Розглянувши стан системи охорони здоров’я, її вплив на здоров’я громадян та демографічну ситуацію в державі, Рада національної безпеки і оборони України відзначає, що:

в умовах поточних та прогнозованих загроз національній безпеці та національним інтересам України (скорочення народжуваності та високий рівень смертності населення, проблеми репродуктивного здоров’я населення, поширення гострої коронавірусної хвороби COVID-19, висока вірогідність виникнення епідемій унаслідок появи нових інфекційних агентів, наявність інших загроз біологічного походження, недостатня готовність діяти у надзвичайних ситуаціях) реформування системи охорони здоров’я здійснюється здебільшого несистемно та охоплює лише фінансову складову;

відсутність єдиного медичного простору і неоднорідність організаційно-правових форм функціонування державних та комунальних закладів охорони здоров’я призводять до розбалансованості функціонування галузі, неефективного державного управління у сфері охорони здоров’я та ускладнень у плануванні діяльності на всіх рівнях національної системи охорони здоров’я, не забезпечують достатніх передумов для отримання населенням своєчасної, ефективної, доступної та безпечної медичної допомоги відповідно до гарантій, визначених Конституцією України;

тарифікація медичних послуг, що підлягають оплаті в рамках реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення (програми медичних гарантій), відбувається без урахування медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги, що має наслідком невідповідність тарифів фактичним витратам закладів та призводить до неможливості надання пацієнтам медичної допомоги належного обсягу та якості;

спроможність системи охорони здоров’я в Україні впливати на демографічну ситуацію, покращення стану здоров’я та підвищення рівня якості життя населення є обмеженою внаслідок втрати профілактичної складової в організації надання медичної допомоги;

рівень забезпечення організаційних, фінансових, інформаційних, кадрових, технічних, технологічних та інших ресурсних потреб системи охорони здоров’я є вкрай недостатнім для задоволення потреб населення у рівному його доступі до своєчасної, якісної та безпечної медичної допомоги;

кадрове забезпечення системи охорони здоров’я характеризується відсутністю послідовної стратегії забезпечення галузі спеціалістами необхідного профілю, що спричиняє відтік із галузі високопрофесійних фахівців та молодих спеціалістів.

Ураховуючи, що відповідно до статті 3 Закону України "Про національну безпеку України" державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямована на захист людини і громадянина, зокрема їхніх життя і гідності, на підставі положень Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392, та Стратегії людського розвитку, затвердженої Указом Президента України від 2 червня 2021 року № 225, Указу Президента України від 18 червня 2021 року № 261 "Про заходи щодо підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників", з метою забезпечення конституційного права громадян України на охорону здоров’я і медичну допомогу, Рада національної безпеки і оборони України

1. Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити до 1 грудня 2021 року розроблення та затвердження Стратегічного плану розвитку системи охорони здоров’я населення на період до 2030 року, визначивши строки, відповідальних за виконання та чіткі механізми для забезпечення рівного доступу громадян України до своєчасної, безпечної та якісної екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної медичної допомоги та реабілітації у сфері охорони здоров’я, передбачивши, зокрема:

поетапне включення до тарифів на медичні послуги вартості лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів, які є необхідними для надання медичних послуг у рамках програми медичних гарантій у закладах охорони здоров’я будь-якої форми власності, які наразі закуповуються централізовано за рахунок коштів інших програм державного бюджету;

визначення механізмів контролю за додержанням розроблених відповідно до уніфікованої методики на основі доказової медицини національних клінічних протоколів та стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), а також підготовку та запровадження актом Кабінету Міністрів України вертикально інтегрованої системи контролю за якістю надання медичної допомоги в закладах охорони здоров’я будь-якої форми власності, у тому числі за додержанням галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;

введення, починаючи з 1 січня 2022 року, індикаторів якості надання первинної медичної допомоги;

запровадження ключових показників ефективності для керівників закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності;

започаткування ефективної системи моніторингу надання медичних послуг за програмою медичних гарантій;

створення умов для можливості застосування міжрегіональних клінічних маршрутів пацієнта при наданні екстреної медичної допомоги;

підготовку та внесення на розгляд Верховної Ради України необхідних законопроектів, забезпечення внесення в установленому порядку змін до інших нормативно-правових актів з метою приведення до 1 квітня 2022 року засад фінансування медичних послуг, які надаються всіма закладами охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, клініками та/або лікувально-діагностичними підрозділами наукових установ медичного спрямування, клінічними базами закладів освіти у сфері охорони здоров’я/університетськими клініками/університетськими лікарнями, у відповідність з вимогами законодавства щодо державних фінансових гарантій надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів державного бюджету за програмою медичних гарантій, забезпечивши при цьому можливість виконання зазначеними суб’єктами господарювання основних статутних завдань;

розрахунок та встановлення під час розроблення і затвердження порядку реалізації програми медичних гарантій на відповідний календарний рік коригувальних (підвищених та понижених) коефіцієнтів до тарифів на медичні послуги, які надаються закладами охорони здоров’я, у тому числі клініками та/або лікувально-діагностичними підрозділами наукових установ медичного спрямування, клінічними базами закладів освіти у сфері охорони здоров’я відповідного профілю/університетськими клініками/університетськими лікарнями, та які характеризують складність пролікованих випадків та інтенсивність використання ресурсів для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у сфері охорони здоров’я;

опрацювання питання щодо доцільності об’єднання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги в один вид - спеціалізована медична допомога;

удосконалення електронної системи охорони здоров’я, зокрема за результатами проведення аудиту її впровадження, шляхом розширення роботи цієї системи, створення нових модулів і компонентів з метою її поширення на сферу громадського здоров’я, застосування щодо реабілітації у сфері охорони здоров’я, донорства крові та її компонентів, контролю якості наданих послуг та уникнення подвійного фінансування з різних джерел наданих населенню послуг, переважно реабілітаційних, забезпечення захисту персональних даних в електронній системі охорони здоров’я;

підготовку і затвердження до 1 січня 2022 року в установленому порядку нормативно-правових актів з метою виключення із повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади невластивих їм функцій щодо централізованих закупівель лікарських засобів та медичних виробів задля досягнення професіоналізації здійснення таких публічних закупівель шляхом застосування нових закупівельних інструментів, зокрема договорів керованого доступу та договорів із середньостроковими зобов’язаннями, залучення централізованих закупівельних організацій, розвитку електронних систем обліку лікарських засобів та медичних виробів, розширення програм реімбурсації в межах програми медичних гарантій для лікування пацієнтів в амбулаторних умовах;

розвиток національної системи донорства крові та її компонентів;

забезпечення надання повноцінної реабілітаційної допомоги громадянам з першого дня звернення з травмою чи захворюванням шляхом збільшення мережі закладів, які надають реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я, уніфікації підходів до надання такої допомоги на основі доказових міжнародних практик, відповідних стандартів і протоколів, розширення реабілітаційних пакетів у програмі медичних гарантій шляхом об’єднання різних бюджетних програм реабілітації та вдосконалення підходів до забезпечення необхідними технічними та іншими засобами реабілітації на всіх етапах реабілітації;