Міністерство освіти і науки України надсилає Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій на уроках природничих дисциплін та підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з біології та хімії.

Важливим чинником поліпшення якості освіти, забезпечення рівного доступу до вищої освіти є зовнішнє незалежне оцінювання.

За останні роки накопичений досвід у проведенні зовнішнього оцінювання з української мови, історії, математики. У цьому навчальному році на Харківщині вперше буде проведено зовнішнє оцінювання з природничих дисциплін: біології, фізики, хімії.

На сьогодні сформована нормативно-правова база з проведення тестування: Указ Президента України від 4 липня 2005 року N 1013 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1095 "Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти" та N 1312 від 31 грудня 2005 року "Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти".

Процедура проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2007 році регламентується наказом Міністерства освіти і науки України N 701 від 13 жовтня 2006 року "Про організаційні заходи щодо підготовки та проведення у 2007 році зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти".

Окрім цього, міністерством з метою розмежування повноважень між інституціями, задіяними в організації та проведенні зовнішнього незалежного оцінювання, подальшого розвитку системи зовнішнього оцінювання в країні, видано наказ N 746 від 3 листопада 2006 року "Про організаційні заходи щодо інституційного розвитку системи зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти".

Відповідно до цих нормативних документів, у 2007 році передбачається провести апробацію технології зовнішнього незалежного оцінювання з природничих дисциплін, передбачається охопити тестуванням 6 тисяч учнів, орієнтовно по дві тисячі на кожен із предметів - біологію, фізику, хімію, за вибором учнів. З 2008 року передбачається широкомасштабне проведення зовнішнього незалежного оцінювання з природничих дисциплін у всіх регіонах країни.

Досвід попередніх років упровадження зовнішнього незалежного оцінювання дозволив зробити певні узагальнення. По-перше, невміння учнів працювати з тестовими завданнями та слабка обізнаність учителів у використанні тестових технологій. По-друге, тестові завдання найчастіше містять матеріал на закріплення знань, яким недостатньо володіють наші учні. Адже, по-третє, аналіз відповідей учасників тестування засвідчив, що переважна більшість учнів правильно розв'язує лише репродуктивні завдання на відтворення фактичних знань.

Враховуючи це, навчальні заклади системи середньої освіти повинні допомогти учням належно підготуватися до участі у зовнішньому незалежному оцінюванні. Учителям біології, хімії доцільно протягом навчального року використовувати завдання у формі тестів під час тематичного контролю знань і поточного оцінювання. Окрім цього, тестові завдання можуть використовуватися і на етапі актуалізації вивчення тієї чи іншої теми, на етапі закріплення знань тощо. Така форма роботи не лише сприятиме адаптуванню учнів до системи зовнішнього оцінювання, а й стане у нагоді в повсякденній роботі вчителя, адже тести прості у застосуванні, значно економлять час при проведенні опитування, дозволяють використати його на інші форми роботи на уроці.

Окрім того, тестові завдання виконують не лише функцію контролю якості знань, а й навчальні функції. Переваги використання тестових завдань полягають у високій інформативності; чіткій стандартизації процедури оцінювання, що створює однакові умови для всіх учасників і зменшує вплив на результат сторонніх факторів; простоті і доступності у використанні; однозначності системи обробки та інтерпретації одержаних кількісних показників; репрезентативності завдань.

Враховуючи усі зазначені вище переваги тестових форм контролю, цей сучасний інструмент педагогічного оцінювання має стати дієвим засобом роботи кожного вчителя природничих дисциплін.

Вчителі можуть або самостійно складати тестові завдання відповідно до потреб або використовувати готові, компонуючи їх у необхідну кількість варіантів тесту. Учителю біології, який обирає шлях використання готових тестів, можна рекомендувати ряд збірок: комплект "Готуємося до зовнішнього оцінювання з біології", авт. Данилова О.В. та ін., К.:, хенеза, 2007; "Завдання для державної підсумкової атестації з біології за курс старшої школи", авт. Данилова О.В., Данилов С.А., К.:, хенеза, 2002, 2004, 2006; "Завдання для державної підсумкової атестації з біології за курс основної школи", авт. Матяш Н.Ю., Костильов О.В., Вихренко А.С., Вихренко Т.О., К.: хенеза, 2002, 2004, 2006; "Тестові завдання. Біологія", авт. Зуй В.Д., К.: хенеза, 1999, 2001; "Збірник задач і вправ з біології", авт. Овчинніков С.О., К.: хенеза, 2000, 2001; "Тестові завдання з біології", авт. Коцюбинська Н.П., К.: хенеза, 2003; "Сучасна біологія. Тести теоретичної частини міжнародних біологічних олімпіад", авт. Страшко С.В., Животовська Л.А., Гринева М.В., К.: "Вища школа", 2006 та інші.

Учителю хімії можна рекомендувати використовувати збірки завдань: комплект "Готуємося до зовнішнього оцінювання з хімії", авт. Титаренко Н.В. та ін., К.:, хенеза, 2007; "Завдання і вправи з хімії", авт. Ярошенко О.Г., Новицька В.І., Станіца, 2000; "Перевір, як ти знаєш органічну хімію", авт. Ярошенко О.Г., К.: Борисфен-М, 2000; "Органічна хімія", авт. Березан О.В., К.: АБРИС, 2000; "Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії", авт. Буринська Н.М., Титаренко Н.В., К.: Перун, 2005; "Збірник задач і вправ з неорганічної хімії", авт. Савчин М.М., К.: ВНТЛ, 1999; "Збірник задач і вправ з органічної хімії", авт. Савчин М.М., К.: ВНТЛ, 2001; "1001 задача з хімії з відповідями, вказівками, розв'язками", авт. Слєта Л.О., Чорний А.В., Холін Ю.В., К.: Ранок, 2000, 2005; "Тематичне оцінювання з хімії" посібники для учнів 8 - 11 класів, авт. Дехтяренко С.Г., Хандожко І.М., К.: ЛІПС, 2004, 2005 та ін.

При доборі чи розробленні тестових завдань, які входять до складу тесту, учителю слід враховувати певні правила.

По-перше, структура тесту залежить від мети тестової перевірки знань. Поки у суспільстві існує хибна думка, що тести дозволяють перевірити лише репродуктивні знання. Це пов'язано із поверхневим ознайомленням із тестовими технологіями. Насправді правильно розроблені тестові завдання дають можливість перевірити не лише початкові, репродуктивні знання предмету, а й когнітивні уміння на рівнях: знання, застосування та обґрунтування. Завдання добираються залежно від того, що хоче перевірити учитель, який рівень дослідити.

Рівень "знання" перевіряє базові знання учнів з біології чи хімії, а саме знання фактів, понять, процесів тощо. Це найпростіший рівень засвоєння предмета. Але здійснювати складні види пізнавальної роботи учні зможуть лише оволодівши глибокими знаннями та відповідними уміннями. Під час оцінювання цього рівня від учнів очікується: вміння пригадати основні закономірності біологічної чи хімічної науки; володіння термінологією, фактами, поняттями; уміння узагальнювати, обирати відповідний науковий апарат, обладнання, пристрої для вимірювання й експериментальної діяльності тощо.

Завдання для оцінювання рівня "застосування" добираються або складаються таким чином, щоб учні виявили вміння застосовувати знання і розуміння понять у простих ситуаціях. Ці завдання дозволяють перевірити уміння учнів порівнювати, протиставляти й класифікувати, тлумачити наукову інформацію, а також використовувати своє розуміння наукових понять і принципів для знаходження рішення.

Рівень "обґрунтування" не обмежується перевіркою вмінь, необхідних для розв'язання стандартних проблем. Завдання цього рівня дозволяють перевірити: вміння, які потрібні при зіткненні з незнайомими ситуаціями, складними задачами та багаторівневими проблемами; здатність аналізувати проблему, добирати принципи, які слід використати при вирішенні завдання; уміння вибрати та застосувати відповідні рівняння, формули; спроможність зробити висновки на основі наукових даних і фактів; розуміння причини й наслідку дослідження; здатність оцінювати й приймати відповідні рішення тощо.

Як конкретний приклад такого підходу проаналізуємо вимоги до навчальних досягнень учнів при вивченні теми "Молекулярний рівень організації життя". На рівні "знати" від учня вимагається: засвоїти елементний склад організмів, класифікацію хімічних елементів за їхнім вмістом в організмах (макроелементи, в тому числі органогени, мікроелементи), їх роль в побудові молекул; ідентифікувати неорганічні та органічні сполуки в організмах; пояснити біологічну роль іонів (Na+, K+, Cl-, Ca2+, PO43-), роль води та інших неорганічних речовин, властивості і біологічне значення малих органічних молекул, будову, властивості і функції макромолекул, біологічну роль вітамінів та гормонів; визначати властивості ферментів та їх застосування у господарській діяльності людини.

Рівень "застосування" передбачає наступні вимоги до вмінь школярів: з'ясування наслідків неповноцінного раціону харчування людини, недостатнього або надлишкового надходження в організм хімічних елементів (I, F, Fe, Pb тощо), способи усунення їх нестачі; розпізнання головних класів органічних сполук за їх назвами, структурними формулами та властивостями; розв'язування елементарних вправ з молекулярної біології; складання власного раціону харчування; обережне використання харчових добавок; оцінювання якості питної води; запобігання отруєнню солями важких металів.

При дослідженні рівня "обґрунтування" від учнів очікуються вміння: вирізняти складові молекулярного рівня організації живого та їхні взаємозв'язки; довести єдність хімічного складу організмів, єдність хімічного складу живої і неживої природи; навести приклади і обґрунтувати відповідь щодо хімічної сталості організмів; ідентифікувати джерела хімічних елементів для організмів різних царств живої природи; співставити фізико-хімічні властивості і біологічну роль води; оцінити значення просторової організації макромолекул, її вплив на біологічні функції речовин; зробити висновок щодо необхідності квотувати промислові викиди країнами світу.

По-друге, завдання і відведений час на їх розв'язання повинні відповідати віковим особливостям учнів. При доборі варіантів завдань учителеві слід робити їх рівноцінними. Завдання повинні формулюватися чітко, без зайвої інформації та деталізації. Бажано, щоб запитання починалося із завдання: "Укажіть...", "Зазначте...", "Оберіть..." тощо. До варіантів відповідей слід включати дистрактори (неправильні варіанти), які є зрозумілими для учнів, наближені до правильних і являють собою найпоширеніші помилки при відповідях на подібні завдання. Такий підхід унеможливлює просте відгадування учнями правильної відповіді та дозволяє глибше перевірити рівень навчальних досягнень. Щодо кількості варіантів відповідей, учням 10-11 класів варто пропонувати 4-5 варіантів відповідей, учням 7-9 класів - 4 варіанти.