КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ

XVI сесія XXI скликання

Р І Ш Е Н Н Я

N 13 від 17.02.94

Про плату за землю

З метою впровадження економічних засобів регулювання земельних відносин, визначення порядку справляння плати за землю різними категоріями платників та застосування валютної оцінки території Київська міська Рада народних депутатів В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити тимчасове положення про застосування диференційних ставок оподаткування та розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Києві (додаток 1).

2. Доручити постійній комісії з архітектури, містобудування та землекористування та Комітету економіки в двотижневий строк підготувати пропозиції про склад комісії з питань встановлення пільг щодо плати за землю в м. Києві. Персональний склад та положення про комісію затвердити спільним рішенням голови Київради і Глави міської держадміністрації.

3. Затвердити загальні положення про валютну оцінку земельних ділянок в м. Києві (додаток 2).

4. Затвердити порядок визначення ставок плати за землю, зайняту несадибною житловою забудовою (додаток 3).

5. Доручити міській держадміністрації в строк до 15 березня 1994 року розробити та подати на затвердження Київради положення про визначення розмірів орендної плати за земельні ділянки, надані у користування юридичним та фізичним особам.

6. Встановити, що користування землею на умовах оренди є основною формою земельних правовідносин в м. Києві.

7. Встановити, що голова Київради підписує від імені Київради договори на тимчасове користування земельною ділянкою, в т. ч. на умовах оренди за поданням постійної комісії Київради з архітектури, містобудування та землекористування.

8. З метою виконання земельної реформи:

8.1. ДКП "Київпроект" та НДІСЕП м. Києва завершити роботи деталізації комплексної економічної оцінки території м. Києва та розробки економічного механізму регулювання земельних відносин у відповідності з укладеними договорами. Передбачити в місцевому бюджеті відповідні кошти на виконання цієї роботи.

8.2. НДІСЕП м. Києва та ДКП "Київпроект" до 15 травня 1994 року подати на затвердження Київради положення про порядок реєстрації юридичних та фізичних осіб, які користуються земельними ділянками у м. Києві.

8.3. До 30 грудня 1994 року розробити нормативи розмірів земельних ділянок в м. Києві, що надаються під виробничі та соціально-економічні потреби, та розробити механізм регулювання плати за понаднормативні території.

8.4. Передбачити в місцевому бюджеті на 1994 рік кошти для виконання робіт перелічених в п.8.1 - 8.3.

9. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з архітектури, містобудування та землекористування.

Голова В.Нестеренко

Додаток 1

Затверджено

рішенням XVI сесії XXI скликання

Київської міської Ради народних

депутатів

від 17 лютого 1994 р. N 13

Положення

про застосування диференційних ставок

оподаткування та розмірів орендної плати

за земельні ділянки в м. Києві

(нова редакція)

1. Загальні положення

1.1. Положення про застосування диференційних ставок оподаткування та розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Києві (в подальшому - Положення) розроблено на підставі:

Земельного кодексу України ( 561-12 );

Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 );

Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" ( 533-12 );

Закону України "Про Представника Президента" ( 2167-12 );

Закону України "Про Державний бюджет України на 1993 рік" ( 3091-12 );

Закону України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України";

Закону України "Про внесення доповнення до Закону України "Про плату за землю" від 16 грудня 1993 р. N 3708-XII ( 3708-12 );

постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 1992 р. N 532 ( 532-92-п ) "Про порядок визначення ставок земельного податку".

1.2. Положення розроблене з метою визначення порядку справляння плати за землю в м. Києві.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок.

За земельні ділянки, надані в оренду, сплачується орендна плата.

Плата за землю запроваджується з метою стимулювання у м. Києві раціонального використання і охорони земель, поліпшення якості земель, розвитку соціальної, інженерно-транспортної та природоохоронної інфраструктури міста, вирівнювання соціально-економічних умов господарювання на землях різної містобудівної цінності, фінансування витрат на ведення земельного кадастру, виконання робіт по землеустрою та здійснення моніторингу земель, а також підвищення родючості грунтів і продуктивності земель лісового фонду.

1.3. Положення встановлює чотири види ставок земельного податку (орендної плати):

ставки за землі несільськогосподарського призначення, крім тих земель, що вказані нижче;

ставки за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, гаражно-будівельними, індивідуальними гаражами і дачами громадян, ремонтно-відстійними пунктами та платними автостоянками;

ставки за землі сільськогосподарського призначення;

ставки за земельні ділянки, що надані у користування іноземним юридичним та фізичним особам.

1.4. Положення регламентує:

порядок диференціації середньої по місту ставки земельного податку по економіко-планувальним зонам;

визначення системи локальних коефіцієнтів для встановлення розміру податку та орендної плати за земельні ділянки в залежності від їх місцезнаходження;

визначення ставок земельного податку для конкретних землекористувачів, виходячи із середньої по м. Києву ставки податку, економічної оцінки території та місцезнаходження земельних ділянок;

порядок визначення пільг та санкцій щодо плати за землю.

1.5. Розрахункові ставки плати за землю підлягають коригуванню при встановленні Верховною Радою України нових середніх ставок земельного податку та зміні економічної оцінки території. Розрахункові ставки орендної плати для іноземних інвесторів підлягають коригуванню відповідно до кон'юнктури ринку землі.

2. Принципи визначення ставки земельного податку

та розміри орендної плати

2.1. У відповідності до статті 6 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) ставки земельного податку або орендної плати визначаються виходячи із середньої ставки податку, економічної оцінки території та місцеположення ділянок.

2.2. Для м. Києва середня ставка земельного податку встановлена у відповідності до статті 6 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) та статті 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 1993 рік" ( 3091-12 ) у розмірі 630 крб. за 1 кв. м.

2.3. Основою для диференціації середньої ставки земельного податку є комплексна економічна оцінка території м. Києва, затверджена рішенням IV сесії Київської міської Ради народних депутатів XX скликання від 04.04.88 р., у відповідності до якої територія міста поділяється на п'ять економіко-планувальних зон: центральна зона, у тому числі ядро центру, серединна зона, периферійна зона, зона селищно-виробничих утворень, зона лісопаркового поясу (схема економіко-планувального зонування міста приведена у додатку 1).

2.4. Ставки земельного податку по економіко-планувальним зонам визначаються у такій послідовності:

по кожній зоні визначається коефіцієнт її цінності як відношення вартості 1 га території конкретної зони до середньої (за 1 га) в цілому по місту:

для конкретної зони ставка податку визначається шляхом помноження середньої ставки податку по місту на коефіцієнт її цінності.

2.5. Розраховані ставки земельного податку по економіко-планувальних зонах в залежності від економічної оцінки території становлять (крб./кв. м):

в середньому по місту - 630

I центральна зона - 1989

Iа, у тому числі ядро центру - 3252

II середня зона - 951 21

III периферійна зона - 564

IV зона селищно-виробничих - 585

утворень

V зона лісопаркового поясу - 270

2.6. В межах кожної економіко-планувальної зони та ставки земельного податку уточнюються з урахуванням особливостей місцеположення ділянок.

2.7. Транспортні підприємства, які забезпечують життєдіяльність міста (автомобільного та електротранспорту, метрополітену, річкового транспорту) сплачують податок за землю незалежно від місця розташування в розмірі середньої ставки по місту.

2.8. Врахування територіально-функціональних,

інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних

та санітарно-гігієнічних особливостей місцеположення ділянок

здійснюється шляхом коригування ставки земельного податку

оціночної зони відповідними локальними коефіцієнтами (додаток 2).

2.9. Визначення ставки земельного податку з урахуванням місцеположення ділянки в межах конкретної економіко-планувальної зони виконується у такій послідовності:

для конкретної ділянки визначаються локальні коефіцієнти на підставі земельної кадастрової документації;

з додатка 2 беруться значення відібраних локальних коефіцієнтів та шляхом перемноження їх встановлюється узагальнюючий локальний коефіцієнт;

ставка податку, визначена для оціночної

економіко-планувальної зони, в межах якої знаходиться ділянка,

збільшується або зменшується кратно узагальнюючого локального

коефіцієнта.

2.10. Визначні ставки земельного податку згідно п.п.2.5 - 2.8 є нижньою межею для розрахунків розміру орендної плати за землі несільськогосподарського призначення (п.п.1.3), який встановлюється за угодою сторін у договорі оренди.

2.11. Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, гаражно-будівельними, індивідуальними гаражами і дачами громадян, за винятком земельних ділянок для ведення садівництва, ремонтно-відстойними пунктами справляється у розмірі трьох відсотків від ставок земельного податку, встановлених в п.п.2.5.

Розраховані ставки земельного податку по

економіко-планувальних зонах для цієї групи об'єктів становлять

(крб./кв. м):

I центральна зона - 59,67

Iа, у тому числі ядро центру - 97,56

II серединна зона - 28,53

III периферійна зона - 16,92

IV зона селищно-виробничих - 17,55

утворень

V зона лісопаркового поясу - 8,10

Визначені ставки земельного податку для цієї групи об'єктів коригуються за допомогою локальних коефіцієнтів згідно п.п.2.7, 2.8 тільки за земельні ділянки, зайняті гаражно-будівельними, індивідуальними гаражами і дачами громадян, ремонтно-відстойними пунктами.

2.12. Податок за ділянки сільськогосподарських угідь у межах м. Києва, які використовуються за цільовим призначенням, в тому числі під виробничими спорудами сільськогосподарських підприємств, справляється за ставками земельного податку, встановлених у відповідності до статті 5 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) та статті 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 1993 рік" ( 3091-12 ) у розмірі:

7050 крб. за один гектар ріллі і багаторічних насаджень, включаючи земельні ділянки для ведення садівництва;

1200 крб. за один гектар сіножатей і пасовищ.

2.13. Визначені ставки податку згідно пп.2.11 є верхньою межею для розрахунків розміру орендної плати за ділянки сільськогосподарських угідь у межах м. Києва, які використовуються за цільовим призначенням, який встановлюється за угодою сторін у договорі оренди.

2.14. Оплата за землю для іноземних юридичних і фізичних осіб справляється у вільно конвертованій валюті.

Ставки орендної плати за земельні ділянки для іноземних юридичних і фізичних осіб по економіко-планувальних зонах м. Києва в залежності від економічної оцінки території становлять (доларів США/кв. м):

I центральна зона - 15,8

Iа, у тому числі ядро центру - 25,8

II серединна зона - 7,5

III периферійна зона - 4,4

IV зона селищно-виробничих - 4,6

утворень

V зона лісопаркового поясу - 2,1

2.15. В межах кожної економіко-планувальної зони ставки земельного податку уточнюються з урахуванням особливостей місцеположення ділянок згідно п.п.2.7, 2.8.

3. Пільги щодо плати за землю

3.1. Система пільг щодо плати за землю включає:

повне звільнення від земельного податку;

зниження ставки земельного податку;

часткове звільнення на певний строк від земельного податку;

відстрочення сплати.

3.2. Повне звільнення від земельного податку.

Від земельного податку у відповідності до статті 11 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) звільняються:

1) заповідні, національні, дендрологічні і зоологічні парки, ботанічні сади;

2) заказники (крім мисливських), дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю;

3) державні сортовипробувальні станції та сортодільниці, а також землі радгоспів, що використовуються цими станціями і дільницями для випробування сортів сільськогосподарських культур;

4) заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, спеціалізовані санаторії по реабілітації хворих згідно списку Міністерства охорони здоров'я України, дитячі санаторно-курортні й оздоровчі заклади, а також навчально-виховні заклади, підприємства, об'єднання та організації товариства сліпих;

5) заклади фізичної культури й спорту, за винятком кооперативних і приватних;

6) благодійні фонди;

7) інваліди I та II груп, учасники Великої Вітчизняної війни і прирівняні до них особи, вдови військовослужбовців, що загинули при виконанні державних обов'язків, пенсіонери;

8) громадяни, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали від Чорнобильської катастрофи, а також громадські об'єднання осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Не справляється плата за радіоактивно і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства, за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння, а також за землі загального користування (за винятком земельних ділянок, що використовуються для комерційної діяльності):

землі, що використовуються як міські шляхи сполучення (майдани, вулиці, провулки, проїзди, дороги, набережні);

землі зелених насаджень загального користування (міські парки, лісопарки, сквери, бульвари);

землі кладовищ;

землі об'єктів інженерного забезпечення, санітарної очистки та благоустрою (міські підземні комунікації, землі полігонів, що відведені для захоронення міських неутилізованих промислових та побутових відходів, станції аерації), а також землі "Київзеленбуду", що використовуються для вирощування посадкового матеріалу для озеленення міста.

Новостворені селянські (фермерські) господарства звільняються від плати за землю протягом трьох років з часу передачі їм у власність і надання у користування земельної ділянки.

3.3. Ставки земельного податку для студентських та учнівських підприємств за умови, що чисельність учнів та студентів стаціонарної форми навчання у загальній чисельності становить не менше 80 %, підприємства, що застосовують працю пенсіонерів по старості, якщо їх чисельність налічує більше 70 % від загальної кількості працюючих, встановлюються на рівні 50 % від ставки для відповідної групи підприємств, а для підприємств, громадських об'єднань і організацій, де інваліди становлять 50 % від загальної чисельності працюючих - на рівні 5 % від ставки відповідної групи підприємств, визначених у пп.2.4 Положення та пп.1.2 цього додатка.

3.3.1. Зниження ставки земельного податку, відстрочка оплата та часткове звільнення від нього на певний строк вирішуються в місячний строк після подання письмової заяви:

для юридичних осіб - на підставі розпорядження Представника Президента України у м. Києві;

для громадян, у власності або користуванні яких знаходяться земельні ділянки - на підставі рішення відповідних районних у м. Києві Рад народних депутатів.

Для підготовки матеріалів до розпорядження глави Київської міської державної адміністрації та рішень районних у м. Києві Рад народних депутатів про встановлення пільг щодо плати за землю створюються відповідні комісії.

Рекомендації для роботи створюваних комісій щодо зниження ставок земельного податку підприємствам, організаціям та установам в залежності від виду їх діяльності наведені в додатку 3.

3.3.2. Пільги щодо плати за землю надаються за станом на 1 червня поточного року. Якщо право на пільги виникло після 1 червня, сума нарахованої плати за землю скасовується по строках сплати податку, що не настали.

У разі втрати права на пільги після 1 червня поточного року земельний податок сплачується по строках сплати податку, що не настали.

4. Особливі умови застосування податку на землю

4.1. Юридичні особи та громадяни, які:

самовільно користуються земельними ділянками;

використовують територію не за цільовим при значенням;

самовільно змінили характер використання території, - оподатковуються земельним податком за максимальними ставками, визначеними для кожної економіко-планувальної зони згідно пп.2.5, збільшеними у п'ять разів.

4.2. Земельний податок за понаднормативну площу ділянки, яка знаходиться у власності або користуванні громадян, справляється за ставками, визначеними для кожної економіко-планувальної зони згідно пп.2.10, збільшеними у п'ять разів.

4.3. Сплата цього податку не означає узаконення самовільного користування земельною ділянкою.

5. Порядок обчислення і строки сплати земельного

податку та орендної плати.

Використання коштів від плати за землю

5.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру м. Києва про розмір земельної ділянки, її розташування відносно економіко-планувального зонування території міста та значення узагальнюючого локального коефіцієнта на місцезнаходження в межах економіко-планувальної зони (додаток 4).

5.2. Нарахування земельного податку здійснюється за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України.

5.3. Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку і щороку не пізніше 15 липня подають дані відповідній державній податковій інспекції.

5.4. Нарахування земельного податку громадянам проводиться державними податковими інспекціями, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про сплату податку.

5.5. Сума земельного податку визначається перемноженням відповідної ставки земельного податку на площу земельної ділянки, що знаходиться у розпорядженні юридичних осіб або громадян.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні декількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно загальній площі будівлі, що знаходиться у їх користуванні.

За земельну ділянку, на якій розташовані будівлі, що перебувають у спільній власності декількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю.

За земельну ділянку, на якій розташований багатоповерховий житловий будинок (житлові будинки), який знаходиться у володінні (користуванні) декількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині загальної площі будинку (будинків), що знаходяться у їх володінні (користуванні).

Сума податку за земельну ділянку, зайняту багатоповерховим житловим фондом, визначається як множина площі житлової території і ставки земельного податку у відповідній економіко-планувальній зоні міста. При розрахунку суми земельного податку за ділянки житлової забудови локальні коефіцієнти не застосовуються.

Обчислення суми земельного податку окремих юридичних осіб виконується у такій послідовності:

1) встановлюється доля загальної площі будинку (квартири, приміщення), яка знаходиться у володінні (користуванні) конкретної юридичної особи (громадянина), в загальній площі житлових будинків, що розташовані в межах земельної ділянки:

Д = Бо : Б,

де Д - доля загальної площі будинку (квартири, приміщення) в загальній площі житлових будинків, розташованих в межах земельної ділянки;

Бо - загальна площа будинку (квартири, приміщення), що знаходиться у розпорядженні окремої юридичної особи (громадянина);

Б - загальна площа будинків, розташованих в межах земельної ділянки;

2) визначається площа житлової території, що відповідає долі загальної площі будинку (квартири, приміщення) в загальній площі житлових будинків, розташованих на земельній ділянці:

То = Т х Д,

де То - площа житлової території, за яку сплачує податок окрема юридична особа;

Т - вся площа житлової території земельної ділянки, у склад якої згідно з нормативно-містобудівною документацією входять: територія під житловим будинком, поїзди та тротуари, озеленені території, майданчики (ігрові для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, для відпочинку дорослого населення, для занять фізкультурою, для господарських цілей, для вигулювання собак, для тимчасового зберігання автомобілів).

3) обчислюється сума земельного податку як множина ставки земельного податку у відповідній економіко-планувальній зоні і площі житлової території, що визначена для окремої юридичної особи (громадянина):

По = С х То,

де По - сума земельного податку, що сплачує окрема юридична особа;

С - ставка земельного податку у відповідній

економіко-планувальній зоні міста.

5.6. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

5.7. Облік платників і нарахування земельного податку проводиться щорічно за станом на 1 травня.

5.8. Земельний податок сплачується рівними частками:

землекористувачами, які є юридичними особами, - щомісячно до 15 числа, наступного за звітним місяця;

землекористувачами-виробниками товарної сільськогосподарської продукції та фізичними особами, - до 15 серпня і 15 листопада.

За несвоєчасну сплату земельного податку у відповідності з статтею 24 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) справляється пеня у розмірі 0,2 % від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Надміру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або зараховуються в сплату податку за наступний рік.

5.9. Платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.

Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його допускаються не більш як за два попередні роки.

5.10. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди. Розмір такої плати не може бути меншим розміру податку за земельну ділянку, що орендується, а при оренді земель сільськогосподарського призначення не може перевищувати цього податку.

5.11. Платежі за землю в національній валюті зараховуються на спеціальний бюджетний рахунок, який відкривається фінансовим органом міста.

5.12. Платежі за землю у вільно конвертованій валюті зараховуються на рахунок валютного фонду Київради.

5.13. Централізація коштів від плати за землю здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

5.14. Кошти від плати за землю, що надходять до місцевого бюджету в національній валюті, використовуються у відповідності до напрямків, затверджених сесією Київради про бюджет Києва на поточний рік.

економічного стимулювання власників землі і

землекористувачів, у тому числі орендарів, за підвищення

ефективності використання земель;

виконання робіт по землеустрою, ведення земельного кадастру, здійснення моніторингу;

фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів;

відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості;

надання пільгових кредитів часткового погашення позичок та компенсації втрат доходів власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, внаслідок тимчасової консервації земель, порушених не з їхньої вини;

інші заходи, передбачені діючим законодавством.

5.15. Валютні кошти витрачаються згідно чинного законодавства відповідно до Положення про валютний фонд Київради.

6. Нормативна ціна землі

6.1. Нормативна ціна землі запроваджується для забезпечення економічного регулювання земельних відносин при передачі землі у власність, у спадщину, даруванні та одержанні банківського кредиту під заставу земельної ділянки.

6.2. Нормативна ціна земельної ділянки установлюється у стократному розмірі земельного податку, який визначений у п.п.2.5, 2.10, 2.11, 2.13 для кожної економіко-планувальної зони та скоригований відповідним узагальнюючим коефіцієнтом згідно п.п.2.7, 2.8.

Додаток 1

Зображення має графічний вигляд. Не наводиться.

Додаток 2

Локальні коефіцієнти,

що враховують місцеположення та інженерно-геологічні

умови забудови ділянки*

-------------------------------------------------------------------

| Найменування коефіцієнта | Значення |

| |коефіцієнта|

|-----------------------------------------------------+-----------|

|I. Локальні коефіцієнти, що враховують територіально-| |

|планувальні особливості місцезнаходження земельної | |

|ділянки: | |

|-----------------------------------------------------+-----------|

|в зоні магістралей підвищеного містоформуючого | 1,08 |

|значення | |

|-----------------------------------------------------+-----------|

|в зоні пішохідної доступності зупинок швидкісного | 1,07 |

|транспорту | |

|-----------------------------------------------------+-----------|

|в зоні пішохідної доступності громадських центрів | 1,07 |

|(500 м) | |

|-----------------------------------------------------+-----------|

|в прирейковій зоні (ділянка знаходиться або прилягає | 1,07 |

|до відводу залізниці, має під'їзну залізничну колію) | |

|-----------------------------------------------------+-----------|