Програма соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 рік (далі - Програма), виходячи з оцінки ресурсного потенціалу міста, його конкурентних переваг, проблем і зовнішніх викликів, формулює ключові цілі та пріоритети розвитку м. Києва на 2008 рік, визначає шляхи і механізми їх реалізації.

Законодавчим підґрунтям розроблення Програми є Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про столицю України - місто-герой Київ"; Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 N 1001; Генеральний план розвитку м. Києва на період до 2020 року, схвалений рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804; комплексні та галузеві загальнодержавні й міські програми.

Структура Програми враховує вимоги Типової структури програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, області, району, міста на короткостроковий період, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 N 621.

Завдання і заходи Програми узгоджені з бюджетом м. Києва. В 2008 році витрати бюджету м. Києва становитимуть 24,88 млрд. грн., що в 3 рази більше показника 2005 року.

У процесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни та доповнення до Програми затверджуються Київською міською радою за поданням постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Для оцінки повноти та якості реалізації програмних завдань виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) здійснюватиметься моніторинг виконання Програми.

Протягом 2007 року соціально-економічний розвиток міста характеризувався подальшим накопиченням потенціалу зростання, стабільною позитивною динамікою більшості сфер і галузей господарського комплексу. Відносно диверсифікована структура економіки, більш розвинута, порівняно з іншими регіонами, ринкова інфраструктура, наявність висококваліфікованої робочої сили, переваги, пов'язані зі столичним статусом, сприяли зростанню інвестиційної привабливості, споживчого попиту та місткості внутрішнього ринку міста, пожвавленню ділової активності суб'єктів господарювання.

Як очікується, у 2007 році реальне зростання валової доданої вартості становитиме 11,0 %, її номінальна величина досягне 115,5 млрд. грн. Складовими росту ВДВ є збільшення валового нагромадження основного капіталу, поліпшення фінансового стану підприємств, підвищення грошових доходів населення, що стимулює сукупний споживчий попит.

Обсяг реалізованої промислової продукції порівняно з 2006 роком зросте на 8,0 % (до 27,0 млрд. грн.), у т. ч. обробної промисловості - на 10,0 %. Позитивним явищем є подальше збільшення у загальному випуску промислової продукції питомої ваги обробної промисловості та випереджаючий розвиток високотехнологічних і стратегічно важливих для міста галузей, що виробляють продукцію кінцевого споживання: машинобудування - 112,0 %, виробництво інших неметалевих мінеральних виробів - 115,2 %, харчова промисловість - 114,0 %, целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа - 110,0 %. Аналіз вказує на наявність потенціалу для подальшого збереження високих темпів росту промислового виробництва. Нині можливості розвитку промисловості обмежуються незадовільним станом її матеріально-технічної бази, високою фізичною зношеністю виробничих фондів. На низькому рівні залишається інноваційна активність підприємств, включаючи впровадження нових технологічних процесів, у т. ч. маловідходних, ресурсозберігаючих, інноваційна продукція становить лише 11,6 % загального обсягу реалізованої промислової продукції. Поліпшенню ситуації сприятиме спрямування бюджетних коштів на розвиток інноваційної інфраструктури та підтримку наукових розробок, а також переорієнтація ресурсів на пріоритетні напрями науково-технічного й інноваційного розвитку з урахуванням показників перспективної окупності витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування очікується в обсязі 39,1 млрд. грн., що на 29,1 % більше порівняно з 2006 роком. Вирішальну роль у його формуванні відіграють прибутки підприємств промисловості (зокрема з виробництва електроенергії, газу та води), пошти та зв'язку, фінансової діяльності, фінансового посередництва та страхування, питома вага яких у сукупній величині фінансового результату становитиме 90 %.

Розвиток підприємництва в м. Києві характеризується збільшенням кількості суб'єктів економічної діяльності, зростанням надходжень податків і зборів від них до бюджету, підвищенням внеску у забезпечення зайнятості населення міста. Як очікується, на кінець 2007 року кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності - платників податків становитиме 320,9 тис. од., що на 2,4 % більше, ніж у попередньому році. Кількість малих підприємств зросте на 10,3 % до 62,7 тис. або 230 підприємств у розрахунку на 10 тис. наявного населення, що втричі перевищує середній показник по Україні. Позитивній динаміці сприяла реалізація міською владою низки заходів у сфері підтримки малого бізнесу, зокрема, фінансування розвитку малого підприємництва з міського бюджету в розмірі 53,8 млн. грн.

З іншого боку, за часткою малого підприємництва у забезпеченні зайнятості населення, надходженні податків і зборів, формуванні валового регіонального продукту м. Київ поступається багатьом європейським столицям. Згідно з оцінками фахівців, ці показники, за умови повноцінного використання наявних переваг (інвестиційна привабливість, велика місткість ринку будівельних робіт, транзитне географічне положення тощо), уже в середньостроковій перспективі можуть бути істотно збільшені. Неоднозначними змінами характеризується господарська діяльність підприємницького сектора: з одного боку, зростанням фінансових результатів, з іншого - недостатньою економічною ефективністю виробництва, коли 37 % малих підприємств у 2007 році працювало збитково, а питома вага продукції, реалізованої малими підприємствами, в загальному обсязі реалізації по місту становить лише 3,8 %.

Обсяги зовнішньоторговельного обороту товарів за підсумками 2007 року очікуються у розмірі 23942,9 млн. дол. США: експорт - 5127,0 млн., імпорт - 18815,9 млн. дол. США. Зберігається тенденція випереджального зростання імпорту товарів, що обумовлено дією чинників, які мали місце у попередньому році, зокрема, це потреба в імпортованому обладнанні для модернізації підприємств і підвищення цін на енергоносії, як наслідок, погіршення позицій київських експортерів на світових ринках за товарними групами "хімічна промисловість" і "металопродукція".

В разі збереження у 2007 році тенденції щодо зростання надходжень іноземних інвестицій, річні прогнозні показники приросту прямих іноземних інвестицій очікуються на рівні 3522,3 млн. дол. США, що становить 118,9 % до рівня 2006 року. Сукупний капітал нерезидентів у Києві зросте на 63,6, % і на кінець 2007 року становитиме 9060,5 млн. дол. США, що в розрахунку на особу населення складе 3306,8 дол. США.

Київ демонструє високі темпи зростання капітальних інвестицій, з яких понад 80 % припадає на інвестиції в основний капітал. За очікуваними даними, обсяги інвестицій в основний капітал у 2007 році становитимуть 30624,7 млн. грн., що в порівняних цінах на 12,0 % перевищуватиме обсяги 2006 року. Збереглася позитивна тенденція до зростання норми нагромадження (відношення інвестицій в основний капітал до ВДВ), що свідчить про продовження процесів оновлення основних фондів і виробничого потенціалу міста. У структурі інвестицій 42,4 % складуть витрати на придбання машин і обладнання, 57,6 % - на капітальне будівництво.

Пріоритетним напрямом капітального будівництва є спорудження житла, що засвідчує лідируюча позиція м. Києва серед регіонів України за темпами введення в експлуатацію житлової площі. Очікується, що в 2007 році буде введено в експлуатацію 1400 тис. м-2 загальної житлової площі (107,6 % величини 2006 року). Зросли обсяги будівництва житла для черговиків квартобліку, які потребують соціального захисту. Їм безоплатно передано 84,5 тис. м-2 житла, збудованого за кошти міського бюджету й одержаного від підприємств та організацій у порядку відрахувань, що на 14,0 % більше, порівняно з попереднім роком.

Економічне зростання та збільшення бюджетних надходжень є чинниками поліпшення рівня життя населення. У 2007 році реальні грошові доходи киян зростуть на 13,6 % (до 26170 грн. у розрахунку на одну особу), передусім за рахунок підвищення рівня оплати праці зайнятих в усіх сферах економічної діяльності, зростання державних соціальних стандартів.

Доволі успішно вирішується проблема зайнятості в столиці, яка забезпечує роботою не лише киян, але й осіб, що мешкають у приміській зоні та більш віддалених регіонах. Чисельність зайнятого населення у віці 15 - 70 років у 2007 році становитиме 1399 тис. осіб, що на 23,4 тис. (на 1,7 %) більше, ніж у 2006 році. Рівень зайнятості є найвищим серед регіонів України. В усіх сферах економічної діяльності буде створено 73 тис. нових робочих місць, із них близько 43,7 % - у торгівлі, 7,3 % - промисловості, 7,1 % - у будівництві.

Рівень життя населення є одним із чинників формування демографічного потенціалу міста. Як очікується, станом на 1 січня 2008 року чисельність наявного населення м. Києва згідно з офіційними даними становитиме 2742,1 тис. осіб. Характерними рисами демографічної ситуації є зростання кількості жителів (на 36,5 тис. або 1,3 % протягом 2007 року) за рахунок міграції при від'ємному природному прирості. В 2007 році сальдо міграції складе 28,9 тис. осіб, з яких майже 90 % - міжрегіональні мігранти, насамперед, із сусідніх областей.

Співставлення потенціалу та конкурентних переваг м. Києва з оцінкою його сучасного стану і тенденцій соціально-економічного розвитку на основі SWOT-аналізу дозволяє виявити головні проблеми столиці, що потребують першочергового вирішення та концентрації зусиль міської влади. Насамперед це:

• критичний стан міської інженерної інфраструктури, дефіцит пропускної спроможності та неефективна конфігурація дорожньо-транспортної мережі (доріг, мостів, місць для паркування та ін.), що обумовлює значні втрати води та тепла в мережах, одні з найвищих серед європейських столиць показники дорожньо-транспортних пригод, збільшення об'ємів викидів шкідливих речовин автотранспортом у навколишнє природне середовище;

• високий рівень зношеності виробничих фондів базових промислових підприємств, недостатні темпи їх модернізації і технологічного переоснащення, впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій, наслідком чого є зменшення стійкості столичної економіки до впливу зовнішніх ризиків. На актуальність цієї проблеми вказує подорожчання в 2008 році вартості імпортного природного газу до критичного, за оцінками фахівців, рівня для багатьох підгалузей хімічної промисловості, а також житлово-комунального господарства;

• зростання рівня забруднення природного середовища внаслідок відсутності дієвої системи роздільного збирання відходів, відставання темпів модернізації очисних споруд і впровадження нових технологій уловлення, переробки й утилізації шкідливих речовин від темпів збільшення техногенного навантаження;

• недостатній розвиток організаційних передумов для повноцінної реалізації економічного потенціалу міста;

• надмірна соціальна стратифікація та низький рівень доходів значної частини киян в умовах вирівнювання внутрішніх і світових цін та швидкого зростання вартості життя, що обмежує споживчий попит як вагомий чинник росту регіональної економіки (за обсягами споживання продуктів харчування, насамперед м'яса, риби, овочів, фруктів, багато домогосподарств столиці істотно відстають від фізіологічних норм, за забезпеченістю товарами тривалого користування - від показників розвинутих країн);

• невідповідність житлової політики потребам і можливостям киян (на ринку житла існує дефіцит квартир економ-класу, натомість відбувається стрімке збільшення елітних новобудов, при цьому близько третини нового житла слугує засобом вкладення капіталу й/або використовується для одержання тіньової ренти);

• недостатня ефективність механізмів управління розвитком міста, неузгодженість дій структурних підрозділів міської влади щодо впровадження низки першочергових ініціатив. Як засвідчує аналіз ходу реалізації програми капітальних вкладень у 2007 році, основною проблемою при оформленні документів для виконання робіт із будівництва та реконструкції автомобільних шляхів та інженерних споруд є вирішення питань відведення земельних ділянок. Унаслідок незадовільної роботи райдержадміністрацій та інших замовників по відведенню земельних ділянок і розробці проектно-кошторисної документації ускладнюється можливість збереження в 2008 році обсягів будівництва бюджетного житла для черговиків квартобліку на рівні 2007 року.

Вирішення завдання перетворення Києва у європейське столичне місто з високим рівнем життя населення насамперед залежить від спроможності міської влади створити якісне середовище життєдіяльності, що передбачає належне функціонування інженерної та транспортної інфраструктури, доступність широкого спектра соціальних послуг, дотримання високих екологічних стандартів, а також побудувати ефективну економіку, яка надасть можливість людям одержувати гідну зарплату, а бюджету - податки, достатні для фінансування нагальних соціальних програм.

Столиця не володіє ресурсами, необхідними для швидкого розв'язання всього комплексу існуючих проблем, це було б не під силу і найбагатшим містам світу, звідси необхідність чітко вибудувати середньо- та довгострокові стратегічні завдання та поетапно концентруватися на найважливішому.

Виходячи з оцінки головних проблем та потенціалу м. Києва, в тому числі бюджетних можливостей, можливостей залучення банківських кредитних ресурсів, ресурсів підприємств і організацій, ресурсів національного та міжнародного ринків капіталу, інвестиційних ресурсів тощо, в Програмі визначені конкретні цілі, завдання та заходи на 2008 рік, включаючи започаткування низки масштабних проектів капітального будівництва, спрямовані на поетапну реалізацію пріоритетних стратегічних завдань соціально-економічного розвитку м. Києва на середньо- та довгострокову перспективи, в тому числі створення правових, соціальних, економічних і організаційних умов для успішного проведення в Україні чемпіонату Європи 2012 року з футболу та його фінальної частини у м. Києві, а саме:

• Розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури та поліпшення транспортного забезпечення

• Модернізація та розбудова інженерних мереж міста, реформування житлово-комунального господарства

• Збереження довкілля, підвищення рівня безпеки киян, реалізація принципу сталого розвитку

• Створення сприятливого інвестиційного та підприємницького клімату

• Забезпечення конкурентоспроможності економіки міста на основі прогресивних структурних зрушень та інноваційної спрямованості

• Повноцінне використання культурно-туристичного потенціалу міста

• Розвиток людського потенціалу та його ефективне використання

• Зростання рівня доходів населення, підвищення ефективності системи соціального захисту

• Поліпшення якості та доступності медичних послуг

• Зростання ролі м. Києва у світових глобалізаційних та інтеграційних процесах

Таким чином, алгоритм дій міської влади передбачає відхід від практики "розпорошення" коштів на численні, не завжди узгоджені між собою заходи різноманітних міських цільових програм й інвестиційні проекти без суттєвого економічного та соціального ефекту для міста, натомість концентрацію ресурсів на вирішенні ключових проблем, які створюють реальні загрози життю та безпеці мешканців столиці, підвищенні стійкості економіки до впливу зовнішніх ризиків і стимулюванні перспективних виробництв (точок росту), що в кінцевому рахунку матиме загальний макроекономічний і соціальний ефект.

Чітке формулювання стратегічних середньо- та довгострокових пріоритетів і відповідних річних програмних цілей і завдань дозволяє вибудувати паритетні відносини з центральною владою, залучити кошти державного бюджету на виконання програми капітального будівництва, а також приватні вітчизняні й іноземні інвестиційні ресурси.

3.1. Ресурсне забезпечення розвитку міста

3.1.1. Бюджетно-фінансова політика

Ціллю бюджетно-фінансової політики є забезпечення надходжень фінансових ресурсів, необхідних для комплексного соціально-економічного розвитку міста, започаткування масштабних проектів у рамках підготовки м. Києва до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, підвищення результативності бюджетних видатків і відповідальності розпорядників бюджетних коштів за виконання програмних завдань і заходів.

Пріоритетними завданнями на 2008 рік є збільшення надходжень до міського бюджету, залучення фінансових ресурсів державного бюджету, ресурсів національного та міжнародного ринків капіталу, а також інвестиційних ресурсів для будівництва соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, прискорення модернізації економіки м. Києва; оптимізація напрямів використання бюджетних коштів, повне фінансування соціальних зобов'язань держави й органів місцевого самоврядування перед населенням; розширення доступу до кредитних ресурсів з боку бізнесу та населення шляхом:

• удосконалення внутрішнього фінансового контролю - ГУВФКА;

• впровадження міжнародних стандартів прозорості бюджетного процесу та звітності про результати виконання бюджету, регулярне оприлюднення індикаторів, які характеризують фінансовий стан міста. Це розширить можливості для громадського контролю, підвищить інвестиційну привабливість столиці, сприятиме поліпшенню якості аналітичної обробки інформації та оперативної оцінки фінансової ситуації - ГФУ;

• покращення платіжної дисципліни суб'єктів господарювання, забезпечення погашення податкового боргу підприємств-боржників, у т. ч. шляхом їх реструктуризації - ГФУ;

• проведення інвентаризаційних робіт щодо земель бюджетних установ і житлового фонду, розроблення механізмів вилучення земельних ділянок підприємств-боржників із подальшою передачею їх в оренду - ГУЗР;

• забезпечення надходжень до бюджету міста від приватизації згідно з Програмою приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки та продажу земельних ділянок - ГУКВ, ГУЗР;

• підвищення ефективності використання фінансових активів і об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва:

- поліпшення якості менеджменту та фінансового планування на підприємствах комунальної власності, посилення відповідальності керівників таких підприємств за виконання показників фінансових планів і контролю за дотриманням умов їхніх трудових контрактів - ГУКВ;

- запровадження системи моніторингу за виконанням функцій з управління об'єктами комунальної власності й оцінки ефективності використання комунального майна - ГУКВ;

- удосконалення процедури надання майна в орендне користування, забезпечення контролю за дотриманням нової Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, реалізація заходів щодо зменшення заборгованості орендарів - ГУКВ;

• удосконалення тарифної політики, зокрема, методики формування тарифів і механізмів оплати послуг із паркування транспортних засобів, а також послуг із примусової евакуації автотранспортних засобів - ГУЦП;

• поглиблення співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями щодо залучення кредитних ресурсів для розбудови транспортно-інженерної інфраструктури - ГФУ, ГУЕІ;

• забезпечення доступу середнього та малого бізнесу до фінансових ресурсів, підтримка програм мікрокредитування підприємницької діяльності, надання часткової компенсації за рахунок міського бюджету відсотків по кредитах - ГФУ, ГУПРПП;

• розроблення механізмів легалізації заробітної плати в м. Києві, включаючи доходи неофіційних трудових мігрантів - ГУПЗ;

• виконання заходів, передбачених на 2008 рік Програмою інформування громадськості та розміщення соціальної реклами з питань оподаткування та діяльності органів Державної податкової адміністрації м. Києва в 2007 - 2009 роках, у першу чергу по платежах, що надходять до бюджету м. Києва - ДПА у м. Києві.

Очікувані результати. Внаслідок реалізації програмних заходів очікується прискорення темпів зростання фінансових ресурсів м. Києва та підвищення ефективності їх використання, що дозволить сконцентрувати кошти, необхідні для вирішення головних проблем у транспортній, житлового-комунальній і соціальній сферах, створення передумов для посилення конкурентоспроможності столичної економіки.

3.1.2. Інвестиційна політика

Головною ціллю інвестиційної політики є формування в м. Києві привабливого інвестиційного клімату, а також створення дієвих механізмів надання організаційної підтримки й економічного стимулювання інвестиційної діяльності, спрямованої на поліпшення міського середовища життєдіяльності (розбудову транспортної, житлово-комунальної, екологічної інфраструктури), модернізацію та інноваційний розвиток економіки, впровадження сучасних технологій.

Столиця володіє значним інвестиційним потенціалом. Очікується, що в 2007 році за рахунок усіх джерел фінансування буде освоєно 30624,7 млн. грн. інвестицій в основний капітал, що у порівняних цінах на 12,0 % більше показника попереднього року. Збереглася позитивна тенденція до зростання норми нагромадження (відношення інвестицій в основний капітал до ВДВ), що свідчить про продовження процесів оновлення основних фондів і виробничого потенціалу міста. У структурі інвестицій 42,4 % становитимуть витрати на придбання машин і обладнання, 57,6 % - на капітальне будівництво. За джерелами фінансування провідну роль відіграють власні кошти підприємств, зростає значення залучених фінансових ресурсів, насамперед кредитів банків та інших позик.

Зросли обсяги фінансування з міського бюджету муніципальних проектів, які відіграють важливе соціально-економічне значення для міста. Як очікується, в 2007 році за рахунок спеціального фонду міського бюджету буде освоєно 3,4 млрд. грн. капітальних вкладень, у структурі яких 45 % припадає на комунальне будівництво, 20 % - спорудження метрополітену, 13,5 % - житлове будівництво, 11,0 % - охорону здоров'я, 7,5 % - освіту. Порівняно з попереднім роком збільшились інвестиції в спорудження метрополітену (більше ніж у 3 рази), житлове будівництво (в 1,5 раза), освіту (в 2 рази).

У разі збереження у 2007 році тенденції щодо зростання надходжень іноземних інвестицій, річні прогнозні показники приросту прямих іноземних інвестицій очікуються на рівні 3522,3 млн. дол. США, що становить 118,9 % до рівня 2006 року. Сукупний капітал нерезидентів у Києві зросте на 63,6, % і на кінець 2007 року становитиме 9060,5 млн. дол. США, що в розрахунку на особу населення складе 3306,8 дол. США.

Пріоритетними завданнями на 2008 рік є підвищення ефективності використання бюджетних коштів на інвестиційні програми, створення режиму максимального сприяння інвесторам у сфері будівництва нових і реконструкції діючих об'єктів міської інженерно-транспортної інфраструктури, забезпечення необхідного обсягу внутрішніх інвестицій та залучення іноземного капіталу у рамках підготовки до Євро-2012, формування передумов для переорієнтації приватних інвестицій у перспективні види економічної діяльності, що визначатимуть спеціалізацію столиці в міжнародному поділі праці:

• забезпечення реалізації Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яким передбачається запровадження міжнародної практики проведення інвестиційних конкурсів і укладення інвестиційних договорів, коли на розгляд виноситься не об'єкт як такий, а "інвестиційний проект" з розробленою землевпорядною, містобудівною проектною документацією та протоколом результатів попередніх громадських слухань. Інвестор одержує можливість в стислі терміни доопрацювати передпроектні матеріали, розробити стадію "Проект", узгодити й затвердити її в установленому порядку та через 6 - 8 місяців одержати дозвіл на проведення робіт - ГУЕІ;

• підготовка та проведення конкурсів із залучення інвесторів до реалізації проектів капітального будівництва, зокрема: будівництва накриттів відкритих частин Подільсько-Воскресенської лінії метрополітену; реконструкції Бортницької станції аерації; реконструкції Поштової площі; будівництва офісно-торгового центру та підземного паркінгу на площі Тараса Шевченка; багатоповерхових наземних і підземних паркінгів; готелю і торгово-офісного комплексу, центру дозвілля на Ленінградській площі; торгово-розважального комплексу і конференц-залу на Либідській площі; автостанцій на шести основних в'їздах у м. Київ та ін. - ГУЕІ;Рис 2

• розробка механізмів залучення приватних інвестицій у будівництво та реконструкцію об'єктів міської інженерної інфраструктури (зокрема, будівництво тунельного переходу через р. Дніпро від станції "Лівобережна" до площі Перемоги) з використанням механізму концесії - ГУЕІ, ГУЖГ, ГУТЗ;

• збільшення інвестиційних пропозицій за рахунок об'єктів незавершеного будівництва, територій непрацюючих промислових підприємств, неефективно використовуваних земельних ділянок, а також проектів комплексної реконструкції і реновації будинків (насамперед, 5-поверхових будинків, споруджених у 60-х роках, і гуртожитків) - ГУЖГ, РДА, ГУЕІ;

• сприяння просуванню інвестиційних пропозицій промислових підприємств міста, насамперед у сфері авіабудування, енергозберігаючих технологій, випуску вкрай необхідної для міста й імпортозамінюючої продукції, створення виробництва полікристалічного кремнію для систем сонячної електроенергетики та ін. - ГУЕІ;

• розвиток системи зовнішніх запозичень на потреби капітального будівництва, транспорту та впровадження енерго- й ресурсозберігаючих технологій - ГФУ, ГУЕІ;

• залучення інвестицій у будівництво офісних будівель і складських приміщень. Щорічні темпи зростання обсягів будівництва бізнес-центрів у Києві становлять 30 - 40 %, однак навіть двократне збільшення кількості київських офісів не перекриває попиту на них (потреба у висококласній офісній нерухомості оцінюється в 1,5 - 2 млн. м-2), при цьому дохідність офісної нерухомості в Києві становить близько 18 % річних - ГУЕІ;

• розвиток ринкової інфраструктури інвестиційної діяльності (фондового ринку, іпотечного кредитування, лізингових операцій тощо) - ГУЕІ;

• поліпшення інвестиційного клімату для приватного капіталу шляхом подальшої лібералізації ділової та підприємницької діяльності, підвищення прозорості процедур прийняття рішень органами влади, формування системи інвестиційних гарантій і страхування інвестиційних ризиків - ГУЕІ, ГУПРПП;

• орієнтація інформаційно-рекламної роботи на перспективні групи інвесторів, організація її змісту відповідно до сучасних технологій маркетингових досліджень і рекламних кампаній, підвищення результативності виставкової діяльності, використання можливостей міжнародних форумів, семінарів, конференцій тощо - ГУЕІ.

Очікувані результати. За прогнозом, обсяги інвестицій в основний капітал у 2008 році зростуть на 13,0 % порівняно з 2007 роком і складуть 37270,6 млн. грн., що в розрахунку на особу населення становитиме 13455,1 грн. З них 42,4 % буде спрямовано на придбання машин та обладнання (15807,4 млн. грн.).

У 2008 році за рахунок проведення міською владою інвестиційних конкурсів по залученню інвесторів міський бюджет заплановано збільшити на 500 млн. грн., що в 44 рази більше показника 2005 року.

За прогнозними розрахунками, в 2008 році в економіку міста буде внесено 3171,2 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій (на 35,0 % більше, ніж у 2007 році), основна частина яких буде спрямована у промисловість на створення високотехнологічних виробництв. На кінець 2008 року загальний обсяг коштів іноземних інвесторів, залучених в економіку м. Києва, прогнозується на рівні 12231,7 млн. дол. США, що на одного мешканця міста становитиме 4415,8 дол. США.

3.2. Поліпшення міського середовища життєдіяльності

3.2.1. Розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури та поліпшення транспортного забезпечення

Ціллю діяльності міської влади є формування ефективного транспортного комплексу, спроможного задовольнити потреби населення у відповідних послугах та сповна реалізувати переваги транспортно-географічного розташування м. Києва. Аналіз соціально-економічної ситуації в столиці вказує на пріоритетність даної цілі для забезпечення її сталого розвитку. Розширення площі житлових масивів, збільшення чисельності населення та підвищення його мобільності (з урахуванням приїжджих, іногородніх студентів, трудових і маятникових мігрантів людність Києва оцінюється на рівні близько 4 млн. осіб), швидке зростання парку приватного автотранспорту (за останні 10 років кількість транспортних засобів, зареєстрованих у м. Києві, зросла на 84 % і в 2010 році прогнозується на рівні близько 900 тис. автомобілів) обумовили поглиблення невідповідності між пропускною спроможністю транспортної мережі та потребами в ній.

Зі швидкою забудовою лівобережної частини міста загострились проблеми з обслуговуванням транспортних потоків на мостових переходах через р. Дніпро. Інтенсивність руху між правим і лівим берегом становить понад 300 тис. приведених одиниць на добу, в т. ч. за "години пік" - 27,1 тис., що на 20 % перевищує пропускну спроможність діючих мостів. Такі ж тенденції характерні для більшості магістралей Києва, особливо його центру. Це призводить до значних економічних витрат, пов'язаних із простоями та перепробігами транспорту, втрат пального, погіршення безпеки руху й екологічної ситуації.

Зростає навантаження на громадських транспорт. У "години пік" наповнюваність транспортних засобів перевищує їх пасажиромісткість у 1,5 - 2 рази, при цьому близько 70 % парку транспортних засобів має понаднормативний знос (один і більше амортизаційних строків), створюючи тим самим перманентну аварійно небезпечну ситуацію.

Існуючі підходи до управління транспортним комплексом Києва не спроможні вирішити наявні проблеми. Необхідним є перехід від практики вибіркової реконструкції окремих, найбільш перевантажених елементів вулично-шляхової мережі до комплексної реконструкції та будівництва магістралей і транспортних вузлів різних рівнів відповідно до положень Комплексної схеми транспорту м. Києва на період до 2020 року, забезпечення випереджаючого розвитку електричного пасажирського транспорту (метрополітену, швидкісного трамваю, тролейбусів) і скорочення кількості маршрутних таксомоторів як найбільш невигідного, з огляду на стан довкілля і безпеку руху, виду транспорту.

Завданням 2008 року є започаткування реалізації (проведення інвестиційних конкурсів, розроблення проектно-кошторисної документації та початок будівництва) ряду потужних інфраструктурно-інвестиційних проектів, направлених на створення збалансованої опорної транспортної мережі, а також забезпечення підготовки транспортного комплексу м. Києва до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

В 2008 році порівняно з попереднім роком заплановано збільшити обсяги фінансування розвитку метрополітену більш як у 2 рази (1994,6 млн. грн., у т. ч. кошти спеціального фонду міського бюджету - 1817,1 млн. грн.). Здійснюватиметься будівництво:

• другого входу на ст. м. "Вокзальна" (Святошинсько-Броварська лінія). У комплекс спорудження вестибюлю N 2 на примиканні вул. Комінтерну до Вокзальної площі входять: пішохідні тунелі, обладнання ескалаторами для забезпечення підземного зв'язку вестибюлю з підземними переходами, залізничними пасажирськими платформами та центральним вокзалом; влаштування пересадочного вузла зі ст. "Вокзальна" на Подільсько-Вигурівську лінію метрополітену, що проектується; спорудження ескалаторного тунелю; проведення реконструкції службових і спеціальних приміщень, пов'язаних із продовженням існуючої платформи. Реалізація проекту дозволить покращити транспортне обслуговування пасажирів центрального та приміського залізничних вокзалів;

• дільниці від ст. м. "Харківська" до Харківської площі з електродепо "Харківське" (Сирецько-Печерська лінія). Дільниця розташована в Дарницькому районі та проходить уздовж багатоповерхової забудови великих житлових масивів Осокорки, Позняки, Харківський, чисельність жителів яких згідно з прогнозами зросте з 293 до 378 тис. осіб у 2020 році та на більш віддалену перспективу досягне 440 тис. У 2008 році планується введення в експлуатацію II черги електродепо. Це дасть можливість подовжити будівництво до Дарницького вокзалу, забезпечивши можливість швидко дістатись на правий берег міста. З вводом в експлуатацію дільниці передбачається реконструкція Харківської площі з розміщенням на ній міського автовокзалу, готельно-офісного центру, багаторівневих паркінгів тощо;

• облаштування вентиляційних кіосків шахт NN 215, 216, 217 на дільниці від ст. "Дорогожичі" до ст. "Сирець" (Сирецько-Печерська лінія), що дозволить досягнути проектних показників мікроклімату в спорудах метрополітену;

• здійснення проектних робіт по будівництву виходу зі ст. м. "Львівська брама" (Сирецько-Печерська лінія);

• виконання робіт із проектування реконструкції пересадочного вузла між ст. м. "Майдан Незалежності" та "Хрещатик" (Куренівсько-Червоноармійська лінія) зі встановленням 2-х травілаторів для обслуговування пасажирів;

• дільниці від ст. м "Либідська" до ст. м. "Виставковий центр" (Куренівсько-Червоноармійська лінія). Територія району, де будується дільниця, становить близько 15 тис. га, населення - 180 тис. осіб, житловий фонд - 3,6 млн. м-2, кількість робочих місць - близько 70 тис. У 2008 році планується ввести в експлуатацію I пусковий комплекс від ст. м. "Либідська" до ст. м. "Васильківська" з 3-ма станціями, протяжністю 3,8 км;

• дільниці від ст. м. "Глибочицька" до ст. м. "Райдужна" (Подільсько-Вигурівська лінія) з відгалуженням на станцію "Проспект Ватутіна" (6 станцій, протяжність 8,37 км). З'єднає центр міста з житловим масивом Вигурівщина-Троєщина, ст. "Глибочицька" передбачається як пересадочна на ст. "Лук'янівська" Сирецько-Печерської лінії, ст. "Подільська" - як пересадочна на ст. "Тараса Шевченка" Куренівсько-Червоноармійської лінії;Рис. 6

• I черги дільниці від ст. м. "Вулиця Милославська" до ст. м. "Проспект Ватутіна" з електродепо "Троєщина" (Лівобережна лінія). Протяжність - 5,65 км, 6 станцій. Дозволить суттєво покращити обслуговування мешканців житлового масиву Троєщина;

• монтаж і наладка ескалаторів на ст. м. "Проспект Палладіна" ("Академмістечко");

• придбання обладнання та рухомого складу метрополітену, в т. ч. 100 вагонів.

Для м, Києва характерна низька щільність вулично-шляхової мережі - 1,95 км/км-2 при відповідних показниках у Москві - 4,4, Лондоні - 9,9, Нью-Йорку - 12,4, Парижі - 15,0 км/км-2. При цьому можливості будівництва нових доріг у центральних районах столиці є обмеженими, що вказує на необхідність вирішення проблеми насамперед за рахунок розширення діючих магістралей, спорудження багаторівневих транспортних розв'язок і підземних тунелів. На 2008 рік заплановано проведення таких робіт:

• продовження будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро з Лівобережними та Правобережними підходами пропускною спроможністю 60 тис. авто на добу. По трасі мостового переходу буде побудовано шість мостів, чотири транспортні розв'язки різних рівнів і 2,4 км естакади. Мостовий перехід забезпечить транспортним зв'язком (у т. ч. метро) районів Троєщина, Вигурівщина, Воскресенка та масиву Райдужний із правобережною частиною міста;Рис. 7

• продовження розробки проекту реконструкції мосту ім. Є. О. Патона через р. Дніпро, що в подальшому дасть можливість продовжити експлуатацію мосту, розширити проїзну частину до 8-ми повноцінних смуг руху, тим самим збільшити пропускну спроможність споруди з 3500 до 5600 авт./год., забезпечити рух автомобілів без обмеження ваги навантаження;

• будівництво вул. Здолбунівської на ділянках від Харківського шосе до вул. Тепловозної та від залізничних колій до Дніпровської набережної, реконструкція вул. Здолбунівської на ділянці від вул. Тепловозної до залізничних колій. Дозволить розвантажити транспортні потоки по проспекту Возз'єднання, Ленінградській площі та шляхопроводах на Харківському шосе через залізничні колії станції "Дарниця", організувати маршрути громадського транспорту для обслуговування мешканців нових мікрорайонів;

• реконструкція транспортної розв'язки на Московській площі. Проектом передбачено будівництво естакади з бульв. Дружби Народів на просп. 40-річчя Жовтня на перетині просп. Науки та Червонозоряного просп. з організацією безперешкодних лівих поворотів, надземного та двох підземних пішохідних переходів, а також реконструкцією існуючого підземного пішохідного переходу. Пропускна спроможність розв'язки збільшиться з 9000 до 12000 авт./год., що, в свою чергу, зменшить навантаження на довкілля за рахунок скорочення простою транспорту в заторах;

• реконструкція транспортної розв'язки на Ленінградській площі, включаючи будівництво естакади та тунелю. Дозволить організувати безперешкодний рух переважаючих автомобільних потоків і збільшити пропускну спроможність розв'язки з 6000 до 12000 авт./год.;Рис. 8

• будівництво транспортної розв'язки біля ст. м. "Дніпро". Збільшить пропускну спроможність з 6000 до 8000 авт./год., дозволить організувати безперервний рух автомобільного транспорту по Дніпровській набережній та покращити транспортну ситуацію на Броварському проспекті;

• реконструкція транспортної розв'язки в районі ст. м. "Сирецька". Забезпечить вільний під'їзд автотранспорту до пересадочного вузла біля станції метро, а також розвантажить основні транспортні магістралі за рахунок відстою маршрутних транспортних засобів у місцях, які не заважають вільному руху транспорту;

Будівництво транспортної розв'язки біля станції метрополітену "Дніпро"Рис. 9

• реконструкція Поштової площі. Дозволить організувати безперервний рух автомобільного транспорту по Дніпровській набережній та вул. Набережно-Хрещатицькій;

• перекладка мереж Великої окружної дороги на дільниці від вул. Богатирської до Мінського шосе (II п. к.). Дорога призначена для проїзду транзитного транспорту без в'їзду в місто. Нині через відсутність об'їзних доріг у Київ щоденно в'їжджає понад 150 тис. автомобілів з інших регіонів України та зарубіжжя, що збільшує навантаження на магістралі й погіршує технічних стан дорожнього покриття;

• реконструкція просп. 40-річчя Жовтня від вул. Васильківської до вул. Голосіївської;

• будівництво автомобільної дороги від Харківської площі до ст. м. "Червоний Хутір". Забезпечить рух транспортних потоків і відкриття додаткових маршрутів громадського транспорту для мешканців нових мікрорайонів;

• здійснення проектних робіт по реконструкції вул. Горького;

• будівництво багатоповерхових паркінгів на зарезервованих територіях за кошти інвесторів;

• облаштування бар'єрних огорож на осьових лініях магістральних вулиць загальноміського значення з інтенсивним рухом транспорту та високою аварійністю, встановлення направляючих пішохідних огороджень, покращення рівня освітлення та обладнання вулиць зеленими насадженнями;

• пристосування вулиць і переходів для потреб осіб із функціональними вадами (зокрема, інвалідів у колясках);

• завершення будівництва II черги АСКДР (автоматизована система керування дорожнім рухом). Очікується покращення дорожнього руху в місті, зокрема, зменшення кількості заторів, зниження затримок транспорту на 15 %; кількості ДТП з потерпілими - на 6 %, з матеріальними збитками - на 51 %.

У 2008 році здійснюватиметься будівництво (реконструкція) 35-ти об'єктів (10 - пускові, 8 - перехідні, 17 - нові) інфраструктури громадського транспорту. Серед іншого здійснюватиметься реконструкція лінії швидкісного трамвая від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги, яку буде введено в експлуатацію в 2009 році.

Об'єктами нового будівництває:

• реконструкція трамвайних переїздів у місцях перетину з проїзною частиною вулично-шляхової мережі. Нині під переїздами знаходиться майже 15 км трамвайних колій, значна кількість з яких не облаштована, що призводить до поломки наземного пасажирського транспорту та зниження швидкості руху;

• реконструкція фунікулера;

• будівництво трамвайної лінії від просп. Відрадного до вул. Симиренка;

• будівництво модульної котельної в трамвайному депо ім. Шевченка.

Окрім цього, на 2008 рік заплановано:

• оновлення рухомого складу наземного громадського транспорту, зокрема, придбання 160 нових автобусів, 160 тролейбусів і 8 вагонів трамваїв - ГУТЗ;

• раціоналізація схеми маршрутів пасажирського транспорту на основі визначення магістральних напрямів руху, де застосовуватиметься транспорт великої пасажиромісткості (трамваї, тролейбуси, автобуси), та підвізних маршрутів, де використовуватимуться автобуси малої місткості й мікроавтобуси. Серед іншого передбачається зняття з маршрутів у центральній частині міста автобусів малої місткості та їх заміна на автобуси великої місткості й тролейбуси - ГУТЗ;

• удосконалення управління транспортними процесами та потоками з використанням сучасних автоматизованих систем і технічних засобів регулювання дорожнього руху - ГУТЗ;

• поліпшення фінансового становища транспортних підприємств шляхом посилення контролю за фінансовими звітностями, удосконалення системи збору проїзної плати, реалізації Стратегії зміни системи пільг на проїзд у громадському транспорті на адресну грошову допомогу населенню (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2002 N 253) - ГУТЗ.

Очікувані результати. Реалізація перелічених завдань і заходів підвищить пропускну спроможність автошляхів, безпечність руху транспорту та пішоходів, сприятиме ліквідації заторів на дорогах і мостах, зменшенню числа загиблих і поранених від дорожньо-транспортних пригод. Очікується скорочення пробігу транспортних засобів за рахунок оптимізації маршрутів і графіка руху, виключення "холостих пробігів". Це дозволить зекономити моторесурс, знизити витрати паливо-мастильних матеріалів, затрати, пов'язані з утриманням і ремонтом транспортних засобів і дорожнього полотна, а також викиди автотранспортом шкідливих речовин в атмосферне повітря.

Детальний перелік об'єктів капітального будівництво подано в додатку.

3.2.2. Комунальне господарство. Модернізація та розбудова інженерних мереж

Ціллю діяльності міської влади є досягнення кращих європейських стандартів якості обслуговування споживачів житлово-комунальних послуг на основі реформування організаційно-економічного механізму функціонування комунального господарства, переходу на економічно ефективну, ресурсозберігаючу й екологічно безпечну модель його розвитку.

Низький рівень фінансування протягом останнього десятиліття заходів із модернізації та розбудови інженерних мереж, інертність у проведенні інституційних перетворень щодо демонополізації та створення конкурентного середовища в галузі обумовили нестабільність функціонування більшості підприємств комунального господарства, їх збитковість і неспроможність адекватно відреагувати на посилення техногенного навантаження. У 2007 році рівень зносу каналізаційних мереж досяг 35 %, обладнання - 70 %. У кризовому стані перебувають об'єкти комунальної сфери міста стратегічного значення:

• через процеси корозійного характеру в аварійному стані знаходиться Головний міський каналізаційний колектор (нормативний строк використання закінчився в 1992 році), його подальша експлуатація може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного масштабу в разі аварійного скиду великої кількості неочищених каналізаційних стоків в акваторію р. Дніпро;

• відпрацювали свій експлуатаційний термін очисні споруди Бортницької станції аерації, де проходять очистку побутові стічні води та стоки промислових підприємств;

• діючі потужності дозволяють переробити лише п'яту частину побутових відходів Києва.

Програма соціально-економічного розвитку м. Києва на 2008 рік передбачає пріоритетне спрямування ресурсів на розбудову інженерної інфраструктури, а також формування сприятливого інвестиційного клімату в житлово-комунальній сфері, що є необхідними передумовами для проведення подальших системних реформ. Насамперед, планується істотне зростання капіталовкладень у ремонт, модернізацію та спорудження нових водопровідних і каналізаційних мереж, підприємств з очистки води та переробки відходів. Для цього будуть збільшені видатки з міського бюджету, залучені кошти Державного бюджету України в рамках виконання Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006 - 2020 роки, Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, приватні інвестиції і позикові кошти.

Водопостачання та водовідведення:

• будівництво другої (дублюючої) нитки Головного міського каналізаційного колектора, що дозволить провести ремонтно-відновлювальні роботи на нині діючому колекторі, забезпечить надійне відведення стоків всієї правобережної частини міста - ГУКГ, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України;

• будівництво Південно-Західного каналізаційного колектора. Забезпечить водовідведення існуючої та перспективної забудови південно-західної частини м. Києва та приміської зони - ГУКГ, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України;Рис. 11

• реконструкція Деснянської та Дніпровської водопровідних станцій - ГУКГ, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України;

• підвищення якості водопідготовки за рахунок використання високоефективних реагентів, коагулянтів, катіонних і аніонних флокулянтів, фільтруючих матеріалів і сорбентів - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

• реалізація Схеми раціонального розміщення бюветних комплексів на території адміністративних районів міста для забезпечення киян якісною природно чистою водою (на перспективу передбачається будівництво бюветів з розрахунку 1 бювет на 20 тис. жителів із радіусом обслуговування 500 метрів, а в межах малоповерхової приватної забудови - 1 бювет на 5 тис. жителів із радіусом обслуговування 800 метрів) - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

• обладнання дитячих дошкільних закладів, навчальних закладів і лікарень системами доочистки питної водогінної води - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

• встановлення квартирних і домових лічильників обсягів водоспоживання і втрат води - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

• здійснення організаційних заходів щодо попередження виникнення аварій і надзвичайних ситуацій, підтримання в робочому стані обладнання, технічних засобів і оснащення, необхідних для їх ліквідації - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал".

Санітарна очистка міста:

• реконструкція заводу "Енергія" та полігону по захороненню відходів N 5, освоєння третьої черги полігону N 6 - ГУКГ;

• будівництво ТЕЦ на відновлювальному паливі в Деснянському районі м. Києва біля ТЕЦ-6 (кошти інвесторів) - ГУКГ;

• впровадження комплексної системи санітарної очистки, яка базується на організації роздільного збирання твердих побутових відходів із подальшим їх сортуванням на спеціальних технологічних лініях, компостуванням органічної частини, брикетуванням залишку, що не піддається утилізації, та складуванням його на спеціальному полігоні - ГУКГ;

• оновлення парку автотранспорту зі збирання та вивозу побутових відходів (у т. ч. за рахунок поповнення його великовантажними сміттєвозами) - ГУКГ;

• дослідження можливостей впровадження прийнятних для міського середовища технологічних рішень щодо утилізації побутових відходів - ГУКГ.

Зелене господарство:

• здійснення інвентаризації земель зеленого господарства м. Києва й оформлення документів землекористування (державний акт) на земельні ділянки загального користування (парки, сквери, міські ліси тощо) - ГУЗР;

• реконструкція меморіального парку "Бабин Яр", парків Вічної Слави (8,34 га), "Володимирська гірка" (5,3 га), Партизанської Слави (111,97 га), парку ім. М. Т. Рильського (28,3 га), розробка проектно-кошторисної документації по реконструкції парку "Нивки" (6,8 га), розробка концепції та проекту створення науково-інформаційного комплексу ООН на території Наводницького парку - Мінжитлокомунгосп, ГУКГ, КО "Київзеленбуд";

• реалізація щорічних заходів із прочищення та проріджування насаджень лісопаркових господарств, догляду за декоративними деревами й кущами - ГУКГ, КО "Київзеленбуд";

• впровадження заходів підвищення стійкості гіркокаштану звичайного - ГУКГ, КО "Київзеленбуд";

• розвиток виробничої бази міського декоративного розсадника й оранжерейного господарства, запровадження нових підходів до вирощування садибного матеріалу декоративних дерев і кущів, розширення обсягів вирощування районованого для України насіння газонних трав; застосування технології посадки крупномірних саджанців дерев і кущів з глибою ґрунту - ГУКГ, КО "Київзеленбуд".

Охорона, утримання й експлуатація внутрішніх водойм:

• розробка регіональної програми відродження та збереження водних об'єктів м. Києва на період до 2015 року, а також схеми меж прибережних захисних смуг об'єктів водного фонду м. Києва - ГУКГ, ДКП "Плесо";

• розчистка та ремонт споруд Русанівського каналу - ДКП "Плесо";

• виконання робіт по очищенню від замулення та берегоукріпленню 3-х ставків у парку "Нивки", де за висновками Міської санепідемстанції формуються малярійні осередки - ГУКГ, КО "Київзеленбуд";

• виконання щорічних заходів із благоустрою об'єктів водного господарства, створення прибережно-захисних смуг - ДКП "Плесо";

• розроблення проектів відведення земельних ділянок і надання актів на право користування земельними ділянками по об'єктах ДКП "Плесо" - ГУЗР.

Протизсувні заходи:

• розробка нової генеральної схеми протизсувних заходів - ГУКГ, ГУЗР, ГУМАДМС, КП "СУППР";

• проведення протизсувних заходів і укріплювальних робіт на схилі Божкового яру (9,0 га). Дніпровському схилі біля Пішохідного мосту (3,0 га), схилі навколо Свято-Макаріївської церкви (0,4 га), схилі вул. Нижньоюрківської біля д. 53 (1,4 га), садиби N 6-а по вул. Адмірала Ушакова (0,2 га) у Голосіївському районі, розробка проектно-кошторисної документації по укріпленню схилу по вул. Героїв Оборони, 11 у Голосіївському районі - КП "СУППР";

• забезпечення постійного моніторингу стану ділянок, де є загроза зсувів, - КП "СУППР";

• здійснення ремонту (капітального та поточного) гідротехнічних споруд, закупівля необхідних машин і механізмів - КП "СУППР".

Очікувані результати. Реалізація проектів і заходів із модернізації та будівництва інфраструктури комунального господарства дозволить запобігти виникненню надзвичайних техногенно-екологічних ситуацій, зменшити негативний вплив відходів на навколишнє середовище, скоротити втрати у водопровідно-каналізаційних мережах, покращити умови каналізування, зменшити вміст шкідливих речовин в очищених водах.

3.2.3. Житлова політика

Житловий фонд м. Києва становить 10,35 тис. будинків загальною площею 64,9 млн. м-2, а також 22,95 тис. жилих будинків приватного сектору площею 2,4 млн. м-2. Їх експлуатацію й утримання здійснюють 133 житлово-експлуатаційні організації, у т. ч. 10 приватних; із 258 будинків об'єднань співвласників багатоквартирних будинків 235 будинків перебувають на самообслуговуванні; з 929 будинків житлово-будівельних кооперативів 611 будинків утримуються власними силами правлінь цих кооперативів; 250 інвестиційних жилих будинків обслуговують 43 житлово-експлуатаційні організації різних форм власності.

Введення в дію житла загальною площею, тис. м-2Рис. 12

Ринок житлового будівництва столиці відзначається інвестиційною привабливістю та швидкими темпами розвитку. Як очікується, в 2007 році буде введено в експлуатацію 1400 тис. м-2 загальної житлової площі (107,6 % величини 2006 року). Зросли обсяги будівництва житла для черговиків квартобліку, які потребують соціального захисту. Їм безоплатно передано 84,5 тис. м-2 житла, збудованого за кошти міського бюджету й одержаного від підприємств та організацій у порядку відрахувань, що на 14 % більше порівняно з 2006 роком і майже в 2 рази - з 2005 роком.

Однак забезпеченість населення житлом у розрахунку на одну особу залишається на відносно низькому рівні - 20,3 м-2. За цим показником Київ поступається більшості європейських столиць (порівнюючи, в Берліні - понад 38, Римі - 35, Мадриді - 30 м-2). Для досягнення на перспективу до 2015 року мінімального соціального стандарту розвинутих країн (25 м-2) необхідне зростання обсягів житлового будівництва на рівні не менше 10 % на рік, а також здешевлення вартості житла, оскільки за існуючого рівня ринкових цін і відсоткових ставок іпотечних кредитів воно є практично недоступним для осіб із середнім рівнем доходів, особливо молодих сімей. Нині можливості виконання цих цілей обмежують: складність і тривалість процедури отримання дозвільних документів на будівництво; недостатня ефективність фінансово-кредитних механізмів залучення коштів населення та довготермінових банківських кредитів, недосконалість системи гарантій, страхування інвестицій та захисту прав інвесторів; повільні темпи модернізації матеріально-технічної бази будівельних організацій і технологій будівництва, що зумовлює його надмірну ресурсоємність; неврегульованість діяльності на ринку нерухомості численних посередницьких структур.

Виходячи з аналізу ситуації у житлово-комунальній сфері м. Києва, програмними цілями на 2008 рік насамперед є подальше поліпшення інвестиційного клімату в будівельній галузі, розроблення механізмів стимулювання будівництва житла економ-класу та формування муніципального фонду соціального житла, вдосконалення відносин щодо обслуговування й утримання житлових будинків і поліпшення якості житлово-комунальних послуг. Заплановано:

• удосконалення системи надання дозвільної документації (пов'язаної із виділенням земельних ділянок для будівництва нового житла, оформленням проектно-кошторисної документації тощо) за принципом організаційної єдності з одночасним посиленням контролю за цільовим використанням і дотриманням графіків будівництва - ГУМАДМС, ГУЗР;

• скорочення термінів розгляду дозвільних документів, пов'язаних із будівництвом бюджетних жилих будинків, реконструкцією гуртожитків, прийнятих до комунальної власності міста, під нове житло, в т. ч. на земельних ділянках, звільнених після знесення гуртожитків, які знаходяться в незадовільному санітарно-технічному стані - ГУМАДМС, ГУЗР;

• формування фонду "соціального житла" (розробка проектно-кошторисної документації та початок будівництва), що безоплатно надаватиметься в тимчасову або пожиттєву оренду малозабезпеченим та іншим пільговим категоріям населення, опрацювання процедури його одержання - Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України, ГУМАДМС, ГУЗР, ГУЖЗ;

• відведення земельних ділянок для будівництва бюджетного житла, запровадження технічних і організаційних заходів, спрямованих на зменшення його вартості, зокрема, шляхом відміни платежів при зборі вихідних даних (технічних умов, погоджень і т. п.), платежів за оренду та користування земельною ділянкою тощо - ГУЗР, ГФУ, ГУЖЗ;

• фінансування з міського бюджету будівництва та придбання житлової площі для пільгових категорій населення (багатодітних сімей, хворих ТБЦ, інвалідів ВВВ і сімей загиблих, дітей-сиріт) - ГФУ, ГУЕІ;

• будівництво житла для черговиків квартирного обліку - інвалідів війни та учасників бойових дій, офіцерів, звільнених у запас або відставку, членів сімей осіб, які загинули під час виконання службових обов'язків, - Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України, ГУЖЗ;

• подальший розвиток програм молодіжного житлового будівництва, виділення асигнувань (38,2 млн. грн.) на погашення відсоткових ставок за користування іпотечним кредитом та 6 % на обслуговування кредитів - ГФУ;

• проведення модернізації та комплексної реконструкції фізично і морально застарілого житлового фонду. В 2008 році буде завершено розробку та затвердження проектно-кошторисної документації по 14 об'єктах реконструкції гуртожитків і нового будівництва на ділянках після знесення гуртожитків, які знаходяться в аварійному стані. При реконструкції гуртожитків частина житлових площ надається їхнім мешканцям, які перебувають на квартирному обліку, за пільговою вартістю, що становить від 10 до 50 відсотків опосередкованої вартості спорудження житла по м. Києву, - ГУЖЗ;

• забезпечення контролю за дотриманням вимог щодо комплексного розвитку мікрорайонів нової забудови (пропорційним будівництвом житла, інженерної інфраструктури, об'єктів соціальної сфери) - ГУМАДМС, ГУЖЗ;

• поліпшення якості експлуатації житлового фонду й утримання прибудинкових територій у рамках виконання загальноміських заходів "Твій дім, твоє подвір'я", покращення технічного стану фасадів і естетичного вигляду будинків, розташованих в історичній частині міста, - РДА, ГУЖГ, ГФУ;

• проведення заміни або модернізації 1605 застарілих і фізично зношених ліфтів (порівнюючи, в 2007 році - 373) згідно з загальноміською програмою заміни або модернізації ліфтів у житловому фонді м. Києва на 2007 - 2010 роки (Програма "Ліфт") - ГУЖГ, Міністерство з питань житлово-комунального господарства України;

• дотримання графіка поетапного оснащення наявного житлового фонду м. Києва засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії до 2008 року, прийнятого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 07.04.2003 N 608 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.02.96 N 125" - ГУЖГ;

• відновлення циркуляційних систем централізованого гарячого водопостачання - ГУПЕЕ, РДА;

• стимулювання нових форм утримання й експлуатації житлового фонду (передусім об'єднань співвласників багатоквартирних будинків), урегулювання прав жителів багатоквартирних будинків на прибудинкові території, організація навчання управителів - ГУЖГ;

• відшкодування різниці між затвердженим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, вивезення побутових відходів - ГФУ, ГУЦП.

Очікувані результати. В 2008 році заплановано ввести в експлуатацію 1430,0 тис. м-2 загальної площі квартир, що становить 102,1 % до рівня 2007 року. За рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету буде введено 7 жилих будинків загальною площею 63,7 тис. м-2, продовжено розробку проектно-кошторисної документації і розпочато будівництво нових бюджетних жилих будинків. Ризики будівництва пов'язані з незадовільною роботою райдержадміністрацій та інших замовників по відведенню земельних ділянок і розробці проектно-кошторисної документації, а також протестами мешканців проти проведення будівництва.

3.2.4. Територіальний розвиток міста

Ціллю діяльності міської влади є створення ефективної системи управління процесами планування і використання території Києва та столичного регіону в цілому.

Нині щільність забудови міста в 1,4 - 1,6 раза поступається відповідним показникам співставних за масштабами міст розвинених країн. Понад 50 % території мікрорайонів існуючої багатоповерхової забудови загальною площею біля 4,5 тис. га мають щільність житлового фонду менше нормативної на 30 - 40 %. Це мікрорайони 5-поверхової забудови 60-х рр., які, насамперед, концентруються на житлових масивах Воскресенський, Комсомольський, Нивки, Відрадний, Сирець та інші.

Поряд з цим, у центральних районах міста та районах, привабливих для забудовників, щільність забудови перевищує норми. Будівництво, в т. ч. і житла, здійснюється в таких районах без урахування Генерального плану міста, без відповідних детальних планів і проектів забудови території, з порушенням правил регіональної забудови та норм інсоляції.

Процесам оптимізації земельних відносин і територіального розвитку столиці перешкоджають невизначеність правового статусу частини земельного фонду міста щодо розмежування земель державної і комунальної власності, земель Києва та Київської області, відсутність у деяких випадках чітких юридичних меж територій різного цільового призначення (природно-заповідного, рекреаційного, історико-культурного та ін. фонду), нерозвиненість інституціональної інфраструктури ринку землі, недосконалість фінансово-правових механізмів, що виникають при реалізації прав власності на землю.

Виходячи з аналізу наявних проблем, пріоритетними завданнями на 2008 рік є оптимізація процесів планування і використання території Києва, включаючи вдосконалення структури земельного фонду, поліпшення його інвестиційної привабливості, збільшення доходності, налагодження механізмів взаємодії з навколишніми територіями з питань перспективного просторового розвитку столичної агломерації шляхом:

• продовження процесів розмежування земель державної та комунальної власності у м. Києві відповідно до Концепції формування земель комунальної власності територіальної громади м. Києва, встановлення у натурі (на місцевості) меж відповідних земельних ділянок і виготовлення Державного акта на право комунальної власності на землю - ГУЗР;

• узгодження проекту встановлення меж міста Києва, подання його на розгляд Верховної Ради України, розробки пропозицій до проекту Концепції комплексної державної програми розвитку міста Києва та Київської області - ГУЗР;

• розроблення стратегії та механізмів формування київського (столичного) регіону (узгодження можливостей створення спільного консультативного органу з представників владних структур і громадськості міста й області, посилення координації житлової, інвестиційної політики тощо) - КМДА, Київська ОДА;

• встановлення юридичних меж земельного фонду міста різного функціонального призначення (території природно-заповідного й іншого природоохоронного призначення, сільськогосподарського призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, прибудинкові території, водний фонд, лісовий фонд), розробка проектів землеустрою - ГУЗР, ГУМАДМС;

• проведення земельно-кадастрової інвентаризації земель - ГУЗР, ГУМАДМС

• формування єдиної загальноміської системи управління земельними ресурсами: розвиток Автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, вдосконалення обліку та контролю за цільовим використанням земельних ділянок державними органами, підприємствами, установами й організаціями м. Києва - ГУЗР, ГУМАДМС;

• удосконалення нормативно-правового забезпечення протидії самовільній зміні цільового використання земельної ділянки - ГУЗР, ГУМАДМС;

• проведення комплексу землевпорядних і землеоціночних робіт, виготовлення містобудівної документації з підготовки земельних ділянок до продажу - ГУЗР;

• удосконалення інфраструктури земельного ринку, запровадження ефективної системи вивчення попиту та пропозицій на ринку землі, створення механізмів узгодження громадських, муніципальних і державних інтересів у процесі функціонування ринку землі та захисту прав його учасників - ГУЗР;

• розроблення економічного механізму та моделі адміністрування земельної ренти й моніторингу процесів землекористування - ГУЗР;

• підвищення ефективності використання земельних ресурсів міста суб'єктами економічної діяльності, зокрема, опрацювання можливостей вилучення земельних ділянок, які неефективно використовуються, промислово-складських територій, територій науково-дослідних і конструкторських установ, опрацювання спільно з Держкомземом і Київською ОДА можливостей, порядку та процедури перенесення окремих промислових підприємств за межі міста - ГУЗР, ГУМАДМС, ГУПНТІП.

Очікувані результати. У результаті виконання програмних заходів у 2008 році очікується підвищення рівня ефективності використання й охорони земель, удосконалення функціонально-планувальної організації забудови. Зростання вартості земельних ресурсів дозволяє одержати значні фінансові надходження від здачі в оренду та продажу земельних ділянок, залучити зовнішні інвестиції для реалізації будівельних проектів на вільних територіях. Отримані кошти частково будуть спрямовані на проведення землезахисних заходів, що дозволить підвищити якісні характеристики земель.

3.3. Збереження довкілля та підвищення рівня безпеки киян

3.3.1. Охорона навколишнього природного середовища. Екологічна безпека

Ціллю діяльності міської влади є реалізація принципу сталого розвитку шляхом екологізації економіки міста, вдосконалення механізмів управління та контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, становлення дієвої системи екологічного моніторингу.

Як очікується, в 2007 році обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становитиме 238,0 тис. т. (у 2006 році - 227,15 тис. т), у т. ч. від пересувних джерел забруднення - 212,0 тис. т, стаціонарних джерел - 26,0 тис. т. Найбільш забрудненими залишаються райони міста поблизу основних магістралей (Московська, Бессарабська, Харківська площі, бульвари Дружби Народів та Лесі Українки, проспект Перемоги в районі ст. м. "Святошин"), де фіксується перевищення гранично допустимих норм викидів формальдегіду, двоокису азоту, бенз(а)пірену, свинцю тощо. Така ситуація обумовлена швидким зростанням кількості міського та транзитного автотранспорту, в т. ч. маршрутних таксомоторів. Серед стаціонарних джерел найбільшими забруднювачами є підприємства енергетики (ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька ТЕЦ, Завод "Енергія", котельні теплових мереж).

У поверхневі водойми буде скинуто 910,0 млн. м-3 забруднених стічних вод (з них без очистки - 26,0 млн. м-3), що на 92,7 млн. м-3 (на 11,3 %) більше ніж у 2006 році. Маса скинутих забруднюючих речовин у цих стоках становитиме близько 170,0 т. Основними джерелами забруднення є ВАТ "АК "Київводоканал" і промислові підприємства.

У Києві щорічно утворюється близько 1,4 млн. т твердих побутових відходів (ТПВ) із тенденцією до зростання, з них 250 тис. т спалюється на сміттєспалювальному заводі "Енергія", 250 тис. т завозиться для захоронення на полігон твердих побутових відходів N 5 у с. Великі Дмитровичі Обухівського району, 200 тис. т вилучається підприємствами по збору вторинної сировини, решта (понад 700 тис. т) хорониться на звалищах. Використання полігонів на сьогоднішній день є екологічно недоцільним, а також спричиняє соціальну напругу серед мешканців Київської області, які проживають у наближених до полігонів місцях. Суттєву потенційну небезпеку становлять токсичні відходи.

Вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища й екологічної безпеки Києва потребує системного підходу, спрямованого на оптимізацію процесів природокористування та екологізацію міської економіки. Завданням 2008 року є продовження реалізації діючих і започаткування низки нових інвестиційних проектів у транспортній сфері, житлово-комунальному господарстві, промисловому комплексі міста, насамперед спрямованих на усунення причин зростання рівня забруднення довкілля, а саме:

• реконструкція та розбудова дорожньо-транспортної інфраструктури (будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро, будівництво та реконструкція багаторівневих транспортних розв'язок, перекладка мереж II пускового комплексу Великої Окружної дороги від Гостомельського шосе до вул. Богатирської та ін. - див. § 3.2.1), прискорення розвитку метро та скорочення ліній маршрутного таксі як найбільш екологічно невигідного виду транспорту, за рахунок цього підвищення пропускної спроможності доріг, виведення транзитних транспортних потоків за межі міста, виключення "холостих пробігів" і зниження викидів автотранспортом забруднюючих речовин в атмосферне повітря - ГУТЗ;

• будівництво каналізаційних колекторів (другої нитки Головного міського каналізаційного колектора, Південно-Західного каналізаційного колектора) та очисних споруд міських водогонів (див. § 3.2.2), що знизить ризик виникнення надзвичайних ситуацій унаслідок аварійного скиду неочищених каналізаційних стоків в акваторію р. Дніпро - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

• розробка техніко-економічного обґрунтування реконструкції споруд першої черги Бортницької станції аерації, проведення робіт на очисних спорудах другої та третьої черги БСА з метою підготовки їх до роботи з повним навантаженням при зупинці першої черги на реконструкцію - ГУКГ;

• реконструкція дамб мулових полів NN 1, 2 - ГУКГ;

• проектування будівництва станцій зневоднення осадів, утилізації та повернення промивних вод на Дніпровській і Деснянській водопровідних станціях - ГУКГ;

• будівництво очисних споруд зливових вод ж/м Вигурівщина-Троєщина (II черга) - ДКП "Плесо";

• будівництво нового сміттєпереробного підприємства - ТЕЦ на відновлювальному паливі N 1 в Деснянському р-ні м. Києва біля ТЕЦ-6 - ГУКГ;

• реконструкція "Заводу "Енергія" філіалу АЕК "Київенерго", впровадження системи комплексного очищення димових газів від сміттєспалювальних котлоагрегатів - АЕК "Київенерго".

Пріоритетними заходами на 2008 рік у сфері розбудови екологічної інфраструктури й охорони навколишнього природного середовища є:

• продовження робіт зі створення системи моніторингу довкілля м. Києва, поповнення ресурсних баз даних стану довкілля міста (в ДУОНПС та УОНПС), створення системи інформування щодо стану навколишнього середовища та гідрометеорологічних умов і явищ - ДУОНПС, УОНПС;

• охорона атмосферного повітря:

- встановлення нових і модернізація діючих стаціонарних автоматизованих постів спостереження за станом атмосферного повітря - УОНПС;

- продовження робіт з оснащення димових труб великих промислових підприємств міста стаціонарними комплексами екологічного контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря з передачею даних до інформаційно-аналітичного центру (ІАЦ) - УОНПС;

- розробка та затвердження нормативно-правових актів щодо заборони використання у місті (в т. ч. заборони в'їзду іногороднього транспорту) без каталізаторів відпрацьованих газів двигунів - УОНПС, ГУТЗ, Київрада;

- забезпечення жорсткого екологічного контролю за якістю та відповідністю державним стандартам пального, що реалізується автозаправними станціями міста, а також за екологічними параметрами автотранспорту - УОНПС, ГУПЗПС, ГУМВС;

- введення зон обмеженого доступу автотранспорту в разі перевищення на території житлової забудови гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин в атмосфері, а також гранично допустимого рівня шуму від автотранспорту - УОНПС;

- опрацювання можливостей, порядку та процедури перенесення окремих промислових підприємств - забруднювачів довкілля за межі міста - ГУЗР, ГУМАДМС, ГУПНТІП;

• охорона водних ресурсів міста:

- розробка регіональної програми відродження та збереження водних об'єктів м. Києва на період до 2015 року, а також схеми меж прибережних захисних смуг об'єктів водного фонду м. Києва - ГУКГ, ДКП "Плесо";

- проведення благоустрою й очищення водних об'єктів (Русанівського каналу) - ДКП "Плесо";

• озеленення міста, збереження біологічного і ландшафтного розмаїття у рамках виконання Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року:

- продовження робіт з інвентаризації природних комплексів територій природно-заповідного фонду м. Києва (проведення землевпорядних робіт із визначенням зовнішніх меж територій природно-заповідного фонду та закріплення цих територій за землекористувачами актами постійного землекористування) - ГУЗР, ККО "Київзеленбуд", ГУКГ, УОНПС;

- реконструкція та благоустрій парків міста (парку "Володимирська гірка", парку Вічної Слави, розробка проектної документації на виконання робіт по реконструкції меморіального парку "Бабин Яр"), реконструкція дикоростучих зелених насаджень на території Гідропарку та зелених насаджень на Дніпровських схилах від Києво-Печерської лаври до Поштової площі - ККО "Київзеленбуд";

- будівництво парків і скверів у районах новобудов, створення буферних парків - ККО "Київзеленбуд";

- впровадження заходів щодо підвищення стійкості гіркокаштану звичайного, лікування вікових дерев - пам'яток природи - ККО "Київзеленбуд";

• поліпшення стану земельних ресурсів:

- забезпечення інженерного захисту території міста від зсувів (див. § 3.2.2) та рекультивації порушених земель - КП "СУППР";

- збір і демеркуризація відпрацьованих ртутьвмісних ламп, що зберігаються в закладах та установах міста, впровадження системи збору й утилізації відходів автотранспорту (відпрацьованих акумуляторів, нафтомасел, масляних фільтрів, автошин, мулу, що утворюється при митті транспортних засобів, тощо) - УОНПС;

- розробка та затвердження нормативно-правових актів щодо обов'язкового будівництва локальних очисних споруд на пунктах розвантаження паливно-мастильних матеріалів, автотранспортних підприємствах, автостоянках, АЗС та деяких інших господарських об'єктах, забезпечення контролю за їх реалізацією - УОНПС;

- використання новітніх способів утримання доріг у зимовий період, які дозволять зменшити негативний вплив матеріалів проти ожеледиці - ГУТЗ;

• використання, утилізація та захоронення відходів, у т. ч. токсичних:

- проведення заходів щодо зберігання та перевезення на спеціалізований полігон берилієвих відходів із державного науково-виробничого підприємства "Захід" - ГУНС;

- мінімізація наслідків аварії на пункті захоронення радіоактивних відходів КДМС УкрДО "Радон" шляхом локалізації розповсюдження тритію, вивезення радіоактивних відходів з аварійних сховищ NN 5, 6, 7 до сховищ комплексу "ВЕКТОР" у зоні відчуження, а також у подальшому перепрофілювання пункту захоронення радіоактивних відходів на пункт їх зберігання, проведення технічного переоснащення спецкомбінату - ГУНС, Мінприроди;

- продовження робіт із санації території ВАТ "Радикал" (обеззараження, вивезення небезпечних відходів із території підприємства з наступною їх утилізацією), що усуне забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами та сприятиме створенню тут привабливого інвестиційного клімату для підприємництва - ГУНС;

- впровадження комплексної системи санітарної очистки міста, яка базується на організації роздільного збирання твердих побутових відходів із подальшим їх сортуванням на спеціальних технологічних лініях, компостуванням органічної частини, брикетуванням залишку, що не піддається утилізації, та складуванням його на спеціальному полігоні - ГУКГ;

- розробка біотехнологічного методу утилізації органічних відходів м. Києва з використанням отриманих продуктів - ГУНС, Мінприроди;

• активізація інформаційно-агітаційної та виховної роботи, спрямованої на підвищення екологічної культури та свідомості суб'єктів господарювання і населення, видання поліграфічної та кінопродукції з екологічної тематики, зокрема щоквартального бюлетеню щодо інформування громадськості м. Києва з питань охорони довкілля, у т. ч. про об'єкти, які є найбільшими забруднювачами, та про надзвичайні ситуації, пов'язані із забрудненням навколишнього природного середовища - УОНПС.

Очікувані результати. Виконання заходів дозволить послабити негативний вплив зростаючого техногенного навантаження на довкілля, збільшити рівень використання вторинних ресурсів, запобігти виникненню надзвичайних техногенно-екологічних ситуацій, покращити стан зелених насаджень і водних об'єктів міста. Реалізація заходів у сфері поводження з токсичними відходами сприятиме ліквідації потенційних небезпек радіаційного забруднення (насамперед, районів Феофанія та Конча-Заспа), запобіганню ймовірним економічним збиткам і зменшенню соціальної напруги серед мешканців міста.

3.3.2. Природно-техногенна безпека

Ціллю діяльності міської влади є поліпшення рівня захисту території Києва та його жителів від надзвичайних ситуацій шляхом забезпечення ефективного функціонування єдиної державної системи цивільного захисту.

У структурі потенційно небезпечних об'єктів перші місця посідають промислові підприємства, міські комунікації, АЗС і вузлові залізничні станції. Загальна площа зон можливого ураження від надзвичайних ситуацій техногенного походження становить близько 93 % території столиці, природного походження - 28 %. Відмічається негативна тенденція до підвищення рівня катастрофічності техносфери в результаті зростання обсягів фізичного та морального зносу інженерних мереж міста й основних засобів промислових виробництв.

Водночас, матеріально-технічна база та діюча мережа служб реагування на надзвичайні ситуації не дозволяє повною мірою виконувати поставлені перед ними завдання. В Києві розташовано 506 потенційно небезпечних об'єктів, які потребують особливої уваги і контролю. Щорічне збільшення автотранспорту та, як результат, постійні затори на дорогах і мостах через р. Дніпро унеможливлюють оперативне прибуття рятувальників на місце події.

Головними завданнями є скорочення кількості потенційно небезпечних об'єктів, реалізація комплексу організаційних, інженерно-технічних та інших заходів, спрямованих на зниження техногенних ризиків, а також підвищення ефективності діяльності служб, задіяних у ліквідації і пом'якшенні наслідків впливу надзвичайних ситуацій, шляхом реалізації в 2008 році таких заходів:

• створення єдиної системи оперативно-диспетчерського управління (ЄСОДУ) в надзвичайних ситуаціях м. Києва з єдиним телефонним номером виклику аварійних служб 128 як складової частини територіальної підсистеми Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру м. Києва. Завданням ЄСОДУ є організаційно-технічне об'єднання чергових і диспетчерських органів міських служб, що мають сили та засоби постійної готовності до екстрених дій при загрозі чи виникненні надзвичайних ситуацій - ГУНС;

• модернізація автоматизованої системи централізованого оповіщення населення м. Києва та системи моніторингу та системи транкового зв'язку - ГУНС;

• створення Лівобережного аварійно-рятувального підрозділу КАРС "Київська служба порятунку" та загальноміської мережі опорних пунктів аварійних бригад служб комунального господарства м. Києва - ГУНС;

• виготовлення пересувного автомобіля - штабу начальника Цивільної оборони м. Києва - ГУНС;

• впровадження системи моніторингу надійності існуючих будівель і споруд при здійсненні забудови - ГУНС;

• поліпшення якості навчання населення порядку дій при НС, у т. ч. у межах відповідних програм закладів освіти - ГУОН, ГУНС;

• вирішення проблем у сфері зберігання, утилізації та захоронення відходів, особливо високотоксичних, радіоактивних (див. § 3.3.2).

Очікувані результати. Реалізація програмних завдань забезпечить покращення оперативності реагування та ефективності функціонування аварійно-рятувальних служб міста різної відомчої підпорядкованості при спільних діях під час ліквідації надзвичайних ситуацій, а також своєчасне оповіщення населення, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, оперативно-чергових служб аварійно-рятувальних сил, персоналу підприємств, установ, організацій про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій. Організаційне та технічне об'єднання регіональної і загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення з об'єктами та локальними системами оповіщення на потенційно небезпечних об'єктах і об'єктах підвищеної небезпеки значно скоротить час отримання інформації про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій. Розміщення опорних пунктів комунальних аварійних служб в адміністративно-територіальних районах м. Києва дозволить визначити зони відповідальності та скоротити час прибуття на виклик до 15 хв.

3.4. Підвищення конкурентоспроможності економіки

3.4.1. Реформування відносин власності

Головною ціллю процесів реформування відносин власності є проведення прозорої та справедливої приватизації державного майна та майна комунальної власності, спрямованої на підвищення ефективності функціонування приватизованих об'єктів і збільшення бюджетних надходжень з урахуванням інтересів територіальної громади міста Києва.

У 2007 році очікується залучити до міського бюджету понад 150,0 млн. грн. від відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності міста. Протягом поточного року Головним управлінням комунальної власності м. Києва буде здійснено приватизацію 65 підприємств, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, з них 55 - шляхом викупу товариством покупців, 10 - шляхом продажу акцій відкритих акціонерних товариств. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву буде приватизовано 84 об'єкти, з них 75 - шляхом викупу товариством покупців, 5 - продажу на аукціоні, 4 - шляхом продажу за некомерційним конкурсом (із загальної кількості 81 об'єкт - групи "А", 2 - групи "В", 1 об'єкт - групи "Д").

Пріоритетними завданнями на 2008 рік є забезпечення здійснення приватизаційних процесів згідно з Програмою приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки, затвердженою рішенням Київради N 62/723 від 08.02.2007, гарантування захисту права власності, недопущення незаконного її відчуження шляхом реалізації таких заходів:

• проведення оцінки фінансово-господарської діяльності товариств, пакети акцій (частка) яких перебувають у власності територіальної громади м. Києва - ГУКВ;

• продаж на аукціоні пакетів акцій господарських товариств, які неефективно здійснюють господарську діяльність, отримали незадовільні фінансово-економічні показники і мають в статутних фондах частку територіальної громади м. Києва, що не дозволяє впливати на управління господарськими товариствами (ВАТ "Завод "Керамік", ВАТ "Київський завод електротранспорту", ВАТ "ПТІ "Київоргбуд", повторний продаж пакета акцій СВАТ "Агрокомбінат "Калина" та ін.), - ГУКВ;

• призначення уповноважених осіб, які здійснюватимуть функції по управлінню акціями власності територіальної громади м. Києва, впровадження критеріїв визначення ефективності їх діяльності та міри відповідальності за порушення умов контракту - ГУКВ, Київський міський голова;

• удосконалення нормативно-правової бази, якою регулюються питання управління корпоративними правами територіальної громади, - ГУКВ;

• проведення приватизації об'єктів, подальше перебування яких у державній власності та власності територіальної громади м. Києва є недоцільним з точки зору їх соціальної значимості й економічної ефективності, - РВФДМУ, ГУКВ;

• забезпечення надходжень до бюджету коштів, одержаних від приватизації, в сумі, передбаченій бюджетом м. Києва на 2008 рік, - РВФДМУ, ГУКВ;

• вирішення питання щодо об'єктів, які рішеннями Київради передбачені до приватизації, однак є пам'ятками культурної спадщини та не підлягають приватизації відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини", - ГУКВ, Київрада;

• всебічне й оперативне висвітлення у засобах масової інформації процесів реформування відносин власності (використання медіа-ресурсів міської влади, проведення прес-конференцій керівників структурних підрозділів органів виконавчої влади тощо) - ГУКВ, ГУПВЗМІЗГ.

Очікувані результати. У 2008 році Головним управління комунальної власності м. Києва передбачається приватизувати 64 об'єкти комунальної власності територіальної громади м. Києва (з них: 55 - шляхом викупу; 3 - шляхом продажу на аукціоні; 2 - шляхом продажу за конкурсом). Очікується отримати надходження коштів у сумі 80,0 млн. грн. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву заплановано приватизувати 66 об'єктів (30 - комунальної власності міста, 22 - комунальної власності районів, 14 - загальнодержавної власності) загальною вартістю близько 55 млн. грн.

3.4.2. Розвиток підприємництва та інфраструктури його підтримки

Ціллю діяльності міської влади є становлення сприятливого підприємницького клімату, досягнення показників розвитку малого бізнесу на рівні провідних європейських столиць, що, в свою чергу, дозволить прискорити темпи економічного зростання, збільшити надходження податків і зборів, підвищити зайнятість населення та рівень його доходів.

Як очікується, на кінець 2007 року кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності - платників податків становитиме 320,9 тис. од., що на 2,4 % більше, ніж у попередньому році. Кількість малих підприємств зросте на 10,3 % до 62,7 тис. або 230 підприємств у розрахунку на 10 тис наявного населення, що втричі перевищує середній показник по Україні. Позитивній динаміці сприяла реалізація міською владою низки заходів у сфері підтримки малого бізнесу, зокрема, фінансування розвитку малого підприємництва з міського бюджету в розмірі 53,8 млн. грн.

Київ є лідером серед регіонів України у формуванні ринкової інфраструктури. Тут зосереджено третину всіх бізнес-центрів, більше половини технопарків і лізингових компаній, три чверті інвестиційних та інноваційних фондів. Протягом 2007 року мережа об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва розширилась за рахунок збільшення кількості: лізингових центрів - на 21 од., кредитних спілок - на 11 од., інвестиційних фондів і компаній - на 17 од., інноваційних фондів і компаній - на 33 од., інформаційно-консультативних установ - на 88 од., громадських об'єднань підприємців - на 32 од., аудиторських фірм - на 9 од.

Неоднозначними змінами характеризується господарська діяльність підприємницького сектору: з одного боку, зростанням фінансових результатів, з іншого - недостатньою економічною ефективністю виробництва, коли 37 % малих підприємств працювало збитково, а питома вага продукції, реалізованої малими підприємствами, в загальному обсязі реалізації по місту становить лише 3,8 %.

Негативно на розвиток підприємництва насамперед впливають такі чинники, як недосконала та суперечлива нормативно-правова база, особливо щодо фінансово-кредитного забезпечення підприємницької діяльності; суттєвий податковий тиск; складна адміністративна дозвільно-контролююча система та процедура одержання документів дозвільного характеру на започаткування і ведення бізнесу; малоефективна політика мікрокредитування підприємництва, брак стартового капіталу й обігових коштів, низький рівень економічної безпеки бізнес-структур; недостатнє забезпечення відкритого доступу підприємців до інформації про ресурси територіальних громад.

Діяльність міської влади у сфері підприємництва виходитиме з необхідності: подальшого спрощення реєстраційних процедур; мінімального адміністративного втручання у ведення бізнесу в разі дотримання встановлених норм і правил; забезпечення фінансової підтримки з бюджету інноваційно активних, ресурсозберігаючих і соціально значущих виробництв, а також конкретних підприємницьких проектів, які мають високий мультиплікативний ефект і бюджетну віддачу. Слід максимально використати можливості, пов'язані з підготовкою Києва до чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що є потужним стимулом для розвитку малого бізнесу в туристично-готельній сфері, ресторанному господарстві, будівництві тощо.

Основним інструментом реалізації державної політики розвитку підприємництва є Київська міська програма підтримки малого та середнього підприємництва на 2007 - 2008 роки, затверджена рішенням Київради від 19.12.2006 N 288/345. На 2008 рік передбачені наступні заходи:

• вдосконалення дозвільної системи, забезпечення функціонування міського "Єдиного офісу" з видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності (Управління з надання дозвільних та адміністративних послуг), розвиток автоматизованої системи взаємодії державних реєстраторів із міськими органами, задіяними у післяреєстраційних процедурах, - УНДАП, ГУПРПП;

• підвищення ефективності реалізації державної регуляторної політики, запровадження проведення регуляторними органами консультацій із підприємцями та їх громадськими об'єднаннями на етапі розробки проектів регуляторних актів до моменту їх оприлюднення, а також публічних обговорень і громадських слухань оцінки результативності дії регуляторних актів, круглих столів і семінарів з проблемних питань реалізації державної регуляторної політики та ін. - ГУПРПП;

• оптимізація нормативного забезпечення надання майнових і фінансових гарантій і страхування підприємницьких структур, розширення організаційної та фінансової участі державних інституцій у функціонуванні інфраструктури підтримки малого бізнесу - ГУПРПП;

• удосконалення фінансово-кредитної підтримки суб'єктів господарювання, забезпечення часткової компенсації за рахунок міського бюджету відсотків по кредитах. Всього з бюджету міста по статті "Підтримка малого і середнього підприємництва" в 2008 році заплановано виділити 63,8 млн. грн. - ГУПРПП, ГУПНТІП;

• забезпечення відкритості інформації щодо ресурсів територіальної громади міста, розвиток діяльності Міжрегіонального маркетингового центру - ГУПРПП, ГУКВ, ГУЗР;

• удосконалення інфраструктури підтримки підприємництва та його інформаційного забезпечення, зокрема, розширення Київської міської інформаційної мережі для надання оперативного доступу до інформаційних, комунікаційних, банківських послуг та іншої інформації, необхідної підприємцям; розвиток і підтримка в актуальному стані Інтернет-ресурсів ("Столичний діловий портал", "МЕТ-ОНЛАЙН"); розвиток мережі електронних консультаційних пунктів для підприємців-початківців; випуск теле- і радіопрограм з питань розвитку підприємництва; розширення мережі районних (міжрайонних) центрів інформаційно-консультативних послуг із використанням ресурсів територіальних громад районів міста; забезпечення реалізації проекту Київського міського бізнес-центру "Бізнес-інкубатор КМБЦ", а також проекту "Київський ресурсний центр", створення районних ресурсних центрів - ГУПРПП, ГУПВЗМІЗГ;

• впровадження на малих підприємствах системи управління якістю, проведення на підприємствах - дипломантах програми "Київська якість" заходів із розробки систем менеджменту якості згідно з міжнародними стандартами ISO 9000 - ГУПРПП, ГУПНТІП;

• підвищення ролі малого бізнесу в інноваційному оновленні столичної економіки шляхом сприяння створенню науково-виробничих кластерів, формуванню навколо потужних науково-освітньо-виробничих комплексів "інноваційної периферії" у складі численних сітьових інноваційних високотехнологічних структур і малих підприємств, що активно працюють із замовленнями місцевих органів влади, промисловості, бізнесу, - ГУПРПП, ГУПНТІП;

• сприяння участі підприємницьких структур міста в реалізації державних і регіональних програм і проектів, залучення до реалізації заходів Міської цільової програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу - ГУПРПП, ГУЕІ;

• стимулювання (за допомогою організаційних і фінансово-кредитних механізмів) процесів створення малих підприємств у містообслуговуючих ланках - житловому будівництві, сферах побуту і туризму, індустрії розваг та відпочинку, готельному, ресторанному і комунальному господарстві (зокрема, в діяльності з утилізації побутових і промислових відходів, збирання та переробки вторинних ресурсів) - ГУПРПП;

• збільшення соціальної складової малого та середнього підприємництва: реалізація та подальше удосконалення Комплексної програми навчання, профорієнтації та працевлаштування молоді "Освіта. Робота. Бізнес", проведення щорічного Київського міського конкурсу "Молодий підприємець року" тощо - ГУПРПП;

• підвищення доступності бізнес- і менеджмент-освіти для підприємців, реалізація міської освітньої програми для підприємців та управлінських кадрів у сфері підтримки підприємництва, Програми заходів з перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва ("Українська ініціатива") - ГУПРПП;

• сприяння співпраці державних, громадських, профспілкових та інших організацій, причетних до підприємницької діяльності, з відповідними міжнародними (в т. ч. донорськими) структурами - ГУПРПП.

Очікувані результати. Внаслідок реалізації програмних завдань і заходів очікується подальше спрощення дозвільної та реєстраційної процедур, зменшення адміністративних перешкод і можливостей для корупційних дій, впровадження сучасних ринкових методів і форм управління у сфері підприємництва, підвищення його інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності, що супроводжуватиметься зростанням ефективності економіки міста в цілому, створенням нових робочих місць, поліпшенням зайнятості населення, збільшенням надходжень від підприємницького сектору до Зведеного та міського бюджетів.

Прогнозується зростання протягом 2008 року кількості малих підприємств на 9,9 %, фізичних осіб - підприємців - на 8,7 %, поліпшення фінансових результатів діяльності та підвищення заробітної плати працівників.

3.4.3. Науково-технічна й інноваційна політика

Ціллю міської влади є підвищення результативності реалізації державної та міської політики у сфері розвитку науки й інновацій, що дасть змогу створити конкурентоспроможний сектор досліджень і розробок, забезпечити сприятливі умови для його розширеного відтворення, збільшити обсяги виробництва інноваційної продукції, залучити інвестиції для реалізації інноваційних проектів.

Київ характеризується унікальною концентрацією науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів з потужними науковими школами світового значення, 7 технопарків ("Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка", "Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона", "Інститут монокристалів", "Інститут технічної теплофізики", "Київська політехніка", "Інтелектуальні інформаційні технології", "Агротехнопарк"). Відносно розвинутою є інфраструктура інноваційної діяльності (створено КП "Центр високих технологій та інновацій", діє 300 інноваційних фондів і компаній). Як очікується, в 2007 році загальний обсяг науково-технічних робіт, виконаний власними силами наукових організацій, становитиме 119,4 % показника 2006 року. Проте повноцінна реалізація наявного потенціалу обмежується недостатнім рівнем фінансування наукової діяльності, а також низькою ефективністю використання ресурсів. Існує негативна тенденція відтоку наукових кадрів до інших галузей економіки та за межі України (протягом 2007 року чисельність наукових працівників основної діяльності наукових організацій зменшилась на 2,4 %). Найбільшого розмаху такі процеси одержали в галузевому та заводському секторах науки, які максимально зорієнтовані на науково-технологічне забезпечення виробництва.

Очікується, що в 2007 році буде освоєно 945 нових видів продукції (в 2006 році - 538), з них 125 - нових видів техніки; впроваджено 501 новий технологічний процес (2006 рік - 311), з них 98 - маловідходних, ресурсозберігаючих. Водночас, скорочення на 1,9 % загальної величини фінансування технологічних інновацій призвело до зменшення обсягу реалізованої інноваційної продукції на 5,5 % та її питомої ваги в загальному обсязі реалізованої промислової продукції - з 15,5 до 11,6 %. Причиною гальмування інноваційної діяльності є недостатня фінансова підтримка держави саме на етапі впровадження інновацій у виробництво, що становить лише 9,6 % від загальної величини фінансування технологічних інновацій. З міського бюджету фінансуються тільки прикладні дослідження, спрямовані на одержання нових знань із метою їх практичного використання у господарстві міста. Чинним законодавством і нормативно-правовими актами капіталовкладення на наукове забезпечення міської інфраструктури, а саме: впровадження результатів наукових розробок, не передбачаються. У зв'язку з цим виконання науково-технічних робіт призупиняється на завершальних, найбільш ресурсоємних етапах виготовлення та дослідження експериментальних зразків.

Темпи інноваційного оновлення економіки стримує недостатня ефективність організаційного механізму реалізації повного циклу створення і впровадження наукоємних технологій, а також фінансово-кредитної підтримки інноваційної діяльності, зокрема, тривалість і складність процедури; розгляду інноваційних проектів з метою надання їм передбачених законодавством пільг.

Завдання та заходи на 2008 рік

Пріоритетними завданнями на 2008 рік є підвищення результативності видатків на науково-технічне й інноваційне оновлення економіки та відповідальності розпорядників коштів, прискорення технологічного оновлення виробництва з одночасним зменшенням непродуктивних витрат, забезпечення ефективного функціонування "Центру високих технологій та інновацій", що сприятиме створенню системи управління інноваційними процесами, спрямованої на перетворення винаходів і технологічних відкриттів у комерціалізований продукт та їх подальше впровадження у виробництво. Заплановано:

• формування бази даних інноваційних проектів і наукових розробок (пошук, аналіз і відбір інноваційних пропозицій, включаючи інформацію про наявність науково-технічних розробок у київських науково-дослідних установах, або про можливість їхнього проведення, а також здійснення їх комплексної експертизи), забезпечення вільного доступу до бази даних усім суб'єктам економічної діяльності міста - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП;

• проведення технологічного аудиту й оцінки виробничого потенціалу промислових підприємств, на базі яких можуть бути впроваджені інновації, - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП;

• сприяння розвитку та забезпеченню діяльності комунальної інноваційної фінансово-кредитної установи "Київський інноваційний фонд" для фінансування інноваційних проектів із залученням коштів міського бюджету, іноземного та вітчизняного капіталів - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП;

• надання фінансово-кредитної підтримки інноваційної діяльності шляхом компенсування відсотків за користування банківським кредитом за Програмою фінансово-кредитної підтримки суб'єктів господарювання в Києві під випуск інноваційної продукції - ГУПРПП;

• започаткування практики створення малих інноваційних підприємств - господарських товариств із впровадження необхідних місту інноваційно-технологічних проектів з енергозбереження, екології, високих технологій за пріоритетними для столиці науково-технічними напрямами - ГУПНТІП;

• розробка проектів створення нових форм взаємодії суб'єктів науково-технічної й інноваційної діяльності, зокрема, інноваційних та екоінноваційних кластерів, інноваційно орієнтованих консорціумів (об'єднують провідні технічні університети, наукові установи, підприємства, фінансові установи з наступним формуванням на цій основі стійких інноваційних кластерів), науково-освітньо-інноваційних комплексів (поєднають навчальний процес і наукові дослідження з розвинутою мережею високотехнологічних інноваційних структур) - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП, ГУОН, ГУПРПП;

• сприяння розвитку інвестиційно-інноваційної інфраструктури (бізнес-інкубаторів, інноваційних центрів, центрів комерціалізації технологій, технопарків, венчурних компаній та ін.) - ГУПНТІП;

• розвиток міської системи венчурного фінансування та венчурної індустрії, включаючи проведення інноваційних венчурних ярмарків, організаційну й інституційну підтримку у створенні відповідної інфраструктури (інноваційних венчурних фондів, фондів інноваційно-технологічного розвитку, інших фондів підтримки інноваційної діяльності, технологічних трансферних фірм, інкубаторів технологій тощо) - ГУПНТІП;

• посилення міжнародної кооперації в інноваційній сфері - ГУПНТІП.

Очікувані результати. У 2008 році прогнозується збільшення на 8,9 % загального обсягу науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій. Цьому сприятиме зростання на 8,7 % фінансових видатків на виконання науково-технічних робіт, у т. ч. з державного бюджету - на 14,3 %, місцевого бюджету - на 7,6 %. У результаті реалізації передбачених заходів очікується збільшення порівняно з попереднім роком кількості укладених ліцензійних угод на 33 од., отримання 798 патентів, поліпшення показників діяльності технопарків, підвищення інноваційної активності підприємств, у т. ч. щодо впровадження нових технологічних процесів, освоєння нових видів продукції.

3.4.4. Промислова політика

Відповідно до Київської міської програми розвитку промисловості на інноваційній основі на 2007 - 2011 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради N 287/344 від 19.12.2006, ціллю промислової політики є запровадження моделі сталого економічного зростання промислового потенціалу м. Києва шляхом формування умов для розвитку промисловості на інноваційній основі з метою забезпечення міських і загальнодержавних потреб у промисловій продукції, збільшення обсягів виробництва високотехнологічних, конкурентоспроможних, екологічно чистих, експортоорієнтованих та імпортозамінюючих її видів.

Очікується, що в 2007 році обсяг промислового виробництва збільшиться на 8,0 %. Позитивну динаміку найбільшою мірою визначає зростання у харчовій промисловості, машинобудуванні та виробництві інших неметалевих мінеральних виробів. Уповільнення темпів росту порівняно з 2006 роком (110,5 %) обумовлене процесами приватизації промислових підприємств із подальшою їх ліквідацією (насамперед, підприємств, розташованих у центральних районах міста), високою енерго- та матеріалозатратністю виробництва в умовах значного підвищення вартості енергоносіїв. Фізична зношеність виробничих фондів промисловості становить 46 %, зокрема, в машинобудуванні - 58 %, легкій промисловості - 46 %, виробництві та розподіленні електроенергії, газу і води - 61 %.

Невирішеною залишається проблема низького рівня інноваційної активності в промисловості. Порівняно з 2006 роком обсяг реалізованої інноваційної продукції зменшився на 5,5 %. Частка інноваційно активних підприємств у загальній кількості промислових підприємств становить 34,3 % (як свідчить досвід розвинутих країн, для забезпечення інтенсивного розвитку економіки цей показник повинен досягати 70 %).

Виходячи з оцінки стану та проблем розвитку промислового комплексу міста, пріоритетними завданнями на 2008 рік є прискорення його техніко-технологічної модернізації, стимулювання інноваційної активності, енерго- й ресурсозбереження, забезпечення стабільної роботи промислових підприємств (особливо хімічної промисловості) в умовах зростання вартості природного газу, нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції, розширення її асортименту та поліпшення якості. Досягнення завдань передбачає реалізацію наступних заходів:

• покращення умов залучення інвестицій для техніко-технологічної модернізації промислового виробництва (зниження інвестиційних ризиків, надання міською владою гарантій виконання інвестиційних контрактів), сприяння формуванню стратегічного партнерства з провідними міжнародними фірмами, які володіють новими високопродуктивними технологіями, та ін. - ГУПНТІП;

• удосконалення механізму формування і розміщення на конкурсній основі міського замовлення на закупівлю промислової продукції для міських потреб, забезпечення відповідної інформаційної підтримки (щодо номенклатури, обсягів і технічних вимог до продукції) - ГУПНТІП;

• розроблення механізмів формування в місті системи довгострокових: замовлень на поставку високотехнологічної наукоємної продукції для міських потреб, що забезпечуватиме взаємозв'язок проведення робіт "розробка - впровадження - виробництво - поставка, для міських потреб", - ГУПНТІП;

• нарощування випуску імпортозамінної конкурентоспроможної продукції згідно з переліком табл. 1 Київської міської програми розвитку промисловості на інноваційній основі на 2007 - 2011 роки - ГУПНТІП;

• розвиток систем забезпечення якості та сертифікації продукції шляхом надання цільової фінансової допомоги підприємствам за рахунок пільгового кредитування, інформаційного забезпечення процедури впровадження названих систем, розвитку мережі навчальних, консалтингових, сертифікаційних та інших центрів, розробки на підприємствах - дипломантах програми "Київська якість" систем менеджменту якості згідно зі стандартами ISO 9000 - ГУПНТІП, ГУПРПП;

• скорочення непродуктивної витрати енергоресурсів за рахунок впровадження перспективних технічних регламентів, оснащення підприємств сучасними технічними засобами обліку та регулювання витрати енергоресурсів, повного використання тепла вихідних газів, тепла агрегатів, що охолоджуються, тепла відпрацьованої пари від пресів і молотів та ін. (розробка проекту оптимального використання пари котлів, проекту "Схеми видачі потужності та приєднання до енергосистеми енергоджерела потужністю 6 Мвт заводу "Енергія" у філіалі "Завод "Енергія" Київенерго"; впровадження комп'ютерних систем цілодобового контролю за енерговикористовуючим обладнанням та ін.) - ГУПЕЕ, УОНПС, АЕК "Київенерго";

• прискорення інноваційного оновлення промисловості за рахунок стимулювання розвитку наукомісткого і високотехнологічного машинобудування, впровадження нових технологічних процесів, насамперед, маловідходних і ресурсозберігаючих - ГУПНТІП;

• просування на зовнішні ринки збуту конкурентоспроможної промислової продукції київських підприємств (насамперед, літако- і приладобудування, електронної, харчової, легкої та фармацевтичної промисловості) шляхом використання можливостей торговельно-економічних місій при посольствах України за кордоном і зв'язків з містами-побратимами, сприяння участі в міжнародних економічних проектах тощо - ГУПНТІП, ГУЕІ;

• захист внутрішнього ринку від надходження дешевої, але неякісної промислової продукції - ГУПНТІП, ГУПЗПС;

• ініціювання у встановленому порядку проведення реструктуризації збиткових підприємств, а також банкрутства підприємств-боржників із заробітної плати, які є збитковими та мають значну заборгованість по сплаті страхових внесків і платежів до бюджету - ГУПНТІП, ГУПФУ, ДПА;

• здійснення техніко-економічної оцінки й опрацювання механізмів проведення реорганізації чи ліквідації екологічно шкідливих виробництв, розташованих у безпосередній близькості від житлових забудов і загальноміських центрів, а також вилучення земельних ділянок промислових підприємств, що неефективно використовуються, - ГУЗР, ГУМАДМС, ГУПНТІП;