Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 3 Закону України "Про Загальнодержавну програму "Питна вода України" на 2006 - 2020 роки" та враховуючи пропозиції постійної комісії Київради з питань з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу про затвердження цільової програми "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки", Київська міська рада

1. Затвердити цільову програму "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки", що додається.

2. Фінансування цільової програми "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки" здійснювати за рахунок державних коштів, коштів міського бюджету, інвестиційних коштів та коштів ВАТ "АК "Київводоканал".

3. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) щорічно під час підготовки та внесення на розгляд Київради проекту Програми соціально-економічного розвитку м. Києва, проекту бюджету міста Києва враховувати потребу у видатках на виконання цільової програми "Питна вода міста Києва на 2011 - 2020 роки.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, постійну комісію Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу і постійну комісію Київради з питань екологічної політики.

На основі зібраних вихідних даних, проведених на етапі 1, аналізу технічного та фінансового стану системи водопостачання м. Києва (етап 2) на етапі 3 було сформовано орієнтовний базовий перелік заходів, виконання яких спрямовано на стабілізацію та наступний розвиток системи водопостачання міста Києва.

Представлений у табл. 1 перелік заходів був розроблений у 2007 році, але через відсутність фінансування подальша розробка проекту програми була призупинена. Враховуючи, що в останні роки відбулися певні зміни, у теперішній час зазначений перелік потребує перегляду, уточнення та коригування.

Основними причинами необхідності коригування вказаного переліку є:

- внесення змін до Загальнодержавної програми "Питна вода України" , що відповідно до законодавства потребує коригування інших програм згідно із прийнятими змінами, що стосується і програми "Питна вода міста Києва";

- прийняття нових вимог до якості питної води в системах централізованого та децентралізованого водопостачання (Державні санітарні норм та правила Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною , затверджені наказом МОЗ України від 12.05.2010 № 400);

- зміна пріоритетів розвитку систем централізованого і децентралізованого водопостачання м. Києва;

- подальше прогресуюче погіршення протягом 2007 - 2010 років технічного стану основних споруд і обладнання ВАТ "АК "Київводоканал";

- невідповідність фінансових показників програми умовам сьогодення внаслідок інфляційних процесів, що мали місце протягом останніх років.

У теперішній час здійснюється уточнення і перегляд Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2011 - 2020 роки . Основними напрямами цієї програми визначені: охорона джерел питного водопостачання, розвиток та реконструкція систем водопідготовки, а також нормативно-правове і науково-технічне забезпечення виконання програми. В напрямі охорони джерел питного водопостачання пріоритетними є заходи з упорядкування зон санітарної охорони джерел питного водопостачання, будівництва та реконструкції каналізаційних очисних споруд із застосуванням новітніх технологій та обладнання, реконструкції аварійних каналізаційних мереж (колекторів).

У напрямі розвитку і реконструкції систем водопідготовки окреслені такі заходи як впровадження установок доочистки питної води у системах централізованого водопостачання, в першу чергу, для водозабезпечення дошкільних, шкільних та лікувальних закладів, в тому числі у сільських населених пунктах, та встановлення пунктів розливу питної води; розроблення схем оптимізації роботи систем централізованого водопостачання; будівництво та реконструкція станцій водопідготовки, насамперед у населених пунктах, де вода має відхилення від встановлених санітарно-гігієнічних вимог до якості питної води і подається на підставі тимчасових дозволів Держспоживстандарту України.

Враховуючи, що одним з джерел фінансування заходів повинен бути Державний бюджет України, Загальнодержавною програмою "Питна вода України" на 2011 - 2020 роки також визначаються пріоритети державної політики в цій сфері. Тому, основні напрями розроблюваної програми м. Києва повинні бути з нею узгоджені.

Враховуюче викладене, було проведене перегрупування заходів за такими основними напрямками:

- забезпечення населення питною водою гарантованої якості;

- збільшення енергоефективності і раціональне використання матеріальних та інших ресурсів;

- підвищення надійності роботи системи водопостачання та запобігання погіршенню якості води при транспортуванні до споживачів;

- забезпечення сталого економічного розвитку ВАТ "АК "Київводоканал";

- підвищення кваліфікації робітників та постійне інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання;

- нормативно-правове, наукове і проектне забезпечення програми.

З 1 липня 2010 року набрали чинності нові вимоги до якості питної води - ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" . Згідно з прийнятими у цьому документі показниками якості води питна вода, яка подається споживачам ВАТ "АК "Київводоканал", не відповідає встановленим вимогам по ряду показників. Практично постійно в очищеній поверхневій воді спостерігається перевищення показників каламутності, перманганатної окислюваності та деяких інших показників. Крім того, в підземній воді, а іноді у поверхневій, спостерігається перевищення допустимих значень за вмістом заліза, амонію та марганцю.

Наявний світовий та вітчизняний досвід свідчить про те, що реконструкція основних споруд обох київських водоочисних станцій, оптимізація режимів їх роботи, а також правильний підбір реагентів дозволять досягти встановлених норм лише за показником каламутності. Для зниження решти вищезазначених показників якості води необхідне впровадження додаткових стадій очищення, наприклад, озоносорбції.

Попередній перелік заходів (таблиця 1) включав розвиток технологій доочищення лише як захід на перспективу, але в оновленому варіанті програми ці заходи віднесено до першочергових.

Крім того, на сьогоднішній день особливої важливості набули заходи з охорони навколишнього природного середовища. Так, ВАТ "АК "Київводоканал" отримало лише тимчасовий дозвіл на спеціальне водокористування на умовах вирішення питання скиду неочищених промивних вод обох фільтрувальних станцій. Тому, будівництво споруд для обробки відпрацьованих промивних вод та утворених осадів також віднесено до першочергових заходів.

Беручи до уваги факт проведення в м. Києві ряду матчів чемпіонату Євро-2012, особливого значення також набула проблема використання на об'єктах водопроводу, розташованих в міській зоні, сильнодіючої отруйної речовини - газоподібного хлору. Оскільки аварії на цих об'єктах можуть призвести до техногенної катастрофи, в новому варіанті переліку заходів передбачається здійснити перехід на використання альтернативного і більш безпечного у поводженні дезінфікуючого реагенту (гіпохлориту натрію) вже у 2011 - 2012 роках, тобто до початку чемпіонату.

Важливим питанням також є зміна державної політики у питаннях забезпечення населення питною водою гарантованої якості, а саме: стимулювання впровадження систем доочищення води. Така схема передбачає забезпечення населення водою гарантованої якості у кількості, достатній для пиття і приготування їжі, через спеціальні пункти роздачі води, а також у громадських закладах (у першу чергу, лікарнях, дитячих садках, школах).

У м. Києві функціонує достатньо розвинута система бюветного водопостачання, яка повинна стати основою для впровадження таких установок доочищення води. В той же час, враховуючи, що м. Київ є столицею України, ідеологія програми передбачає 100 % доведення всієї води у централізованій системі водопостачання до нормативних вимог. Система ж децентралізованого водопостачання буде використовуватись протягом часу, поки проводиться удосконалення технологій на водоочисних станціях, а в подальшому стане основною для резервної системи водопостачання міста на випадок надзвичайних ситуацій.

Протягом 2008 - 2010 рр. за кошти ВАТ "АК "Київводоканал" і частково за кошти бюджету м. Києва було здійснено ряд заходів з реконструкції розподільних мереж водопостачання та насосних станцій. Але ці заходи не були узгоджені з проектом цієї програми, а обсяги фінансування вказаної реконструкції були суттєво меншими, ніж передбачено у програмі. Тому, враховуючи зміну термінів реалізації самої програми, при формуванні нового переліку заходів необхідно скоригувати як черговість, так і строки виконання її заходів.

За період 2008 - 2010 років внаслідок інфляційних процесів відбулась суттєва зміна цін на обладнання, будівельні роботи, матеріали і т. д. Тому вартість виконання заходів була уточнена та скоригована з метою їх переведення на рівень цін 2010 року.

Перелік заходів було обговорено, узгоджено і скореговано відповідно до вимог замовника. Уточнений перелік заходів представлено в табл. 2.

Оцінка вартості виконання заходів проводилась на основі такої вихідної інформації:

- дані, отримані при оцінці заходів програми у 2008 році з урахуванням коефіцієнтів інфляції, зміни коефіцієнтів на будівельні роботи тощо;

- укрупнені норми проектування в цінах 2010 року;

- комерційні пропозиції фірм-постачальників обладнання для водопостачання;

- вимоги чинних ДБН на вартість робіт з проектування;

- дані інших чинних програм ВАТ "АК "Київводоканал" з урахуванням коефіцієнтів інфляції.

Остаточне прийняття рішення щодо вибору конкретної технології, обладнання і постачальника зазвичай проводиться при розробці відповідної проектно-кошторисної-документації. При оцінці вартості заходів приймали один усереднений варіант вирішення проблеми. Якщо вибір альтернативної технології передбачається в рамках окремого ТЕО, то в програмі оцінено вартість одного з можливих варіантів.

Оцінка вартості реконструкції основних технологічних споруд станцій проводилась з урахуванням наявного стану очисних споруд та передового вітчизняного і світового досвіду в галузі реконструкції подібних очисних станцій.

Основою правильного підбору реагентів і режимів роботи споруд є створення пересувної пілотної установки і проведення на ній всіх пробних досліджень з технології очищення води. Вартість розробки конструкторської документації, виготовлення установки та проведення досліджень для Дніпровської ВОС становить 3,8 млн. грн., Деснянської - 2,88 млн. грн.

Підвищення ефективності реагентної обробки на станціях передбачається досягти шляхом реконструкції і розвитку реагентного господарства, вдосконалення системи введення реагентів у різні точки, встановлення приладів автоматичного дозування, впровадження механічних змішувачів.

Вартість обладнання була оцінена на підставі комерційних пропозицій фірм "Wilo" та "Alldos-Grundfos". Сумарна вартість цих заходів для Дніпровської ВОС становить 11,45 млн. грн., для Деснянської - відповідно по чергах: 21,64; 25,53 та 55,53 млн. грн.

Реконструкція відстійників включає герметизацію ємнісних споруд, а також впровадження системи безперервного видалення осадів. У перспективі передбачається також улаштувати модулі тонкошарового відстоювання. Вартість реалізації цих заходів становить: для Дніпровської ВОС - 41,3 млн. грн., для Деснянської - 22,99; 89,26 та 109,0 млн. грн.

Вдосконалення фільтрувальних споруд передбачає заміну завантаження фільтрів, обладнання їх сучасними системами водоповітряної промивки, реконструкцію лотків, при необхідності - герметизацію. Оцінка вартості виконана на основі комерційних пропозиції ТОВ "Херенкнехт" та НТФ "Полісток". Вартість реалізації цих робіт дорівнює: для Дніпровської станції - 43,7 млн. грн., Деснянської - 26,9; 20,98 та 69,45 млн. грн.

Вартість реконструкція станції озонування води на Дніпровській ВОС оцінена у 31,38 млн. грн.

Невід'ємним елементом реконструкції станції є заміна внутрішньомайданчикової запірно-регулюючої арматури. Оцінка вартості була проведена для випадку використання арматури "E-hawle", яка відноситься до середньої цінової категорії. Для Дніпровської ВОС вартість заміни арматури становила 6,86 млн. грн., Деснянської - 10,52 млн. грн.

Вдосконалення системи контролю якості води на станціях включає, по-перше, переобладнання існуючої лабораторії з закупівлею сучасного аналітичного обладнання, по-друге, встановлення приладів технічного контролю якості води. Орієнтовна вартість цих заходів для Дніпровської станції становить 13,1 млн. грн., Деснянської - 12,35 млн. грн.

Важливим фактором для підвищення надійності роботи Дніпровської ВОС є переобладнання системи її енергопостачання, яка, крім реконструкції енергогосподарства, потребує також організації незалежного енергоживлення елементів водоочисних споруд. Сумарна вартість цих заходів становить 47,48 млн. грн.

У напрямі підвищення ефективності знезараження води на першому етапі передбачається повна заміна газоподібного хлору на гіпохлорит натрію. Останній планується отримувати безпосередньо на місці застосування електрохімічним способом з повареної солі з використанням спеціальних електролізних установок. Але система дозування гіпохлориту натрію повинна бути розроблена таким чином, щоб забезпечити можливість як подачі розбавленого розчину, отриманого на місці, так і при необхідності використання готового концентрованого розчину реагенту, який поставляється з заводу. При оцінці вартості будівництва заводу гіпохлориту натрію були використані комерційні пропозиції фірми "Alldos-Grundfos". Вартість створення системи знезараження на Дніпровській ВОС становить 52 млн. грн., на Деснянській - 74,2 млн. грн. Вартість електролізних установок для інших об'єктів, на яких проводиться знезараження води, а саме: артезіанських свердловин, гідровузлів тощо становить 38 млн. грн.

У перспективі передбачається здійснити подальший розвиток процесів знезараження води на водоочисних станціях шляхом впровадження комплексного методу її дезінфекції. На Дніпровській ВОС для цього планується будівництво систем знезараження води УФ-опроміненням, вартість якого для обладнання "Culligan" - 119 млн. грн. На Деснянській станції, крім УФ-опромінення, передбачається також запровадження процесу озонування води. Тому сумарна вартість вдосконалення системи знезараження води на ДВС становить 391 млн. грн. Повномасштабна реалізація передбачуваних заходів дозволить створити надійну комплексну систему знезараження води на обох станціях з можливістю одночасного використання трьох методів дезінфекції.

Удосконалення систем очищення поверхневих вод неможливе без подальшого розвитку водозабірних споруд, включаючи реконструкцію існуючих споруд та відповідних насосних станцій. При реконструкції водозабору Дніпровської ВОС передбачається застосувати систему попередньої

аерації води. Вартість цих заходів становить 18,91 млн. грн. Для Деснянської станції також планується проведення аналогічних робіт, а, крім того, санація водоводів вихідної води від насосної станції першого підйому до водоочисної станції. Орієнтовна вартість заходів становить відповідно 32,5 та 56,5 млн. грн.

Будівництво нового реверсивного водозабору, який забезпечить можливість подачі води на обидві водоочисні станції, є досить важливим елементом підвищення надійності системи. Проте, враховуючи необхідність значних обсягів фінансування та наявність цілої низки заходів з розвитку системи водопостачання, які повинні бути виконані негайно, в рамках цієї програми передбачається лише розробка відповідного ТЕО та проектної документації на будівництво цього водозабору, а саме будівництво має виконуватися вже після 2020 року.

Оскільки для забезпечення вимог нового ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" недостатньо лише відновити існуючі споруди, важливим напрямом програми, направленим на забезпечення споживачів водою гарантованої якості, є впровадження додаткових стадій очищення води. Зниження вмісту розчинних органічних речовин може досягатись лише шляхом використання сорбційних методів (наприклад, озоносорбції).

На сьогоднішній день на Дніпровській ВОС існує озонаторна станція, а на Деснянській ВОС передбачається її будівництво в рамках розвитку системи знезараження води. Тому для забезпечення процесів озоносорбції необхідно влаштування додаткової стадії для реалізації сорбційних технологій. Враховуючи необхідність будівництва у короткі строки, для вказаних цілей запропонований метод з застосуванням порошкоподібного вугілля. Будівництво системи приготування і дозування вугільної пульпи фірми "Alldos-Grundfos" для Дніпровської станції оцінюється в 498,1 млн. грн., Деснянської - 824,4 млн. грн.

Крім того, для Дніпровської ВОС повинна бути розв'язана проблема очищення води у періоди її "цвітіння", коли у вихідній воді в районі водозабору спостерігається масовий розвиток фітопланктону. При затримці клітин цих організмів на стадіях відстоювання і фільтрування спостерігається відмирання і гниття, що призводить до утворення неприємних запахів, необхідності використання підвищених доз реагентів, скорочення фільтроциклу тощо. Виходячи з наявного досвіду, найбільш надійним методом "боротьби" з фітопланктоном вважається використання попередньої механічної фільтрації. В теперішній час для реалізації цього процесу в умовах Дніпровської ВОС оптимальним є використання механічних самопромивних сітчастих фільтрів. Вартість встановлення обладнання одного зі світових лідерів у виготовленні подібного обладнання - "Amiad" - становить 68,6 млн. грн. Крім того, додаткове підвищення надійності роботи споруд може досягатись шляхом впровадження попередніх стадій передочищення води (наприклад, у водозабірному ковші). Вартість цих заходів для Дніпровської станції становить 87,52 млн. грн. Для Деснянської станції у зв'язку з відсутністю необхідних площ, а також кращою якістю води у джерелі, будівництво споруд передочищення не передбачене.

Розрахунок продуктивності станцій після реконструкції з урахуванням вимог чинного Генерального плану розвитку міста Києва свідчить, що потужностей поверхневих водоочисних станцій буде достатньо для забезпечення населення виключно поверхневою водою. В той же час існуюча розподільна мережа (наявні гідровузли) не дає можливості подати питну воду у всі райони міста. Тому програмою передбачено вдосконалення розподільної водопровідної мережі для можливості забезпечення всіх споживачів виключно поверхневою водою. Проте, виконання цього заходу не означає відмову від розвитку системи артезіанських свердловин. Для Києва, як столиці України, вкрай важливим є питання створення резервної системи водопостачання. Саме артезіанські свердловини повинні стати основою для створення цього резерву.

Програмою передбачається здійснити максимально можливе переведення підземних водозаборів у "гарячий резерв" (тобто свердловини залишаються повністю обладнаними і постійно прокачуються). У випадках, коли якість підземної води у свердловинах не відповідає вимогам встановлених нормативів (наприклад, в районах Троєщини, Оболоні), на них передбачається встановити системи очищення води. Загальна вартість заходів з розвитку артезіанських водозаборів становить 80,1 млн. грн.

Як вже відзначалось раніше, ідеологія програми передбачає, що вся питна вода м. Києва, яка подається споживачам централізованою системою водопостачання, повинна відповідати вимогам чинних нормативних документів щодо якості питної води. Але досягнення цієї мети потребує досить тривалого часу, і необхідні заходи не можуть бути в повній мірі виконані до 2012 року. Тому паралельно з розвитком системи централізованого водопостачання програмою передбачається здійснити розвиток децентралізованої системи. Ці заходи дозволять забезпечити споживачів якісною питною водою в кількості, достатній для пиття і приготування їжі. А в подальшому, після досягнення необхідної якості води у централізованій системі водопостачання, децентралізоване стане основою для створення резерву питної води на випадок надзвичайних ситуацій.

У напрямі розвитку децентралізованого водопостачання передбачається встановити 1200 установок доочищення питної води у дитячих садках, школах, лікарнях, інших громадських установах. Вартість реалізації цього заходу становить 258,8 млн. грн. Крім того, буде продовжуватися розвиток існуючого зараз в Києві бюветного господарства. З цією метою необхідно провести аналіз підземних джерел та санітарного стану бюветів для оцінки доцільності їх подальшого використання, впровадити знезараження води на всіх бюветах, а в майбутньому на основі розвитку системи бюветного водопостачання створити резервну систему водопостачання міста. Вартість комплексу цих заходів становить 19,69 млн. грн.

Основою раціонального використання електроенергії є оптимізація параметрів розподільних мереж на підставі гідравлічного розрахунку, а також проведення енергоаудиту насосних станцій та заміни насосів на його основі. В рамках цієї програми не ставилась задача визначення переліку конкретних насосних станцій, які підлягають реконструкції. Для цього передбачається створити окрему підпрограму заміни і реконструкції насосних станцій. Вартість її реалізації, яка оцінена на основі існуючих програм розвитку системи водопостачання м. Києва, а також Генерального плану розвитку міста , в цінах 2010 року з урахуванням відповідних коефіцієнтів інфляції становить 545,1 млн. грн. Ці заходи включають реконструкцію і переобладнання насосних станцій першого і другого підйомів, гідровузлів, підвищувальних насосних станцій. Крім власне заміни насосів, передбачається також провести реконструкцію будівель станцій, а також реконструкцію енергогосподарства. Заходи з розвитку систем знезараження води у гідровузлах включені до напряму "Розвиток систем знезараження".

Економне використання ресурсів насамперед базується на скороченні втрат води, а також зменшенні її технологічних витрат на власні потреби водоочисних станцій.

Для скорочення рівня втрат і неврахованих витрат води передбачається впровадити багаторівневу системи її обліку, створити лабораторії пошуку витоків і несанкціонованих підключень, а також розробити план (підпрограму) і провести згідно з ним заміну запірно-регулюючої арматури на мережах. Орієнтовна вартість цих заходів становить відповідно: 24,41; 2,8 та 284,1 млн. грн.

Додаткова економія води полягає у скороченні її витрат на власні потреби водоочисних станцій. Певна економія води буде досягнута після реконструкції фільтрів і переходу на повітряно-водяну промивку, але найбільший ефект буде досягнутий через впровадження споруд по обробці промивних вод та осадів з поверненням частини води в "голову" очисної станції (схема з рециркуляцією промивних вод). Орієнтовна вартість впровадження подібних споруд для Дніпровської ВОС становить 124,7 млн. грн., Деснянської - 234,8 млн. грн. Виконання вказаних заходів, крім економії води на власні потреби ВОС, дасть змогу також припинити скид неочищених вод у водойми, а отже запобігти погіршенню їх екологічного стану.

Заходи з раціонального використання реагентів для водопідготовки включені у програму як елемент з реконструкції ВОС та віднесені до напряму "Забезпечення населення водою гарантованої якості".

У напрямі підвищення надійності та запобігання погіршенню якості води при її транспортуванні до споживачів найбільш складним і затратним елементом є реконструкція розподільних мереж міста. Зрозуміло, що повна заміна та/або санація всіх водоводів розподільної мережі міста протягом 10 років, на які розробляється ця програма, є нереальною. В той же час перекладка найбільш проблемних аварійних ділянок може і повинна бути здійснена. В рамках цієї програми передбачається створення окремої підпрограми щодо перекладки мереж. Вартість виконання заходів цієї підпрограми до 2020 року оцінена на основі поточного стану розподільних мереж, а також реальних можливостей їх перекладки і становить 2506,47 млн. грн.

Крім заміни і санації труб розподільної мережі та водоводів, підвищення надійності водопостачання забезпечується також шляхом розвитку резервуарного парку міста. Сучасний досвід розвинутих країн свідчить, що сумарний запас резервуарів населеного пункту повинен бути достатнім для забезпечення автономного постачання протягом 24 год. Крім будівництва нових резервуарів, передбачається також і реконструкція існуючих. Розробка плану заміни резервуарів здійснюється одночасно з розробкою підпрограми розвитку розподільної мережі. Орієнтовна вартість реалізації заходів з розвитку резервуарного парку становить 219,77 млн. грн.

Необхідність створення автономної резервної системи водопостачання була показана при аналізі шляхів розвитку артезіанських свердловин. Вартість реалізації передбачених заходів становить 168,4 млн. грн.

Надійна й ефективна експлуатація систем підготовки і розподілення питної води неможлива без розвитку експлуатаційної служби Водоканалу. Програмою передбачається створення багаторівневої автоматизованої системи управління спорудами і мережами водопостачання (орієнтовна вартість 144,5 млн. грн.), закупівля сучасних ремонтних машин і обладнання (64,7 млн. грн.), установок для промивки і дезінфекції мереж (19 млн. грн.), а також розвиток виробничих баз Водоканалу (99,5 млн. грн.). Окремим заходом в цьому напрямі є створення центральної хімбаклабораторії, яка буде проводити переважну більшість аналізів якості води. При цьому лабораторії ВОС здійснюватимуть лише технологічний контроль за процесом очищення. Вартість будівництва і обладнання центральної лабораторії оцінюється в 37,3 млн. грн.

У програму також включені заходи з підготовки та перепідготовки інженерно-технічних робітників та робочих, обміну передовим досвідом, підготовки спеціальних посібників для молоді, проведення семінарів, круглих столів з питань раціонального використання питної води; регулярного інформування населення про якість питної води та стан системи водопостачання. Загальна вартість виконання цих заходів оцінюється у 7,2 млн. грн.

Нормативно-правове забезпечення виконання програми включає розвиток нормативно-правової бази, необхідної для нормальної роботи Водоканалу. Вартість цих заходів становить 2,6 млн. грн.

Наукове забезпечення виконання програми передбачає проведення досліджень з розробки нових сучасних технологій для підвищення ефективності очищення води, розробку техніко-економічних обґрунтувань та бізнес-планів, проведення гідравлічного розрахунку системи водопостачання, розробку проектно-кошторисної документації на будівництво об'єктів водопостачання, створення підпрограм з розвитку окремих елементів системи водопостачання (розподільної мережі, насосних станцій тощо). Вартість проведення наукових і проектних робіт оцінена на основі чинних збірників цін на проектування та наукові роботи і включена у відповідні напрями програми.

Перелік заходів з орієнтовною вартістю виконання в цінах 2010 року представлений у табл. 3.

Загальна вартість виконання заходів Програми 7827 млн. грн.

Враховуючи значні обсяги фінансування програми, а також реальні темпи будівництва, важливим елементом розробки програми є визначення порядку виконання передбачуваних у ній заходів. Для цього, насамперед, було здійснено ранжування заходів програми на 2 етапи.

На першому етапі (2011 - 2012 рр.) необхідно здійснити невідкладні, найважливіші заходи, які кардинально впливають на стан системи водопостачання, а також заходи, пов'язані з підготовкою м. Києва до проведення чемпіонату Євро-2012. На цьому етапі передбачається розпочати реконструкцію водоочисних станцій та систем обробки промивних вод; розробити і реалізувати проект переходу на знезараження води гіпохлоритом натрію; припинити використання некондиційних підземних вод у централізованому водопостачанні; розпочати заміну застарілих насосів на насосних станціях; закупити необхідне сучасне обладнання для ремонту та обслуговування мереж; удосконалити систему децентралізованого водопостачання шляхом впровадження установок доочищення води; затвердити обґрунтовані тарифи за послуги водопостачання.

На другому етапі (2013 - 2020 рр.) потрібно реалізувати заходи з подальшого розвитку системи водопостачання. На цьому етапі передбачається завершити реконструкцію водоочисних станцій з впровадженням сучасних методів очищення води; запровадити попередню мікрофільтрацію води на Дніпровській водоочисній станції; перейти на комплексні методи знезараження; скоротити використання підземної води в централізованій системі водопостачання міста і створити на їх основі систему резервного водопостачання; впровадити автоматизовану систему управління комплексом водопостачання; забезпечити відповідність якості води у всіх бюветах встановленим вимогам та розширити мережу децентралізованого водопостачання.

Заходи з реконструкції водоочисних споруд були розподілені з урахуванням реальних можливостей будівництва і фінансування. Було також враховано той факт, що під час реконструкції водоочисних станцій подача очищеної води в місто повинна продовжуватись в межах установлених норм. Тому програмою передбачається почергове проведення реконструкції Дніпровської ВОС, першої, другої і третьої черги Деснянської ВОС.

Реконструкція обох станцій повинна ґрунтуватись на результатах наукових і пілотних досліджень, які реалізуються у перші роки виконання програми. Після цього до 2015 року передбачається здійснити реконструкцію основних споруд Дніпровської станції, а першої лінії Деснянської - до 2014 року. Реконструкція другої лінії Деснянської станції запланована на 2013 - 2016 рр., третьої - на 2014 - 2018 рр.

Підвищення ефективності знезараження води та відмова від використання газоподібного хлору відноситься до першочергових заходів. Тому будівництво заводів з виробництва розбавленого розчину гіпохлориту електролізним методом на обох ВОС передбачається завершити протягом 2011 - 2012 рр., а повну заміну газоподібного хлору на гіпохлорит натрію в інших елементах системи водопостачання (свердловини, гідровузли) - до 2013 року.

Впровадження комплексного знезараження води буде здійснюватись паралельно з реконструкцією ВОС: на Дніпровській станції - протягом 2015 року, на Деснянській - протягом 2016 - 2018 рр. Більший час, необхідний для реалізації цих заходів на Деснянській ВОС, пов'язаний з необхідністю будівництва споруд для озонування води.

Розвиток водозабірних споруд передбачається проводити паралельно з реконструкцією станцій або одразу після її завершення - протягом 2015 - 2016 років; будівництво нового водозабору - після 2020 року. Але у 2019 - 2020 рр. у рамках дії цієї програми заплановано: проведення наукової проробки цього питання, визначення місця його розташування, здійснення відповідних досліджень щодо якості води, а також розроблення проектно-кошторисної документації.

Будівництво мікрофільтрів на Дніпровській станції передбачається здійснити одночасно з реконструкцією основних споруд очищення - у 2014 - 2015 рр., а впровадження системи попереднього очищення води - у 2016 - 2017 рр.

Впровадження стадій доочищення води з метою досягнення вимог ДСанПіН передбачається здійснити на обох станціях паралельно. Так, протягом 2015 - 2016 рр. повинні бути проведені відповідні дослідження з вибору технології та розроблено проекти будівництва, а закупівля і встановлення обладнання мають бути здійснені у 2017 - 2019 рр.

Питання щодо закриття окремих свердловин, в яких вода не відповідає вимогам якості, необхідно вирішити протягом 2011 року. Додатковий розвиток артезіанських свердловин, у т. ч. установка систем очищення підземної води, передбачений на 2018 - 2020 рр.

Оскільки, як видно з вищенаведеного переліку заходів, повне завершення розвитку станцій та забезпечення відповідності всієї питної води встановленим нормативам якості відбудеться лише після 2015 - 2017 рр., для забезпечення населення якісною водою, принаймні в кількості достатній для пиття і приготування їжі вже у 2011 - 2013 рр., передбачається здійснити заходи з розвитку децентралізованого водопостачання. Подальше поступове переведення бюветів у резерв та додатковий розвиток системи буде здійснюватись по мірі забезпечення споживачів водою гарантованої якості з поверхневих джерел, тобто після завершення реконструкції станцій - у 2015 - 2017 рр.

Заходи з енергозбереження на насосних станціях повинні бути завершені у найкоротші строки, тому що саме вони можуть забезпечити реальну економію енергетичних ресурсів і створять додаткове джерело фінансування інших заходів програми. Тому, у 2011 - 2012 рр. повинен бути проведений гідравлічний розрахунок мереж і на його основі розроблений план заміни обладнання насосних станцій. Паралельно мають розпочинатись роботи з заміни насосного обладнання на НС першого та другого підйомів. Заміну обладнання на насосних станціях розподільної мережі передбачається здійснювати згідно з розробленим планом протягом 2014 - 2016 рр. Після цього у 2017 - 2020 рр. буде здійснюватися подальший розвиток розподільної мережі.

Встановлення автоматизованих систем управління станціями передбачається здійснити протягом 2014 - 2015 рр.

Лабораторія пошуку витоків і несанкціонованих підключень повинна бути організована і розпочати роботу вже у 2011 році. Заходи з заміни арматури на розподільній мережі потрібно здійснити в рамках окремої підпрограми протягом 2013 - 2015 рр.

Впровадження систем обробки промивних вод як на Дніпровській, так і на Деснянській водоочисних станціях, відноситься до першочергових, оскільки на сьогоднішній день вони мають неодноразові приписи щодо припинення забруднення водних джерел неочищеними промивними водами. Розробка проектно-кошторисної документації для цих заходів повинна бути завершена у 2011 році, а безпосереднє будівництво споруд проведене у 2012 - 2013 рр.

Заміна трубопроводів розподільної мережі має здійснюватися за окремо розробленою підпрограмою, яка повинна тривати протягом всього часу дії основної програми, тобто у 2011 - 2020 рр.

Створення системи резервного водопостачання передбачається реалізувати у 2013 - 2015 рр. У подальшому після 2016 року заплановано розвиток артезіанських свердловин цієї системи з впровадженням при необхідності систем очищення води.

Реконструкція і розвиток резервуарного парку здійснюватимуться відповідно до окремої підпрограми протягом 2014 - 2016 рр.

Заходи з підвищення ефективності експлуатації водопровідної системи заплановані на 2011 - 2014 рр., а розвиток виробничих баз на об'єктах Водоканалу - на 2016 - 2018 рр.

Перелік заходів програми з роками реалізації представлений у табл. 4.

На основі цього переліку можна визначити необхідний рівень фінансування заходів програми за роками, який наведено у табл. 5.

У рамках попередніх розділів було визначено перелік заходів програми, строки їх реалізації та загальна вартість.

Фінансування програми передбачається здійснювати за рахунок:

- коштів Державного бюджету України;

- коштів бюджету м. Києва;

- коштів підприємства, отриманих за рахунок фінансової складової у тарифах за надані послуги;

- інших джерел фінансування, наприклад, коштів інвесторів.

Залучення коштів з Державного бюджету України здійснюється в рамках виконання ряду загальнодержавних програм України і, в першу чергу, Програми "Питна вода України" . Так, на основі цієї програми передбачається здійснити фінансування заходів з розвитку та реконструкції основних споруд водопостачання, заходів з переходу на знезараження води гіпохлоритом натрію, а також впровадження додаткових стадій очищення води з метою досягнення нових нормативних вимог якості води. Крім того, з державного бюджету мають бути виділені кошти для заміни і санації водоводів і трубопроводів розподільних мереж, реконструкції і розвитку резервуарного парку. В рамках напряму раціонального використання джерел питного водопостачання Програми "Питна вода України" передбачається залучення коштів для фінансування заходів, направлених на запобігання забрудненню водних джерел, а саме: для будівництва споруд обробки промивних вод і осадів водопровідних станцій.

Крім цього, в контексті реалізації Загальнодержавної програми "Реформування житлово-комунального господарства України" передбачається залучити кошти на впровадження заходів з ефективного використання електроенергії, наприклад, на заміну і розвиток насосних станцій, арматури розподільних мереж тощо.

Відповідно до чинного законодавства України залучення коштів з державного бюджету повинно проводитись на засадах співфінансування. Тому для всіх вказаних заходів передбачається спільне фінансування з залученням інших джерел, насамперед коштів міського бюджету, а за фінансової можливості - коштів самого підприємства та інвесторів.

Бюджет м. Києва, як власника системи водопостачання, є основним джерелом фінансування заходів програми. Практично всі заходи, для яких передбачається залучення коштів Державного бюджету України, співфінансуються з міського бюджету. Крім того, з нього здійснюється фінансування та співфінансування заходів з розвитку і збільшення надійності централізованої і децентралізованої систем водопостачання, збільшення енергоефективності і скорочення витрат.

Залучення коштів підприємства, отриманих через спеціальну фінансову складову у тарифах на водопостачання, передбачається здійснювати переважно на співфінансування заходів програми, пов'язаних з розвитком системи водопостачання, а також на виконання заходів з розвитку експлуатаційної бази підприємства.

Кошти, отримані від інвесторів та кредитних організацій, планується використовувати на економічно привабливі заходи, пов'язані з енергозбереженням та скороченням витрат і неврахованих втрат води. Крім того, передбачається також залучати кошти міжнародних цільових програм (наприклад, впровадження комплексного знезараження води).

Загальні обсяги фінансування з кожного джерела та обсяги фінансування по роках визначені з урахуванням фактичних можливостей залучення коштів, тобто приведені у відповідність з діючими державними і місцевими програмами.

Докладний перелік заходів з орієнтовним обсягом фінансування з кожного джерела приведений табл. 6.

У табл. 7 представлено перелік заходів, які фінансуються з кожного джерела окремо.