Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Фадеєвої Н.М.

суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

при секретарі: Капустинському М.В.

розглянувши в судовому засіданні касаційні скарги Вищої ради юстиції України та представника Президента України Крижанівської Інни Миколаївни на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 20 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 вересня 2005 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції, Президента України, третя особа - управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, про визнання неправомірними рішення і подання Вищої ради юстиції України, Указу Президента України, та відшкодування моральної шкоди, -

ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до Вищої ради юстиції України, Президента України, третя особа - управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, в якому просив визнати неправомірними рішення Вищої Ради юстиції №819 від 02 жовтня 2002 року щодо внесення подання Президенту України про звільнення його з посади голови Мелітопольського міського суду Запорізької області і подання №280/53-01 від 14 жовтня 2002 року, та Указ Президента України №1042/2002 від 15 листопада 2002 року про звільнення його з посади голови суду, та стягнути моральну шкоду з Вищої ради юстиції України в розмірі 5000грн. та з Президента України - в розмірі 1500грн. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що Вища рада юстиції України не мала законних підстав для внесення подання Президенту України стосовно його звільнення з посади голови Мелітопольського міського суду на підставі звернень народного депутата України Косьяненка О.В., судді Мелітопольського міського суду Лащенко Н.В. та діловода суду Левандовської О.М., та що на підставі незаконного рішення Вищої ради юстиції України було видано Указ Президента України про звільнення його з посади голови Мелітопольського міського суду.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2005 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 вересня 2005 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними рішення Вищої ради юстиції України №819 від 02 жовтня 2002 року щодо внесення подання Президенту України про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Мелітопольського міського суду та подання за №280/53-01 від 14 жовтня 2002 року. Визнано неправомірним Указ Президента України №1042/2002 від 15 листопада 2002 року про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Мелітопольського міського суду Запорізької області. В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі Вища рада юстиції України просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2005 р., ухвалу апеляційного суду Київської області від 13.09.2005 р. та ухвалити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права. Вказує, що згідно Конституції України та Закону України "Про Вищу раду юстиції" внесення подання Президенту України щодо звільнення судді з адміністративної посади належить до компетенції Вищої ради юстиції України

В касаційній скарзі представник Президента України просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 131 Конституції України, ст. 27 Закону України "Про Вищу раду юстиції", ст.20 Закону України "Про судоустрій України" Вища рада юстиції України наділена повноваженнями вносити подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення судів з їх посад.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що ч.5 ст.20 Закону України "Про судоустрій України" не передбачено, що до повноважень Вищої ради юстиції належить внесення подання щодо звільнення з адміністративної посади судді.

Однак з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не можна.

Судом встановлено, що позивач в 1995 році був обраний головою Мелітопольського міського суду Запорізької області.

Рішенням Вищої ради юстиції №819 від 02 жовтня 2002 року було вирішено внести подання Президенту України про звільнення позивача з посади голови Мелітопольського міського суду за неналежне виконання службових обов'язків та порушення законів при здійсненні правосуддя, перевищення повноважень голови суду.

Головою Вищої ради юстиції було направлено Президенту України відповідне подання за №280/53-01 від 14 жовтня 2002 року про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Мелітопольського міського суду Указом Президента України №1042/2002 від 15 листопада 2002року позивача було звільнено з зазначеної посади на підставі ч.5 ст.20 Закону України "Про судоустрій України".