- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
23.09.2010 Справа N 2-а-343/09/2670
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого, судді Зайця В.С., суддів: Земляної Г.В., Цвіркуна Ю.І., при секретарі: Демченко Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на
постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом Асоціації "Індустріальний телевізійний комітет" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, треті особи: Міністерство юстиції України, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, треті особи Міністерство юстиції України, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
На вказану
постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану
постанову і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а
постанова суду - скасуванню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що 11.06.2008 року Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення
N 1101 "Про затвердження Правил ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам'яті".
Асоціація "Індустріальний телевізійний комітет" вважає, що зазначене рішення прийняте на порушення його прав та інтересів, у зв'язку з чим має бути визнане протиправним. Крім того, позивач посилається на той факт, що рішення не набрало чинності, тому не може застосовуватися у відповідних правовідносинах.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.
12 Закону України
"Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності" регуляторні акти, прийняті Національним банком України, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, іншими державними органами, центральними органами виконавчої влади, державними спеціалізованими установами та організаціями, некомерційними самоврядними організаціями, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також їх посадовими особами, офіційно оприлюднюються в "Офіційному віснику" та у газеті "Урядовий кур'єр" не пізніш як у десятиденний строк після їх державної реєстрації або прийняття та підписання, у випадку, якщо ці регуляторні акти не підлягають державній реєстрації. Оскільки, оскаржуване
рішення не було оприлюднене у встановленому законодавством порядку, то суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване
рішення є нечинним.
Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на слідуюче.
Відповідно до статуту Асоціація "Індустріальний телевізійний комітет" є неприбутковим відкритим добровільним об'єднанням юридичних осіб, яке не отримує прямих прибутків (дивідендів) від своєї діяльності. Асоціація утворюється як договірне об'єднання, що не є господарським товариством, не здійснює господарської діяльності. Метою Асоціації є сприяння розвитку телевізійного ринку в Україні, розробка проектів законодавчих актів з питань телебачення та реклами та організації збалансованої системи соціологічних досліджень (вимірювань) телевізійної аудиторії України. Предмет діяльності асоціації включає представлення інтересів засновників, членів в державних та інших органах та координацію їх діяльності без права втручання в їх виробничу і комерційну діяльність та у прийняття управлінських рішень.
................Перейти до повного тексту