КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

III сесія V скликання

Р І Ш Е Н Н Я

N 289/346 від 19.12.2006

Про затвердження Програми

"Освіта столиці. 2006-2010 рр."

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), статті 14 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ), статті 37 Закону України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), частини шостої статті 10 Закону України "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ), статті 19 Закону України "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ), статті 20 Закону України "Про вищу освіту" ( 2984-14 ), враховуючи Указ Президента України від 04.07.2005 N 1013 ( 1013/2005 ) "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні" та з метою визнання стратегії розвитку освітньої галузі м. Києва Київська міська рада В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити Програму "Освіта столиці. 2006-2010 рр." згідно з додатком.

2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) забезпечити реалізацію заходів, передбачених Програмою "Освіта столиці. 2006-2010 рр.".

3. Визначити Головне управління освіти і науки виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним за реалізацію Програми "Освіта столиці. 2006-2010 рр.".

4. Головним управлінням та управлінням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та районним у місті Києві державним адміністраціям:

4.1. передбачити видатки на реалізацію Програми "Освіта столиці. 2006-2010 рр." при формуванні бюджетних запитів на 2007 рік та наступні роки;

4.2. забезпечувати виконання Програми "Освіта столиці. 2006-2010 рр." у межах загального обсягу видатків, передбачених в бюджеті міста Києва на відповідні роки.

5. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) щорічно подавати Київраді звіт про хід виконання Програми "Освіта столиці. 2006-2010 рр.".

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну Комісію Київради з питань освіти та постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Київський міський голова Л.Черновецький

Додаток

до рішення Київради

від 19.12.2006 N 289/346

ПРОГРАМА

"Освіта столиці. 2006-2010 рр."

Паспорт Програми

"Освіта столиці. 2006-2010 рр."

------------------------------------------------------------------

|Назва: |Програма "Освіта столиці. |

| |2006-2010 рр." |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Підстава для розробки Програми: |Указ Президента України "Про |

| |невідкладні заходи щодо |

| |забезпечення функціонування та |

| |розвитку освіти в Україні" від |

| |4 липня 2005 року N 1013/2005 |

| |( 1013/2005 ); |

| |Наказ Міністерства освіти і |

| |науки України від 29.07.2005 |

| |N 454 ( v0454290-05 ) "Про |

| |заходи МОН України по |

| |реалізації Указу Президента |

| |України "Про невідкладні |

| |заходи щодо забезпечення |

| |функціонування та розвитку |

| |освіти в Україні". |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Замовник Програми: |Головне управління освіти і |

| |науки виконавчого органу |

| |Київської міської ради |

| |(Київської міської державної |

| |адміністрації). |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Розробники Програми: |Головне управління освіти і |

| |науки виконавчого органу |

| |Київради (Київської міської |

| |державної адміністрації), |

| |Академія педагогічних наук |

| |України, Інститут |

| |українознавства МОН України, |

| |Київський міський педагогічний |

| |університет ім. Бориса |

| |Грінченка. |

|----------------------------------------------------------------|

|Авторський колектив: |

|----------------------------------------------------------------|

|керівники авторського колективу:|Журавський Віталій |

| |Станіславович, |

| |Гриневич Лілія Михайлівна; |

|--------------------------------+-------------------------------|

|заступники керівників |Горюнова Віра Зіновіївна, |

|авторського колективу: |Ващенко Людмила Миколаївна, |

| |Сіверс Зінаїда Федорівна; |

|--------------------------------+-------------------------------|

|науковий консультант: |Савченко Олександра Яківна. |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Мета Програми: |Створення умов для розвитку |

| |доступної та якісної системи |

| |столичної освіти відповідно до |

| |вимог суспільства, що динамічно|

| |розвивається, запитів |

| |особистості та потреб держави з|

| |найповнішим використанням |

| |можливостей мегаполісу. |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Завдання Програми: |1. Створення механізмів |

| |державно-громадського |

| |регулювання якості столичної |

| |освіти шляхом: |

| |- чіткої координації діяльності|

| |державних органів управління |

| |освітою та громадських |

| |інститутів освітньої політики; |

| |- запровадження освітнього |

| |маркетингу як інструменту |

| |системного відстеження |

| |соціальних запитів киян щодо |

| |освіти; |

| |- розширення форм неперервної |

| |освіти педагогів та управлінців|

| |запровадження системи їхнього |

| |стимулювання; |

| |- організації незалежної |

| |експертної оцінки та наукового |

| |супроводу на всіх рівнях |

| |реалізації Програми. |

| |2. Розробка та реалізація |

| |механізмів залучення додаткових|

| |фінансових та матеріальних |

| |ресурсів (цільових соціальних |

| |проектів, інвестицій, |

| |попечительських внесків тощо); |

| |підвищення ефективності |

| |використання бюджетних та |

| |позабюджетних коштів; |

| |прозорість використання |

| |фінансів у столичній освіті. |

| |3. Приведення |

| |матеріально-технічного стану |

| |кожного навчального закладу та |

| |освітньої установи до потреб |

| |модернізації галузі. |

| |4. Оптимізація мережі |

| |навчальних закладів та освітніх|

| |установ з урахуванням: |

| |- демографічних перспектив |

| |м. Києва; |

| |- зростаючих потреб мешканців |

| |столиці щодо якості освітніх |

| |послуг; |

| |- наступності й неперервності |

| |освіти; |

| |- матеріально-технічного та |

| |кадрового забезпечення |

| |реалізації концепції |

| |профільного навчання; |

| |- переходу на систему |

| |незалежного оцінювання. |

| |5. Створення умов для |

| |збереження і зміцнення здоров'я|

| |дітей шляхом: |

| |- запровадження |

| |здоров'язберігаючих технологій;|

| |- психологічного та медичного |

| |супроводу освіти; |

| |- моніторингу фізичного, |

| |психологічного, соціального |

| |стану школярів. |

| |6. Забезпечення системного |

| |виховного впливу на дітей і |

| |молодь столиці через взаємодію |

| |державних і громадських |

| |інституцій: |

| |- створення організаційних, |

| |кадрових, інформаційних, |

| |матеріально-технічних умов для |

| |розробки та впровадження |

| |виховних систем у ЗНЗ різних |

| |типів і форм власності; |

| |- досягнення якості системи |

| |позашкільної освіти з |

| |максимальним охопленням нею |

| |школярів різного віку. |

| |7. Забезпечення консолідації та|

| |взаємодії соціальних і наукових|

| |партнерів з метою |

| |інтенсифікації розвитку |

| |столичної освіти. |

| |8. Розвиток міжрегіонального та|

| |міжнародного партнерства. |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Терміни реалізації Програми: |2006-2010 рр. |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Етапи реалізації Програми: |Організаційно-концептуальний |

| |етап - січень-жовтень 2006 |

| |року. |

| |Розробка Програми, Концепції |

| |розвитку столичної освіти; |

| |визначення основних стратегій, |

| |заходів і механізмів розвитку |

| |(інноваційних проектів); |

| |виявлення ресурсів (людських, |

| |матеріально-технічних, |

| |фінансових) реалізації |

| |Програми. |

| |Базовий етап - жовтень 2006 |

| |року - перше півріччя 2010 |

| |року. Практична реалізація |

| |інноваційних проектів Програми;|

| |організація моніторингового |

| |спостереження за результатами; |

| |координація дій. |

| |Підсумковий етап - друге |

| |півріччя 2010 року |

| |Аналіз результатів моніторингу |

| |Програми розвитку столичної |

| |освіти (2006-2010 рр.). |

| |Поширення позитивного досвіду; |

| |визначення перспектив подальшої|

| |роботи. |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Структура Програми: |Вступ. |

| |Концепція розвитку столичної |

| |освіти. |

| |Ресурсне забезпечення Програми |

| |(інноваційні проекти). |

| |Прогнозні показники |

| |фінансування Програми. |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Виконавці Програми: |Головне управління освіти і |

| |науки КМДА, районні у місті |

| |Києві управління освіти, |

| |загальноосвітні навчальні |

| |заклади різних типів і форм |

| |власності, освітні установи |

| |міського підпорядкування, |

| |система професійно-технічної |

| |освіти, Київський міський |

| |педагогічний університет |

| |ім. Бориса Грінченка. |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Обсяги та джерела фінансування: |Загальна вартість Програми |

| |становить 1988,8 млн. грн. |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Очікувані результати: |Планується об'єднати потужний |

| |потенціал столиці у |

| |забезпеченні умов доступної та |

| |якісної освіти для реалізації |

| |можливостей і потреб кожного |

| |киянина. |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Організація контролю та |Системний моніторинг реалізації|

|оцінювання: |Програми та її фінансування; |

| |участь батьків і громадськості |

| |у незалежному оцінюванні якості|

| |освіти. |

------------------------------------------------------------------

ВСТУП

Підготовка Програми "Освіта столиці. 2006-2010 роки" зумовлена процесами модернізації національної системи освіти в Україні, підвищенням ролі регіонального компоненту в її розвиткові. Особливістю освіти столичного регіону є її соціальний, культурний, науковий потенціал. Місто Київ - найбільший територіально-адміністративний центр України - має потужні можливості для розвитку освітньої галузі як стратегічного ресурсу формування інноваційної моделі суспільства.

Нині в системі освіти столичного регіону відображаються як позитивні, так і негативні процеси, зумовлені змінами у суспільстві. Виклики держави, соціально-ідеологічні трансформації не оформлені у вимоги до освіти. Через фінансово-економічну нестабільність, нерівномірність бюджетних витрат, соціальну розмежованість у суспільстві недостатньо забезпечені потреби кожного киянина в освіті нової якості. Реальна практика столичної освіти мало узгоджена з європейськими нормами та стандартами. Насамперед, це стосується духовного розвитку людини, вибору нею цінностей морального життя. Проблемним залишається питання управління освітою, яке здебільшого засновується на контролюючих функціях діяльності та не повною мірою використовує справедливе оцінювання.

Загальна спрямованість модернізації освіти столичного регіону полягає у необхідності привести її у відповідність до європейських стандартів, потреб сучасного життя, цілеспрямовано орієнтувати на задоволення запитів киян щодо якісної та доступної освіти.

Нова Програма визначає стратегічні пріоритети розвитку освіти столичного регіону, започатковує організаційні шляхи її реалізації обґрунтовує ресурсні потреби. Вона скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, суспільства та держави на засадах європейських вимірів якості освіти.

Програма "Освіта столиці. 2006-2010 роки" покликана суттєво змінити київський освітній простір і стати еталонною для інших регіонів України.

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ СТОЛИЧНОЇ ОСВІТИ

1. Загальні положення

Столична освіта є складовою загальнодержавної освітньої системи. Вона охоплює дошкільні, загальноосвітні навчальні заклади вищі навчальні заклади I-IV рівнів акредитації різних типів і форм власності, професійно-технічну освіту, позашкільні заклади освіти, які розташовані у межах адміністративно-територіальної частини міста Києва. Керівництво функціонуванням і розвитком системи столичної освіти здійснює Головне управління освіти і науки виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) через управління освіти районних у місті Києві державних адміністрацій.

Модернізація освіти столичного регіону повинна бути спрямована на підвищення соціального статусу української столиці, формування високого загальнокультурного фону. Це вимагає концентрації зусиль державних, громадських, творчих інститутів освітньої політики для підвищення якості освіти, зміцнення її матеріально-технічної бази, забезпечення ефективної підготовки педагогів і управлінців, розробки та запровадження нових економічних і управлінських механізмів розвитку. Зміни в системі столичної освіти повинні відповідати цінностям демократії та гуманізму.

Нормативно-правовою основою Концепції розвитку столичної освіти є державні документи: Конституція України ( 254к/96-ВР ), Закони України "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), "Про охорону дитинства" ( 2402-14 ), "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ), "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ), "Про професійно-технічну освіту" ( 103/98-ВР ), "Про вищу освіту" ( 2984-14 ), "Про інтелектуальну власність", "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ), а також Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні" (від 04.07.2005 N 1013/2005 ( 1013/2005 ).

Концепція розвитку столичної освіти обґрунтовує стратегію та умови реалізації Програми "Освіта столиці. 2006-2010 рр.".

Концепція розвитку столичної освіти ґрунтується на таких положеннях:

- розвиток столичної освіти має відбуватися на основі взаємодії державних і громадських інститутів освітньої політики, професійних, творчих спілок і асоціацій із урахуванням регіональної специфіки, її адміністративного, соціально-економічного, технологічного та наукового потенціалу;

- широкі можливості на ринку праці столиці створюють передумови для формування у дітей та молоді свідомого мотивованого вибору свого професійного майбутнього через профільне навчання;

- інноваційний розвиток освіти є умовою забезпечення її якості від дошкілля до зрілого віку;

- відповідальність за результати підготовки школярів і студентів несуть усі учасники навчально-виховного процесу;

- інтеграція освіти і науки, сприяння розвиткові наукової та інноваційної діяльності у навчальних закладах міста забезпечить модернізацію галузі.

Основними принципами розвитку столичної освіти визначено:

- Принцип духовного розвитку особистості як провідну ідею освіти, що відображає потреби мешканців столиці у вихованні молоді на засадах духовних цінностей українського народу, взаєморозуміння поколінь; забезпечення права вибору кожного щодо типу, форми освіти, участі в організації навчально-виховного процесу.

- Принцип здорового способу життя як умову забезпечення та зміцнення психічного та фізичного здоров'я всіх учасників навчально-виховного процесу. Система столичної освіти повинна стати основою формування культури здорового способу життя людини, запровадження системи заходів її екологічної та особистої безпеки, здійснення постійного контролю за станом здоров'я дітей, організації ефективних профілактичних заходів щодо захисту здоров'я дітей від негативних впливів довкілля.

- Принцип партнерства як основу створення партнерських стосунків між педагогами, учнями батьками, що дасть змогу забезпечити дієву систему взаємної відповідальності за виховання дітей, збереження їх фізичного, психічного, духовного здоров'я, підготовки до успішної реалізації життєвих планів. На основі партнерства підвищиться інвестиційна привабливість освіти, розвиватиметься меценатство, інноваційні форми та види освітньої діяльності.

- Принцип незалежного оцінювання, який планується реалізувати шляхом впровадження моніторингових досліджень, як запоруку забезпечення кожного киянина правом рівного доступу до якісної освіти упродовж життя; об'єктивності рейтингу навчальних закладів, стимулювання педагогічних колективів; найповнішої реалізації демократичних та інноваційних змін в освіті; створення столичної освіти відкритою до суспільних запитів.

2. Мета і завдання розвитку столичної освіти

Мета розвитку столичної освіти - формування доступної та якісної освітньої системи, що відповідає вимогам суспільства, яке динамічно розвивається, запитам особистості та потребам держави з найповнішим використанням можливостей мегаполісу.

Досягнення мети передбачає вирішення першочергових завдань:

1. Модернізувати столичну освіту на основі державно-громадської взаємодії з урахуванням сучасних тенденцій розвитку галузі та потреб мешканців міста.

2. Забезпечити суттєве зростання якості освіти всіх рівнів, створити комплекс умов рівного доступу до неї.

3. Забезпечити розвиток мережі навчальних закладів з урахуванням потреб киян, суспільних запитів і державних вимог, оптимізувати мережу початкової професійної освіти з урахуванням кадрових потреб міста.

4. Оновити фінансово-економічні механізми розвитку освіти.

5. Розробити та запровадити ефективні методи управління розвитком освіти в столиці.

6. Створити єдину виховну систему на засадах духовних цінностей українського народу.

7. Здійснити комплексну інформатизацію столичної освіти через запровадження новітніх інформаційних технологій у навчальний процес, систему тестового оцінювання знань, автоматизацію управління освітньої галузі.

8. Забезпечити підготовку та перепідготовку фахівців усіх рівнів для задоволення потреб ринку праці м. Києва.

9. Стимулювати розвиток наукових досліджень у вищих навчальних закладах та інтеграцію освіти і науки.

3. Стратегія розвитку столичної освіти

В основу вибору стратегічних напрямів розвитку освіти міста покладена ідея взаємодії між системою та зовнішнім середовищем. Узгодження інтересів і запитів обох сторін, максимальне залучення всіх сфер столичного життя до вирішення завдань освіти та науки, врахування європейських цінностей сучасної освіти започаткували наші стратегії:

- забезпечення психолого-педагогічного та медичного супроводу організації життєдіяльності дошкільнят, школярів та учнівської молоді на основі оптимізації медичної служби у дошкільних і навчальних закладах, запровадження системного моніторингу фізичного, психічного та духовного здоров'я дітей;

- формування національної самоідентичності та міжкультурної толерантності з урахуванням внутрішніх міжетнічних, міжрелігійних відносин і перспектив інтеграції українського суспільства в європейський простір;

- оптимізація мережі освітніх закладів з метою забезпечення доступності та безоплатності здобуття якісної освіти;

- посилення інтелектуально-кадрового потенціалу як важливого ресурсу інноваційного розвитку столичної освіти;

- кадрова та ресурсна підготовка управлінців, учителів, учнів до нових вимог оцінювання якості освіти в умовах переходу до незалежного зовнішнього тестування;

- освоєння проектно-цільового підходу для всіх суб'єктів освіти (учнів, педагогів, керівників) та різних рівнів управління (місто, район, ЗНЗ);

- об'єднання внутрішніх ресурсів освіти та зовнішніх впливів на основі координації соціального, культурного та наукового потенціалу міста;

- створення потужного інноваційного потенціалу освіти на основі сучасних тенденцій розвитку науки та з урахуванням унікальних особливостей столиці;

- формування та запровадження нових механізмів фінансово-економічного та матеріально-технічного розвитку освіти Києва, встановлення прозорості у використанні фінансових і матеріальних ресурсів.

4. Оновлення функцій управління розвитком

столичної освіти

Управління розвитком столичної освіти в умовах соціальних трансформацій забезпечує взаємозв'язок усіх елементів системи через інноваційні зміни педагогічної та управлінської діяльності. Тому зміст Концепції визначається такими функціями педагогічної та управлінської діяльності:

- стратегічно-цільовими, у межах яких виявляються перспективні цілі та напрями розвитку освітнього середовища у столиці. Реалізація стратегічно-цільових функцій передбачає діагностування станів і процесів освіти, здійснення аналітичного оцінювання, прогнозування, вибір альтернатив, визначення необхідних ресурсів (матеріально-технічних фінансових, людських), розробку стратегічних планів і програм;

- операційно-управлінськими, які забезпечують ефективний науково-методичний та організаційний супровід освітніх процесів. Ці функції складають комплекс видів педагогічної та управлінської діяльності, необхідних для ефективного розгортання процесу розвитку освіти: концептуалізації навчальних закладів, підготовки проектів і програм, створення системи мотиваційних заходів щодо розвитку професійної компетентності інтелектуально-кадрового потенціалу освіти, забезпечення інформаційно-комунікативних зв'язків, рівномірного запровадження контролю й оцінювання;

- соціокультурними, що сприятимуть соціальному захисту молоді в умовах швидкоплинних змін, оновленню системи професійного розвитку освітян. Соціокультурні функції потребують опанування такими видами професійної діяльності, які дають змогу працювати в умовах інноваційних змін, формувати інформаційно відкрите освітнє середовище, презентувати та поширювати позитивний досвід роботи.

5. Умови реалізації Концепції

(ресурсні механізми)

Реалізацію Концепції розвитку освіти у столичному регіоні забезпечують умови:

- нормативно-правові як основа правового регулювання розвитку столичної освіти, яку складають документи міжнародного, державного та регіонального рівнів. Концепція Державної програми розвитку освіти в Україні на 2006-2010 роки, окремі підзаконні акти та положення;

- соціально-педагогічні як система соціально-економічних, культурних та освітніх потреб регіону з урахуванням державно-громадського характеру управління. Ці умови є основою для автономного функціонування та розвитку регіональної системи освіти, формування регіональної освітньої політики. Вони передбачають соціальний захист освітян, забезпечення права творчої професійної ініціативи педагогів та її підтримки, реалізації запитів мешканців столиці щодо якості освіти створення системи неперервної підготовки інтелектуально-кадрового резерву освітян. Соціально-педагогічні умови досягають ефективності за підтримки органів державного управління та громадських інституцій (батьківських та учнівських рад самоврядування, піклувальних рад, фондів розвитку освіти, професійних асоціацій тощо);

- психолого-педагогічні як основа забезпечення науково-методичних вимог підготовки педагогів до професійної діяльності в середовищі змін. Це досягається на основі формування нових педагогічних компетентностей, що інтегрують у собі професійні та психологічні якості особистості. Критерієм професійної компетентності педагога визнається суспільна значущість результатів праці фахівця, його авторитет, соціальний статус у конкретному виді діяльності, а також професійна готовність до змін, соціально-педагогічна ерудованість, здатність оперувати інформацією, готовність до постійного самонавчання та саморозвитку, комунікабельність та емоційна стабільність, здатність до прийняття рішень та організації, відкритість. Психолого-педагогічні умови спрямовані на забезпечення розвитку професійної компетентності педагога, його мотиваційної сфери, професійно значущих якостей, творчих здібностей, які виражаються у сприйнятливості до нового та включеності в інноваційні процеси;

- організаційно-управлінські як основа координації освітніх процесів, здійснення моніторингу якості освіти, забезпечення незалежної експертизи. Організаційно-управлінські умови є способом наукового освоєння та практичного впровадження державних стандартів, регіонального змісту освіти, реалізації мети та завдань Програми розвитку столичної освіти, оновлення фінансово-економічних і матеріально-технічних ресурсів. Ці умови реалізуються через методи управлінського впливу з урахуванням нових підходів до управління освітою, нові структури та механізми незалежного оцінювання якості освіти, систематичного оприлюднення її результатів, посилення управлінського впливу на забезпечення рівного доступу до всіх освітніх рівнів.

Умовами реалізації стратегічних напрямів Концепції є запровадження низки новихпедагогічних та управлінських технологій:

- перехід на концептуальну форму розвитку освіти на всіх рівнях (навчального закладу, району, закладів міського підпорядкування, міста);

- впровадження системи постійного відстеження динаміки змін в освіті (моніторинг якості освіти);

- організація служби освітнього маркетингу для вивчення соціального попиту на освітні послуги;

- впровадження альтернативних моделей управління (проектне, неформальне, інтегративне тощо);

- оновлення функцій управління (на всіх рівнях) відповідно до нових видів управлінської діяльності;

- організаційне та функціональне оновлення діяльності науково-методичної служби;

- реальне забезпечення відкритості та доступності освітньої галузі столиці перед громадськістю.

6. Очікувані результати, методи оцінювання

їхньої ефективності

Основними результатами розвитку столичної освіти будуть системні позитивні зміни її якості, зокрема:

- створення дієвої системи співробітництва освітян з іншими соціальними сферами міста, громадськістю, представниками академічних інституцій, різними професійними асоціаціями;

- підготовка інтелектуально-кадрового забезпечення для органів управління освітою на рівні міста, районів, науково-методичних центрів;

- створення умов функціонування та розвитку освітнього середовища в столиці з урахуванням соціально-економічного, культурного потенціалу міста, суспільних викликів і потреб мешканців у постійно зростаючій якості освіти;

- запровадження механізмів освітнього маркетингу для забезпечення рівного доступу киян до якісної освіти впродовж усього життя та умов їх творчої реалізації;

- підвищення якості психолого-педагогічного та медичного супроводу фізичного, психічного та духовного здоров'я дітей;

- створення єдиної виховної системи на засадах цінностей українського народу;

- оптимізація мережі початкової професійної освіти відповідно до потреб ринку праці, забезпечення випускників навчальних закладів робочими місцями;

- забезпечення зростання якості освіти усіх рівнів;

- забезпечення комплексної інформатизації столичної освіти; запровадження новітніх інформаційних технологій у навчальний процес, створення комп'ютеризованої системи тестового оцінювання знань школярів і студентів;

- здійснення автоматизації управління освітньою галуззю;

- оновлення матеріально-технічних ресурсів освіти;

- підвищення рівня державно-громадської взаємодії в управлінні освітою столиці, забезпечення відкритості функціонування та розвитку системи.

Оцінювання ефективності результатів буде здійснюватися шляхом запровадження системного моніторингу якості освіти на всіх рівнях.

7. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення

Концепція розвитку столичної освіти реалізується в межах загального обсягу видатків, виділених бюджетом міста на відповідні роки, а також передбачає залучення позабюджетних коштів інвесторів меценатів, громадських фондів, інших юридичних і фізичних осіб, що не суперечить чинному законодавству України.

Матеріально-технічні та фінансові ресурси визначаються реальними потребами реалізації конкретних проектів, які є складовими Програми розвитку столичної освіти на 2006-2010 рр., відповідно до санітарно-гігієнічних норм і правил з урахуванням типового переліку обов'язкового навчального обладнання, а також наукового розвитку у галузі інформаційних технологій, сучасного підручникотворення, дитячої та художньої літератури, інших чинників формування сучасного рівня якісної освіти.

Матеріально-технічна частина Програми щорічно

коригуватиметься бюджетом міста і районів та реальними

можливостями позабюджетних надходжень.

8. Управління розвитком освіти

Управління розвитком освіти м. Києва визначається Програмою "Освіта столиці. 2006-2010 рр.", в якій об'єднано низку взаємодоповнюючих проектів для досягнення спільної мети. Управління проектом, як ефективна форма управління змінами, передбачає здійснення організації, планування, керівництва, координації людських і матеріальних ресурсів упродовж життєвого циклу проекту. Результативність управління розвитком освіти міста визначатиметься контролем та оцінюванням якісних змін системи (окремих її складових) на всіх етапах реалізації проектів.

Відкритість управлінських дій буде забезпечуватися прилюдним звітуванням про хід виконання Програми, а також прозорістю використання фінансових ресурсів.

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Проект 1. Модель національної школи

Формування та розвиток національної посоли зумовлені об'єктивним історичним процесом становлення української державності. Універсальна роль національної ідеї дає змогу сформувати національну школу як модель цілісної системи світосприйняття та світорозуміння, почуттів, мислення та діяння, інтересів і характеру розвитку кожного індивіда, соціальної верстви, мови та культури; забезпечити виконання історичної місії кожної нації. Такий підхід підносить українську освіту на якісно вищий рівень: створює передумови для поглиблення національно-державницької самосвідомості та патріотичної зрілості поколінь, утверджує їхню життєву позицію.

Особливого значення становлення та розвиток моделі національної школи набувають в умовах столиці, в якій сконцентроване все етнічне, національне та релігійне представництво держави. Щоб уникнути мовного, культурного, конфесійного непорозуміння, сформувати у кожної молодої людини толерантне та шанобливе ставлення до представників інших культур, релігійних уподобань, утвердити пріоритет української мови як державної, а знання про Україну як важливого чинника патріотичного виховання, слід розвивати національні школи.

Нормативно-правовою основою реалізації цих ідей є Конституція України ( 254к/96-ВР ), Закон України "Про мови" ( 8312-11 ), інші нормативно-правові акти України про статус державності української мови та здійснення державної мовної політики в Україні.

Основою розвитку дитини в національній школі є родинне виховання. Це означає, що найпершими вчителями кожного є батьки, котрі вчать на основі життєвого досвіду та особистого прикладу. В родині дитина вперше прилучається до національної історії, культури та її ядра - мови. "Кров землі" та високість помислів неба, барви, кольори, запахи та мелодії довкілля, пісні, спогади, перекази, легенди та мрії батьків, зафіксовані у житті та в мистецтві, - все зливається в образ Батьківщини, який стає духовним образом дитини. Філософія родинності є ідеалом і метою національної школи, в якій діяльність педагогічного колективу здійснюється у співпраці з батьками.

Основою родинного виховання є духовний розвиток дитини. Традиційно він пов'язувався із цінностями християнської моралі, які відкривають для школярів моральні норми поведінки, формують толерантне ставлення до всього навколишнього світу, до праці, допомагають визначити власне місце у дорослому житті. Тому планується продовжити експериментальну апробацію курсу "Основи християнської етики в українській культурі" у початкових класах пілотних шкіл.

Шляхи реалізації:

Вивчити стан науково-методичного забезпечення впровадження українознавства у зміст освіти навчальних закладів.

2007 - 2008 рр.

Оновити навчальні плани, програми, підручники українознавчим змістом.

2007 - 2010 рр.

Вивчити та узагальнити існуючий досвід національного виховання за кордоном.

2007 - 2008 рр.

Спрямувати систему виховної роботи у столиці на формування в учнів національно-державницької самосвідомості через залучення їх до:

- історичної та культурної спадщини українського народу, у т. ч. столиці України м. Києва;

- музейної справи, пошукової роботи на базі музеїв історії школи, району, міста.

2006 - 2010 рр.

Організувати підготовку педагогічних кадрів з урахуванням ідей національної школи:

- забезпечити умови для обміну інноваційним досвідом з питань розвитку національної школи;

- започаткувати щорічний конкурс серед учителів на найкращий сценарій свята з українознавства;

- проводити постійно діючі семінари для вчителів з етнопедагогіки та педагогіки народознавства;

- започаткувати видання методичних розробок для вчителів з українознавства;

- створити дискусійний клуб на базі київських шкіл-родин;

- забезпечити підготовку вчителів до роботи за програмами з українознавства;

- створити ресурсний науково-методичний центр для вчителів українознавчого циклу.

2006 - 2010 рр.

Розробити для учнів 2-4 класів навчальні програми та підручники з "Основ християнської етики в українській культурі"; вивчити думку батьків і педагогів про їхнє ставлення до нового курсу; провести моніторинг результативності курсу.

2006 - 2010 рр.

Організувати підготовку фахівців для викладання курсу "Основи християнської етики в українській культурі" в 2-4 класах.

2006 - 2010 рр.

Налагодити співпрацю з християнськими церквами та релігійними організаціями в межах чинного законодавства щодо запровадження "Основ християнської етики в українській культурі" в загальноосвітніх навчальних закладах міста.

2007 - 2010 рр.

ГУОН, РУО, ГУОН,

КМПУ ім. Б.Д.Грінченка,

Інститут українознавства МОН

України, пілотні ЗНЗ.

Прогнозний обсяг видатків:

------------------------------------------------------------------

| По роках: | Усього: |

|-----------------------------------------------| (у млн. грн.) |

| | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |

|----------+---------+--------+--------+--------+----------------|

|РАЗОМ: | 0,950 | 0,950 | 0,950 | 0,950 | 3,800 |

------------------------------------------------------------------

Очікувані результати:

- створення цілісної системи виховної роботи з учнями на засадах духовних цінностей українського народу;

- підвищення моральності дій школярів, рівень їх толерантності щодо представників інших етносів, напій, релігійних конфесій;

- підготовка кадрів до викладання українознавчих дисциплін і курсу "Основи християнської етики в українській культурі";

- оновлення системи методичної та навчально-виховної роботи на засадах національної школи;

- удосконалення матеріально-технічної бази національної школи;

- поширення досвіду національної школи м. Києва в інших регіонах України та за її межами.

Проект 2. Здоров'я через освіту

Здоров'я дитини - це стан її повного фізичного, душевного та соціального благополуччя. Питання збереження та зміцнення здоров'я дитини належать до стратегічних завдань суспільства. Дані свідчать, що протягом навчання збільшуються відхилення у стані здоров'я дітей, зростає кількість хронічних захворювань, погіршуються показники фізіологічного та психічного розвитку дітей і підлітків. Серед неповнолітніх поширені шкідливі звички, тютюнопаління, вживання алкоголю, зростає захворюваність на наркоманію та ВІЛ-інфекцію тощо. Недостатня увага приділяється питанням створення умов для збереження та зміцнення здоров'я дітей під час навчального процесу. Практично організація шкільного середовища не враховує впливу екології довкілля на здоров'я дітей.

Окреслені проблеми вимагають від освітян пошуку нових соціальних і педагогічних підходів, які б сприяли збереженню та зміцненню здоров'я дітей, формували у них навички здорового способу життя.

Тому пріоритетним завданням столичної світи є виховання дитини в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я та здоров'я оточуючих як до найвищої цінності, формування у школярів свідомої мотивації здорового способу життя.

У системі освіти міста визначено базові загальноосвітні навчальні заклади з питання формування здорового способу життя, профілактики тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії та ВІЛ/СНІДу; діє комплексна медико-соціально-освітня програма "Школярі Києва за здоровий спосіб життя"; створено регіональну мережу Шкіл сприяння здоров'ю; впроваджено матеріали інноваційних просвітницько-оздоровчих програм "Рівний - рівному", "Молодь на роздоріжжі", "Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю", "Діалог", "Школа проти СНІДу", "Корисні звички", "Цікаво про корисне" тощо.

Водночас виникає потреба оновлення системи виховних заходів, здійснення підготовки педагогів до впровадження здоров'язберігаючих технологій навчання.

Шляхи реалізації:

Забезпечити умови для збереження та зміцнення здоров'я школярів в освітньому процесі:

- організувати психологічний супровід навчально-виховного процесу та соціально-педагогічний патронаж у навчальних закладах міста;

- створити комплексну систему соціально-психологічної підтримки школярів із девіантною поведінкою;

- вивчити питання рівного доступу до здобуття якісної освіти дітей з особливими потребами, ВІЛ-інфікованих та ін.;

- запровадити комплекс заходів щодо попередження травмування та нещасних випадків під час навчально-виховного процесу;

- забезпечити в повному обсязі фінансування раціонального харчування школярів;

- укомплектувати загальноосвітні навчальні заклади міста медичним персоналом та привести режим його роботи у відповідність до часу перебування дітей у навчально-виховних закладах;

- забезпечувати фінансування заходів щодо організації відпочинку та оздоровлення дітей на канікулах.

2006 - 2010 рр.

Розбудувати фізкультурно-оздоровчу та спортивну бази Києва:

- розглянути доцільність побудови спортивного комплексу на території Київського спортивного ліцею-інтернату для проведення міських спортивних змагань з різних видів спорту;

- розробити та впровадити районні програми ремонту та реконструкції стадіонів, спортивних майданчиків навчальних закладів міста;

- розширити мережу дитячо-юнацьких спортивних шкіл і шкіл олімпійського резерву;

- забезпечити ЗНЗ необхідним медичним обладнанням та спортивним інвентарем.

2006 - 2010 рр.

Формувати здоровий спосіб життя школярів:

- забезпечити умови для реалізації державних програм з питань формування здорового способу життя, планування сім'ї, відповідального батьківства тощо;

- оновити зміст і форми заходів, спрямованих на формування здорового способу життя школярів;

- розширити школярам доступ до інформаційних джерел з питань соціальних захворювань і шкідливих звичок;

- запровадити моніторингові спостереження з питань: мотивованого ставлення школярів міста до свого здоров'я та здоров'я оточуючих; екологічної безпеки здоров'я дітей;

- забезпечити якісну ступеневу підготовку та перепідготовку педагогічних кадрів з питань формування здорового способу життя;

- видати "Довідник школяра" з питань формування здорового способу життя серед підлітків;

- створити на сайті ГУОН розділ з питань формування здорового способу життя серед учнівської молоді;

- налагодити дієву співпрацю з громадськими та релігійними організаціями щодо виховання дитини у дусі відповідального ставлення до власного здоров'я та здоров'я оточуючих.

2006 - 2010 рр.

ГУОН,

КМПУ ім. Б.Д.Грінченка,

Київський спортивний

ліцей-інтернат, РУО,

райдержадміністрації,

Київський міський центр

соціальних служб для сім'ї,

дітей та молоді, громадські

організації.

Прогнозний обсяг видатків:

------------------------------------------------------------------

| По роках: | Усього: |

|------------------------------------------------| (у млн. грн.) |

| | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |

|---------+---------+---------+---------+--------+---------------|

|РАЗОМ: | 29,751 | 31,651 | 33,651 | 35,751 | 130,804 |

------------------------------------------------------------------

Очікувані результати:

- зниження рівня алко-, наркозалежності, тютюнокуріння; збереження та зміцнення здоров'я школярів;

- розширення в освітньому середовищі спектру профілактичних заходів щодо виховання у школярів культури здорового способу життя;

- розширення міжнародного співробітництва з питань формування здорового способу життя людини, забезпечення участі педагогів і школярів у реалізації нових міжнародних проектів і програм;

- запровадження системи заходів, спрямованих на встановлення продуктивної взаємодії педагогів та психологічної служби;

- об'єднання зусиль органів місцевого самоврядування, фахівців у сфері освіти, соціального захисту, охорони здоров'я, культури та спорту, центрів по роботі з сім'ями та молоддю, працівників органів внутрішніх справ, недержавних громадських, релігійних організацій щодо виховання дитини у дусі відповідального ставлення до власного здоров'я та здоров'я оточуючих.

Проект 3. Дошкілля

Дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою загальної системи. Вона охоплює дітей віком до 7 років. Це цілісний процес, спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних і фізичних особливостей, культурних потреб; формування у неї моральних норм; набуття життєвого соціального досвіду.

Дошкільна освіта столиці складається з дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності: навчально-виховних комплексів (3), шкіл-дитячих садків (94), дошкільних навчальних закладів (572), у яких здобувають дошкільну освіту 74 тис. дітей. Ця кількість постійно збільшується. Функціонує також мережа дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу, яка створена з урахуванням стану здоров'я дітей: 67 спеціальних і 69 санаторних ДНЗ надають необхідну реабілітаційно-корекційну допомогу 11,2 тис. дітей.

Забезпечена доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти у державних і комунальних дошкільних закладах. Розмір плати батьків за харчування дітей складає 50% від його вартості. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2002 N 1243 ( 1243-2002-п ) "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів" для батьків, які мають 3-х і більше дітей, плата за харчування складає 25%. За рахунок держави утримуються діти із малозабезпечених сімей і ті, які потребують корекції фізичного та психічного розвитку, тривалого лікування, реабілітації, а також дошкільнята, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії.

Водночас у системі дошкільної освіти залишається низка нерозв'язаних проблем: через збільшення народжуваності та інтенсивне житлове будівництво окремих мікрорайонів кількість наявних місць у ДНЗ не задовольняє реальні потреби (55% ДНЗ змушені порушувати порядок комплектації груп); слабо розвинені альтернативні моделі дошкільної освіти; не вирішені питання щодо забезпечення необхідним корекційним обладнанням ДНЗ для дітей-дошкільнят з особливими потребами тощо. Особливо гостро стоїть проблема кадрового забезпечення (станом на 01.09.2006 нараховується 522 вакансії педагогічних, 83 медичних, 512 технічних працівників).

Загалом розвиток дошкільної освіти міста, створення інноваційного середовища в ДНЗ, модернізація матеріально-технічної бази стримуються внаслідок недостатнього фінансування.

Шляхи реалізації:

Розширити мережу ДНЗ шляхом:

- вивчення питання щодо необхідності створення ДНЗ в густонаселених мікрорайонах міста, ініціювання їх будівництва;

- прийняття до комунальної власності територіальних громад районів відомчих дошкільних навчальних закладів;

- відновлення роботи непрацюючих і вільних приміщень працюючих дошкільних навчальних закладів шляхом виведення орендарів;

- завершення передачі від комунальної власності міста (КП "Київжитлоспецексплуатація") до комунальної власності територіальних громад районів міста 31 дошкільного навчального закладу та відновлення їхньої роботи;

- проведення інвентаризації старих будівель дошкільних навчальних закладів для подальшої реконструкції, добудови фізкультурних, музичних залів, плавальних басейнів;

- вивчення можливостей відкриття дошкільного навчального закладу або груп для дітей з ВІЛ-інфекцією.

2007 - 2010 рр.

Модернізувати матеріально-технічну базу дошкільної освіти:

- забезпечити методичні кабінети дошкільних навчальних закладів комп'ютерною технікою;

- забезпечити спеціальні дошкільні навчальні заклади комп'ютерною технікою з відповідними програмами для корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми, які мають вади фізичного та розумового розвитку;

- створити відповідне розвивальне середовище в дошкільних навчальних закладах для дітей віком від 2 місяців до 2-х років;

- провести інвентаризацію обладнання ігрових майданчиків дошкільних навчальних закладів, облаштувати їх відповідно до санітарно-гігієнічних вимог;

- розробити та ввести в дію міську програму "Спортивний майданчик дошкільного навчального закладу";

- відновити роботу непрацюючих басейнів. Забезпечити всі дошкільні навчальні заклади виносними "хлюпальними" басейнами для проведення літнього оздоровлення;

- провести інвентаризацію та забезпечити сучасним корекційно-відновлювальним і фізіотерапевтичним обладнанням спеціальні та санаторні дошкільні навчальні заклади;

- розробити та ввести в дію програми ремонтних робіт "Сучасні туалетні кімнати гігієни в дошкільних навчальних закладах", "Паркани", "Фасади та вікна", "Пральні та харчоблоки", "Благоустрій територій".

2007 - 2010 рр.

Здійснити повноцінне кадрове та організаційне забезпечення системи дошкільної освіти:

- ввести у штатні розписи дошкільних навчальних закладів посади логопеда та дієтсестри;

2007 р.

- укласти угоду з Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення щодо фахової підготовки медичних сестер дошкільного навчального закладу та їх цільового направлення;

2009 р.

- розробити й апробувати пілотний проект "Інтеграція дітей з особливими потребами в середовище здорових дітей";

2007 р.

- створити районні психолого-медико-педагогічні консультації.

2007 р.

ГУОН,

КМПУ ім. Б.Д.Грінченка,

РУО, райдержадміністрації,

громадські організації.

Прогнозний обсяг видатків:

------------------------------------------------------------------

| По роках: | Усього: |

|------------------------------------------------| (у млн. грн.) |

| | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |

|---------+---------+---------+---------+--------+---------------|

|РАЗОМ: | 34,710 | 34,650 | 33,550 | 33,150 | 136,060 |

------------------------------------------------------------------

Очікувані результати:

- оптимізація мережі дошкільних навчальних закладів відповідно до потреб населення;

- забезпечення дошкільних навчальних закладів сучасним обладнанням, оновлення методичних матеріалів, інші засоби навчання та виховання дітей;

- підвищення якості навчально-виховного процесу з урахуванням досягнень науки;

- охоплення дітей дошкільного віку різними формами дошкільної освіти, забезпечення її якості та доступності;

- підготовка педагогічних кадрів для дошкільної освіти відповідно до сучасних потреб.

Проект 4. Профільне навчання

Запровадження профільного навчання у старшій загальноосвітній школі забезпечує виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 N 1717 ( 1717-2000-п ) "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" та спрямоване реалізувати потреби старшокласників щодо їх майбутнього професійного вибору.

Профільне навчання старшокласників міста буде об'єктивно відповідати розвиткові європейського освітнього простору; орієнтуватися на диференціацію, варіативність, багатопрофільність, поєднувати загальноосвітню та професійну освіту. Основні цілі профільного навчання полягають у необхідності забезпечення умов рівного доступу до здобуття якісної загальноосвітньої профільної та допрофесійної підготовки учнівської молоді; виявленню та розвиткові професійних інтересів; реалізації ідей неперервної освіти впродовж життя.

Профільним навчанням у загальноосвітніх навчальних закладах Києва охоплено 42155 учнів, що становить майже 82% старшокласників столиці. Рейтинговий показник профілів складається таким чином: філологічний напрям, природничо-математичний, суспільно-гуманітарний, технологічний, спортивний, художньо-естетичний, педагогічний. Значно рідше учні обирають академічний профіль навчання.

Аналіз результатів профільного навчання засвідчує наявність низки нерозв'язаних проблем. Найперше, це кількість і обсяги предметів, які перевантажують учнів, а нерідко й обмежують їхній вибір. Ця ситуація ускладнюється різноманітними платними факультативами та спеціалізованими курсами, рекомендованими вищими навчальними закладами - освітніми партнерами шкіл, та складанням випускних екзаменів на базі вузів. Проблемою залишається неналежна кадрова підготовка, низький рівень матеріального та навчально-методичного забезпечення.

Щоб забезпечити рівний і безоплатний доступ старшокласників до профільної та початкової допрофесійної підготовки, пропонується така модель профільної школи: зміст профільних предметів частково реалізовуватиметься як інваріативна складова змісту загальної середньої освіти. Це дасть змогу учням обирати не один-два предмети, а конкретну пріоритетну галузь для глибшого вивчення, опанування групи, циклу, кількості предметів.

Шляхи реалізації:

На основі державного плану переходу на 12-річний термін навчання забезпечити впровадження регіонального плану повного переходу шкіл столиці на профільне навчання старшокласників.

2006 - 2010 рр.

Вивчити питання підготовки педагогічних кадрів для роботи у профільних класах; скоригувати зміст навчальних планів і програм.

2006 - 2010 рр.

Забезпечити координацію інформаційних і ресурсних потоків між школами та ВНЗ.

2006 - 2010 рр.

Започаткувати розділ на WEB-сайті ГУОН та випуск щорічного інформаційного довідника з питань змісту та напрямів профілізації київських ЗНЗ різних типів.

2006 - 2010 рр.

Забезпечити відкритий доступ громадян до інформації щодо профілізації кожного ЗНЗ міста (через дошки оголошень, ЗМІ, WEB-сайти).

2006 - 2010 рр.

Поширити інноваційний досвід допрофільної підготовки учнів, реалізований за проектами "Інтеграція середньої та вищої школи в умовах навчально-виховного закладу", "Допрофільне та профільне навчання", "Перспективна освіта".

2006 - 2010 рр.

Започаткувати проведення щорічного конкурсу "Київський експериментальний підручник для профільного навчання".

2007 - 2010 рр.

Розробити та запровадити у практику київських шкіл систему накопичення та звітування освітніх (навчальних і творчих) досягнень учнів 9, 10-11 класів - "Портфоліо".

2007 - 2010 рр.

Удосконалити систему допрофільної освіти учнів 8-9 класів (анкетування, проведення групових і масових заходів, екскурсій, залучення фахівців різних спеціальностей, батьків).

2007 - 2010 рр.

Розширити мережу факультативів, спецкурсів, гуртків для учнів 8-9 класів з метою поглибленого вивчення окремих предметів.

2007 - 2010 рр.

Провести моніторинг якості профільної освіти з урахуванням різних моделей профільного навчання.

2007 - 2010 рр.

Започаткувати системний моніторинг щодо вивчення думки учнів, батьків, педагогів щодо питань організації профільного навчання.

2007 - 2010 рр.

ГУОН,

КМПУ ім. Б.Д.Грінченка,

РУО, ЗНЗ.

Прогнозний обсяг видатків:

------------------------------------------------------------------

| По роках: | Усього: |

|-----------------------------------------------| (у млн. грн.) |

| | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |

|----------+---------+--------+--------+--------+----------------|

|РАЗОМ: | 5,100 | 5,100 | 5,100 | 5,100 | 20,400 |

------------------------------------------------------------------

Очікувані результати:

- впровадження нових моделей профільного навчання; підготовки педагогів;

- створення умов для вибору учнями профілю навчання згідно з їхніми інтересами;

- забезпечення оснащення кабінетів для профільного навчання старшокласників;

- налагодження конструктивних зв'язків між школами та вузами; - запровадження системного моніторингового спостереження за якістю профільного навчання;

- забезпечення діалогу населення зі школами у вирішенні проблем профілізації київських шкіл.

Проект 5. Школа повного року навчання

Особливу увагу сучасна педагогічна практика приділяє вирішенню завдань цілісного гармонійного розвитку особистості, тобто рівномірного інтелектуального, фізичного, духовного зростання дитини на основі її потенційних здібностей та інтересів. Натомість, у школах здебільшого домінує інформаційна складова освіти, недостатньо часу приділяється фізичному розвиткові школярів. Порушення балансу у видах діяльності, фізіологічно необхідних для зміцнення їхнього здоров'я, шкодить загальному розвиткові дітей, а відтак, викликає чимраз більшу стурбованість батьків. Це підтверджується статистичними даними: у загальноосвітніх навчальних закладах міста нині впроваджується близько 200 різноманітних навчальних програм, які забезпечують шкільний компонент і значна частина яких дублює зміст університетської освіти. У межах варіативної частини навчального плану обсяг інформаційно насиченого навчання теж постійно зростає всупереч психо-фізіологічним потребам дитини щодо рівномірного чергування інтелектуального, фізичного та емоційного навантаження.

При цьому недостатньо раціонально використовуються окремі приміщення школи: спортивні, тренажерні зали, майстерні, лабораторії тощо. Здебільшого вони не функціонують у другій половині дня та під час канікул.

Для того щоб реально забезпечити якість освіти, необхідно оптимізувати використання наявних у школі технічних засобів та приміщень. Особлива увага повинна приділятися роботі майстерень, комп'ютерних класів, тренажерних залів, басейнів, бібліотек, хореографічних залів, теплиць (або зимових садів), "живих куточків", кімнат аромотерапії, мультимедійних комплексів, ігрових кімнат, спортивних та актових залів (залежно від наявності вказаних приміщень у школі). Матеріально-технічні можливості мають розширюватися за рахунок створення та використання відео-ресурсів, аудіо-матеріалів, цифрових носіїв тощо.

Важлива увага у роботі "Школи повного року навчання" повинна приділятися змісту, зокрема авторським програмам і розробкам; фаховому забезпеченню роботи факультативів, спеціалізованих курсів, гуртків, секцій, клубів тощо; матеріально-технічній забезпеченості роботи закладу освіти. Якісна освіта в майбутньому не повинна погіршувати якість життя киян.

Шляхи реалізації:

Вивчити можливості мікрорайонів у забезпеченні різнобічних інтересів, потреб і запитів школярів.

2007 р.

Розробити підпроекти "Школа без вихідних", "Школа повного дня" "Літня школа"; визначити критерії та показники ефективності такої форми роботи, створити методичні рекомендації для педагогів і організаторів.

2007 - 2010 рр.

Налагодити дієві зв'язки з підприємствами, державними та комерційними організаціями й установами для залучення старшокласників до суспільно корисної праці.

2007-2009 рр.

Залучити старших школярів до роботи у службах соціальної допомоги, трудових об'єднаннях школярів за інтересами, тьюторських групах з молодшими учнями.

2006 - 2010 рр.

Сприяти розвитку волонтерського руху серед учнівської молоді; сформувати та організувати роботу волонтерських загонів із числа старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів та учнівської молоді міста.

2006 - 2010 рр.

Забезпечити роботу дитячих оздоровчих таборів із денним перебуванням на базі загальноосвітніх навчальних закладів міста у червні місяці та роботу трудових загонів старшокласників.

2006 - 2010 рр.

Сприяти співпраці органів управлінь освіти, навчальних закладів міста з дитячими та молодіжними громадськими організаціями і об'єднаннями з метою використання їх виховного ресурсу.

2006 - 2010 рр.

Укласти угоди з музеями, театрами, кінотеатрами, зоопарком щодо безкоштовного відвідування учнями столиці мистецько-культурних заходів.

2006 - 2010 рр.

Укласти угоду з Національною музичною академією України ім. П.І.Чайковського, Київським національним університетом культури і мистецтв, Київським державним вищим музичним училищем ім. Р.М.Глієра щодо організації мистецьких заходів для дітей ("Мистецький абонемент").

2007 - 2008 рр.

Запровадити в усіх загальноосвітніх навчальних закладах кабінети релаксації (ЛФК, психологічного розвантаження, аромотерапії тощо).

2007 - 2010 рр.

Розглянути питання щодо введення у загальноосвітніх навчальних закладах міста додаткових посад керівників гуртків (відповідно до потреб) з такого розрахунку:

- від 5 до 15 класів - 2 посади;

- від 16 до 30 класів - 3 посади;

- від 31 і більше класів - 5 посад.

2006 - 2008 рр.

Забезпечити фінансування міських заходів щодо організації змістовного дозвілля школярів на канікулах.

2006 - 2010 рр.

Створити в усіх загальноосвітніх навчальних закладах кімнати для батьків, кімнати для роботи районних рад старшокласників і забезпечити їх комп'ютерною технікою, виходом до мережі Інтернет.

2006 - 2007 рр.

Продовжувати практику організації виїзних

навчально-оздоровчих зборів для лідерів учнівського

самоврядування.

2006 - 2010 рр.

Внести пропозиції до Міністерства освіти і науки України щодо підготовки нормативної бази функціонування "Школи повного року навчання" на основі різних форм фінансування.

2007 р.

Розробити і запровадити нові форми роботи закладів освіти відповідно до ідеї "Київ - столиця дитячого туризму України".

2007-2009 рр.

Забезпечити науково-методичний супровід реалізації проекту "Школа повного року навчання"; здійснити розрахунки щодо введення додаткових штатних одиниць.

2007 - 2008 рр.

ГУОН, Головне управління

культури та мистецтв КМДА,

РДА, РУО, керівники ЗНЗ,

КМПУ ім. Б.Грінченка.

Прогнозний обсяг видатків:

------------------------------------------------------------------

| По роках: | Усього: |

|------------------------------------------------| (у млн. грн.) |

| | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |

|---------+---------+---------+---------+--------+---------------|

|РАЗОМ: | 21,477 | 21,477 | 21,353 | 21,353 | 85,660 |

------------------------------------------------------------------

Очікувані результати:

- формування у столиці сучасного багатофункціонального освітнього середовища;

- гармонізація навчальної та позаурочної діяльності учнів в умовах оновленого освітнього середовища;

- об'єднання в єдиний функціональний комплекс освітнього та оздоровчого процесів у межах кожного закладу;

- об'єднання зусиль міської громади, київських родин та шкільництва столиці задля гармонійного щасливого розвитку юних киян.

Проект 6. Приватна школа

Приватні загальноосвітні навчальні заклади Києва - показник демократизації суспільства, чинник подолання державної монополії в галузі освіти. Приватні ЗНЗ, як прогресивне, динамічне та конкурентне щодо традиційної системи освіти явище, переконливо довели ефективність своєї альтернативи. Створення комфортних умов навчання та виховання, забезпечення індивідуального підходу до кожної дитини, запровадження нових форм і методів навчання - головні пріоритети діяльності приватного сектору столичної освіти. В умовах економічної та методичної самостійності у приватних шкіл з'явилися унікальні можливості для педагогічного експериментування, створення нових педагогічних технологій, формування нового педагогічного досвіду.

Розвиток мережі приватних навчальних закладів у місті помітно розширює можливості киян у забезпеченні їх постійно зростаючих освітніх потреб.

Реформування загальної середньої освіти в Україні передбачає удосконалення та розвиток мережі загальноосвітніх закладів різних типів і форм власності, забезпечує їх законодавчий і правовий захист. Однак, на практиці приватна освіта поставлена в нерівні умови з комунальними та державними закладами освіти: приватні ЗНЗ не отримують бюджетне фінансування з розрахунку нормативних витрат на утримання одного школяра; на учнів приватних закладів не поширюються програми соціального захисту та підтримки, які діють у місті (забезпечення підручниками, безкоштовне харчування учнів початкової школи, соки-пряники, охорона, безкоштовне медичне обстеження, щеплення тощо); приватні ЗНЗ, що орендують свої навчальні приміщення у виконавчих структурах Київської міської ради, сплачують орендну плату, яка встановлюється для комерційних структур і офісів, і є значно вищою від проголошеної для установ освіти та культури орендної плати; договори оренди укладаються лише на один рік, що унеможливлює стабільну роботу та довготривалі інвестиції в освітній процес приватних ЗНЗ; тарифи на комунальні послуги, які затверджуються рішенням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), для приватних і комунальних шкіл відрізняються в декілька разів. Також на законодавчому рівні не врегульовано статус і організаційно-правову форму приватних шкіл. Це призводить до того, що приватні ЗНЗ сплачують до бюджету всі податки та нарахування, у т. ч. податки на прибуток, на землю, внаслідок цього виникає необхідність підвищувати плату за освітні послуги.

Шляхи реалізації:

Створити рівноправні умови функціонування навчальних закладів різних типів і форм власності у таких сферах:

- рівність умов соціального забезпечення та надання підтримки у формах, передбачених законодавством;

- надання в оренду приміщень освітнього призначення, що знаходяться в державній (міській) власності, для цільового використання приватними навчальними закладами, які мають державну ліцензію;

- надання пільг відповідно до нормативів орендної плати за нежилі приміщення, які знаходяться в міській власності та використовуються для освітньої діяльності приватними ЗНЗ, що мають державну ліцензію.

2006 - 2010 рр.

Сприяти розвитку приватних закладів освіти через:

- організацію науково-практичних конференцій "Столична приватна школа", "круглих столів" з актуальних проблем захисту прав та інтересів дітей у здобутті загальної середньої освіти;

- роботу координаційної ради з питань розвитку загальноосвітніх закладів приватної форми власності при Головному управлінні освіти і науки м. Києва;

- поширення інноваційного досвіду педагогічних колективів приватних навчальних закладів м. Києва.

2006 - 2010 рр.

Вийти з пропозицією до Міністерства освіти і науки України щодо:

- розробки механізмів фінансування приватних загальноосвітніх навчальних закладів із різних джерел (із державного бюджету, місцевого бюджету, інвестицій бізнесу, за рахунок безпосередніх споживачів освітніх послуг);

- удосконалення нормативно-правової бази функціонування приватних навчальних закладів;

- розробки Положення про приватний навчальний заклад.

2006 - 2008 рр.

Вийти з пропозицією до Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації щодо:

- підготовки цільової програми розвитку приватних загальноосвітніх навчальних закладів;

- встановлення тарифів на оплату комунальних послуг у розмірах, передбачених для бюджетних організацій, а також заборони відключення освітніх установ і організацій від споживаних ними комунальних послуг;

- встановлення єдиного по м. Києву фіксованого нормативу орендної плати для приватних ЗНЗ. Рекомендувати орендодавцям надавати приватним загальноосвітнім навчальним закладам вивільнені приміщення соціальної сфери в орендне користування на термін не менше, ніж термін дії ліцензії на здійснення освітньої діяльності;

- рекомендувати районним громадам вивчити питання про надання пільг по місцевих податках і зборах, що поступають до міського бюджету, зокрема звільнення приватних навчальних закладів від сплати коштів за землю у фонд розвитку району, обов'язкової благодійної допомоги орендодавцю;

- безкоштовно надавати навчально-методичну підтримку (навчальні посібники, підручники, методичні консультації, інші види та форми навчально-методичних ресурсів).

2006 - 2008 рр.

ГУОН, Асоціація приватних

закладів освіти міста.

Очікувані результати:

- відновлення соціальної справедливості та Конституційних прав громадян щодо здобуття юними киянами обов'язкової середньої освіти;

- забезпечення інноваційного розвитку ЗНЗ приватної форми власності у столиці для максимального задоволення різноманітних освітніх потреб;

- забезпечення умов для розвитку національної системи освіти шляхом подолання монопольного становища держави та створення конкурентного середовища в освітній сфері;

- узгодження норм законодавства України щодо функціонування приватних закладів освіти.

Проект 7. Позашкільна освіта

Позашкільна освіта є складовою системи неперервної освіти, яка забезпечує розвиток здібностей і обдарувань дітей шкільного віку, задоволення їхніх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. Нормативну базу функціонування позашкільної освіти складають: Конституція України ( 254к/96-ВР ), Закони України "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ).

Позашкільна освіта - цілеспрямований, цілісний процес, зміст якого засновується на ідеї розвитку особистості, цільового вибору, що загалом доповнює загальну середню освіту. Свобода вибору дитячої творчості є пріоритетним чинником усіх напрямів та змісту позашкільної освіти столиці.

У системі освіти Києва функціонують 55 позашкільних навчальних закладів, які відвідують 78,3 тис. дітей (що складає 30,3% від загальної кількості школярів міста). Вихованці позашкільних закладів відвідують колективи художньої, науково-технічної творчості, спортивні секції та інші фізкультурно-оздоровчі об'єднання, займаються туристсько-краєзнавчою, еколого-натуралістичною, дослідницько-експериментальною роботою, активно включаються до соціокультурної та дозвіллєво-розважальної діяльності, навчаються у військово-патріотичних об'єднаннях, гуртках гуманітарного напряму та інших творчих об'єднаннях.

У системі столичної освіти для дітей різного соціального походження збережена доступність позашкільної освіти, оскільки 98,7% творчих об'єднань школярів фінансуються за рахунок бюджетних асигнувань. Водночас, нинішнє фінансування цієї галузі не забезпечує їй належний розвиток відповідно до зростаючих потреб школярів, кола їх інтересів.

Тому питання збереження та розвитку системи позашкільної освіти повинно бути пріоритетом політики на всіх рівнях. Актуальним залишається питання оновлення та модернізації матеріально-технічного забезпечення позашкільних навчальних закладів, пошуку нових, сучасних методик роботи з дітьми та створення належних умов для зайнятості школярів у вільний від уроків час.

Шляхи реалізації:

Модернізувати матеріально-технічну базу позашкільних навчальних закладів:

- укомплектувати сучасними засобами організації навчально-виховного процесу;

- включити позашкільні навчальні заклади до проектів і програм щодо розвитку навчальних закладів м. Києва.

2006 - 2010 рр.

Удосконалити нормативно-правову та науково-методичну бази позашкільної освіти:

- забезпечити позашкільні навчальні заклади

навчально-методичними матеріалами;

- розробити та затвердити Положення про міський координаційний центр науково-технічної творчості учнівської молоді;

2007 - 2008 рр.

- розширити функціональний склад і штатний розпис лабораторії виховних технологій КМПУ ім. Б.Д.Грінченка відповідно до потреб освіти міста;

2007 р.

- створити на базі Київського Палацу дітей та юнацтва центр розвитку позашкільної освіти м. Києва.

2007 - 2008 рр.

Забезпечити організаційну підтримку діяльності дитячих творчих колективів:

- оновити систему проведення міських масових заходів для школярів міста та забезпечити їх фінансування;

- забезпечити належні умови участі дитячих творчих колективів у всеукраїнських і міжнародних конкурсах, змаганнях, фестивалях тощо;

- забезпечити організацію профільних дитячих оздоровчих таборів (зборів) для відпочинку та навчання дитячих творчих колективів.

2006 - 2010 рр.

ГУОН, РУО,

КМПУ ім. Б.Д.Грінченка,

КПДЮ, МЦЦЮТ.

Прогнозний обсяг видатків:

------------------------------------------------------------------

| По роках: | Усього: |

|-----------------------------------------------| (у млн. грн.) |

| | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |

|----------+---------+--------+--------+--------+----------------|

|РАЗОМ: | 5,643 | 5,643 | 5,643 | 5,643 | 22,570 |

------------------------------------------------------------------

Очікувані результати:

- створення умов для забезпечення доступності позашкільної освіти, творчого, інтелектуального, духовного розвитку дітей, організації їхнього змістовного дозвілля в позаурочний час;

- розвиток мережі позашкільних навчальних закладів столиці;

- зміцнення матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів;

- забезпечення соціального захисту учасників

навчально-виховного процесу в позашкільній освіті;

- створення дієвої системи обміну інформацією у сфері позашкільної освіти міста, України та на міжнародному рівні.

Проект 8. Київський робітник

Проект "Київський робітник" покликаний забезпечити якість професійної підготовки учнівської молоді відповідно до їх інтересів та уподобань на базі навчальних закладів професійно-технічної освіти столиці. Розгалужена мережа професійно-технічної освіти міста, до якої належить 31 навчальний заклад (10 професійних ліцеїв, 16 вищих професійних училищ, 1 міжрегіональне вище професійне училище, 4 міжрегіональні центри професійно-технічної освіти, у т. ч. навчально-науковий центр ПТО АПН України, Відокремлений структурний підрозділ" Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова "Вище професійне училище"), задовольняє потреби молодих киян у здобутті відповідної професії. Підготовка кваліфікованих робітників у 25 ПТНЗ здійснюється з отриманням повної загальної середньої освіти.

Також у місті функціонують 159 (ліцензованих) навчальних закладів, установ, організацій різної форми власності, які надають послуги, пов'язані з одержанням професійно-технічної освіти (6 навчально-курсових комбінатів, 3 приватні навчальні заклади, 22 організації Товариства сприяння обороні України, 8 загальноосвітніх навчальних закладів та ін.).

Загалом у ПТНЗ державної форми власності навчається 21,2 тис. молодих людей віком здебільшого до 18 років (92% від загальної кількості). Серед них - значна кількість молодих людей належать до категорії соціально незахищених, зокрема, 596 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (346 осіб перебувають на повному державному утриманні), 3585 учнів виховуються в неповних сім'ях, 914 - із багатодітних сімей, 1651 учень є постраждалими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 363 особи з фізичними і розумовими обмеженнями.

Підготовка кваліфікованих робітників здійснюється за 157 спеціальностями, з яких 56 - інтегровані. Розподіл за галузями становить: промисловість (40%, будівництво (39%), транспорт (3%), торгівля, громадське харчування (3%), житлово-комунальне господарство та невиробничі види побутового обслуговування (4%), зв'язок (1 %).

Спільно зі спеціальними загальноосвітніми школами-інтернатами столиці за направленнями з УТОГу й УТОЗу 11 НЗ готують кваліфікованих робітників (за 15 професіями) із числа дітей з обмеженими можливостями. На базі 3 НЗ створено Міський центр соціально-психологічної реабілітації, професійної підготовки та перепідготовки молоді з обмеженими можливостями та Міські центри професійної підготовки та соціально-психологічної адаптації проблемної молоді. Навчально-виховний процес у ПТНЗ забезпечує 3391 працівник (717 викладачів та 1033 майстри виробничого навчання).

Формування обсягів державного замовлення на професійну підготовку кваліфікованих робітників провадиться на підставі планів прийому до ПТНЗ, погоджених із підприємствами, установами й організаціями.

Водночас залишаються невирішеними проблеми, а саме: постійний відтік кваліфікованих інженерно-педагогічних кадрів через низьку заробітну платню (нині вакансії викладачів становлять 159 чол., майстрів виробничого навчання - 486 чол.); значне відставання змісту професійно-технічної освіти від змін у галузі економіки та виробництва; застарілі технології навчання робітничих професій; неузгодженість ринку праці міста з існуючими спеціальностями тощо.

Вирішення цих проблем потребує оновлення нормативно-правової бази, насамперед, у питаннях оподаткування ПТНЗ, їх навчальної та виробничої діяльності, управління майном, участі роботодавців у прийнятті окремих рішень та ін.

Шляхи реалізації:

Модернізувати матеріально-технічну базу:

- удосконалити матеріально-технічне забезпечення

навчально-виробничого процесу для здійснення тренувального періоду

виробничого навчання (комплект робочого інструменту для кожного

учня 1 курсу);

- оновити матеріально-технічну базу професійно-технічних навчальних закладів столиці (верстати, автомобілі для підготовки "Водіїв транспортних засобів", обладнання для професійного навчання спеціалістів водного транспорту, пости для підготовки "Електрогазозварників" тощо);

- удосконалити навчально-матеріальну базу ПТНЗ для здійснення допрофесійної підготовки учнів і випускників загальноосвітніх навчальних закладів і загальноосвітніх шкіл-інтернатів з фізичними та розумовими обмеженнями;

- оновити меблі у навчальних кабінетах і майстернях ПТНЗ;

- здійснити ремонт будівель і споруд ПТНЗ (дахів, фасадів, внутрішніх приміщень);

- здійснила реконструкцію та капремонт інженерних систем тепло-, водо- та енергопостачання;

- оформити Державні акти на закріплення права користування земельною ділянкою.

2006 - 2010 рр.

Оновити зміст професійно-технічної освіти з урахуванням новітніх технологій:

- забезпечити професійно-технічні навчальні заклади технічними засобами навчання (у т. ч. мультимедійними засобами, інтерактивними дошками, ліцензованими навчальними програмами тощо);

- впровадити програмне забезпечення із загальнотехнічної, професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки для організації навчально-виробничого процесу.

2007 - 2010 рр.

Забезпечити проведення кадрової політики в ПТНЗ:

- вивчити попит організацій, установ, підприємств регіону різних форм власності на кваліфікованих робітників на 2006-2010 роки;

- продовжити роботу з підготовки майстрів виробничого навчання за заочною формою навчання на базі вищих навчальних закладів (спільно з Київським професійно-педагогічним коледжем ім. А.Макаренка, Переяслав-Хмельницьким педагогічним університетом ім. Г.Сковороди, Національним педагогічним університетом ім. М.Драгоманова, Національним університетом технологій та дизайну, Київським будівельним інститутом, Київським інститутом транспорту);

- відновити стажування молодих викладачів і майстрів виробничого навчання на робочих місцях за угодами з підприємствами, організаціями, установами різної форми власності, що є замовниками робітничих кадрів;

- продовжити розширення міжнародних зв'язків із навчальними закладами професійної освіти Німеччини, Туреччини, Італії, Білорусії, Росії, Латвії;

- продовжити навчання педагогічних працівників за освітньою програмою "Intel@ Навчання для майбутнього" щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виробничому процесі ПТНЗ.

2006 - 2010 рр.

Вийти з пропозицією до Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації щодо:

- забезпечення проїзними квитками на всі види міського громадського транспорту чи компенсації вказаних видатків майстрам виробничого навчання ПТНЗ м. Києва під час організації ними проходження учнями виробничого навчання та виробничої практики на підприємствах, установах і організаціях м. Києва.

2007 р.

Забезпечити соціальний захист учнів:

- розширити пільги для малозабезпечених учнів, які здобувають загальну середню освіту в ПТНЗ;

- створити медико-реабілітаційний підрозділ при Міському центрі соціально-психологічної реабілітації та професійної підготовки та перепідготовки молоді з обмеженими можливостями на базі Київського вищого професійного училища технологій і дизайну виробів з шкіри.

2007 - 2010 рр.

Організувати профорієнтаційну роботу: