Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада

1. Затвердити Програму соціально-економічного розвитку м. Києва на 2010 рік згідно з додатками.

2. З метою фінансування об'єктів, передбачених Програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на 2010 рік, відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації та для забезпечення введення в експлуатацію цих об'єктів доручити виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) за погодженням з постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку вносити зміни та доповнення до зазначеної Програми в межах загальних асигнувань спеціального фонду міського бюджету по головних розпорядниках коштів.

3. Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) при оформленні дозвільних документів на виконання проектних робіт та на будівництво жилих будинків передбачати виконання розрахунків щодо забезпеченості населення об'єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об'єкти охорони здоров'я тощо) та щодо їх розміщення і будівництва одночасно із спорудженням жилих будинків.

4. Комунальному підприємству "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" реєструвати право власності на об'єкти, у тому числі незавершеного будівництва та їх частини, з метою подальшого продажу чи передачі в іпотеку відповідно до чинного законодавства України.

5. Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальному підприємству "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" реєструвати право власності на об'єкти завершеного будівництва відповідно до чинного законодавства України.

6. Головному управлінню контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у разі прострочення термінів сплати пайового внеску забудовниками (інвесторами), що здійснюють будівництво (реконструкцію) об'єктів, призупиняти дію ордера на тимчасове порушення благоустрою за відповідним запитом Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відновлювати його дію після отримання листа від Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про погашення заборгованості, що виникла.

7. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) забезпечити щоквартально подання Київській міській раді письмового звіту про хід виконання Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2010 рік.

8. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Програма соціально-економічного розвитку м. Києва на 2010 рік (далі - Програма) розроблена відповідно до вимог законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, Стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2015 року та інших комплексних і галузевих загальнодержавних та міських програм, з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 № 891-р "Про затвердження плану заходів з комплексного розв'язання проблем соціально-економічного розвитку м. Києва та підвищення ефективності діяльності місцевих органів виконавчої влади і переліку стратегічно важливих інвестиційних проектів, спрямованих на забезпечення виконання м. Києвом функцій столиці України та підготовку і проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що потребують першочергового фінансування у 2010 - 2012 роках".

Відповідно до оцінки тенденцій соціально-економічного розвитку міста Києва у 2009 році, наявних проблем і можливих ризиків у Програмі визначено цілі та завдання соціальної та економічної політики міської влади на 2010 рік, спрямовані на зменшення негативного впливу фінансово-економічної кризи, створення сприятливих умов для посткризового розвитку з метою формування якісного та безпечного середовища життєдіяльності населення м. Києва.

Структура Програми враховує вимоги Типової структури програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, області, району, міста на короткостроковий період , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 621.

Заходи Програми фінансуються за рахунок коштів бюджету м. Києва , субвенцій з державного бюджету, коштів підприємств, міжнародних фінансових організацій та інвесторів.

Завдання і заходи Програми узгоджені з бюджетом м. Києва на 2010 рік. У процесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни та доповнення до Програми затверджуються Київською міською радою за поданням постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Для оцінки повноти та якості реалізації програмних завдань і заходів виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) здійснюватиметься моніторинг виконання Програми.

Динамічний розвиток внутрішнього ринку і сприятлива світова ринкова кон'юнктура, стрімкий розвиток будівельної галузі, переваги, пов'язані зі столичним статусом Києва, притік дешевої робочої сили з інших регіонів виступили вагомими чинниками економічного росту протягом останнього десятиліття, проте така модель економічного розвитку виявилась неспроможною адекватно відреагувати на зовнішні виклики та мінімізувати негативні наслідки світової фінансової кризи, які у 2009 році суттєво вплинули на загальний стан економіки міста.

Вплив світової фінансової кризи наприкінці 2008 року та зміна тенденцій розвитку економіки позначились на основному індикаторі економічного зростання - обсягах валової доданої вартості у м. Києві. Темп реального зростання ВДВ у I півріччі 2008 року тримався на рівні 108,9 %, а у IV кварталі відбулось різке уповільнення за рахунок інфляційного тиску, порушення фінансової стабільності на зовнішньому та внутрішньому ринках. За попередніми даними у 2008 році реальний приріст ВДВ становив 2,5 % проти 20,5 % у 2007 році, що забезпечено за рахунок приросту ВДВ у сферах транспорту та зв'язку на 11,0 %, готелів та ресторанів на 6,7 %, фінансовій діяльності на 6,5 %, операцій з нерухомістю на 4,5 %, у сфері охорони здоров'я на 1,3 %. Водночас, відчутне скорочення ВДВ відбулось у промисловості - на 2,5 %, будівництві - на 17,4 %, торгівлі - на 3,7 %. Номінальні обсяги ВДВ у фактичних цінах склали 161,2 млрд. грн. (58,6 тис. грн. у розрахунку на душу населення).

Послуги - це основний сектор, що відіграв ключову роль у підтримці економічного зростання ВДВ. У структурі ВДВ частка сфери послуг складала 87,1 %, що відповідає світовим тенденціям розвитку столичних міст, частка матеріального виробництва 12,9 %. Найбільша питома вага у загальному обсязі ВДВ припадала на такі види економічної діяльності: торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 25,1 %; операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам - 20,5 %, транспорт та зв'язок - 16,0 %; фінансова діяльність - 9,2 %, промисловість - 8,3 %.

З урахуванням негативних тенденцій в економіці міста у 2009 році очікується скорочення ВДВ у реальному обчисленні порівняно з попереднім роком на 12,0 %, номінальний обсяг становитиме 165,7 млрд. грн. (у розрахунку на душу населення припадатиме майже 59,4 тис. грн.). Внаслідок найбільшого скорочення обсягів валової доданої вартості у промисловості та будівництві у 2009 році частка матеріального виробництва у структурі ВДВ зменшиться на 3,8 відсоткові пункти до 9,1 %.

Промислове виробництво - одна з важливих ланок економіки м. Києва, якій належить забезпечувати життєві інтереси міста, його економічну безпеку та соціальну захищеність населення, - у 2009 році зазнало значного негативного впливу світової фінансово-економічної кризи.

На початку 2009 року відмічалось значне згортання виробничої та інвестиційної активності промислового комплексу. За підсумками року обсяг реалізованої промислової продукції становить 35,0 млрд. грн., що на душу населення склало 12,7 тис. грн., темп росту обсягів промислового виробництва - 71,0 %, в тому числі: харчова промисловість - 87,6 %, хімічна та нафтохімічна промисловість - 86,9 %, целюлозно-паперова промисловість та видавнича справа - 66,8 %. Значне скорочення виробництва зафіксовано на підприємствах металургії та оброблення металу (52,1 %), з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (52,5 %), машинобудування (60,7 %), легкої промисловості (61,1 %) та з оброблення деревини та виробництва виробів із деревини (64,7 %).

Водночас, столична промисловість у 2009 році щомісячно демонструвала уповільнення темпів падіння обсягів виробництва продукції в галузях, орієнтованих на внутрішній ринок та кінцевого споживача, що є одним з найважливіших чинників виходу промисловості з кризового стану.

Аналіз структурних зрушень у розрізі галузей свідчить про реагування промислового комплексу міста на скорочення реалізації продукції на світових ринках і переорієнтацію його на внутрішні потреби. Так, у загальних обсягах реалізованої продукції збільшилась частка харчової промисловості, зросла з 21,4 % у 2008 році до 23,3 % у 2009 році; хімічної та нафтохімічної - з 11,9 % до 15,6 %, целюлозно-паперової промисловості і видавничої справи - з 10,4 % до 11,4 %; виробництва та розподілення електроенергії, газу та води - з 20,5 % до 23,6 %.

Структура обсягу реалізованої промислової продукції у 2008 - 2009 роках, %

Основними напрямками здійснення інноваційної діяльності на промислових підприємствах міста є впровадження нових технологій та виготовлення нових видів продукції. Всього протягом 2009 року підприємствами міста впроваджено 289 нових технологічних процесів, з яких 88 - маловідходні та ресурсозберігаючі технології; освоєно 426 найменувань інноваційних видів продукції.

Погіршення фінансового стану корпоративного сектору економіки, підвищення вартості запозичень стали основною причиною глибокого згортання інвестиційної діяльності. Як наслідок, рівень освоєння (використання) інвестицій в основний капітал в 2009 році склав 54,3 % показника 2008 року та дорівнював 28227,6 млн. грн. (18,6 % від загальнодержавного обсягу по країні). Відбулися зміни у структурі джерел фінансування інвестицій в основний капітал: частка коштів місцевих бюджетів зменшилась на 5,1 відсоткових пункти (з 8,4 до 3,3 %); кредитів банків та інших позик - на 3,1 в. п. (з 19,8 до 16,7 %); коштів інвестиційних фондів - на 2,7 в. п. (з 8,2 до 5,5 %); коштів населення на будівництво власних квартир - на 2,5 в. п. (з 9,3 до 6,8 %). Проте, зросла частка власних коштів підприємств та організацій - на 10,9 в. п. до 58,4 %; коштів іноземних інвесторів - на 1,4 в. п. до 2,9 %; коштів державного бюджету - на 0,2 в. п. до 3,9 %.

Також змінилась структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності, що позначилось на зменшенні обсягів їх освоєння в галузі фінансовій діяльності (за 2009 рік - 84,6 % рівня 2008 року); транспорту та зв'язку (61,7 %); промисловості (56,2 %); торгівлі; ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (51,3 %); операціях з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям (49,4 %).

У сфері іноземного інвестування м. Києва відзначено зростання обсягу прямих іноземних інвестицій. Так, станом на 1 січня 2010 року цей показник наростаючим підсумком склав 15756,1 млн. дол. США, що на 17 % більше обсягів інвестицій на початок поточного року та в розрахунку на 1 особу становив 5,8 тис. дол. США (у 2008 році - майже 5,0 тис. дол. США). Приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці міста, з урахуванням його переоцінки, втрат і курсової різниці, склав 2291,6 млн. дол. США, що становить 60,6 % рівня 2008 року.

За видами економічної діяльності відзначено найбільші внески у фінансову діяльність - 6804,1 млн. дол. США (в 1,23 рази більше, ніж у 2008 році); торгівлю; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 2603,9 млн. дол. США (більше в 1,15 рази); будівництво - 1552,3 млн. дол. США (більше в 1,14 рази). У розвиток промислових підприємств залучено 1112,1 млн. дол. США або 7,1 % усіх капіталовкладень (в 1,08 рази більше надходжень іноземних інвестицій у 2008 році).

За географічним розподілом до основних країн-інвесторів належать: Кіпр - 3653,2 млн. дол. США, Нідерланди - 2310,2 млн. дол. США; Австрія - 1272,8 млн. дол. США, Російська Федерація - 1653,2 млн. дол. США; Сполучене Королівство - 941,9 млн. дол. США; Віргінські острови, Британські - 875,7 млн. дол. США; Німеччина - 680,9 млн. дол. США; Сполучені Штати Америки - 610,5 млн. дол. США.

Зовнішньоекономічна діяльність. Активна інтеграційна політика Києва знайшла відображення в налагодженні торговельних зв'язків підприємств та організацій столиці з партнерами з більш як 180 країн світу. Проте, під впливом нестабільної економічної та політичної ситуації в Україні розвиток зовнішньої торгівлі товарами у 2009 році характеризувався уповільненням темпів зростання. При цьому темпи росту експорту та імпорту товарів значно перевищували аналогічні показники в цілому по Україні.

У 2009 році оборот зовнішньої торгівлі товарами склав 30,9 млрд. дол. США (експорт - 6818,3 млн. дол. США, імпорт - 24116,9 млн. дол. США), що на 25,4 % менше показника 2008 року. При цьому темп зростання експорту товарів у порівнянні з 2008 роком становив 78,8 % (по Україні - 59,3 %), імпорту - 73,5 % (по Україні - 53,1 %).

Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами скоротилося майже у 1,4 рази до 17,3 млрд. дол. США, коефіцієнт покриття експорту імпортом склав 0,28.

Динаміка зовнішньоторгівельного обороту м. Києва,

Таким чином, після тривалого та суттєвого переважання імпортної динаміки у 2009 році спостерігається вирівнювання диспропорцій в експортно-імпортних операціях, що свідчить про формування позитивних тенденцій у зовнішній торгівлі.

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі у 2009 році визначали мінеральні продукти, продукція хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості, механічне обладнання, машини та механізми, транспортні засоби (понад 3/4 загального обсягу імпорту); продукти тваринного та рослинного походження; готові харчові продукти; недорогоцінні метали та вироби з них; продукція хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості (майже 3/4 загального обсягу експорту).

Головними партнерами в експорті товарів були Російська Федерація, Саудівська Аравія, Нідерланди, Італія, Німеччина; імпорті - Російська Федерація, Туркменістан, Японія, Китай.

На формування негативного торгового сальдо вплинули, в першу чергу такі товарні групи, як енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки.

Негативними факторами зовнішньоекономічної діяльності столиці залишаються незбалансованість зовнішньої торгівлі товарами, від'ємне сальдо якої та низький коефіцієнт покриття експортом імпорту впливає на здатність міста конкурувати на світовому ринку і є наслідком дисбалансу торговельних відносин з партнерами; сировинне спрямування експорту столиці (питома вага продукції повного виробничого циклу в загальному обсязі експорту складає менше 20 %).

Поліпшення ситуації пов'язується з реалізацією політики стимулювання експорту й скороченням необґрунтованого імпорту за рахунок розвитку імпортозамінюючих виробництв, введення тимчасових обмежувальних санкцій, що не суперечать нормам світової торгівлі.

Споживчий ринок м. Києва у 2009 році зазнав суттєвого негативного впливу загальноекономічних рецесійних процесів. Значна обмеженість споживчого кредитування, введення мораторію на зняття депозитних вкладень, падіння купівельної спроможності населення внаслідок зменшення доходів домогосподарств призвели до скорочення обсягів роздрібної торгівлі на 19,1 % порівняно з 2008 роком, які склали 58,1 млрд. грн. (20,9 тис. грн. у розрахунку на одного мешканця).

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, зменшився на 22,2 % і становив 42,8 млрд. грн. Це, в першу чергу, спричинено значним скороченням обсягів продажу товарів тривалого користування (більш ніж у 2 рази) та автомобілів (у три рази), частка яких у загальному обсязі товарообігу становила понад 30 %.

Темп зростання (зменшення) обороту роздрібної торгівлі

Натомість відмічається позитивна динаміка щодо зростання у загальному обсязі товарообороту частки товарів вітчизняного виробництва з 50,1 % у 2008 році до 56,0 % у 2009 році та товарів продовольчої групи з 30,3 % у 2008 році до 39,7 % у 2009 році.

Незважаючи на вплив фінансово-економічної кризи на економіку міста, у 2009 році відмічалось збільшення кількості підприємств торгівлі та ресторанного господарства. Так, кількість об'єктів роздрібної торгівлі зросла на 1,9 % до 5500 одиниць (торговою площею 1,0 млн. м2), а об'єктів ресторанного господарства - на 1,7 % до 2900 одиниць.

У 2009 році майже 4,7 тис. об'єктів побутового обслуговування реалізували населенню послуг на суму 1,7 млн. грн. (або 612,5 грн. у розрахунку на одного мешканця), що на 7,1 % більше показника 2008 року. Мережа підприємств побутового обслуговування збільшилась на 393 одиниці за рахунок відкриття нових перукарень і салонів краси, майстерень з ремонту одягу, засобів мобільного зв'язку, ремонту і технічного обслуговування автотранспортних засобів, що дозволило створити майже 1,2 тис. нових робочих місць.

За показниками розвитку малих підприємств Київ стабільно посідає перше місце серед регіонів України. За підсумками 2008 року у столиці на 10 тис. наявного населення припадало 243 малих підприємства, що у 3,4 рази перевищує середній показник по Україні. Малими підприємствами м. Києва реалізовано продукції (робіт, послуг) на суму 156,2 млрд. грн., що на 12,1 % більше, ніж у 2007 році.

Кількість малих підприємств м. Києва в порівнянні з Україною, на 10 тис. наявного населення

Середньорічна кількість найманих працівників на малих підприємствах міста збільшилась у 2008 році у порівнянні з попереднім роком на 4,2 % та становила 420,6 тис. осіб. Середньорічна заробітна плата найманих працівників малих підприємств у 2008 році зросла порівняно з попереднім роком на 35,0 % та становила 1570 грн., що у півтора рази перевищує середній рівень по Україні.

Динаміка середньорічної чисельності найманих працівників на малих підприємствах, тис. осіб

За рахунок спрощення дозвільної системи та реєстраційних процедур, усунення адміністративних перешкод, забезпечення доступу підприємців-початківців до інформаційних, майнових, фінансово-кредитних ресурсів, надання їм навчально-освітніх, консультативних послуг для швидкого опанування базовими знаннями в сфері правової, бухгалтерської, маркетингової освіти, згідно з попередніми даними у 2009 році збережено позитивну динаміку показників розвитку малого підприємництва. Зокрема, кількість малих підприємств на 10 тис. наявного населення становила 245 одиниць, середньорічна кількість найманих працівників на малих підприємствах збільшилась у порівнянні з попереднім роком на 2,2 % до рівня 430,0 тис. осіб.

Станом на 1 січня 2010 року у реєстрі суб'єктів господарювання комунальної власності міста перебувало 487 одиниць, із них 306 бюджетних установ та організацій, 181 госпрозрахункове підприємство. Загальна залишкова вартість активів, що обліковувалась на балансах комунальних підприємств, установ та організацій становила 34,2 млрд. грн. (найбільша вартість активів обліковується у підприємств транспорту, комунального господарства та закладів охорони здоров'я). Територіальна громада м. Києва є власником акцій (часток) у статутних фондах 44 господарських товариств. У комунальній власності територіальної громади міста станом на 1 січня 2010 року знаходилось майже 5,5 млн. кв. м нежитлової площі, з них 0,7 млн. кв. м або 12,7 % передано в оренду.

Внаслідок негативного впливу світової фінансової кризи у 2009 році погіршились показники фінансово-господарської діяльності підприємств комунальної власності міста. За результатами 2009 року комунальними підприємствами отримано доходів від реалізації товарів, робіт і послуг на 23,8 % менше, ніж у 2008 році. Чистий прибуток скоротився на 87,3 млн. грн. або на 40,9 %, а збитки скоротились лише на 16,5 млн. грн. або на 3,5 %. Кількість збиткових підприємств комунальної власності збільшилась на 21 одиницю. Зросли обсяги заборгованості по платежах за оренду комунального майна та із виплати заробітної плати.

Складна фінансова ситуація на підприємствах комунальної власності міста обумовлює невиконання затверджених показників надходжень до бюджету м. Києва від плати за оренду комунального майна, відрахування частини прибутку підприємств комунальної форми власності та сплати податку на прибуток. Водночас, за 2009 рік затверджені річні показники дохідної частини бюджету м. Києва по надходженнях від відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності міста, виконані на 117,5 %; від сплати дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, - на 297,9 %.

Водночас, відмічається погіршення фінансових результатів суб'єктів господарювання м. Києва всіх форм власності. За попередніми статистичними даними загальний фінансовий результат суб'єктів господарювання м. Києва за 2009 рік мав від'ємне значення і становив 23973,3 млн. грн. (по Україні - 31589,9 млн. грн.). Прибуток прибуткових підприємств порівняно з відповідним періодом минулого року зменшився на 31,0 % і становив 33870,4 млн. грн., а збитки збиткових підприємств зросли у 2,6 рази і становили 57843,7 млн. грн. Частка збиткових підприємств порівняно з 2008 роком зросла на 9,2 в. п. і становила 42,5 %.

У структурі збиткового фінансового результату найбільша питома вага збитків припадає на підприємства фінансової діяльності - 68,9 % або 39838,4 млн. грн., торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 11,9 % або 6878,5 млн. грн.

Зниження економічної активності господарюючих суб'єктів міста, що супроводжувалось вивільненням працівників, скороченням витрат на оплату праці шляхом застосування вимушених адміністративних відпусток та переведення підприємств у скорочений режим роботи, зумовило невиконання затверджених показників дохідної частини бюджету м. Києва на 2009 рік.

Доходи загального та спеціального фонду бюджету м. Києва (без врахування субвенцій) за 2009 рік склали 13,95 млрд. грн., що на 2,2 млрд. грн. або 13,4 % менше порівняно з минулим роком. При цьому доходи загального фонду бюджету м. Києва скоротились на 0,7 млрд. грн. або 5,2 %, доходи спеціального фонду - на 1,5 млрд. грн. або 42,4 %.

Затверджені планові показники по доходах на 2009 рік в цілому виконані на 63,3 %, в тому числі по загальному фонду - на 66,5 %, по спеціальному - на 49,4 %.

Причиною невиконання затверджених показників загального фонду бюджету м. Києва є зниження надходжень по податку з доходів фізичних осіб, який виступає основним джерелом його наповнення (питома вага якого складає 78,7 %), внаслідок несприятливої ситуації на ринку праці - скорочення середньооблікової чисельності штатних працівників майже у всіх сферах економічної діяльності. Скорочення обсягів надходжень від продажу землі несільськогосподарського призначення та до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету зумовило невиконання затверджених показників по надходженнях до спеціального фонду бюджету м. Києва.

Динаміка надходжень до загального та спеціального фондів бюджету м. Києва за 2007 - 2009 роки, млн. грн.

Динаміка надходжень податку з доходів фізичних осіб за 2007 - 2009 роки, млн. грн.

Такий стан надходжень до бюджету м. Києва ускладнив можливості формування стабільної фінансової основи, необхідної для вирішення найважливіших завдань соціально-економічного розвитку міста.

В першу чергу, суттєво знизився рівень надходжень до спеціального фонду бюджету, які спрямовуються на капітальні вкладення (за останні 3 роки вони зменшилися з 3,1 млрд. грн. до 1,1 млрд. грн.), що призвело до різкого падіння у 2009 році обсягів освоєння капітальних вкладень за рахунок коштів міського бюджету (в 2,8 рази в порівнянні з 2008 роком).

Динаміка освоєння капітальних вкладень, млн. грн.

Також знизились і обсяги субвенцій з державного бюджету (для виконання функцій столиці) на фінансування важливих об'єктів: у 2008 році було виділено майже 1,5 млрд. грн., у 2009 передбачалось лише 540,0 млн. грн., з яких фактично отримано 260 млн. грн., що в 5,7 рази менше, ніж у 2008 році.

Динаміка фінансування капітальних вкладень за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету, млн. грн.

Проте, незважаючи на складну соціально-економічну ситуацію в Україні у 2009 році, спричинену світовою фінансовою кризою, політичною нестабільністю та відсутністю ефективних антикризових дій на загальнодержавному рівні, протягом 2009 року в м. Києві проводилась безперервна інтенсивна робота з підготовки та покращення спортивної, транспортної, туристичної та готельної інфраструктур, медичних закладів та закладів культури в рамках реалізації Міської цільової програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу . Зокрема, завершено будівництво спортивного комплексу ДЮСШ № 15 на вул. Якубовського, 7-а; реконструйовано та введено в експлуатацію стадіон ФК "Оболонь" по вул. Північній, 26; введено в експлуатацію 7 готелів на 631 номер (компанією TUI TRAVEL PLC підписано з готелями на готельне обслуговування цільових груп УЄФА 66 угод на 5868 номерів), здійснювалось будівництво та реконструкція НСК "Олімпійський", міжнародних аеропортів "Бориспіль" та "Київ" (Жуляни), транспортних розв'язок, каналізаційних колекторів та Бортницької станції аерації, парків "Бабин Яр", Вічної Слави, ім. М. Т. Рильського тощо; велись підготовчі роботи з будівництва об'єктів енергозабезпечення (електропідстанції "Олімпійська", "Європейська", ТЕЦ-5) та медичного забезпечення; розроблено План мобільності м. Києва та проект створення фан-зони на Майдані Незалежності.

З метою поліпшення соціального обслуговування киян упродовж 2009 року проводились роботи на будівництві (реконструкції) об'єктів соціальної інфраструктури, зокрема на будівництві центру із застосування ПЕТ-технології для раннього виявлення онкологічних захворювань на території існуючої Київської міської онкологічної лікарні на вул. Верховинній, 69; будівництві загальноосвітньої школи у 9 м-ні жилмасиву Позняки (діл. 11); реконструкції з добудовою загальноосвітньої школи № 47 на вул. П. Лумумби, 14/21.

У Києві продовжувалось будівництво житла. Протягом 2009 року у м. Києві введено в експлуатацію 223 жилих будинки (10479 квартир) загальною площею 947,9 тис. кв. метрів, що становило 14,8 % у загальному обсязі по країні. За кошти міського бюджету введено в експлуатацію 5 жилих будинків для 830 сімей черговиків квартобліку (в Дарницькому, Деснянському, Оболонському та Подільському районах).

Крім того, завершено будівництво об'єктів комунального господарства: водопровідної магістралі по вул. Глибочицькій (2,6 км) та Чумаківського каналізаційного колектора (2,5 км).

Важливим напрямком діяльності міської влади у 2009 році було вирішення транспортних проблем столиці.

Проводились роботи по будівництву Подільського мостового переходу через р. Дніпро; реконструкції транспортних розв'язок на Московській площі та на перетині Дніпровської набережної та просп. Возз'єднання; комплексній реконструкції лінії швидкісного трамваю від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги; будівництву вул. Здолбунівської на ділянці від Харківського шосе до вул. Тепловозної.

В рамках реалізації проекту "від Троєщини до правого берега за 20 хвилин" виконувались роботи по будівництву та реконструкції першої черги Кільцевої дороги для електропоїздів з підходами-під'їздами до платформ у м. Києві, відкрито рух сполученням станція "Троєщина" - станція "Київ-Петрівка".

Реалізовувались програмні заходи щодо впорядкування дорожнього руху та збільшення пропускної спроможності вулично-шляхової мережі м. Києва: проводились роботи з впровадження автоматизованих систем управління транспортом м. Києва АСУТ (АСКДР, АСДУ); запровадження одностороннього руху на вулицях міста та єдиної системи паркувального простору; влаштування пристроїв примусового зниження швидкості руху, встановлення інформаційних табло та керованих дорожніх знаків тощо.

Транспортна мережа міста на кінець 2009 року складатиметься з трамвайних колій протяжністю 249,6 км, тролейбусних ліній - 500,3 км, 59,9 км ліній метрополітену з 46 станціями та 1630,1 км автошляхів загального користування. Кількість рухомого складу громадського транспорту складатиметься з 1588 автобусів, 463 вагонів трамваю, 533 тролейбусів та 669 вагонів метро. За рахунок відкриття нових автобусних маршрутів, в т. ч. маршрутних, частка перевезень пасажирів автомобільним транспортом збільшилась на 9,5 в. п.

Структура пасажирських перевезень, %

Фінансова криза негативно позначилась на стані надходжень до бюджету Пенсійного фонду України в м. Києві. В 2009 році обсяги надходжень до Пенсійного фонду України в м. Києві становлять 20,5 млрд. грн., що на 9,3 % менше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Динаміка надходжень до бюджету Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за 2007 - 2009 роки, млн. грн.

Демографічна ситуація в м. Києві характеризується низкою позитивних моментів: молода статево-вікова структура населення, найвища в Україні тривалість життя, найнижча смертність чоловіків, значна міграційна привабливість міста.

Впродовж останніх 5 років у м. Києві спостерігається стабілізація демографічних показників. Чисельність наявного населення на кінець 2008 року склала 2765,5 тис. осіб, що на 0,9 % більше, ніж на початок року. Зростання відбулося за рахунок перевищення міграційного приросту населення над його природним відтворенням. Вперше за роки незалежності України в 2008 році в м. Києві досягнуто покращення демографічної ситуації, в тому числі і за рахунок позитивного природного приросту наявного населення - кількість народжених на 1898 осіб перевищила кількість померлих.

Кількість народжених і померлих, тис. осіб

Позитивна тенденція зростання природного приросту населення продовжується і в 2009 році. При зростанні кількості народжених та зменшенні кількості померлих у 2009 році природний приріст населення склав 4,2 тис. осіб, що у 2,2 рази більше аналогічного показника за минулий рік. Чисельність наявного населення м. Києва збільшилась до 2785,1 тис. осіб.

Природний приріст/скорочення населення, тис. осіб

Сальдо міграції, тис. осіб

У 2009 році сальдо міграції склало 15,4 тис. осіб, з яких майже 94,0 % - міжрегіональні мігранти, насамперед із сусідніх областей (Київської, Житомирської, Черкаської).

Вплив фінансово-економічної кризи на ринок праці м. Києва, ознаки якого почали відчуватися, починаючи з 2008 року, мав найбільш негативні наслідки на початку 2009 року. Проте, діяльність міської влади протягом 2009 року дозволила утримати ситуацію на столичному ринку праці як стабільну та забезпечити його регулювання в умовах фінансово-економічної кризи шляхом:

- створення 56,9 тис. нових робочих місць; організації професійного навчання (4,4 тис. осіб); організації участі у громадських роботах (9,2 тис. осіб); здійснення заходів з детінізації відносин у сфері зайнятості (зареєстровано біля 13,6 тис. трудових договорів між фізичними особами - підприємцями і найманими працівниками; укладено 5,8 тис. угод з найманими працівниками);

- активізації діяльності Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста (створеного з представників виконавчого органу міської влади, профспілкових органів, організацій роботодавців);

- організації оперативного надання інформаційно-консультаційних послуг з питань зайнятості (робота "гарячої" телефонної лінії (245-17-17), на яку щоденно надходить від 80 до 100 телефонних звернень); проведення понад 1,6 тис. масових заходів для населення міста (ярмарки вакансій, виїзні консультації на підприємствах, де передбачається вивільнення працівників, конкурсні відбори, семінари), в яких взяли участь представники 11,6 тис. підприємств, установ та організацій.

Зайнятість населення та ринок праці міста у 2009 році продовжує мати найкращі серед регіонів України характеристики: найвищий рівень зайнятості населення - 63,1 % (в середньому по Україні - 57,7 %); найнижчий рівень безробіття за методологією МОП - 6,5 % (в середньому по Україні - 8,8 %).

У 2009 році чисельність зайнятого населення м. Києва у віці 15 - 70 років склала 1381,0 тис. осіб (на 2,8 % менше, ніж у 2008 році), а рівень зайнятості населення - 63,1 % (на 1,8 відсоткових пункта менше). Найбільш відчутним було зменшення чисельності зайнятих в таких сферах економічної діяльності, як: будівництво, фінансова діяльність, промисловість, транспорт і зв'язок.

Чисельність безробітного населення за методологією МОП склала 96,5 тис. осіб (в 2,1 рази більше, ніж у 2008 році), а рівень безробіття за методологією МОП - 6,5 % (на 3,4 відсоткових пункта більше). Рівень зареєстрованого безробіття склав 0,8 % (на 0,4 відсоткового пункта більше, ніж у 2008 році). Зростання різниці між рівнем зареєстрованого безробіття та безробіття за методологією МОП (з 2,7 відсоткових пункта у 2008 році до 5,7 відсоткових пункта у 2009 році) свідчить про зростання "прихованого" безробіття.

У 2009 році за сприяння Міського центру зайнятості підприємствами міста створено 56,9 тис. нових робочих місць, що на 34,1 % менше, ніж у 2008 році. Найбільше нових робочих місць створено на підприємствах торгівлі та громадського харчування (біля 28,9 тис. місць), промисловості (понад 4,4 тис. місць), транспорті та зв'язку (біля 3,0 тис. місць).

Київ залишається єдиним регіоном в Україні, де попит на ринку праці перевищує пропозицію (на 10 вільних посад (вакансій) станом на 01.01.2010 припадало 2 незайнятих особи). Проте, більшість вакантних посад за спеціальністю, рівнем оплати праці та іншими якісними показниками не відповідає вимогам шукачів роботи, про що свідчить невисокий рівень працевлаштування на створені робочі місця (за 2009 рік - 59,2 %).

У попередні роки спостерігалась позитивна динаміка зростання обсягів грошових доходів населення та заробітної плати, що зумовлено макроекономічною стабільністю, збільшенням державних соціальних гарантій з оплати праці та соціального забезпечення, а також підвищенням рівня заробітної плати у всіх сферах економічної діяльності.

Негативні тенденції розвитку економіки міста у 2009 році, викликані наслідками світової фінансової кризи, спричинили уповільнення темпів зростання грошових доходів населення та номінальної заробітної плати. За таких умов згідно з попередніми даними зростання грошових доходів населення у 2009 році порівняно з попереднім роком відбулось на 8,4 %. Номінальна середньомісячна заробітна плата за 2009 рік зросла на 2,8 % (до рівня 3161 грн.) за рахунок підвищення середньомісячної заробітної плати майже за всіма видами економічної діяльності. Співвідношення між максимальною та мінімальною заробітною платою склало 3,7 рази.

Незважаючи на незначне збільшення обсягів номінальної середньомісячної заробітної плати, індекс реальної заробітної плати по відношенню до попереднього року становив 88,2 %. Поряд з цим розмір середньомісячної заробітної плати по м. Києву майже в 1,7 рази випереджає середній показник по Україні.

Розмір середньої пенсії в м. Києві за підсумками 2009 року зріс на 12,3 % порівняно з минулим роком і становив 1341 грн.

Динаміка розміру середньомісячної зарплати за 2007 - 2009 роки

Динаміка розміру середньої пенсії за 2007 - 2009 роки

Кризова економічна ситуація негативно позначилась на результатах фінансово-господарської діяльності підприємств міста усіх форм власності та призвела до зростання заборгованості із виплати заробітної плати.

Соціальне забезпечення та захист киян є одним з важливих напрямків діяльності міської влади. Незважаючи на кризові явища, які мають місце в Україні та м. Києві, обмеженість фінансового ресурсу бюджету столиці, міська влада вишукала можливість для покращення стану матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення столиці.

Так, у 2009 році окремим категоріям малозахищених верств населення надавалась адресна матеріальна допомога в зв'язку з регулюванням цін на хліб, поетапним приведенням тарифів на комунальні послуги до економічно обґрунтованих витрат, святкуванням 64-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні (ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань).

Міською владою спрямовувались зусилля на підтримку існуючої мережі закладів соціального захисту. Зокрема, в столиці забезпечено функціонування 1-го міського та 11-ти районних територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів, на обліку в яких понад 50 тис. користувачів соціальних послуг; 16-ти відділень соціально-побутової та 8-ми відділень соціально-медичної реабілітації, що обслуговують громадян похилого віку та інвалідів, які з початку року відвідали понад 18 тис. громадян; 7-ми будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів на 2507 місць; 3-х закладів соціального захисту, що надають соціальні послуги бездомним громадянам та звільненим з місць позбавлення волі, послугами яких скористались понад 1,5 тис. осіб; 7-ми дитячих будинків сімейного типу; 10-ти інтернатних закладів та закладів соціального захисту для дітей.

Поряд з соціальними послугами, які надають органи соціального захисту, проводились й інші заходи по підтримці та обслуговуванню громадян: запроваджено "гарячу" лінію інформування населення щодо надання соціальних виплат сім'ям, які перебувають у скрутному становищі (протягом 2009 року на номери "гарячої" лінії поступило 75 тис. звернень); проводилась робота з дітьми-інвалідами (щоденно відділеннями районних територіальних центрів приймалось близько 150 дітей); здійснювалось забезпечення інвалідів засобами реабілітації тощо.

Одним із пріоритетних напрямків діяльності усіх органів виконавчої влади є запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру. У місті Києві розташовано 1196 об'єктів з високим ступенем ризику та 1093 з середнім, з них 33 хімічно небезпечних підприємства (серед них слід виділити ВАТ "Радикал", ДНВП "Захід", Деснянську та Дніпровську водопровідні станції), 2 радіаційно небезпечних об'єкта (Національний центр Інституту ядерних досліджень НАН України, Київський державний міжобласний спецкомбінат "Радон"), 474 потенційно небезпечних об'єкта (згідно з Переліком потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки міста Києва). Протягом 2009 року в м. Києві зареєстровано 1315 надзвичайних ситуацій, із них: техногенного характеру - 1084, природного - 1, соціально-політичного - 230. Внаслідок надзвичайних ситуацій загинуло 345 осіб (у тому числі 8 дітей), постраждало 125 осіб (у тому числі 7 дітей). Для запобігання виникненню та оперативного реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, мінімізації їх наслідків згідно з рішенням Київської міської ради від 15.04.2004 № 157/1367 створено комунальну аварійно-рятувальну службу "Київська служба порятунку". Комунальною аварійно-рятувальною службою "Київська служба порятунку" протягом 2009 року здійснено 1863 виїзди на ліквідацію надзвичайних ситуацій та їх наслідків у місті Києві. Врятовано життя 152 мешканцям столиці.

Вагомими чинниками, що викликані фінансовою кризою та обмежували соціально-економічний розвиток м. Києва у 2009 році, були:

• в цілому по економіці міста: скорочення платоспроможного внутрішнього і зовнішнього попиту на продукцію, товари і послуги; розбалансована фінансово-кредитна система; уповільнення інвестиційних процесів та призупинення ряду інвестиційних проектів, що стало передумовою скорочення податкової бази столиці та погіршення ситуації на ринку праці, скорочення реальних доходів населення;

• у промисловості: суттєве скорочення попиту на промислову продукцію столичних виробників проміжного та кінцевого споживання, відсутність державних замовлень на продукцію машинобудування; постійне зростання та висока вартість енергетичних ресурсів; поглиблення кризи неплатежів; висока вартість кредитних ресурсів при складній процедурі їх залучення; стагнація будівельної галузі, що призвело до скорочення обсягів виробництва у пов'язаних з нею галузях;

• у будівництві: падіння обсягів виконаних будівельних робіт, зменшення інвестицій у житлове будівництво, призупинення іпотечного кредитування; скорочення обсягів та призупинення інвестування виробничих об'єктів; недостатні обсяги бюджетних видатків на реалізацію великих інфраструктурних проектів та проектів з енергозбереження у бюджетній сфері та житлово-комунальному господарстві;

• в торгівлі: скорочення попиту на споживчі товари, особливо автомобілі, побутову і комп'ютерну техніку в результаті падіння рівня оплати праці на багатьох промислових і будівельних підприємствах, у сфері фінансових послуг, операцій із нерухомим майном, а також високої інфляційної динаміки, стрімкого зростання готівкового курсу валюти, росту банківських відсоткових ставок за споживчими кредитами;

• у фінансовій сфері: валютні коливання, що негативно вплинули на зовнішньоторговельний оборот міста; суттєве зменшення обсягів кредитування на фоні виведення коштів населення із банківського сектора через розрив або непоновлення депозитних договорів; погіршення платіжно-розрахункової дисципліни та ліквідності банківських установ; збереження високих обсягів зовнішніх запозичень;

• на ринку праці: скорочення працівників у реальному секторі економіки та у фінансовій сфері, перехід на режим роботи в умовах неповної зайнятості (9,0 % працівників мали скорочений графік роботи, 3,0 % - були відправлені у вимушені відпустки); наявність тіньової зайнятості і нелегальна виплата заробітної плати; зростання рівня безробіття (кількість безробітних зросла в 2,2 рази) і зменшення реальної заробітної плати; посилення дисбалансу між попитом та пропозиціями на ринку праці (зменшення попиту на робочу силу в 2,2 рази);

• у бюджетній сфері та соціальному захисті населення: скорочення бюджетних видатків на усіх рівнях; недостатнє фінансування міських цільових програм; низький рівень прогнозованості та виконання дохідної частини бюджету м. Києва; недостатній рівень росту реальних доходів населення через значне зростання індексу споживчих цін (неадекватне до інфляційних процесів зростання зарплат, пенсій, стипендій, соціальних виплат тощо).

Крім чинників, пов'язаних із впливом фінансово-економічної кризи, до найголовніших проблемних питань соціально-економічного розвитку м. Києва можна віднести системні проблеми, остаточне вирішення яких неможливе у короткостроковій перспективі, зокрема:

Критичний рівень зношеності міської інженерної інфраструктури, дефіцит пропускної спроможності та неефективна конфігурація дорожньо-транспортної мережі.

у транспортному комплексі:

- поглиблення невідповідності між пропускною спроможністю транспортної мережі і зростаючим навантаженням на неї внаслідок швидкого зростання парку приватного автотранспорту, розширення площ житлових масивів, суміщення у вулично-шляховій мережі транзитних і міських автотранспортних потоків; перенасичення міста традиційними видами транспорту;

- постійні затори на дорогах міста через недостатній рівень розвитку кільцевої структури автомобільних доріг навколо столиці, перевантаженість деяких напрямків руху та мостів через р. Дніпро, низьку щільність вулично-шляхової мережі, невідповідність якості покриття доріг нормативам та наявність незавершених робіт на об'єктах транспортної інфраструктури;

- застарілий парк рухомого складу громадського транспорту з експлуатаційними характеристиками, що не відповідають вимогам безпеки перевезення пасажирів; дефіцит парку тролейбусів та автобусів надвеликої місткості, сучасних трамвайних модулів; критичний ступінь зносу вагонів метрополітену;

- недостатність виділення коштів з державного бюджету на будівництво об'єктів транспортної інфраструктури загальнодержавного значення.

в житлово-комунальному господарстві:

- значна зношеність водопровідно-каналізаційних мереж: рівень зносу водопровідних мереж досяг 21 %, каналізаційних мереж - 39 % (34 % знаходиться в аварійному стані), 11 каналізаційних станцій не відповідають вимогам чинних нормативних документів (31 % від загальної кількості), в аварійному стані знаходиться Головний міський каналізаційний колектор, подальша експлуатація якого може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного масштабу;

- аварійний стан Бортницької станції аерації та її мулових полів;

- відсутність належної системи санітарної очистки м. Києва, яка включає збирання побутових відходів, їх транспортування, захоронення, утилізацію чи переробку (діючі потужності дозволяють переробити лише п'яту частину побутових відходів Києва).

в паливно-енергетичному комплексі:

- дефіцит потужностей електро- та тепломереж в окремих частинах міста внаслідок відсутності резервів джерел електроживлення та теплопостачання (що призводить до несвоєчасного введення в дію об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури); щорічне зростання частки фізично зношених і морально застарілих основних фондів (29 % кабельних ліній відпрацювали 30 років і більше; 41 % трансформаторних підстанцій експлуатується понад 25 років, потребують відновлення та модернізації 53 % магістральних теплових мереж, 45 % теплових розподільчих мереж, 51 % теплових мереж Житлотеплоенерго, 69 % обладнання автономних теплових пунктів);

- значні об'єми втрат у мережах теплопостачання й опалення, відсутність терморегулюючого обладнання; нерозвинена система обліку споживання енергоресурсів; низький рівень оснащення споживачів приладами обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів, особливо теплової енергії (лише 33 % житлового фонду оснащено засобами обліку теплової енергії);

- недосконалість тарифного регулювання та ціноутворення у паливно-енергетичному комплексі, наявність заборгованості за спожиті енергоносії; невирішене питання щодо надання пільг по оплаті житлово-комунальних послуг виключно в межах норм споживання;

- недостатній рівень впровадження новітніх енергозберігаючих технологій і обладнання на підприємствах житлово-комунального господарства міста; обмежене фінансове забезпечення науково-технічних розробок щодо поліпшення енергозабезпечення та енергозбереження.

Незадовільний стан інженерно-транспортної інфраструктури міста та уповільнення темпів її модернізації й розбудови у 2010 році може негативно позначитись на підготовці столиці до проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу.

Неефективне використання існуючого ресурсного природного та рукотворного потенціалу міста:

- нерозвиненість економічного механізму формування та реалізації рентної політики;

- наявність в місті значної кількості невпорядкованих та деградованих територій, неефективне використання площ та територій міста, зайнятих під промисловими об'єктами та малоповерховою забудовою (50 % території мікрорайонів існуючої багатоповерхової забудови площею майже 4,5 тис. га має щільність житлового фонду та населення менше нормативної на 30 - 40 %); неурегульованість на законодавчому рівні питання щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду; перевищення норм щільності забудови у центральних районах міста, в яких будівництво здійснюється без урахування Генерального плану міста, без відповідних детальних планів і проектів забудови територій, з порушенням правил регіональної забудови та норм інсоляції;

- невідповідність обсягів та структури інвестицій, в тому числі іноземних, потребам міста щодо створення ефективно працюючої інфраструктури регіонального інвестиційного ринку, відсутність дієвого механізму щодо реалізації інфраструктурних та інвестиційно привабливих проектів на умовах концесії, що стримує можливість залучення додаткових надходжень до міського бюджету;

- низька результативність політики щодо реформування відносин власності та управління майном територіальної громади міста.

Поглиблення дисбалансу між територіальною організацією житлового будівництва, розміщенням місць прикладання праці та розвитком дорожньо-транспортної й інженерно-технічної інфраструктури, що обмежує можливості розвитку економічної та соціальної сфери.

Низький рівень стійкості промислового комплексу міста до впливу негативних зовнішніх чинників, обумовлений високою енерго- та матеріалозатратністю їхніх виробництв, високим рівнем зношеності виробничих фондів (у машинобудуванні - 58 %, легкій промисловості - 46 %, виробництві та розподіленні електроенергії, газу і води - 61 %), недостатніми темпами впровадження інноваційних процесів та нових видів конкурентоспроможної продукції у виробництво (частка інноваційно-активних підприємств у загальній кількості у 2009 році склала 26,2 %, питома вага реалізованої інноваційної продукції становила 4,5 %), низькою диверсифікацією ринків збуту; незбалансованістю зовнішньої торгівлі товарами (від'ємне сальдо торгівлі та низький коефіцієнт покриття експортом імпорту впливає на здатність міста конкурувати на світовому ринку і є наслідком дисбалансу торговельних відносин з партнерами).

Недостатній розвиток передумов для повноцінної реалізації потенціалу малого підприємництва, ефективне використання якого дає можливість створювати нові додаткові робочі місця, залучати до підприємницької діяльності незахищені верстви населення, молодь, безробітних, покращувати рівень життя населення та забезпечувати розв'язання інших економічних і соціальних проблем, що вкрай важливо в умовах фінансової кризи;

- недосконалість державної політики у сфері регулювання господарської діяльності, неврегульованість системи оподаткування, суттєвий податковий тиск;

- недостатня ефективність реформування дозвільної системи, складність процедури одержання документів дозвільного характеру на започаткування і ведення бізнесу, обмеженість і нерівність доступу суб'єктів підприємництва до ресурсів (землі, приміщень, кредитів);

- значна тінізація економіки;

- малоефективна політика фінансування та кредитування підприємств недержавної форми власності, брак стартового капіталу й обігових коштів, низький рівень економічної безпеки бізнес-структур.

Недосконалість бюджетно-фінансової політики:

- недостатність виділення та недовиконання державою зобов'язань по субвенціях із Державного бюджету України на вирішення пріоритетних проблем, пов'язаних з виконанням функцій столиці та реалізацією заходів Програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу ; високий рівень вилучення коштів до Державного бюджету України;

- недостатні бюджетні видатки на реалізацію великих інфраструктурних проектів та проектів з енергозбереження у бюджетній сфері та житлово-комунальному господарстві;

- втрати надходжень до бюджету внаслідок пільг і преференцій для окремих підприємств, великих податкових заборгованостей державних підприємств-монополістів;

- існування значної кількості міських цільових програм (майже 70), заходи яких не узгоджені між собою, часто дублюються та фінансуються через декількох розпорядників коштів;

- погіршення фінансового стану суб'єктів господарювання міста, зростання кількості збиткових підприємств, в т. ч. комунальної власності, і обсягів збитків.

Значна соціальна диференціація та низький рівень доходів вагомої частини киян, невирішеність низки соціальних, проблем, зокрема:

- екстенсивний характер окремих соціальних програм, які за своїм змістом спрямовані не на подолання причин бідності (зокрема за рахунок розширення сфери прикладання праці), а на збільшення кількості осіб, що одержують соціальну допомогу, призводить до нераціональних витрат бюджетних коштів, сприяє зростанню пасивності серед населення щодо пошуку місця реалізації свого трудового потенціалу;

- недофінансування соціальної сфери (системи охорони здоров'я та медичного забезпечення, освіти, соціального захисту населення), що негативно впливає на ефективність її функціонування; відставання темпів будівництва та реконструкції об'єктів соціальної сфери;

- недостатній рівень величини народжуваності, необхідної для простого відтворення населення, що у перспективі призведе до значного старіння його вікової структури та зростання кількості осіб пенсійного віку; зростання інтенсивності міграційного прибуття, що може викликати непрогнозовані соціальні ризики; непереконливе співвідношення кількості укладених шлюбів і розлучень (у 2005 - 2009 роках кількість розлучень в середньому становила 43,5 % від загальної кількості укладених шлюбів);

- відносно низький, порівняно з більшістю європейських столиць, рівень забезпеченості населення житлом (20,6 м2); зменшення обсягів будівництва квартир економ-класу; недосконалість механізмів розподілу житлової площі;

- наявність широкого спектру проблем, пов'язаних із вихованням дітей та молоді: поширення безпритульності та бездоглядності; високий рівень правопорушень та злочинності серед дітей і молоді міста; поширення особливо небезпечних інфекційних хвороб у цій віковій категорії; залучення значної частини молоді у тіньовий сектор економіки, що призводить до різноманітних утисків та порушення прав молодих людей з боку роботодавців.

Прогресуючий рівень антропогенного впливу та техногенного навантаження на довкілля внаслідок неефективного організаційно-економічного механізму природокористування, зокрема у сфері поводження з відходами; критичного рівня зношеності інженерної інфраструктури, низьких темпів модернізації очисних споруд і впровадження нових технологій уловлення, переробки й утилізації шкідливих речовин; збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (особливо від автотранспорту, які складають 80 % від загалу) та у водний басейн р. Дніпро (негативний вплив мулових полів та стічних вод Бортницької станції аерації); недостатньої розвиненості мережі служб швидкого реагування на надзвичайні ситуації та їх матеріальної бази.

Комплексний аналіз показників, тенденцій та проблемних питань соціально-економічного розвитку м. Києва за попередні періоди і 2009 рік дозволяє виділити ряд цілей і пріоритетних напрямків діяльності Київської міської державної адміністрації на коротко- та середньострокову перспективу, в першу чергу направлених на відновлення зростання економіки міста і підвищення ефективності системи управління ресурсами міста з метою забезпечення сталого функціонування міського господарства та створення належних умов для проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу.

Діяльність Київської міської влади у 2010 році буде спрямована на впровадження системних реформ з метою відновлення економічного зростання для подальшого стійкого до зовнішніх і внутрішніх впливів соціально-економічного розвитку м. Києва, удосконалення та розвитку соціальної, виробничої, транспортної та інженерної містоутворюючої та містообслуговуючої інфраструктури, підвищення ефективності системи управління ресурсами міста, що є основою створення в м. Києві якісного, комфортного та безпечного середовища життєдіяльності населення, підвищення його добробуту.

Виходячи з головної мети, діяльність міської влади у 2010 році буде спрямована на реалізацію наступних цілей та пріоритетів соціально-економічного розвитку м. Києва.

• Впровадження системних економічних реформ, відновлення тренду стійкого зростання економіки:

досягнення макроекономічної стабілізації, недопущення подальшого розгортання кризових явищ та створення сприятливих умов для посткризового розвитку, подолання негативних соціальних наслідків; підтримка найуразливіших верств населення, недопущення стрімкого зростання рівня безробіття; поступове підвищення рівня економічної активності та створення умов для відновлення економічного зростання через використання конкурентних переваг міста з врахуванням реальних ресурсних можливостей міста та місцевих резервів розвитку (оптимізація бюджетних видатків, підвищення ефективності використання земельних ресурсів, комунального майна, реформування житлово-комунального господарства, упорядкування містобудівної діяльності та територіального розміщення об'єктів тощо).

• Забезпечення належної та своєчасної підготовки міської інфраструктури до проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, в першу чергу приведення об'єктів спортивної, транспортної, медичної та туристичної інфраструктури у відповідність до вимог УЄФА та наданих гарантій Київської міської влади виконавчому комітету УЄФА; удосконалення інформаційної інфраструктури.

Підготовка та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу у 2010 році забезпечить:

нарощування обсягів будівельних робіт на 30,0 % по відношенню до 2009 року внаслідок участі будівельних компаній у виконанні робіт з будівництва та реконструкції об'єктів спортивної інфраструктури, аеропортів, дорожньо-транспортної мережі, готелів, реконструкції закладів охорони здоров'я, реставрації закладів культури тощо;

зростання частки найманих працівників, зайнятих на роботах, пов'язаних з проведенням ЄВРО-2012, на 10 %, що компенсує втрати по скороченню надходжень до бюджету м. Києва податку з доходів фізичних осіб, які виникли внаслідок скорочення працівників у більшості сфер економічної діяльності в умовах фінансової кризи;

розширення внутрішнього ринку, формування попиту на продукцію київських виробників, суміжних з будівельною галуззю; збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів від зростання доходів та покращення фінансового стану суб'єктів господарювання міста;

зростання обсягів залучення приватних вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку м. Києва в контексті підготовки до проведення ЄВРО-2012;

збільшення обсягів інвестицій в основний капітал при умові забезпечення фінансування у визначеному обсязі об'єктів ЄВРО з державного та міського бюджетів.

• Недопущення зниження рівня соціальних стандартів життя киян:

розбудова системи соціального захисту шляхом підтримки вразливих груп населення засобами ефективної та адресної соціальної допомоги;

створення сприятливих умов життєдіяльності та інтеграція у суспільство осіб з обмеженими фізичними можливостями;

збереження економічної активності населення, скорочення рівня безробіття за рахунок розширення сфери прикладання праці шляхом створення нових робочих місць, організації громадських робіт, стимулювання роботодавців до збереження кадрового потенціалу, підтримки самостійної зайнятості населення, малого і середнього підприємництва; запобігання значному зниженню доходів населення та максимальне зменшення заборгованості із виплати заробітної плати;

створення умов для сталого розвитку, людських ресурсів на базі функціонування ефективної системи доступних соціальних послуг: модернізація системи соціального захисту, охорони здоров'я та медичного обслуговування; формування сучасної й якісної системи освіти та підготовки кадрів; розвиток туристично-рекреаційної інфраструктури, збереження культурних надбань та існуючої мережі закладів культури і мистецтва; створення ринку доступного житла, будівництво соціального житла; реформування житлово-комунального господарства шляхом розвитку конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг;

подолання безпритульності і бездоглядності, запобігання сирітству; підтримка національного усиновлення та інших форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

• Забезпечення сталого функціонування промислового комплексу, поліпшення інвестиційного та підприємницького клімату:

сприяння налагодженню стабільної роботи промислових підприємств; зміна структури промислового виробництва у напрямку виробництва продукції вищих технологічних укладів, зростання конкурентоспроможності виробництва внаслідок прискореного розвитку наукоємних і високотехнологічних видів промислової діяльності; інноваційно-технологічна модернізація з впровадженням сучасних досягнень вітчизняної і світової науки й техніки; реалізація енергозберігаючої моделі розвитку із застосуванням екологічно безпечних технологічних процесів; підвищення ефективності господарської діяльності промислових підприємств;

формування сприятливого інвестиційного середовища: створення дієвого організаційно-економічного механізму залучення й використання інвестицій на реалізацію проектів зі значним економічним, соціальним або бюджетоутворюючим ефектом; забезпечення режиму максимального сприяння інвесторам у сфері будівництва нових і реконструкції діючих об'єктів міської інженерно-транспортної інфраструктури, в першу чергу тих, які необхідні для проведення ЄВРО-2012; нарощування інвестиційних пропозицій за рахунок неефективно використовуваних земельних ділянок, об'єктів незавершеного будівництва, низькорентабельної інфраструктури, що переважно перебуває на бюджетному фінансуванні;

усунення зайвих регуляторних бар'єрів на шляху розвитку підприємництва; оптимізація процедур видачі документів дозвільного характеру; вдосконалення механізмів організаційної, інформаційної, фінансово-кредитної підтримки конкретних проектів у сфері підприємництва, які мають високий мультиплікативний ефект.

• Забезпечення екологічної та техногенної безпеки в місті:

вдосконалення механізмів управління та контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, становлення дієвої системи екологічного моніторингу; розв'язання проблем поводження з відходами, насамперед з твердими побутовими, токсичними та непридатними для переробки; збереження природно-заповідного фонду, біологічного та ландшафтного різноманіття з урахуванням закономірностей формування рекреаційної сфери міста.

В умовах фінансово-економічної кризи Київською міською владою реалізується План антикризових заходів щодо стабілізації ситуації в м. Києві в 2009 - 2010 роках, яким запроваджено режим жорсткої економії бюджетних коштів та посилено контроль за видатками на всіх рівнях управління містом; передбачено концентрацію видатків розвитку, насамперед на фінансування суспільно важливих проектів з розвитку інфраструктури (транспортної, комунальної, соціальної) та модернізації житлово-комунального господарства; активізовано додаткові джерела надходжень коштів на потреби соціально-економічного розвитку міста (кредити, лізинг, гранти); удосконалено механізми підтримки розвитку підприємництва і вітчизняного виробника; посилено роботу по стабілізації на ринку праці, зменшенню заборгованості з виплати заробітної плати.

Загальний очікуваний ефект від реалізації програмних цілей і антикризових заходів відображає прогноз розвитку міста Києва на 2010 рік.

У наступному році прогнозується активізація та поступове відновлення економічного зростання в усіх сферах економічної діяльності в м. Києві завдяки послабленню наслідків впливу світової фінансової кризи, розширенню зовнішнього попиту на експортну продукцію та просування її на європейські та світові ринки, зростанню внутрішнього попиту за рахунок підвищення купівельної спроможності, активізації будівельної та інвестиційної діяльності, оздоровленню банківської системи та забезпеченню доступу підприємств реального сектору економіки міста до кредитних ресурсів.

За прогнозними розрахунками у 2010 році відбудеться реальне зростання ВДВ на 4,0 % порівняно з попереднім роком, номінальний обсяг становитиме 197,5 млрд. грн. (у розрахунку на душу населення - 70,0 тис. грн.).

Основні прогнозні макропоказники економічного та соціального розвитку м. Києва на 2010 рік наведені в додатку.

3.1. Ресурсне забезпечення розвитку міста

3.1.1. Фінансово-бюджетна політика

Основною метою діяльності міської влади у сфері бюджетно-фінансової політики є формування достатніх фінансових ресурсів для реалізації першочергових антикризових заходів, підвищення ефективності використання бюджетних коштів і посилення бюджетної дисципліни, спрямування коштів на фінансування пріоритетних заходів соціально-економічного розвитку та створення умов для покращення діяльності суб'єктів господарювання територіальної громади міста.

Першочергові завдання та заходи:

- Збільшення обсягів надходжень до бюджетів усіх рівнів:

- забезпечення виконання затверджених показників по надходженнях до бюджетів усіх рівнів - ДПА, ГФУ, ГУЕІ, ГУКВ, ГУР, ГУЗПР, ГУЖЗ;

- налагодження ефективної роботи по проведенню аукціонів із продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, як засобу збільшення надходжень до бюджету розвитку - ГУЗР;

- приведення договорів про оренду землі у відповідність до вимог чинного законодавства в частині визначення розміру орендної плати за землю - ГУЗР;

- забезпечення ефективної роботи щодо залучення коштів до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету - ГУЕІ, ГУЖЗ, ГУР, ГУЕОПР, ГФУ;

- проведення системної роботи з суб'єктами господарювання в частині недопущення мінімізації або ухилення від сплати податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджету - ДПА в м. Києві;

- здійснення заходів щодо забезпечення своєчасної та в належних розмірах сплати фізичними та юридичними особами податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів, а також реструктуризації проблемного податкового боргу - ДПА в м. Києві.

- Оптимізація видатків міського бюджету та посилення контролю за їх використанням:

- запровадження жорсткого режиму економії бюджетних коштів і першочергового фінансування видатків на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ, оплату спожитих енергоносіїв, комунальних послуг, придбання продуктів харчування та медикаментів - ГФУ;

- недопущення збільшення штатної чисельності працівників органів місцевого самоврядування, структурних підрозділів апарату та виконавчих органів міської і районних рад (КМДА, РДА), а також установ і організацій бюджетної сфери - ГФУ;

- оптимізація видатків на утримання та забезпечення діяльності апарату та структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) - ГФУ;

- здійснення контрольно-перевірочних заходів щодо ефективного використання бюджетних ресурсів міста - ГУВФКА.

- Забезпечення виконання запланованих показників по надходженнях до Пенсійного фонду України в м. Києві - ГУПФУ в м. Києві.

- Розробка та реалізація плану дій щодо підвищення ефективності транспортних підприємств міста та забезпечення їх прибуткової діяльності - ГУТ, КП "Київський метрополітен", КП "Київпастранс".

Очікувані результати:

- збільшення надходжень до бюджету м. Києва;

- підвищення ефективності використання бюджетних коштів м. Києва;

- зменшення кількості збиткових підприємств комунальної власності міста;

- покращення платіжної дисципліни та скорочення податкового боргу.

3.1.2. Інвестиційна політика

Цілями міської влади у сфері реалізації інвестиційної політики є сприяння розвитку інвестиційної, інноваційної і підприємницької діяльності на території м. Києва, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку міста; сприяння підвищенню іміджу столиці як території, привабливої для інвестування і співробітництва; реалізація конкурентоспроможних інвестиційних проектів внаслідок прискореного розвитку наукоємних і високотехнологічних видів промислової діяльності, що спрямовано на подальшу розбудову м. Києву та покращення умов проживання і зростання добробуту мешканців столиці.

Основні завдання та заходи:

- Реалізація заходів, спрямованих на зростання обсягів інвестиційних ресурсів та створення сприятливого інвестиційного клімату в м. Києві:

- проведення реєстрації іноземних інвестицій та договорів спільної діяльності за участю іноземних інвесторів - ГУЕІ;

- аналіз стану та тенденцій залучених і зареєстрованих іноземних інвестицій та їх реалізації - ГУЕІ;

- розробка інформаційних матеріалів та інформування широкого загалу інвесторів про реалізацію інвестиційних проектів у м. Києві - ГУЕІ;

- участь у міжнародних та всеукраїнських виставкових заходах (конференціях, симпозіумах, круглих столах тощо) з метою формування та просування позитивного іміджу міста - ГУЕІ, ГУВП, УМЗ.

- Подальше залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку м. Києва, в т. ч. для забезпечення успішного проведення у м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу:

- організація та проведення інвестиційних конкурсів для забезпечення збалансованого розвитку м. Києва - ГУЕІ, КП "КІА";

- підготовка розпорядчих документів (розпоряджень, рішень, положень тощо), спрямованих на створення прозорого механізму проведення інвестиційних аукціонів - ГУЕІ, ГУЗР, ГУМАДМС, юридичне управління;

- укладання інвестиційних договорів з підприємствами, організаціями та установами щодо розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста та контролю за їх реалізацією - ГУЕІ;

- залучення інвестиційних ресурсів у рамках виконання Міської цільової програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу - ГУЕІ;

- спрощення процедури погодження та скорочення строків проходження дозвільної документації на будівництво готельної, транспортної та інженерної інфраструктури міста в рамках виконання Міської цільової програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу , реалізація інших стимулюючих заходів - ГУПНТІП, ГУЕІ.

- Розробка механізмів залучення приватних інвестицій у будівництво та реконструкцію об'єктів міської транспортної та інженерної інфраструктури з використанням концесії - ГУЕІ, ГФУ, ГУКВ, ГУЖГ.

- Розвиток системи зовнішніх запозичень на потреби капітального будівництва, транспорту, впровадження енерго- й ресурсозберігаючих технологій - ГФУ, ГУЕІ.

- Збільшення міською владою інвестиційних пропозицій за рахунок об'єктів незавершеного будівництва, територій непрацюючих промислових підприємств, неефективно використовуваних земельних ділянок, проектів комплексної реконструкції і реновації територій - ГУЖГ, РДА, ГУЕІ.

- Участь у розробці розширеного механізму залучення в економіку та розвиток виробничої та невиробничої інфраструктури міста вітчизняних інвестицій, коштів суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності та кредитних ресурсів.

- Формування та організація виконання завдань щодо залучення коштів до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету:

- залучення коштів інвесторів (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури та коштів, що сплачуються в порядку компенсації за інженерну підготовку території - ГУЕІ;

- залучення коштів, що надходять відповідно до умов інвестиційних угод - ГУЕІ.

Очікувані результати:

- активізація інвестиційної діяльності, спрямованої на подолання кризових явищ в економіці, зокрема у сфері будівництва;

- зміцнення позитивного іміджу м. Києву на міжнародному ринку інвестиційних можливостей;

- прискорення інвестиційних процесів та відновлення процесів реалізації стратегічних інвестиційних проектів;

- активізація суб'єктів інвестиційної діяльності щодо продовження роботи з реалізації інвестиційних об'єктів внаслідок "оздоровлення" фінансово-кредитної системи;

- зростання надходжень до спеціального фонду міського бюджету внаслідок залучення коштів інвесторів (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури та коштів, що сплачуються в порядку компенсації за інженерну підготовку території;

- подальше зміцнення та підтримка співпраці київської міської влади з інвесторами (забудовниками) у напрямку реалізації важливих інфраструктурних проектів;

- розбудова міської інфраструктури за рахунок реалізації програм та інвестиційних проектів у сфері транспорту, будівництва, комунального та житлового господарства, екології;

- освоєння інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування в обсязі 32,1 млрд. грн.;

- інвестиції в основний капітал на душу населення на рівні 11,5 тис. грн.;

- прямі іноземні інвестиції наростаючим підсумком у сумі 18,7 млрд. дол. США;

- прямі іноземні інвестиції на 1 особу у розмірі 6,7 тис. дол. США.

3.1.3. Забезпечення ефективного управління комунальним майном територіальної громади м. Києва

Основна мета діяльності міської влади спрямована на здійснення ефективного управління ресурсами територіальної громади міста, забезпечення прибуткової діяльності комунальних підприємств та збільшення надходжень до бюджету м. Києва від використання об'єктів комунальної власності та відчуження майна.

Першочергові заходи міської влади:

- Забезпечення виконання затверджених показників надходжень до бюджету м. Києва від відчуження майна, що знаходиться в комунальній власності, завдяки першочерговому проведенню приватизації об'єктів, подальше перебування яких в комунальній власності є неефективним та не створює соціальний ефект для розвитку міста - РВФДМУ, ГУКВ.

- Продаж на аукціоні пакетів акцій господарських товариств, які мали від'ємний фінансовий результат, та частка територіальної громади м. Києва в статутних фондах не дозволяє ефективно впливати на діяльність господарюючих суб'єктів - РВФДМУ, ГУКВ.

- Здійснення контролю за станом виконання умов договорів купівлі-продажу комунального майна територіальної громади м. Києва, укладених у процесі його приватизації - РВФДМУ, ГУКВ.

- Забезпечення своєчасного фінансування виконаних комунальними підприємствами робіт і послуг за бюджетні кошти - ГФУ, галузеві управління КМДА.

- Стимулювання розширення спектру послуг, що можуть надаватись комунальними підприємствами за позабюджетні кошти - галузеві управління КМДА спільно з комунальними підприємствами.

- Підвищення прозорості використання коштів підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності шляхом відображення всіх доходів та обґрунтованості витрат у фінансових планах - ГУКВ, галузеві управління КМДА.

- Посилення відповідальності керівників підприємств комунальної форми власності за виконання фінансових планів - ГУКВ, галузеві управління КМДА.

- Підвищення прибутковості діяльності підприємств комунальної форми власності - ГУКВ, галузеві управління КМДА.

- Здійснення контролю за виконанням договорів оренди комунального майна та своєчасними розрахунками орендарів за оренду майна - ГУКВ.

Очікувані результати:

- покращення фінансових показників господарської діяльності підприємств, організацій та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, а також утворених за участю майна територіальної громади м. Києва;

- скорочення обсягів заборгованості по орендній платі за користування майном комунальної власності;

- збільшення надходжень до бюджету м. Києва на 2010 рік від використання майна комунальної власності.

3.2. Модернізація і розбудова міської інфраструктури

3.2.1. Розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури

Ціллю міської влади є розбудова збалансованої дорожньо-транспортної інфраструктури, спроможної зменшити диспропорції між пропускною здатністю шляхової мережі та необхідністю підвищення інтенсивності руху, вирішення проблем, пов'язаних з існуючим просторовим розподілом міста на право- і лівобережну частини та його подальшим територіальним розвитком, задоволення в повному обсязі потреби м. Києва в перевезенні пасажирів і наданні інших транспортних послуг, забезпечення необхідного рівня транспортного сполучення при проведенні фіналу чемпіонату ЄВРО-2012 з футболу.

Основні завдання та заходи:

- Будівництво та розвиток метрополітену:

- завершення спорудження станцій "Деміївська", "Голосіївська", "Васильківська" Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену - ГУТ;

- придбання обладнання та оновлення рухомого складу метрополітену - ГУТ, КП "Київський метрополітен";

- впровадження автоматизованої системи проходу пасажирів у метрополітені, системи відеонагляду та центру відеомоніторінгу з метою виявлення та запобігання аварійним і позаштатним ситуаціям, локалізації та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного характеру - ГУТ, КП "Київський метрополітен";

- приведення об'єктів метрополітену до належного протипожежного стану - ГУНС, КП "Київський метрополітен".

- Реалізація інфраструктурно-інвестиційних проектів, спрямованих на створення збалансованої опорної наземної транспортної мережі та підвищення її пропускної спроможності (розвиток транспортних вузлів, багаторівневих розв'язок, транспортних терміналів, автостоянок, місць паркування тощо), зокрема:

- продовження робіт по будівництву Подільського мостового переходу через р. Дніпро, вул. Здолбунівської на ділянці від Харківського шосе до вул. Тепловозної, реконструкції транспортної розв'язки на перетині Дніпровської набережної та просп. Возз'єднання - ГУТ;

- закінчення будівництва транспортної розв'язки на Московській площі (об'єкт ЄВРО-2012) - ГУТ;

- будівництво під'їзної автомобільної дороги від Червонозоряного проспекту (поблизу примикання вул. Кіровоградської) до Міжнародного аеропорту "Київ" (Жуляни) (об'єкт ЄВРО-2012) - ГУТ;

- продовження робіт з реконструкції проспекту Гагаріна з реконструкцією транспортної розв'язки біля станції метро "Чернігівська", по проспекту Возз'єднання від мосту ім. Є. О. Патона до Ленінградської площі, проспекту Бажана, по підготовці до реконструкції транспортної розв'язки на Київському півкільці (Жулянський шляхопровід) - ГУТ;

- будівництво нового міжнародного терміналу та реконструкція існуючого аеровокзалу та привокзальної площі (об'єкт ЄВРО-2012) - ГУТ, КП "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни)";

- організація в рамках Плану мобільності м. Києва паркінгів на прилеглій до НСК "Олімпійський" території (об'єкт ЄВРО-2012) - ГУТ, ГУППФЧЧЄФ;

- реконструкція трамвайних переїздів у місцях перетину з проїжджою частиною вулично-шляхової мережі м. Києва та трамвайних розворотних кілець - ГУТ;

- розширення мережі вулиць м. Києва з одностороннім рухом транспорту - ГУТ, КП "Київдорсервіс".

- Розвиток та вдосконалення маршрутної мережі міста громадського транспорту шляхом будівництва і введення нових, реконструкції й оптимізації діючих, ліквідації нераціональних маршрутів на основі системних досліджень пасажиропотоків:

- будівництво та реконструкція першої черги Кільцевої дороги для електропоїздів з підходами-під'їздами до платформ у м. Києві (станції "Троєщина-2", "Сирець", "Борщагівська") (проект "Міська електричка") - ГУТ;

- будівництво тимчасової трамвайної лінії від просп. Генерала Ватутіна до залізничної платформи "Троєщина" - ГУТ;

- завершення виконання робіт із комплексної реконструкції лінії швидкісного трамваю від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги; продовження виконання проектних робіт із реконструкції та будівництва ділянки трамвайної лінії від вул. Гната Юри до ЗАТ "Кисневий завод" - ГУТ;

- завершення виконання проектних робіт із реконструкції фунікулера - ГУТ.

- Забезпечення оптимального рівня насичення транспортних маршрутів зупинковими комплексами, павільйонами очікування з електронними інформаційними табло прибуття рухомого складу, іншими об'єктами транспортної інфраструктури - ГУТ.

- Забезпечення оптимальної кількості та технічного стану громадського транспорту шляхом оновлення, модернізації та поповнення його парку (придбання нових тролейбусів, трамваїв, в т. ч. в рамках програми ЄВРО-2012 та за рахунок кредитів ЄБРР), підвищення інноваційності, екологічності транспорту - ГУТ.

- Удосконалення організації дорожнього руху, оптимізація управління транспортними процесами та потоками в м. Києві, створення сучасних систем для забезпечення надання послуг громадського транспорту в межах міста та здійснення контролю за безпекою на дорогах:

- будівництво єдиного центру обліку пасажироперевезень в м. Києві;

- продовження робіт з розробки та впровадження автоматизованої системи управління транспортом міста Києва АСУТ (АСКДР, АСДУ, придбання та встановлення систем контролю із використанням сучасних автоматизованих систем і технічних засобів регулювання дорожнього руху) (об'єкт ЄВРО-2012) - ГУТ, КП "Київдорсервіс";

- будівництво автоматизованої інформаційної системи керування дорожнім рухом на вулично-шляховій мережі м. Києва ("розумні світлофори", інформаційні електронні, керовані дорожні знаки, детектори транспорту та метеонагляд) (об'єкт ЄВРО-2012) - ГУТ, КП "Київдорсервіс";

- впровадження та застосування автоматичної системи контролю на базі використання електронного компостера та електронних форм розрахунків - ГУТ;

- придбання, виготовлення та встановлення дорожніх знаків, покажчиків з найменуваннями вулиць українською та англійською мовами, розташованих на перехрестях м. Києва та за маршрутами руху учасників чемпіонату і туристів (об'єкт ЄВРО-2012) - ГУТ, ГУКГ, КП "Київдорсервіс".

- Поліпшення фінансового стану транспортних підприємств, серед іншого за рахунок збільшення доходів від непрофільної діяльності (оренда, реклама), підвищення прозорості одержання та розподілу прибутків, удосконалення механізмів обліку пасажиропотоків і компенсації втрат від пільгового перевезення пасажирів, створення технологічних центрів для централізованого обслуговування рухомого складу - ГУТ, КП "Київпастранс", КП "Київський метрополітен".

Очікувані результати:

- забезпечення розвитку існуючої мережі Київського метрополітену, за рахунок чого підвищиться рівень задоволення потреб гостей і населення м. Києва та приміських районів в якісних перевезеннях у міському сполученні;

- підвищення рівня пропускної спроможності й експлуатаційної надійності основних засобів і систем метрополітену, безпеки руху поїздів, а також культури обслуговування пасажирів;

- збільшення ліній метрополітену на 4,1 км; кількості станцій метрополітену - на 3 шт., загального обсягу перевезення пасажирів метрополітеном - на 11,6 млн. осіб;

- підвищення інтенсивності руху громадського транспорту до 60 одиниць на годину по вулицях з окремою смугою для пасажирського транспорту;

- збільшення пропускної спроможності автошляхів (зокрема вулиць з одностороннім рухом - на 30 %), зменшення кількості заторів на дорогах і мостах, скорочення пробігу транспортних засобів за рахунок оптимізації маршрутів і графіка руху, що дозволить зекономити моторесурс, знизити витрати пально-мастильних матеріалів, а також викиди автотранспортом шкідливих речовин в атмосферне повітря;

- оновлення парку громадського транспорту та рухомого складу метрополітену (вагонів метро);

- зростання якості надання транспортних послуг, підвищення безпечності руху транспорту та пішоходів;

- дотримання графіків підготовки транспортного комплексу м. Києва до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

3.2.2. Комунальне господарство

Головною метою політики міської влади в сфері комунального господарства є підвищення якості надання комунальних послуг населенню, якого передбачається досягти шляхом вдосконалення тарифної політики та проведення модернізації комунальної інфраструктури міста. Особлива увага буде приділятись питанням екологічної безпеки функціонування комунального господарства.

В умовах обмеженості фінансових ресурсів та враховуючи наслідки фінансово-економічної кризи, бюджетні кошти будуть спрямовані на фінансування реконструкції та будівництва насамперед найважливіших об'єктів, що забезпечують життєдіяльність міського господарства, мають вагомий соціальний ефект, або ж подальша експлуатація яких може призвести до виникнення масштабних надзвичайних ситуацій, а також на впровадження новітніх високоефективних технологій утилізації відходів.

Крім того, з метою підготовки міста до чемпіонату Європи з футболу у 2012 році планується приділити увагу благоустрою міських подвір'їв та покращенню зовнішнього вигляду міста в цілому. Також для створення сприятливих умов відпочинку населення та гостей столиці передбачається здійснити реконструкцію парків, скверів та бульварів з використанням елементів художньо-декоративної і водної пластики.

Основні завдання та заходи:

- Реконструкція і будівництво мереж водопостачання та водовідведення:

- завершення робіт з будівництва ділянки другої (дублюючої) нитки Головного міського каналізаційного колектора на території НСК "Олімпійський" та продовження робіт на інших ділянках, що дозволить провести ремонтно-відновлювальні роботи на нині діючому колекторі, забезпечить надійне відведення стоків всієї правобережної частини міста - ГУКБ;

- продовження будівництва Південно-Західного каналізаційного колектора, що забезпечить водовідведення існуючої та перспективної забудови правобережної частини м. Києва та приміської зони - ГУКБ;

- завершення розробки проекту реконструкції Бортницької станції аерації і опрацювання питання залучення інвесторів - ГУКБ, ГУЕІ;

- продовження реконструкції дамб мулових полів № 1, 2 Бортницької станції аерації - ГУКГ;

- проведення аварійно-відновлювальних робіт на Позняківському каналізаційному колекторі та каналізаційному колекторі на розі просп. 40-річчя Жовтня та вул. Голосіївської - ГУКГ;

- здійснення організаційних заходів для запобігання виникненню аварій і надзвичайних ситуацій, підтримання в робочому стані обладнання, технічних засобів і оснащення, необхідних для їх ліквідації - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал".

- Забезпечення санітарної очистки міста:

- продовження реалізації проекту з впровадження технології роздільного збирання побутових відходів, закупівля необхідного обладнання, проведення роз'яснювально-інформаційної роботи - ГУКГ, ГУОН, райдержадміністрації;

- продовження реконструкції та технічного переоснащення полігону твердих побутових відходів № 5 в с. Підгірці - ГУКГ;

- розробка проекту будівництва ТЕЦ на відновленому паливі у Деснянському районі і опрацювання питання залучення позабюджетних коштів - ГУКГ, ГФУ, ГУЕІ;

- впорядкування існуючих сміттєзвалищ, посилення контролю за вивозом будівельних відходів на несанкціоновані звалища, ліквідація таких звалищ - ГУКГ, ГУМВС, ГУБ;

- впорядкування зелених зон, прибудинкових територій за наслідками зимової негоди 2009 - 2010 років - ГУБ, КО "Київзеленбуд", КК "Київавтодор".

- Розвиток зеленої зони, парків і скверів:

- продовження інвентаризації земель зеленого господарства м. Києва: встановлення зовнішніх меж зелених зон, винесення їх у натуру, оформлення документів землекористування (державний акт) на земельні ділянки загального користування (парки, сквери, міські ліси тощо) - ГУЗР, КО "Київзеленбуд";

- забезпечення постійного моніторингу зелених насаджень - КО "Київзеленбуд";

- реконструкція, благоустрій та озеленення парків та скверів у місті Києві - КО "Київзеленбуд";

- композиційне оновлення і збагачення площ, скверів і бульварів, пішохідних зон міста елементами художньо-декоративної і водної пластики, а також створення сприятливих умов для відпочинку громадян шляхом спорудження та реконструкції фонтанів у м. Києві - КО "Київзеленбуд";

- реалізація щорічних заходів із прочищення та проріджування насаджень лісопаркових господарств, ліквідації наслідків сніголамів, догляду за декоративними деревами й кущами - КО "Київзеленбуд";

- забезпечення протипожежної безпеки зелених зон: утримання в належному стані спеціальної техніки, авіаційне патрулювання, утримання штату лісової охорони та пожежних сторожів, влаштування мережі мінералізованих смуг і протипожежних резервів, виготовлення та встановлення наочної природоохоронної і протипожежної агітації - КО "Київзеленбуд";

- розвиток виробничої бази міського декоративного розсадника й теплично-оранжерейного господарства, вдосконалення техніки вирощування садибного матеріалу декоративних дерев і кущів, проведення відповідних наукових досліджень - КО "Київзеленбуд".

- Проведення заходів із благоустрою об'єктів архітектури та прилеглих територій:

- покращення умов проживання киян шляхом асфальтування та облаштування міських подвір'їв - КК "Київавтодор";

- оновлення номерних знаків на будівлях з метою підготовки міста до чемпіонату Європи з футболу у 2012 році - КП "Київреклама".

- Забезпечення інженерного захисту територій:

- здійснення постійного моніторингу стану зсувонебезпечних ділянок - ВАТ "СУППР";

- завершення комплексу протизсувних заходів на схилах парку Вічної Слави, підготовка проектної документації з метою здійснення протиаварійних робіт на схилі Совської балки, Маріїнському парку та на вул. Корчуватській - ВАТ "СУППР";

- виконання робіт з поточного ремонту існуючих гідротехнічних і зсувоукріплювальних споруд (запарювання тріщин, очищення відкритих лотків у штольнях від наносів ґрунту, чищення водозбірних і водовідвідних лотків, водозливів і дренажів тощо) - ВАТ "СУППР".

- Охорона, утримання й експлуатація внутрішніх водойм:

- благоустрій міських пляжів та зон організованого відпочинку - ДКП "Плесо";

- сприяння діяльності КП "Водно-інформаційний центр", що здійснює різноманітні просвітницькі заходи екологічної тематики, цільову освітню підготовку учнів київських шкіл - ГУКГ.

- Здійснення економічно обґрунтованої тарифної політики - ГУЦП.

- Розроблення програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста на 2010 - 2014 роки - ГУЖГ, ГУКГ.

Очікувані результати:

- зменшення ризику виникнення надзвичайних техногенно-екологічних ситуацій;

- скорочення втрат води у водопровідно-каналізаційних мережах шляхом реконструкції найбільш аварійно небезпечних з них;

- забезпечення належного рівня санітарного та екологічного стану м. Києва: впровадження системи роздільного збирання відходів та проведення відповідної роз'яснювально-інформаційної роботи;

- поліпшення зовнішнього вигляду міста з метою підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

3.2.3. Житлова політика

Метою діяльності міської влади в житловій сфері є створення умов для забезпечення населення доступним, якісним і комфортним житлом, підвищення рівня забезпеченості житловою площею.

Основні завдання та заходи:

- Реалізація комплексу заходів, спрямованих на подолання наслідків фінансової кризи в будівельній галузі, впровадження механізмів підтримки забудовників - ГУЖЗ; Міністерство регіонального розвитку та будівництва України.

- Поліпшення інвестиційного клімату та конкуренції в будівельній галузі, стимулювання будівництва житла економ-класу:

- вдосконалення системи надання дозвільної документації (пов'язаної із виділенням земельних ділянок для будівництва нового житла, розробленням проектно-кошторисної документації тощо) за принципом організаційної єдності - ГУПРПП, ГУМАДМС, ГУЗР;

- скорочення термінів розгляду дозвільних документів, пов'язаних із будівництвом бюджетних жилих будинків, соціального і доступного житла, реконструкцією гуртожитків під нове житло - ГУМАДМС, ГУЗР.

- Формування житлового фонду соціального призначення, створення умов для будівництва або придбання житла громадянами, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до чинного законодавства:

- формування житлового фонду соціального призначення шляхом будівництва нового житла - ГУЖЗ;

- розробка проектно-кошторисної документації, відведення земельних ділянок для будівництва соціального житла, що надаватиметься в оренду малозабезпеченим та іншим пільговим категоріям населення - ГУЖЗ, ГУМАДМС, ГУЗР;

- мінімізація витрат замовників на отримання дозвільних документів при будівництві житла та інших об'єктів за рахунок коштів міського бюджету і державного бюджету, зокрема, шляхом відміни платежів при зборі вихідних даних (технічних умов, погоджень і т. п.), платежів за оренду та користування земельною ділянкою тощо - ГУЗР, ГУЖЗ, ГУМАДМС, ГУ по контролю за благоустроєм, ГУЕОПР, КО "Київзеленбуд";

- будівництво житла для пільгових категорій населення (багатодітних сімей, хворих ТБЦ, інвалідів війни та учасників бойових дій, членів сімей загиблих, дітей-сиріт) - ГУЖЗ;

- реалізація програми спільного фінансування будівництва житла за кошти міського бюджету та населення "30 х 70" - ГУЖЗ.

- Поліпшення якості житлового фонду та послуг з його обслуговування:

- виконання ремонту житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Києва, програми ремонту житлових будинків інших форм власності, впровадження програм капітального ремонту житлових будинків, мешканці яких створили або мають намір створити об'єднання співвласників багатоквартирних будинків - ГУЖГ, РДА;

- проведення заміни або модернізації застарілих і фізично зношених ліфтів згідно з загальноміською Програмою заміни або модернізації ліфтів у житловому фонді м. Києва на 2007 - 2010 роки (Програма "Ліфт") - Мінжитлокомунгосп, ГУЖГ.

- Забезпечення контролю за дотриманням вимог щодо комплексного розвитку мікрорайонів нової забудови (пропорційним будівництвом житла, інженерної інфраструктури, об'єктів соціальної сфери) - ГУМАДМС.

- Реалізація пілотних проектів реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду міста - ГУЖЗ.

- Оптимізація ресурсоспоживання у житлових будинках та на підприємствах житлово-комунального господарства:

- запровадження обов'язкового технологічного обліку води на всіх стадіях її добування, транспортування і реалізації споживачам - ГУЖГ, ГУПЕЕ;

- проведення енергоаудиту й енергопаспортизації, забезпечення моніторингу енергозбереження на підприємствах житлово-комунального господарства - ГУЖГ;

- запровадження системи моніторингу стану аварійних об'єктів житлового фонду та житлово-комунальної інфраструктури - ГУЖГ, РДА.

- Удосконалення відносин з обслуговування й утримання житлового фонду:

- стимулювання нових форм утримання й експлуатації житлового фонду (передусім об'єднань співвласників багатоквартирних будинків), забезпечення методологічного супроводження діяльності управителів жилих будинків, включаючи навчання відповідних фахівців - ГУЖГ.

Очікувані результати:

- стабілізація ситуації у будівельній галузі, введення в експлуатацію 1012,0 тис. кв. м загальної площі житла;

- зменшення обсягу втрат і необлікованих витрат води;

- поліпшення стану та надійності ліфтів у житловому фонді міста;

- збільшення частки загальної площі багатоквартирного житлового фонду, переданої в управління керуючим компаніям, управителям.

3.2.4. Територіальний розвиток міста

Цілями міської влади є створення високоефективної територіальної збалансованої системи землекористування в м. Києві, включаючи підвищення цінності земельних ресурсів, вдосконалення структури земельного фонду, поліпшення його інвестиційної привабливості, збільшення доходності, налагодження механізмів взаємодії з навколишніми територіями з питань перспективного просторового розвитку столичної агломерації, забезпечення охорони та рекультивації земельних ресурсів міста.

Основні завдання та заходи:

- Розробка Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року і його базового документа - Концепції розвитку м. Києва на період до 2025 року - ГУМАДМС.

Реалізація Програми використання та охорони земель міста Києва на 2006 - 2010 роки :

- складання проекту розмежування земель державної та комунальної власності в м. Києві, встановлення у натурі (на місцевості) меж відповідних земельних ділянок, виготовлення і видача Державного акта на право комунальної власності на землю територіальній громаді м. Києва - ГУЗР;

- проведення комплексу землевпорядних і землеоцінювальних робіт, виготовлення містобудівної документації з підготовки земельних ділянок до продажу - ГУЗР;

- розробка планів земельно-господарського устрою на територію кожного району міста, які включатимуть обґрунтування подальшої реалізації на землях міста необхідних обсягів організаційних та інженерно-технічних заходів щодо удосконалення територіальної структури міста, здійснення земельного обігу, вдосконалення системи справляння плати за землю, організації раціонального використання земель та їх охорони - ГУЗР;

- розробка проектів землеустрою щодо визначення меж прибудинкових територій у зонах житлової забудови міста - ГУЗР;

- розробка та запровадження нового порядку визначення орендної плати на землях комунальної та державної власності різного функціонального призначення, економічного механізму раціонального використання території промислових підприємств, що мають значну заборгованість зі сплати земельного податку - ГУЗР;

- розробка схеми визначення ефективного містобудівного використання та зонування спецтериторій - ГУЗР;

- утримання та розвиток Автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру - ГУЗР, КМДА.

- Удосконалення нормативно-правового забезпечення протидії самовільній зміні цільового використання земельної ділянки - ГУЗР, ГУМАДМС.

- Завершення інвентаризації земель міста Києва - ГУЗР.

- Створення системи моніторингу використання земельних ділянок, відведених під забудову, моніторинг малоцінної та дисгармонійної забудови, вдосконалення обліку та контролю за цільовим використанням земельних ділянок державними органами, підприємствами, установами й організаціями м. Києва - ГУЗР, ГУМАДМС.

- Опрацювання можливостей та механізмів вилучення земельних ділянок, які неефективно використовуються, промислово-складських територій, екологічних та техногенно небезпечних підприємств, опрацювання спільно з Держкомземом і Київською ОДА можливостей, порядку та процедури перенесення окремих промислових підприємств за межі міста - ГУЗР, ГУМАДМС, ГУПНТІП.

- Вирішення питання задоволення потреб у територіях, інженерних ресурсах та транспортному обслуговуванні об'єктів інфраструктури ЄВРО-2012 - ГУЗР, ГУМАДМС, ГУППФЧЧЄФ.

- Посилення контролю за дотриманням правил благоустрою м. Києва - ГУМАДМС, ГУБ.

Очікувані результати:

- підвищення рівня ефективності використання й охорони земель, удосконалення функціонально-планувальної організації забудови;