КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

III сесія V скликання

Р І Ш Е Н Н Я

N 516/573 від 21.12.2006

Про затвердження Програми побудови автоматизованої

системи оплати проїзду в міському пасажирському

транспорті з урахуванням громадян пільгових

категорій "Соціально-транспортна картка киянина"

Відповідно до пункту 2 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ), пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), статей 5, 7 Закону України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ), Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" ( 2346-14 ), постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 N 814 "Питання створення комп'ютеризованої системи "Карта обліку соціальних пільг" ( 814-2006-п ) та з метою впровадження ефективної економічної тарифної політики фінансування галузі транспорту, вдосконалення механізму надання соціальних пільг пасажирам пільгових категорій Київська міська рада В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити Програму побудови автоматизованої системи оплати проїзду в міському пасажирському транспорті м. Києва з урахуванням громадян пільгових категорій "Соціально-транспортна картка киянина" (далі - Програма), що додається.

2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) здійснити заходи з реалізації Програми, затвердженої пунктом 1 цього рішення.

3. Визначити Головне управління транспорту, зв'язку та інформатизації виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) генеральним замовником - координатором робіт, передбачених цим рішенням.

4. Головному фінансовому управлінню Київської міської державної адміністрації в установленому порядку вирішити питання фінансового забезпечення робіт, передбачених цим рішенням.

5. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) подавати звіти Київській міській раді про хід та виконання Програми, затвердженої пунктом 1 цього рішення.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань транспорту та зв'язку, постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, постійну комісію Київради з питань охорони здоров'я та соціального захисту.

Київський міський голова Л.Черновецький

Додаток

до рішення Київради

від 21.12.2006 N 516/573

ПРОГРАМА

побудови автоматизованої системи оплати проїзду

в міському пасажирському транспорті міста Києва

з урахуванням громадян пільгових категорій

"Соціально-транспортна картка киянина"

на 2007-2009 роки

1. Вступ

Програма побудови автоматизованої системи оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва з урахуванням громадян пільгових категорій - "Соціально-транспортна картка киянина" (далі - Програма) розроблена за рішенням Координаційної ради з питань створення інформаційної системи управління транспортом, склад якої затверджено розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 18.07.2006 N 1081 ( ra1081017-06 ) "Про створення інформаційної системи управління транспортом". Програма розроблена на підставі підсумків діяльності відповідних робочих груп, висновків залучених експертів, з врахуванням результатів громадських слухань, на яких 71% учасників цих слухань підтримали пропозицію впровадження в міському транспорті соціально-транспортної картки киянина.

Розробниками Програми є Головне управління транспорту, зв'язку та інформатизації Київської міської державної адміністрації, Координаційна рада з питань створення інформаційної системи управління транспортом, фахівці Національного банку України під загальним керівництвом депутата Київської міської ради, радника міського голови, кандидата економічних наук Салія І.М. Програма відповідає вимогам Концепції побудови автоматизованої системи оплати проїзду в міському пасажирському транспорті м. Києва, яка була розроблена Головним управлінням транспорту, зв'язку та інформатизації Київської міської державної адміністрації у 2005 році.

Учасниками реалізації Програми є структурні підрозділи та комунальні підприємства Київської міської державної адміністрації - Головне управління транспорту, зв'язку та інформатизації, відповідні головні управління та структурні підрозділи Київської міськдержадміністрації, КП "Київпастранс", КП "Київський метрополітен". Комунальна госпрозрахункова служба перевезень, інші транспортні підприємства, Національний банк України (за згодою), Асоціація "Український Союз учасників Національної системи масових електронних платежів" (за згодою).

Програма являє собою комплекс заходів з розробки та поетапного впровадження в міському пасажирському транспорті м. Києва сучасної системи оплати проїзду з використанням безконтактних електронних платіжних карток. Оплату за проїзд за допомогою безконтактних електронних карток планується впровадити для використання пасажирами всіх категорій, в тому числі і громадянами пільгових категорій.

Програму розроблено відповідно до Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ), Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), Закону України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ), Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей у Україні" ( 2346-14 ), Указу Президента України від 09.12.2004 N 175/2004 ( 175/2004 ) "Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції", Концепції поширення безготівкових розрахунків з використанням спеціальних платіжних засобів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 26.05.2006 N 753 ( 753-2006-п ), постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 N 814 ( 814-2006-п ) "Питання створення комп'ютеризованої системи "Картка обліку соціальних пільг", розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.12.2000 N 2262 ( ra2262017-00 ) "Про початок робіт щодо впровадження в місті Києві електронних платіжних систем", розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18.07.2006 N 1081 ( ra1081017-06 ) "Про створення інформаційної системи управління транспортом".

2. Актуальність проблеми

Міський пасажирський транспорт традиційно у всіх країнах світу є дотаційною галуззю. Не виключення і транспорт у м. Києві. Компенсація надається транспортним підприємствам за перевезення пасажирів пільгових категорій і за регульований тариф вартості проїзду. Обрахунок величини компенсацій з бюджету здійснюється на основі розрахункових методик, які не в повній мірі відповідають реальній кількості наданих пільгових послуг, що приводить до неврахування фінансових можливостей відповідних бюджетів. Чіткого механізму обрахунку кількості та структури перевезених пасажирів пільгових категорій не існує і відповідно органи влади не мають можливості адекватно компенсувати підприємствам пов'язані з цим витрати. Крім того, зростає невдоволеність серед громадян через необхідність місцевими органами влади вдаватися до небажаного для населення збільшення вартості проїзду у міському транспорті (тобто фінансування пільговиків за рахунок інших громадян). Все це зумовлено несвоєчасною та неповною компенсацією грошового еквіваленту за фактично надані послуги транспортним підприємствам.

Впровадження автоматизованих систем оплати проїзду надають можливість принципово змінити ситуацію.

Програма "Соціально-транспортна картка киянина" розглядається як підсистема загальнодержавної інтегрованої автоматизованої системи персонального надання та обліку гарантованих чинним законодавством України соціальних пільг відповідним категоріям громадян, як передбачено вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 N 814 ( 814-2006-п ) "Питання створення комп'ютеризованої системи "Картка обліку соціальних пільг" і заходами на її виконання, де місто Київ визначено в якості зони "пілотного" впровадження.

Здійснення платежів, в тому числі і в транспорті, за допомогою електронних платіжних карток здійснюється практично у всіх країнах світу.

Як приклад - на пострадянському просторі аналогічний проект реалізовано в Москві. Впроваджено систему керування загальноміською інтегрованою автоматизованою системою обліку з використанням пластикових карток "Соціальна картка москвича".

Населення досить швидко освоїло високотехнологічне нововведення й сьогодні впевнено використовує його можливості. З моменту запуску проекту до 1 вересня 2006 року було випущено 4,19 млн. карток, у тому числі - 3,35 млн. соціальних карток для осіб, що знаходяться на обліку в органах соціального захисту, і 841,54 тис. соціальних карток учнів і студентів. Незважаючи на те, що області застосування пластикових карток постійно розширюються, сьогодні "соціальні картки москвича" головним чином застосовуються на транспорті.

Зокрема, за вісім місяців 2006 року на Московському метрополітені було здійснено 311,4 млн. поїздок по соціальних картках; на наземному міському пасажирському транспорті столиці зареєстровано 393 млн. поїздок; у приміському сполученні Московського транспортного вузла було реалізовано 6 млн. поїздок і 369,8 тис. абонементів.

У результаті впровадження системи був створений ефективний інструмент адресного обліку соціальних послуг. Вона дала можливість надати уряду Російської Федерації фактичні облікові дані, диференційовані по окремих категоріях пільговиків. Крім того, за допомогою введення карток була забезпечена можливість проведення міською владою соціально виваженої політики. З 2,7 млн. пільговиків тільки 3,7 тис. чоловік відмовилися від безплатного проїзду на транспорті.

Один з головних підсумків реалізації проекту полягає в тому, що за рахунок інтеграції московських міських інформаційних ресурсів і систем у рамках проекту "Соціальна картка москвича" і автоматизації процесів обліку й ідентифікації при наданні послуг були значно скорочені втрати транспортних підприємств міста. За станом на 1 січня 2006 року ефект від реалізації проекту склав 2,43 млрд. рублів, що в 4,18 раза перевершує сумарні витрати, зроблені за рахунок коштів бюджету Москви на проект у цілому.

3. Передумови впровадження

Відносно поточного стану розвитку систем безготівкових розрахунків та обліку пільгових категорій громадян у громадському транспорті міста Києва, необхідно зазначити, що станом на III квартал 2006 року в КП "Київський метрополітен" розроблено та частково впроваджено систему безготівкових розрахунків на основі використання безконтактних електронних пластикових карток - автоматизована система проходу пасажирів - (АСПП). Відповідні роботи зі створення системи безготівкових розрахунків з застосуванням безконтактних електронних карток розпочались в КП "Київпастранс".

Роботи з впровадження АСПП в КП "Київський метрополітен" розпочались у 2000 році. Основна мета впровадження системи - забезпечення можливості введення в дію найбільш справедливої системи оплати проїзду, а саме: оплати в залежності від дальності поїздки, часу перебування на території метрополітену, повного переходу на електронні засоби оплати проїзду, забезпечення обліку всіх продаж та проходів пасажирів в метрополітен, в тому числі і пасажирів пільгових категорій.

Станом на 01.08.2006 року витрати на впровадження АСПП становлять 13,7 млн. грн., в тому числі 8,9 млн. грн. - бюджетні кошти, 4,8 млн. грн. - власні кошти метрополітену. Фінансування робіт в 2000 - 2002 роках здійснювалось за рахунок міського бюджету, починаючи з 2003 року - за рахунок власних коштів метрополітену. У 2006 році фінансування не здійснювалось. Для впровадження АСПП в повному обсязі необхідно ще 27,4 млн. грн.

Фото 1. Рідер безконтактної картки, встановлений

на 46 контрольно-пропускних пунктах

(Графічне зображення не наводиться)

Фото 2. Автомати дозапису безконтактних карток

вітчизняного виробництва

(Графічне зображення не наводиться)

З 01.12.2005 розпочалась експлуатація системи АСПП з використанням пасажирами проїзних квитків на основі безконтактних карток: спочатку в продаж надійшли проїзні квитки на фіксовану кількість поїздок (50 шт.), а з 26.12.2005 - на довільну кількість поїздок з можливістю поповнення ресурсу. На сьогодні пасажирам продано більше 8 тисяч безконтактних карток, ще 8800 карток використовуються в якості службових проїзних квитків та технологічних карток працівниками метрополітену. Цього достатньо для експериментальної експлуатації, в результаті якої з'ясовано, що система виявила працездатність та ефективність і потребує "тиражування".

Для впровадження гнучкої системи тарифів, в тому числі в залежності від дня тижня, часу поїздки, групових квитків, різноманітних дисконтних схем тощо, необхідно збільшення потужності (пропускної спроможності) АСПП. Для цього необхідне виконання дообладнання всіх кас автоматизованими робочими місцями касирів, обладнати залишок вхідних турнікетів терміналами для роботи з безконтактними картками, розробити та частково обладнати вестибюлі станцій автоматами поповнення ресурсу проїзних квитків та контрольно-пропускними пунктами.

Виконання вказаних робіт дозволить ввести гнучку систему тарифів для проїзних квитків на основі безконтактних карток. Після цього проїзними квитками на основі безконтактних карток зможуть користуватися всі бажаючі пасажири (до 100%). При цьому проїзні квитки на основі магнітних карток мають бути вилучені з обігу.

Автоматизована система проходу пасажирів будується як складова частина проекту єдиної інтегрованої системи оплати проїзду та обліку соціальних пільг в міському пасажирському транспорті міста Києва. В системі використовуються безконтактні картки типу MIFARE і можуть бути використані безконтактні картки інших типів, в тому числі двохінтерфейсні картки банківських платіжних систем (наприклад Національної системи масових електронних платежів, інших платіжних систем), на основі яких планується побудувати систему "Соціально-транспортна картка киянина".

При повному розвитку система матиме наступні можливості:

- гнучка система оплати проїзду, в тому числі в залежності від дальності поїздки та оплати переходу з лінії на лінію;

- гнучка система знижок для пасажирів, які часто користуються метрополітеном, при максимальній вартості проїзду для разових поїздок;

- відкритість системи, тобто система будується як складова частина проекту єдиної інтегрованої системи оплати проїзду та обліку соціальних пільг в міському пасажирському транспорті міста Києва. Пільговики зможуть проходити в метрополітен по соціальних картках.

Економічний ефект від впровадження автоматизованої системи проходу пасажирів в метрополітен складається з наступних основних складових частин:

- виключення безкоштовного проходу через турнікети;

- виключення проходу по фальшивих проїзних квитках та документах, що надають право на безкоштовний проїзд;

- впровадження гнучкої системи тарифікації в залежності від дальності поїздки.

Економічний ефект від виключення безкоштовного проходу через турнікети визначався дослідним шляхом при модернізації автоматичних контрольних пунктів та становить 0,5% від загального платного пасажиропотоку.

Економічний ефект від впровадження гнучкої системи тарифікації в залежності від дальності поїздки залежить від встановлених тарифів на проїзд. Така система надає знижки для киян, які постійно користуються метрополітеном. Пасажири, які здійснюють разові поїздки, користуватимуться жетонами та будуть сплачувати максимальну вартість проїзду (на сьогодні жетонами користуються 65% пасажирів, при впровадженні системи оплати в залежності від дальності поїздки ця доля зменшиться до 5-10% - пасажири з інших регіонів та пасажири, які рідко користуються метрополітеном).

Загальний опис технології безготівкових розрахунків на наземному пасажирському транспорті, яка розробляється КП "Київпастранс", наведено на малюнках (див. додаток, мал. 5, 6, 7 ( raa516023-06 )).

Система повинна автоматизувати процес збору інформації поїздок пільгових категорій громадян, що мають право на проїзд у транспортних засобах пасажирських підприємств.

Система передбачає наступні варіанти оплати проїзду:

- передоплату проїзду без обмежень і з обмеженнями (за часом доби, днях тижня, терміну поїздки, числу поїздок);

- безплатний проїзд (з обмеженням числа поїздок і обмеженням за часом і терміном). У цьому випадку розрахунок з перевізником замовник може здійснювати на підставі звітів, надаваних на періодичній основі;

- повна оплата проїзду.

Система дозволяє:

- враховувати різну вартість проїзду в різних видах транспорту: трамвай, тролейбус, автобус, маршрутне таксі, приміський маршрут і т. д. (шляхом списання в транспортному терміналі певної вартості проїзду);

- враховувати різну вартість проїзду на різних маршрутах;

- враховувати можливість/неможливість використання тієї або іншої пільги для різних видів перевезень у різних груп транспортних підприємств;

- при передоплаті проїзду система дозволяє надавати різні знижки. При цьому розмір знижки визначається до запису інформації на карту, наприклад, при продажу проїзних квитків.

За висновками експертів, впровадження систем безготівкових розрахунків КП "Київський метрополітен" та КП "Київпастранс" у повному обсязі на основі внутрішніх технологічних рішень допоможе вирішити лише питання більш широкого застосування безготівкових наперед сплачених інструментів оплати проїзду, а розбудова систем безготівкових розрахунків на основі фінансових інструментів та системи обліку пільгових категорії пасажирів повинна спиратися на технології та інфраструктуру банківських платіжних систем.

Електронна картка як засіб розрахунків за транспортні послуги може бути застосована не лише на метрополітені, автобусах, трамваях та тролейбусах, а й в таксі та маршрутних таксі. При цьому найбільш прийнятною технологією здійснення розрахунків за проїзд в таксі та маршрутних таксі є платежі не за допомогою наперед сплачених спеціалізованих транспортних карток, а саме картки з банківським платіжним додатком та соціальним додатком.

4. Переваги використання технології масових

електронних платежів НСМЕП

Враховуючи нагальну потребу для міської влади і для транспортних підприємств міста у створенні загальноміської автоматизованої системи оплати проїзду, найперше маємо вирішити питання вибору базової технології для розбудови новітньої соціально спрямованої платіжної технології.

В якості базової технології для забезпечення поетапного впровадження системи пропонується використовувати технологію та інфраструктуру Національної системи масових електронних платежів - НСМЕП, з можливістю на наступних етапах поширення системи, використання інших платіжних технології, наприклад, Visa, MasterCard тощо.

Національна система масових електронних платежів - це внутрішньодержавна, загальнонаціональна платіжна система, в якій розрахунки за товари і послуги, одержання готівки та інші послуги здійснюються за допомогою платіжних карток НСМЕП на всій території України.

Функціональні можливості карток НСМЕП дозволяють використовувати її не лише як інструмент для проведення фінансових операції, а й як інструмент зберігання великої кількості додаткової інформації (наприклад, дані про пільговика та про пільги, на отримання яких він має право тощо).

Використання технології НСМЕП має наступні переваги:

- реалізація проекту "Соціально-транспортна картка киянина" на основі діючої внутрішньодержавної платіжної системи передбачає використання вже існуючих програмно-технічних рішень НСМЕП, що дозволить суттєво скоротити витрати на їх створення;

- розробником платіжної технології, специфікацій та правил проведення розрахунків є Національний банк України, якій діє у відповідності до чинного законодавства та у правовому полі України.

Реалізація проекту "Соціально-транспортна картка киянина" на основі діючої внутрішньодержавної платіжної системи передбачає використання існуючих програмно-технічних рішень НСМЕП, що дозволить:

- Суттєво скоротити витрати на розбудову інфраструктури системи за рахунок залучення до проекту банківських установ та інших інвесторів.

- Суттєво скоротити час на створення та розгортання компонентів системи за рахунок використання існуючої технології та інфраструктури.

- Отримати дієву прозору та ефективну системи взаєморозрахунків за рахунок існуючої системи міжбанківських розрахунків між суб'єктами системи соціального захисту населення.

- Впорядкувати виділення із держбюджету субвенцій на покриття витрат підприємств за надані пільгові послуги.

- Вдосконалити ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та їх ідентифікацію за видами.

Головними перевагами використання технології НСМЕП (особливо на етапі створення та дослідної експлуатації системи) є:

- Розробником платіжної технології, специфікацій та правил проведення розрахунків є Національний банк України, якій діє у відповідності до чинного законодавства та у правовому полі України.

- За необхідності внесення змін у деякі нормативно-правові документи, у технічні або технологічні нормативи, що регулюють функціонування системи, зміни не потребуватимуть узгодження з міжнародними платіжними організаціями та іншими закордонними установами.

- Питання узгодження деяких організаційних, правових, технологічних та технічних аспектів створення та експлуатації системи знаходиться у компетенції державних установ, що дає можливість ефективного та юридично вірного їх вирішення.

НСМЕП використовує інформаційні технології, що забезпечують формування, обробку, передачу та зберігання документів за операціями із застосуванням платіжних карток і формування відповідних документів на переказ грошей в електронній формі.

НСМЕП використовує систему захисту інформації, що забезпечує неперервний захист інформації щодо здійснення операцій із застосуванням платіжних карток на всіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.

Структура захисту карток і системи в цілому дозволяє безпечно виконувати всі види трансакцій повністю в режимі off-line, без необхідності електронної або голосової авторизації для кожної операції по картці, як це прийнято при роботі з магнітними картками інших платіжних систем.

Функціональні можливості карток НСМЕП дозволяють використовувати їх не лише як інструмент для проведення фінансових операції, а й як інструмент зберігання великої кількості додаткової інформації (наприклад, дані про пільговика та про пільги, на отримання яких він має право, тощо).

Використання карток для створення та перспективного розвитку системи надання та обліку пільг, зокрема на громадському транспорті, передбачає:

1. Емісію "гібридних" карток з поєднанням на однієї картці банківського контактного мікропроцесора SLE66C42P та безконтактного мікропроцесора MIFARE-Standard транспортного додатка метрополітену та громадського транспорту.

2. Емісію карток з подвійним інтерфейсом - контактно/безконтактний банківській мікропроцесор SLE66CL82P, SLE66CL162P з емуляцією транспортного додатка.

3. Реалізацію можливості виконання off-line банківських платежів дрібними сумами за транспортні послуги.

Мал. 1 Схема розміщення та взаємодії додатків

на платіжній картці

(Графічне зображення не наводиться)

Така система зможе забезпечити надання соціальних пільг мешканцям регіону (держава, область, місто, район) з використанням багатофункціональних мікропроцесорних банківських пластикових карток на основі технології єдиних специфікацій персонального обліку - "Соціального додатка" пільгових категорій громадян. Дані про пільговика та про перелік соціальних пільг, на отримання яких він має право, розміщуються безпосередньо на пластиковій картці та у спеціалізованих базах даних (реєстрах), які формуються та підтримуються в актуальному стані відповідними органами місцевої влади.

В якості носія даних може використовуватись будь-яка банківська платіжна картка, яка зможе забезпечити розміщення на власному мікропроцесорі стандартизованого "соціального додатка". Для забезпечення обробки даних "соціального додатка" необхідно використовувати спеціалізоване програмне забезпечення, яке розміщується на зареєстрованих банківських та платіжних терміналах, які зможуть виконувати функції обслуговування платіжних карток з "соціальним додатком".

5. Основна мета і механізм реалізації Програми

Основною метою Програми відповідно до положень Концепції є вдосконалення ефективності функціонування транспортного забезпечення у м. Києві, впровадження системи автоматизації збору виручки в транспорті та обліку кількості перевезень пасажирів, в тому числі і пільгових категорій. Реалізація в рамках Програми проекту "Соціально-транспортна картка киянина" спрямована на створення сучасного механізму - автоматизованої системи оплати проїзду в транспорті, підвищення ефективності соціальної підтримки населення, яка функціонує у рамках загальнодержавних та місцевих соціальних програм за рахунок ефективного та прозорого використання коштів бюджетів різних рівнів.

У реалізації Програми візьмуть участь структурні підрозділи Київської міської державної адміністрації, комунальні і некомунальні підприємства, що здійснюють пасажирські перевезення в м. Києві.

Вимоги для розробки та впровадження системи будуть розроблятися відповідно до чинних в Україні стандартів.

Зацікавленість у роботі виявили ряд підприємств та організацій міста, Національний банк України.

Головним завданням проекту "Соціально-транспортна картка киянина" є:

- Цільове адресне надання усіх видів пільг мешканцям суб'єкта самоврядування.

- Облік наданих пільг та повне інформування органів влади суб'єкта самоврядування з метою:

- контролю за цільовим використанням бюджетних коштів;

- планування та прогнозування бюджетних витрат, демографічних та соціально-економічних процесів у регіоні;

- створення сприятливих умов та необхідної інфраструктури надання соціальних пільг.

- Спрощення процедур казначейського виконання бюджетів різних рівнів.

- Можливість надання пільг не лише у "натуральному" вигляді, а й у грошовому еквіваленті.

- Автоматизація обслуговування пільгових категорій населення та адресного обліку наданих пільг.

- Інтеграція різноманітних інформаційних ресурсів, які пов'язані з обліком пільгових категорій населення та наданням пільг.

- Ведення Єдиного реєстру соціальних пільговиків.

Основні принципи реалізації проекту "Соціально-транспортна картка киянина":

- Створення єдиного реєстру пільг та пільгових категорій мешканців Києва на основі узгодженої уніфікованої специфікації, яка розроблена Національним банком України.

- Створення інфраструктури первісного збору і обробки персональних даних про пільговиків та умов для централізованого зберігання даних у єдиному реєстрі.

- Створення розгалуженої інфраструктури обслуговування "Соціально-транспортних карток" за рахунок використання існуючих мереж обслуговування банківських карток, метрополітену та наземного громадського транспорту.

- Юридичне та нормативно-правове забезпечення обов'язкового проведення взаєморозрахунків між бюджетами різних рівнів та установами, які надають соціальні пільги відповідним категоріям громадян в рамках функціонування системи "Соціально-транспортна картка киянина".

- Широке інформування та популяризація серед населення, в першу чергу серед пільгових категорій населення про переваги та зручність використання "Соціальної картки".

Мал. 2 Схема керування системою

"Соціально-транспортна картка киянина"

(Графічне зображення не наводиться)

5.1. Технологічна структура проекту "Соціально-транспортна картка киянина"

Технологія проведення розрахунків за соціальні пільгові послуги з використанням банківських платіжних карток, зокрема, карток НСМЕП, викладена у додатку до Програми побудови автоматизованої системи оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва з урахуванням пільгових категорій громадян - "Соціально-транспортна картка киянина" (див. додаток до Програми ( raa516023-06 )).

Основні складові частини системи "Соціально-транспортна картка киянина"

Модуль Єдиного реєстру соціальних пільговиків - організовує ведення єдиної бази даних. Забезпечує введення та зберігання повної інформації про держателя картки, забезпечує функції захисту даних від несанкціонованого доступу, дублювання, викривлення та знищення.

Емісійний центр - забезпечує запис інформації та програмного коду на картку, кодування даних, які записуються на картку, генерацію ключової інформації, первинне введення інформації про держателя картки, забезпечує оперативне змінення даних на картках у відповідності до загальних змін даних, документально оформлює видачу держателю його картки.

Процесинговий центр - забезпечує прийом та обробку платіжних та неплатіжних трансакцій від пунктів прийому карток. У якості процесингового центру в проекті "Соціально-транспортна картка киянина" може виступати один з процесингових центрів НСМЕП.

Мал. 3. Схема організації обслуговування трансакцій

(Графічне зображення не наводиться)

Система централізованого збору комунальних платежів - забезпечує прийом, обробку та передачу інформації між постачальниками та споживачами всього спектру комунальних послуг у режимі реально часу за схемою самообслуговування.

Спеціалізовані пункти обслуговування пластикових карток - забезпечують прийом та виконання операцій з пластиковими картками. Операції можуть виконуватися у режимі On-Line та Off-Line в залежності від вимог операції.

Багатофункціональні пластикові картки - забезпечують виконання ідентифікаційних, реєстраційних, розрахункових та платіжних операцій у режимах, які передбачені в системі.

Функціональне призначення "Соціальної картки" поєднує у собі широкий спектр задач, пов'язаних з обліком даних у соціальної сфері, до яких у першу чергу відносяться:

- Транспортна картка - система безготівкових розрахунків за транспортні послуги з обліком послуг для пільгових категорій пасажирів;

- Комунальна картка - система безготівкових розрахунків за комунальні послуги з обліком послуг для пільгових категорій платників;

- Картка оплати за паркування та інші системи безготівкових розрахунків за послуги міських комунальних підприємств (ліфти, кабельне телебачення тощо);

- Пенсійна картка - система обліку та обслуговування осіб пенсійного віку;

- Картка вкладника Ощадбанку СРСР - система обліку та погашення боргів за рахунок організації цільового використання коштів (комунальні послуги, ліки тощо).

------------------------- -------------------------

| Адміністрація | |Процесинговий центр |

| | | |

|- Ведення єдиної бази | |- Облік та звітність |

| даних | |за трансакціями |

|- Робота з населенням | |- Маршрутизація |

|- Керування фінансовими| |інформаційних потоків |

|потоками, контроль | |- Підтримка програмного|

|цільового використання | |забезпечення |

|коштів | | |

|- Планування витратних | | |

|зобов'язань та | | |

|формування бюджету | | |

------------------------- -------------------------