Побудова і відродження національної системи освіти та виховання потребують відійти від авторитарної педагогіки, відродити гуманістичну школу, пройняту добротою, увагою і повагою до дитини, вірою в її можливості, а також перемогти девальвацію загальнолюдських гуманістичних цінностей і національного нігілізму.

Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави (Закон України "Про освіту").

Загальноосвітній навчальний заклад - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту (Закон України "Про загальну середню освіту", Ст. 8). Діти, які вперше потрапили до школи, мають ознайомитися з навчальним закладом, де вони проводитимуть багато часу. І тому перший урок у 1 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2005 - 2006 навчальному році рекомендуємо провести на тему "Моя рідна школа".

На Першому уроці вчителю варто акцентувати увагу першокласників на тому, що школа - не просто будівля. Це велика й дружна родина, де є свої правила і закони (Статут).

Кожен навчальний заклад має свою історію, традиції, учнів - випускників, які є її гордістю і славою. У школі діти не тільки отримують знання, а й навчаються дружити, спілкуватися між собою, розв'язувати проблеми, допомагати один одному. Адже протягом шкільного навчання відбувається процес перетворення маленької дитини на дорослу людину із власною життєвою позицією, поглядами та переконаннями.

Одними з основних завдань загальної середньої освіти, визначених Законом України "Про загальну середню освіту" (Ст. 5), є виховання громадянина України, поважного ставлення до Конституції України, державних символів, почуття власної гідності, шанобливого ставлення до родини, народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу. Відповідно до цих положень Перший урок у 2 - 4 класах рекомендуємо провести на тему "Україна - моя Батьківщина".

Важливо, щоб перший урок був урочистим, з яскравими та цікавими моментами, запам'ятався учням надовго, сприяв згуртуванню колективу.

Завдання вчителя - у доступній і цікавій формі ознайомити дітей зі змістом деяких положень Конституції України (Ст. 1, 2, 5, 10, 11, 12, 20, 24, 65, 66, 68). Варто наголосити на уроці, що Україна - це наша Батьківщина, рідний край, земля, де ми народилися й живемо. Це велика незалежна держава славного, працьовитого народу зі своєю історією, мовою, самобутньою культурою, звичаями і традиціями. Крім того, Україна - багатонаціональна держава, де проживають понад сто націй і народностей, які мають свою мову, культурні надбання.

Форми й методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними (бесіда, урок-гра, урок-свято, урок-зустріч, урок-спілкування з природою, урок-екскурсія до шкільного музею, подорож з використанням народознавчих матеріалів, художніх творів, віршів, міні-вистава, де дійовими особами є учні класу, інсценізація із залученням старшокласників, батьків). Елементами уроку можуть бути вікторини, конкурси віршів та дитячих малюнків за тематикою уроку, ігри. Учитель обирає форму проведення самостійно, враховуючи можливості навчального закладу та індивідуальні особливості учнів класу.

Підвищити ефективність проведення Першого уроку можна відповідним оформленням класної кімнати: атрибутами національної символіки, тематичними плакатами, репродукціями картин із зображенням різних куточків України, фотокартками з історії школи, предметами національного побуту, результатами праці наших співвітчизників (література, музичні інструменти, одяг, продукти харчування, страви національної кухні тощо), фотокартками родин учнів тощо. Для створення урочистої атмосфери можна використати музичний супровід уроку - пісні про школу, вчителя (1 клас), про Україну, рідний край (2 - 4 класи).

Рекомендуємо запросити на Перший урок гостей, які мають цікавий життєвий досвід.

Підбиваючи підсумок Першого уроку у першому класі, варто наголосити, що учні - справжні господарі школи, і тому важливо виконувати внутрішній розпорядок, зберігати традиції, бути гідним звання учня свого навчального закладу. У 2 - 4 класах важливо наголосити на важливості становлення громадянської позиції, усвідомлення себе громадянином України, важливим, необхідним учасником будівництва щасливого майбуття.

Світ на порозі XXI століття переживає інтенсивний розвиток інтеграційних процесів постіндустріального суспільства, яке потребує відповідної форми регіональної політичної та економічної організації. Сучасні демократичні тенденції потребують від громадянина не лише політичної активності, а й усвідомлення власної ролі та значення в житті суспільства. Важливими умовами демократичного суспільства є громадянська освіченість, компетентність, вміння знаходити компроміси. Сучасна людина повинна толерантно сприймати інші культури, усвідомлювати цілісну картину світу, закономірності й взаємозалежність сучасного економічного та соціального розвитку.

Одним із пріоритетів стратегічного розвитку України визнано інтеграцію нашої держави до Європейського співтовариства. Сучасна школа має сприяти розвиткові демократичної культури, формуванню політико-правових і соціально-економічних знань. Тому епіграфом до Першого уроку можуть бути слова Президента України Віктора Ющенка "Ми не є сусідами Європи, ми є центром Європи. Але правда полягає в іншому - ми сусіди Європейського Союзу, а хочемо бути членами Європейського Союзу". Україна, обравши за стратегічний курс інтеграцію до ЄС, поступово нарощує темпи економічного зростання, крок за кроком прагне влитись у конкурентне середовище Європейського співтовариства.

Головною метою уроку є: надання знань про європейські демократичні здобутки та особливості становлення демократичного суспільства в Україні; сприяння становленню активної позиції молоді щодо реалізації ідеалів і цінностей розвитку демократичного суспільства в світі, Європі, Україні; виховання поваги до національних, духовних, культурних надбань європейських народів, свідомого громадянина України і Європи; розвиток почуття відповідальності за спільне майбутнє; відчуття європейського громадянства.

Україна розміщена в центрі європейського континенту, тобто географічно - європейська держава, Хоча вона відрізняється від більшості розвинутих держав Європи за соціально-економічним і політичним рівнем розвитку, але прагне до об'єднання з іншими європейськими державами в рамках програм Європейського співтовариства. Україна має спільні кордони з країнами, які вже входять або найближчим часом ввійдуть до його складу (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія). Вона визначила свій внутрішній і зовнішньополітичний курс щодо європейської інтеграції, і це дасть їй можливість вибудувати стабільну демократичну політичну систему, зміцнити національну безпеку й добросусідські відносини з країнами, які входять до складу Євросоюзу, особливо з тими, що межують з Україною.

Нині наша держава бере курс на вдосконалення економічної, політико-правової системи, що сприятиме підвищенню життєвого рівня і добробуту людей, наближенню України до європейських стандартів у соціальній сфері, поверненню до європейських політичних і культурних традицій.

В Україні затверджено Програму інтеграції до Європейського Союзу, яка є підтвердженням визнання відносин між Україною та ЄС. Україна першою серед країн СНД уклала Угоду про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом. У 2005 році затверджено План дій "Україна - Європейський Союз", який передбачає розвиток тісних відносин, що виходитимуть за рамки співробітництва до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичного співробітництва між Україною та ЄС. Європейський Союз і Україна сповнені рішучості посилити свої відносини та сприяти утвердженню стабільності, безпеки й добробуту. Такий підхід заснований на спільних цінностях, спільній власності та диференціації. Це сприятиме подальшому зміцненню нашого стратегічного партнерства.

Процес європейської інтеграції дедалі помітніше впливає на всі сфери життя держави, не оминув він і вищої освіти. Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, щораз наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу. Під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено й ухвалено Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, які є в системі вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни, зокрема й Україна.

Треба ознайомити учнів з основними етапами двосторонніх відносин Україна - Євросоюз, що сприятиме становленню активної позиції молоді щодо реалізації ідеалів і цінностей, розвитку демократичного суспільства у світі, Європі, Україні. Потрібно наголосити на тому, що освіта - основний шлях реалізації життєвих прагнень для формування соціально-політичних, міжкультурних, інформаційних, комунікативних та інших компетенцій.

Учителю (відповідно до вікових особливостей учнів) треба спиратися на знання учнів, пов'язані з європейським контекстом (історія, географія, українська та зарубіжна літератури, іноземні мови, історія світової культури тощо), а саме:

- знання про загальнолюдські, національні цінності, поняття про права людини як найвищу цінність; знання про європейські ідеали, про свободу, право - тобто філософські знання, що допоможуть сформувати вміння для визначення ціннісних орієнтацій, громадянської позиції;

- знання про сучасну Європу, її історію, географічні особливості європейського регіону, про національні та світову культури, релігійні та мовні особливості, освіту, науку європейських країн допоможуть усвідомити полікультурність Європи, взаємозалежність розвитку європейських культур, спільну європейську належність, місце української культури в контексті європейської;

- політико-правові знання, усвідомлення таких понять, як демократія, тоталітаризм, знання про різні політичні устрої європейських країн, європейське суспільство, його інститути та роль права в ньому, міжнародних законів та європейський суд, поняття про міжнародні європейські організації, знання, що дає можливість сформувати вміння діяти в певному соціумі, брати участь у Діяльності міжнародних організацій та асоціацій, орієнтуватися в ідеологічних та політичних течіях європейських організацій, спілкуватися з правовими органами, вирішувати конфлікти згідно з правилами демократичної процедури, вміти поводитися в різних ситуаціях згідно із законом;