Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року", рішення Київської міської ради від 29.10.2009 N 520/2589 "Про Порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм в м. Києві", з метою забезпечення оптимального функціонування цілісної системи захисту прав дітей, організації результативної роботи щодо запобігання соціальному сирітству, реабілітації бездоглядних та безпритульних дітей, створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім'ї Київська міська рада

1. Затвердити міську цільову програму "Діти столиці" на 2011 - 2015 роки (далі - Програма) згідно з додатком 1.

2. Службі у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передбачати видатки на реалізацію Програми при формуванні бюджетних запитів на 2011 та наступні роки.

3. Встановити, що Служба у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є відповідальним виконавцем Програми.

4. Фінансування заходів, передбачених на реалізацію цієї Програми, здійснювати згідно з рішеннями Київської міської ради.

4.1. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) при підготовці бюджетів на 2013, 2014, 2015 роки передбачати повноцінне фінансування Програми.

5. У 2011 році фінансування заходів, передбачених на реалізацію цієї Програми, здійснювати згідно з рішенням Київської міської ради "Про бюджет міста Києва на 2011 рік" та додатком 2 до цього рішення.

6. Службі у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) раз на півроку подавати постійним комісіям Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, з питань охорони здоров'я та соціального захисту і виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) узагальнену інформацію про стан виконання програми за I півріччя та рік до 25 вересня та 25 березня відповідно.

7. Офіційно оприлюднити це рішення в газеті Київської міської ради "Хрещатик".

8. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Київради з питань охорони здоров'я та соціального захисту, з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Міська цільова програма "Діти столиці" на 2011 - 2015 роки (далі - Програма) розроблена на виконання чинного законодавства в сфері захисту дитинства та спрямована на реалізацію положень Конституції України, законів України, указів Президента України, рішень Уряду України та Київської міської ради.

Основним законодавчим підґрунтям розроблення Програми є закони України "Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року", "Охорону дитинства", "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", Сімейний кодекс України, Указ Президента України від 16.12.2011 N 1163 "Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні", соціальні ініціативи Президента України.

Програма спрямована на реалізацію державної політики в сфері захисту прав дітей та запровадження у м. Києві нової системи сімейно-орієнтованого підходу у запобіганні соціальному сирітству та догляду за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а саме:

- удосконалення системи соціальної роботи з сім'ями, що мають дітей і опинилися в складних життєвих обставинах;

- здійснення превентивної роботи, направленої на запобігання негативним явищам у дитячому середовищі: бездоглядності, вчинення дітьми правопорушень та злочинів;

- запобігання соціальному сирітству дітей з раннього віку;

- створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім'ї;

- реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- розвиток сімейних форм виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, залишених без батьківського піклування, шляхом створення нових дитячих будинків сімейного типу, професійно підготовлених сімей, які візьмуть на виховання дітей з особливими потребами ("терапевтичних" прийомних сімей), прийомних сімей термінового влаштування, які візьмуть на виховання дітей, залишених у пологових будинках, знайдених, підкинутих дітей, дітей, які вилучені з сім'ї;

- відкриття "соціальних квартир" для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які з об'єктивних причин не можуть бути влаштовані в сім'ю, віком від 15 до 18 років;

- надання додаткової матеріальної підтримки сім'ям, які виховують дитину з особливими потребами;

- підготовку фахівців, які працюють у сфері захисту дитинства, до уніфікованої технології сімейно-орієнтованого підходу в роботі з дітьми, які перебувають в складних життєвих обставинах, і системи влаштування дітей-сиріт, дітей, які залишились без батьківського піклування;

- проведення інформаційної кампанії, направленої на профілактику негативних явищ у дитячому середовищі та популяризацію сімейних форм виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

Умови, що на сьогодні склалися, призвели до такого соціального явища, як безпритульність і бездоглядність дітей. Діти, що покинуті батьками, або самі покинули сім'ю, в якій не створено нормальних умов для життя та повноцінного розвитку, займаються бродяжництвом, жебракуванням, крадіжками, систематично вживають алкогольні напої, токсичні і наркотичні речовини та часто стають жертвами злочинів, залучаються дорослими до протиправної діяльності. Життя і здоров'я таких дітей постійно перебуває під загрозою, а збільшення їх чисельності також становить загрозу для суспільства.

Природні, техногенні й соціальні катастрофи - причини, що призводять до того, що діти залишаються без батьків. У будь-якому суспільстві турбота про дітей складає основу державної та регіональної соціальної політики. Повноцінна державна допомога може бути забезпечена тільки у випадку чітко організованої роботи з раннього виявлення потенційно загрозливих обставин для дитини, а для повноцінного розвитку особистості дитини, яка залишилася без піклування батьків, вкрай важливим є її проживання в умовах, близьких до сімейних.

Проблеми, пов'язані з попередженням сирітства, життєзабезпеченням і розвитком дітей-сиріт, настільки масштабні й різноманітні, що вимагають для їхнього вирішення скоординованих зусиль державних і суспільних інститутів. Усе це викликає необхідність проведення комплексних заходів на міському рівні. Крім того, існує потреба у введенні нових видів, форм та методів роботи, системному моніторингу їх результативності.

Одним з інструментів попередження соціального сирітства, бездоглядності та правопорушень серед дітей, розвитку сімейних форм виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, бездоглядних та безпритульних, схильних до бродяжництва, є запропонована міська цільова програма "Діти столиці", яка передбачає поетапне вирішення дитячих проблем з урахуванням їх потреб.

Для реалізації Програми створено відповідні умови, а саме: працює мережа служб у справах дітей щодо попередження бездоглядності, безпритульності, соціального сирітства, розроблена методика їхньої діяльності; створено й ведеться державний реєстр дітей цієї категорії; створено систему обліку потенційних усиновлювачів, прийомних батьків, батьків-вихователів, завдяки якій значно збільшилася чисельність дітей, переданих на усиновлення, під опіку/піклування; розвиваються такі форми сімейного виховання, як дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї. Крім того, працює Міський центр дитини щодо здійснення соціально-психологічної оцінки соціального оточення, потреб, стану психічного розвитку дитини та надання рекомендацій щодо забезпечення оптимальних умов навчання і виховання дітей.

Однак ця робота потребує додаткової підтримки, застосування нових підходів та впровадження нових видів, форм та методів роботи в територіальній громаді.

Одним з основних методів запобігання соціальному сирітству є раннє виявлення сім'ї, яка перебуває у кризі, та надання фахової допомоги батькам для вирішення проблем. Раннє втручання у кризу - запорука збереження сім'ї, недопущення подальшого настання складних життєвих обставин, що можуть призвести до вилучення з такої сім'ї дитини.

Так, на сьогоднішній день на обліку Служби у справах дітей перебуває 431 дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах. Щороку на цьому обліку з'являються більше 200 нових дітей. В результаті проведеної роботи з батьками для 60 % дітей вдається зберегти родину, але кожна четверта дитина стає соціальною сиротою.

Поряд з цим спостерігається тривожна тенденція зростання кількості дітей, які вчиняють злочини, причому кожний десятий злочин скоєно у стані сп'яніння. Кожен п'ятий підліток іде на повторне порушення закону. Переважна чисельність цих дітей виховувалась у неблагополучних сім'ях.

Сьогодні в Києві на обліку перебувають 2462 дитини-сироти та дитини, позбавлені батьківського піклування (2005 рік - 3258 дітей). З них:

2065 (84 %) дітей - перебувають в сімейних формах виховання (опіка, прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу);

242 (10 %) дитини - перебувають в державних сирітських закладах м. Києва;

125 (5 %) - діти віком від 16 до 18 років, які навчаються в ПТУ, коледжах, інше; діти-інваліди, які перебувають в будинках інвалідів III - IV профілю за межами м. Києва, та діти, які тимчасово перебувають в притулках та центрах реабілітації;

30 (1 %) - діти, які тимчасово перебувають в сім'ях родичів та знайомих до вирішення питання постійного влаштування.

Неефективність інституційної опіки над дітьми-сиротами доведено науково та практично. При значних матеріальних витратах ця система завдає непоправної шкоди психічному здоров'ю дитини та практично позбавляє дитину права на сімейне виховання.

Систему роботи діючих закладів необхідно переорієнтувати на інші види надання послуг, зокрема роботу з сім'ями, що перебувають в кризовій життєвій ситуації, а дітей, які сьогодні в них перебувають, забезпечити сімейним вихованням.

Наразі у Києві в сирітських закладах неохопленими сімейними формами виховання залишаються 242 дитини.

З них 114 є інвалідами дитинства (47 %).

В тому числі:

70 дітей - в будинках дитини системи охорони здоров'я (діти від 0 до 5 років):

41 дитина - це діти-інваліди, які переважно мають тяжкі вроджені вади розвитку, синдром Дауна, ВІЛ-статус;

29 дітей - які мають ВІЛ-контакт, контакт по гепатиту C, гепатит C, вроджені вади опорно-рухового апарату, неврологічні захворювання, вади зору, серцево-судинні захворювання. Також це діти, батьки яких мають психічні захворювання, та діти з багатодітних родин.

124 дитини - в освітянських закладах (діти від 7 до 18 років):

8 дітей віком від 7 до 11 років, з яких 1 інвалід дитинства, 3 мають братів або сестер старшого віку, інші діти мають серйозні захворювання;

116 дітей віком від 12 до 18 років, з яких 24 є інвалідами дитинства, 57 мають братів та сестер;

48 дітей - в дитячих будинках для дітей-інвалідів (діти від 6 до 18 років), усі вони є інвалідами дитинства.

Таким чином, поза сімейними формами влаштування залишилися діти-інваліди, діти з різного роду серйозними захворюваннями, діти підліткового віку та діти з однієї багатодітної сім'ї, яких при існуючій системі дуже складно влаштувати в сімейні форми. Ця категорія дітей потребує інших підходів у пошуку та підготовці прийомних сімей, а також їх додаткової матеріальної підтримки.

Метою Програми є:

- забезпечення оптимального функціонування цілісної системи захисту прав дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до вимог Конвенції ООН про права дитини, Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", Закону України "Про охорону дитинства" та з урахуванням цілей розвитку, проголошених Декларацією тисячоліття ООН, і стратегії Підсумкового документа Спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної Асамблеї ООН "Світ, сприятливий для дітей";

- створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім'ї;

- запровадження у м. Києві нової системи сімейно-орієнтованого підходу у запобіганні соціальному сирітству та догляду за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;

- забезпечення нових підходів у роботі закладів для дітей-сиріт, які ґрунтуються на засадах індивідуального підходу з врахуванням найкращих інтересів дитини.

Мету Програми буде досягнуто шляхом:

Запровадження нової системи сімейно-орієнтованого підходу у запобіганні соціального сирітства та догляду за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, відбуватиметься у таких напрямках:

- удосконалення системи соціально-правового захисту дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, вступили в конфлікт з законом;

- своєчасне виявлення бездоглядних та безпритульних дітей, їх влаштування у сімейні форми виховання;

- додаткова матеріальна підтримка дітей з особливими потребами, які виховуються у сім'ях опікунів, піклувальників;

- тимчасове влаштування знайдених, залишених у лікарнях та пологових будинках, вилучених з сімей дітей у прийомну сім'ю термінового влаштування з метою уникнення отримання такою дитиною досвіду проживання в інституції;

- влаштування дітей-інвалідів та дітей з різного роду серйозними захворюваннями, які не мають статусу інваліда, до професійно підготовлених "терапевтичних" прийомних сімей;

- відкриття нових дитячих будинків сімейного типу;

- створення "соціальних квартир" для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа;

- розроблення та запровадження системи додаткового матеріального забезпечення дітей, які виховуються у "терапевтичних" прийомних сім'ях або сім'ях термінового влаштування.

Реалізація Програми буде тривати 5 років та передбачає:

• розроблення та впровадження механізму моніторингу стану соціально-правового захисту дітей;

• впровадження інноваційних форм і методів роботи з дітьми;

• навчання працівників служб у справах дітей та закладів соціального захисту для дітей;

• розробку та видання інформаційно-методичних матеріалів для проведення широкої рекламної кампанії, направленої на формування у населення активної громадської позиції щодо захисту прав та інтересів дітей;

• забезпечення функціонування закладів соціального захисту дітей служби у справах дітей та реалізації заходів по роботі з дітьми;

• підвищення кваліфікації, перепідготовку працівників служб у справах дітей та закладів соціального захисту для дітей;

• проведення широкої рекламної кампанії, направленої на формування у населення активної громадської позиції щодо захисту прав та інтересів дітей;

• недопущення потрапляння дітей, залишених без батьківського піклування, знайдених, покинутих у лікарнях та пологових будинках, дітей, вилучених з сімей, до закладів;

• забезпечення можливості влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які є інвалідами, або мають різного роду серйозні захворювання, у сім'ї;

• значне зменшення витрат на утримання сирітських закладів (2011 рік - вартість утримання 8 сирітських закладів - більше 51 млн. грн.; у результаті реалізації цієї Програми у Києві залишаться 3 реформовані заклади, основною діяльністю яких буде надання спеціалізованих послуг різним категоріям дітей і сімей, в тому числі і дітям-сиротам; інші 5 сирітських закладів зможуть бути використані для вирішення найбільш гострих соціальних проблем міста);

• зменшити на 7 % чисельність дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сирітських закладах Києва;

• збільшити на 10 % чисельність осиротілих дітей, які будуть виховуватися в сімейних формах;

• підвищення якості роботи по соціалізації та адаптації дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, залишених без батьківського піклування, дітей з особливими потребами;

• забезпечення можливості проживання, навчання та підготовки до самостійного життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, підліткового віку у соціальному гуртожитку до отримання ними власного житла.