1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Розпорядження


КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
N 1303 від 11.08.99 м. Київ
Про програму реформування кіно- та відеообслуговування
населення м.Києва на 1999-2000 роки
З метою реформування кіно- та відеообслуговування населення м. Києва на 1999-2000 роки, створення сприятливих умов для економічного розвитку підприємств кіномережі, кіно- та відеопрокату, підвищення їх ролі у популяризації вітчизняного та зарубіжного кіномистецтва та на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації м. Києва від 09.07.98 N 1421 ( ra1421017-98 ) "Про доповнення до заходів Київської міської державної адміністрації щодо забезпечення реалізації Основних напрямків соціальної політики на 1997-2000 роки":
1. Затвердити Програму реформування кіно- та відеообслуговування населення м. Києва на 1999-2000 роки згідно з додатком.
2. Головному управлінню культури щорічно до 15 грудня надавати інформацію Київській міській державній адміністрації про хід виконання цієї Програми.
3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови Київської міської державної адміністрації Тимчика А.І.
Голова О.Омельченко
Додаток
до розпорядження Київської
міської державної адміністрації
від 11.08.99 N 1303
Програма
реформування кіно- та відеообслуговування
населення м. Києва на 1999-2000 роки
I. Стан кіно- та відеообслуговування населення м. Києва.
Тенденції та перспективи розвитку.
До 1990 року Україна мала розвинену державну систему кінематографії, розгалужену мережу кінотеатрів та кіноустановок. Галузь перебувала на повному самозабезпеченні. Щорічні валові надходження від кінопоказу складали близько 200 млн.крб., з них 55% надходили до місцевих бюджетів, 45% - на утримання галузі.
В останні роки цілісна державна система кінематографії була зруйнована, її нова модель, яка була б пристосована до ринкових умов, не сформувалась.
Починаючи з 1992 року кількість кінотеатрів скоротилась на 20%, відвідуваність зменшилась у 85 разів, кінопрокат перетворився на збитковий вид діяльності.
Серед причин кризового стану галузі:
- різке скорочення вітчизняного кіновиробництва, відсутність умов для створення ефективної системи дистриб'юції зарубіжних фільмів;
- недосконале застосування до підприємств кіномережі ринкових механізмів, відсутність ефективної державної політики щодо економічної підтримки кіномережі та кінопрокату;
- зниження якості кіно- та відеообслуговування глядача, відсутність держкапвкладень у розвиток кіномережі;
- величезні масштаби телевідеопіратства, масове порушення прав авторів і власників фільмів
На кінець 1998 року у місті нараховується 38 кінотеатрів з загальною кількістю 16565 посадочних місць. Окрім приватного кінотеатру "Кінопалац", інші є підприємствами, які належать до комунальної власності територіальної громади міста. 8 кінотеатрів цілісні майнові комплекси, які передані в оренду трудовим колективам. Дитячих спеціалізованих кінотеатрів - 9.
Скорочення глядацького попиту, зростання експлуатаційних витрат, дефіцит фільмів нового репертуару обумовлюють збитковість 70% кінотеатрів (на 01.09.98).
Матеріально-технічний стан переважної більшості підприємств кіномережі незадовільний. Знос основних фондів складає 60%. Кінопроекційне та звукотехнічне обладнання кінозалів не відповідають існуючим у європейських країнах стандартам.
Тільки 10% кінотеатрів мають буфети, 30% - громадські вбиральні, що відповідають санітарним нормам. Відсутня система додаткових послуг глядачу (автостоянки, торгівля супутніми товарами, гардероби, телефони тощо), які у світі є невід'ємною частиною кінообслуговування.
Через аварійний стан припинена робота кінотеатрів ім. Шевченка, ім. Ю. Гагаріна. У ряді випадків діяльність комерційних структур, що орендують частину приміщень кінотеатрів, призвела до фактичного перепрофілювання останніх (ім. Довженка, "Краків").
Підприємництво у галузі відеообслуговування населення здійснюється суб'єктами різних форм власності і реалізується у формах тиражування, продажу, прокату та публічної демонстрації відеопродукції.
Відсутність ліцензування в Україні цього виду підприємницької діяльності, недосконалість законозастосування, що регламентує відеобізнес, обумовлюють труднощі у регулюванні цього сегменту ринку, значна частина якого реалізується у тіньовому обігу.
Наслідком існуючого відеопіратства є руйнування системи кінопоказу, відсутність можливості формування сучасного репертуару кінофільмами категорії "А", що, у поєднанні з дефіцитом вітчизняних фільмів, робить кінопрокат неконкурентноздатним по відношенню до відеопрокату.
Разом з тим, вивчення загальних тенденцій розвитку кінематографа, аналіз сучасного стану кіномережі та кіновідеопрокату, дають підстави вже найближчими роками очікувати позитивні зміни у сфері кіно- та відеообслуговування населення.
Кіно- та відеопрокатна діяльність тяжіє до інтеграції в єдиний ринковий простір світової кіноіндустрії, що вимагає підвищення стандарту кіно- та відеопослуг, якість яких перетворюється на головний важіль конкурентної боротьби за глядача.
Останнім часом у кіномережі міста визначились позитивні тенденції. Модернізація кінотеатрів "Кінопанорама", "Дружба", "Орбіта", "Київська Русь" новітнім кінотехнологічним та звукотехнічним обладнанням, відкриття "Кінопалацу" - кінотеатру європейського рівня довело, що попит у глядача мають кінотеатральні послуги високого рівня якості.
При порівняно незначних капіталовкладеннях заповнюваність залів у модернізованих кінотеатрах підвищується до 50-70%, валовий збір забезпечує прибутковість кінопрокатних підприємств.
Значним фактором оздоровлення ситуації у кіномережі та кінопрокаті є часткове фінансування галузі з міського бюджету. Із залученням цих коштів введено в дію кіноконцертний зал у кінотеатрі "Ленінград", ведуться роботи щодо переобладнання кінотеатрів "Лейпциг", "Київ", "Жовтень", утримується мережа дитячих спеціалізованих кінотеатрів, поновлюється фільмофонд.
Залучення інвестицій надало можливість здійснювати ремонт та модернізацію кінотеатру "Україна".
Таким чином, у місті створюються певні передумови для відродження ефективної роботи кіномережі та кінопрокату. які вже найближчими роками мають задовольнити потреби киян у якісному кіно- та відеообслуговуванні, збільшити надходження у бюджет.
Мета програми - визначення скоординованих дій щодо державної підтримки на міському рівні кіно- та відеопрокатної діяльності, здійснення правових, економічних та організаційних заходів з реформування системи кіно- та відеообслуговування населення.
II. Правове забезпечення функціонування галузі
кіно- та відеопрокату.
Правовою основою функціонування кіно- та відеопрокату є Конституція України ( 254к/96-ВР ), закони України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ), "Про кінематографію" ( 9/98-ВР ), "Про авторське право та суміжні права" ( 3792-12 ), "Про внесення змін та доповнень до Кримінального Кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення" (від 14.11.96 N 497/96-ВР ( 497/96-ВР ) та затверджені на їх підставі підзаконні акти, серед яких найважливішими є:
- Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.98 N 1315 ( 1315-98-п ) "Про затвердження Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 563 ( 563-97-п ) "Про структурну перебудову в галузі кінематографії";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.97 N 534 ( 534-97-п ) "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формах власності";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 14.09.98 N 1436 ( 1436-98-п ) "Про затвердження Положення про національний екранний час та його використання суб'єктами кінематографії та телебачення".
Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України розглядаються пропозиції Міністерства культури і мистецтв України про внесення змін та доповнень до законодавчих актів, що регулюють оподаткування підприємств кіномережі та ставки ввізного мита на окремі види товарів, які використовуються при виробництві та розповсюдженні вітчизняних фільмів. Прийняття відповідних поправок до чинного законодавства України надасть можливість зменшити кошторисну вартість кіновиробництва та кінопрокату, скоротити обсяги бюджетного фінансування.
2.1. З метою посилення соціального захисту малозабезпечених верств населення, забезпечення їх спроможності відвідувати кіновидовищні заклади розробити Положення про пільгове обслуговування окремих категорій громадян у кінотеатрах міста.
2.2. Забезпечити підприємства, що здійснюють кіно- та відеообслуговування населення:
- методичними рекомендаціями з технічного переоснащення кінотеатрів;
- інформаційними листами з питань застосування чинного законодавства, що регулює порядок використання та реалізації кіно- і відеофільмів на території України;
- інформаційними листами з питань платних послуг, які можуть надаватись населенню підприємствами кіномережі, заснованими на комунальній власності міста.
II півріччя 1999 р. Головне управління культури
III. Фінансово-економічна підтримка міської кіномережі,
кіно- та відеопрокату
Головним завданням фінансово-економічної підтримки кіновідеопрокатної діяльності є створення сприятливих умов для формування багатоканальної системи залучення ресурсів на реконструкцію та переоснащення галузі, застосування нових організаційно-правових форм господарювання.
Результатом цієї діяльності має бути поетапна модернізація об'єктів кіномережі, які за рівнем комфортності та технічної оснащеності відповідали б сучасним світовим стандартам.
З цією метою передбачається:
3.1. Визначити оптимальну для м. Києва кількість кінотеатрів з урахуванням потреб у кінообслуговуванні мешканців міста
II кв. 1999 р. Головне управління культури
Головне управління майном
районні у м. Києві державні
адміністрації
ДКП "Науково-дослідний інститут
соціально-економічних проблем
міста"
3.2. Розпочати роботу, пов'язану з приватизацією підприємств кіномережі за умови збереження профілю підприємства та залишення у комунальній власності територіальної громади м. Києва контрольного пакета акцій
1999-2000 рр. Головне управління культури
Головне управління майном
Регіональне відділення Фонду
державного майна України
по м. Києву
3.3. Визначити і подати на затвердження Київської міської ради перелік кінотеатрів, які не підлягають приватизації
II кв. 1999 р. Головне управління культури
Головне управління майном
3.4. Виділяти у міському бюджеті в межах асигнувань по галузі "Культура" окремим рядком кошти на розвиток кіномережі (у т.ч. на утримання мережі дитячих спеціалізованих кінотеатрів, збереження та поновлення фільмофонду, цільові програми переоснащення та реконструкції кінотеатрів тощо)
1999-2000 рр. Фінансове управління
Головне управління культури
3.5. Створити міський Фонд підтримки та розвитку кіномережі та кіно-відеопрокату

................
Перейти до повного тексту