна бюджетна програма - бюджетна програма, яка за результатами гендерного аналізу визнана такою, що потребує вжиття додаткових заходів (досліджень) для врахування гендерного аспекту.

Бюджетна програма відноситься до гендерно чутливої або гендерно нейтральної виключно за результатами гендерного аналізу.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України, Законі України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" , інших нормативно-правових актах.

4. Впровадження гендерно орієнтованого підходу в бюджетний процес доцільно здійснювати у такій послідовності:

здійснення огляду нормативно-правових актів та інших документів, які містять інформацію про гендерну рівність;

проведення гендерного аналізу бюджетних програм;

прийняття рішень за результатами гендерного аналізу бюджетних програм;

моніторинг гендерно чутливих бюджетних програм.

5. Для впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі головному розпоряднику рекомендується:

щорічно розробляти та затверджувати план заходів з впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетний процес (окремо або у складі плану діяльності головного розпорядника) з урахуванням етапів, визначених пунктом 4 цих Методичних рекомендацій, включаючи до такого плану відповідальних виконавців та строки виконання заходів;

забезпечувати координацію між своїми структурними підрозділами, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, відповідальними виконавцями бюджетних програм, одержувачами бюджетних коштів, підприємствами, установами, організаціями, що залучаються до проведення аналізу тощо.

З метою впровадження та застосування гендерно орієнтованого у бюджетному процесі можуть залучатися міжнародні та незалежні національні експерти, у тому числі такі, співпраця з якими здійснюється у рамках реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, у встановленому законодавством порядку.

6. Огляд нормативно-правових актів та інших документів, які містять інформацію про гендерну рівність (далі - огляд), проводиться з метою створення цілісного уявлення про гендерну рівність у цілому в Україні та в сфері/галузі, що належить до повноважень головного розпорядника, зокрема щодо наявних проблем у становищі жінок, чоловіків та/або їх груп, задоволення їх інтересів, забезпечення прав та можливостей, а також про взяті Україною зобов'язання щодо забезпечення гендерної рівності, вимоги нормативно-правових актів, завдання стратегічних і програмних документів держави, цільові показники щодо гендерної рівності.

Оглядом можуть бути охоплені чинні нормативно-правові акти, міжнародні та національні документи, в тому числі міжнародні угоди, директиви міжнародних організацій, членом яких є Україна, доповіді та звіти міжнародних організацій, наукових установ, громадських організацій тощо.

Зокрема, джерелом інформації про гендерну рівність є такі документи:

Конституція України;

Закони України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", "Про запобігання та протидію домашньому насильству", "Про протидію торгівлі людьми";

Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 273;

міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та резолюції міжнародних конференцій, міжнародних організацій, їх органів, які застосовуються під час проведення гендерно-правової експертизи відповідно до Порядку, затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997;

Восьма періодична доповідь України про виконання Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок;

Національний огляд виконання Пекінської декларації та Платформи дій (1995 р.) та заключних документів двадцять третьої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН (2000 р.) у контексті двадцятої річниці четвертої Всесвітньої конференції зі становища жінок та ухвалення Пекінської декларації та Платформи дій у 2015 р.;

Цілі сталого розвитку ООН;

Національна доповідь "Цілі сталого розвитку: Україна";

щорічні доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Додатковим джерелом інформації про гендерну рівність можуть стати світові глобальні оцінки та індекси, зокрема Глобальний індекс гендерного розриву (Global Gender Gap), який визначає стан гендерної рівності в країні в таких сферах, як освіта, охорона здоров'я, політика та економіка.

7. Результати огляду використовуються при проведенні гендерного аналізу бюджетних програм з точки зору дотримання узятих Україною зобов'язань, виконання вимог нормативно-правових актів, відповідності завданням стратегічних і програмних документів держави з гендерних питань.

З метою спрощення подальшого використання при проведенні гендерного аналізу бюджетних програм та прийняття управлінських рішень інформацію щодо гендерної рівності у сфері/галузі, отриману під час огляду, доцільно узагальнити та згрупувати за такими позиціями:

вимоги/індикатори (показники) щодо гендерної рівності, визначені міжнародними угодами, директивами міжнародних організацій, членом яких є Україна;

вимоги/індикатори (показники) щодо гендерної рівності, визначені нормативно-правовими актами;

дані про становище жінок, чоловіків та/або їх груп;

дані про інтереси, потреби та пріоритети жінок, чоловіків та/або їх груп;

дані про гендерні розриви, гендерну дискримінацію, тенденції у забезпеченні потреб та задоволенні інтересів жінок, чоловіків та/або їх груп.

Для узагальнення інформації за результатами огляду нормативно-правових актів та інших документів, які містять інформацію про гендерну рівність, рекомендується використовувати форму у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.