З метою визначення оптимальних шляхів реалізації пріоритетних напрямів розвитку освіти та якісної підготовки до 2007/08 навчального року Міністерство освіти і науки України рекомендує провести 20-31 серпня обласні серпневі педагогічні конференції. Порядок організації і форми їх роботи визначаються відповідними органами управління освітою за погодженням з місцевими органами виконавчої влади та самоврядування з урахуванням місцевих умов і можливостей. До участі у конференціях доцільно запросити депутатів різних рівнів, представників органів виконавчої влади та самоврядування, піклувальних рад, громадськості, засобів масової інформації.

На серпневих педагогічних конференціях пропонується проаналізувати результати діяльності навчальних закладів за 2006/07 навчальний рік з питань практичної реалізації основних положень Національної доктрини розвитку освіти, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні" тощо та визначити основні завдання і напрями роботи педагогічних колективів у новому навчальному році.

Необхідно здійснити перехід від перегляду окремих показників розвитку освіти до комплексного аналізу освітнього простору кожного регіону: наповненості місцевості освітніми послугами; створення умов для задоволення потреб усіх категорій населення у навчанні й вихованні; якості надання різних видів освітніх послуг та визначення шляхів їх удосконалення. Здійснювати моніторинг освітнього поступу необхідно у тісному зв'язку з аналізом умов і потреб економічного і соціального розвитку регіону. Головним має стати спрямованість на практичні результати розширення доступності, зростання ефективності, підвищення якості освітніх послуг на всіх рівнях.

Потребує ретельного аналізу наявність та стан реалізації регіональних програм, спрямованих на розвиток освітньої галузі у тому числі "Робота з обдарованою молоддю", "Дитинство", "Школа майбутнього", "Вчитель", "Дистанційне навчання", "Профільне навчання" тощо.

Впровадження та реалізація програмно-цільового підходу надасть можливість пошуку найбільш оптимальних шляхів удосконалення освітньої галузі. Саме він має забезпечити консолідацію зусиль усіх органів влади щодо створення умов для рівного доступу до якісної освіти.

Потребує серйозного обговорення та розроблення практичних заходів щодо створення персоніфікованого інформаційного банку даних охоплення дітей відповідного віку навчанням, запровадження єдиної інформаційної системи управління освітою, що забезпечує збір та аналіз даних про якісний і кількісний склад вчителів, учнів, матеріально-технічну базу навчальних закладів тощо.

Аналізуючи стан розвитку дошкільної освіти, слід зосередити свою увагу на якості і доступності надання освітніх послуг.

Так, серйозною проблемою є диспропорція у наданні освітніх послуг дошкільнятам у місті та у селі. Якщо у містах суспільним дошкільним вихованням охоплено 68% дітей, то у селі - 28%. У 2007/08 навчальному році необхідно виправити зазначену ситуацію.

Звісно, у різних регіонах і навіть окремих населених пунктах демографічна ситуація та матеріальні можливості є неоднаковими, тому органи управління на місцях повинні вчитися діяти нетрадиційно: формувати різновікові групи, сміливіше йти на створення комплексів "дитячий садок - школа", сприяти створенню приватних дошкільних навчальних закладів, допомагати організувати дошкільне навчання в родинах тощо.

Необхідно розглянути питання організації дошкільної освіти за одним чи кількома пріоритетними напрямами (художньо-естетичний, фізкультурно-оздоровчий, музичний, гуманітарний тощо), створення груп розвивального характеру.

У 2006/07 навчальному році Міністерством започатковано роботу щодо розроблення сучасного методичного забезпечення варіативних форм здобуття дошкільної освіти з урахуванням призначення закладу, режиму роботи, інноваційних підходів щодо змісту та методів виховання, роботи з батьками та громадськістю. Так, розроблено та ухвалено колегією Міністерства програму розвитку дитини дошкільного віку. Уперше здійснюється видрук посібників для дошкільного виховання та навчання за кошти державного бюджету.

Забезпечення готовності дітей до навчання в школі та їхня соціальна адаптація є одним із основних напрямів діяльності навчальних закладів. З метою створення сприятливих умов для організованої підготовки дітей старшого дошкільного віку до школи необхідно активізувати роботу органів управління освітою та засобів масової інформації з пропаганди необхідності здобуття дошкільної освіти дітьми, особливо 5-річного віку. Одним із можливих шляхів такої роботи має бути створення консультативних пунктів для батьків при дошкільних навчальних закладах, запровадження постійно діючих лекторіїв, залучення громади до виховного процесу. Необхідно вивчати та широко запроваджувати найбільш продуктивні форми роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади.

Слід вжити заходів для забезпечення повного фінансування і відновлення діяльності дошкільних навчальних закладів, що призупинили діяльність у попередні роки, розглянути питання проектування та будівництва нових приміщень, використання можливостей кожної окремої місцевості щодо повного задоволення потреби населення у дошкільній освіті.

Особливої уваги потребує питання соціального захисту найбільш уразливих та незахищених категорій дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які потребують корекції розумового та (або) фізичного розвитку.

Для виявлення та здійснення належного психолого-педагогічного супроводу дітей вразливих категорій у регіонах необхідно прискорити роботу щодо створення персоніфікованих банків даних на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які потребують корекції розумового та (або) фізичного розвитку дітей пільгових категорій.

З метою реалізації державних гарантій на здобуття дітьми-інвалідами освіти, що відповідає їхнім здібностям і можливостям, слід проаналізувати потреби і адекватність створених умов навчання і виховання, здійснення соціально-педагогічного патронату.

Міністерством ініційовано розроблення Державної цільової програми соціального захисту дітей-сиріт і дітей-інвалідів "Дитинство" на 2007-2012 роки, що передбачає створення у регіонах мережі центрів соціальної реабілітації та оздоровлення зазначеної категорії дітей, які мають забезпечити умови для їхнього всебічного розвитку, відновлення фізичного та психічного здоров'я. Такий підхід гарантує ефективність реалізації державної політики щодо забезпечення конституційних прав для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів.

Слід вивчити раціональність планування видатків на розвиток матеріально-технічної бази інтернатних закладів відповідно до першочергових потреб та здійснювати щоквартальний аналіз їх використання.

Протягом останніх років проведено значну роботу зі створення умов безперешкодного доступу людей з обмеженими можливостями до об'єктів інфраструктури. Однак потребує подальшого поліпшення навчально-матеріальна база, створення умов доступу до шкільних приміщень, забезпечення належних умов життєдіяльності учнів цієї категорії.

Характерний для дітей вразливих категорій низький рівень фізичного і соматичного здоров'я потребує особливої уваги до забезпечення їх медичного обслуговування, харчування та організації оздоровлення.

З метою забезпечення поетапного переходу на навчання в загальноосвітні заклади всіх типів дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які потребують корекції розумового та (або) фізичного розвитку, доцільно поступово залучати їх до спільного навчання та позашкільної освіти з дітьми, які виховуються в сім'ях. (Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року N 263-р "Про схвалення Концепції Державної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування").

На постійному контролі органів управління освітою повинні перебувати питання подальшого навчання, працевлаштування та соціального становлення випускників шкіл-інтернатів.

У загальній середній освіті необхідно забезпечити створення оптимальних територіальних освітніх моделей, що надаватимуть гарантовано якісні освітні послуги та відповідатимуть сучасним вимогам і потребам громадян. Насиченість якісними освітніми послугами та доступність їх для кожного громадянина повинна віднайти результативне вираження в динаміці успішності учнів, мотивації навчання, професійній визначеності та самореалізації молоді регіону в подальшому виборі вищого навчального закладу та робочого місця.

Важливим завданням є створення умов для забезпечення функціонування загальноосвітніх навчальних закладів з малою чисельністю учнів, формування освітніх округів та освітніх територій з розгалуженою мережею опорних очно-заочних шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів та консультаційних пунктів, де діти зможуть отримати якісні знання у позаурочний час.