Розглянувши комплекс проблем щодо соціально-демографічної ситуації, охорони здоров'я і ринку праці в державі, Рада національної безпеки і оборони України відзначає зростання загрозливих явищ та системних недоліків у цих сферах.

Проявом демографічної кризи стало погіршення майже всіх демографічних показників. Унаслідок зростання депопуляції, що триває з 1991 року, чисельність населення України скоротилася більш як на 6 млн. осіб.

Основними проблемами погіршення демографічної ситуації в Україні є зниження показника народжуваності і збільшення показника смертності, скорочення тривалості життя і загальне старіння населення. Названі тенденції вплинули на кількісно-якісний склад трудового потенціалу, продуктивність суспільної праці. Економічні та соціальні проблеми спричинили безробіття, поширення нелегальної трудової діяльності, зниження національного інтелектуального та освітнього потенціалу, значне розшарування населення за рівнем доходів.

Стан здоров'я населення України характеризується значною поширеністю хронічних хвороб та соціально небезпечних захворювань. Високими залишаються рівні інвалідності та смертності при короткій середній тривалості життя. На здоров'я і відтворення населення негативно впливають якісні показники життя, забруднення довкілля, незадовільні умови праці, поширення інфекційних і паразитарних захворювань, криза галузі медичного обслуговування, недостатній контроль за якістю та вживанням лікарських засобів і біологічно активних домішок, тютюнокуріння.

До погіршення стану здоров'я населення, збільшення нещасних випадків у побуті та на виробництві, руйнування сімей, духовної, моральної і фізичної деградації суспільства призводить надмірне вживання алкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, що згубно позначається й на демографічній ситуації.

Не сприяє розв'язанню проблем у сфері охорони здоров'я й відсутність належного моніторингу за станом генофонду, рівнем популяційного імунітету населення, циркуляцією збудників інфекційних хвороб. Сучасна система охорони здоров'я в Україні спрямована більше на лікування, ніж на профілактику захворювань і пропаганду здорового способу життя. Як наслідок, за останні п'ять років кількість захворювань і смертність у більшості класів хвороб зростають.

На ринку праці протягом четвертого кварталу 2008 року та першого півріччя 2009 року спостерігалися такі негативні процеси, як вивільнення працівників, вимушене застосування на певний період роботи на умовах неповного робочого часу, часткове безробіття. Посилюється дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили у зв'язку зі скороченням кількості робочих місць.

Під впливом світової фінансової кризи рівень безробіття серед економічно активного населення у першому півріччі 2009 року зріс до 9,9 відсотка проти 6,4 відсотка у 2008 році. Чисельність незайнятих громадян, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості, та які скористаються її послугами до кінця 2009 року, може збільшитися до 3,2 млн. осіб.

Наростання кризових явищ на національному ринку праці відбувається в результаті погіршення макроекономічної ситуації, скорочення обсягів вітчизняного виробництва, обумовлених впливом структурної, кон'юнктурної та інституційної кризи, звуженням можливостей створення нових робочих місць.

З огляду на наведене та враховуючи, що відповідно до статті 8 Закону України "Про основи національної безпеки України" збереження та зміцнення демографічного і трудоресурсного потенціалу країни, подолання кризових демографічних процесів, створення ефективної системи відновлення фізичного і духовного здоров'я людини, реальне підвищення життєвого рівня населення, зокрема на основі зниження рівня безробіття, є одними з основних напрямів державної політики з питань національної безпеки, Рада національної безпеки і оборони України

Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити належне фінансування програм розвитку пріоритетних видів економічної діяльності;

2) сприяти створенню умов для дальшого розвитку малого і середнього підприємництва та вдосконалення законодавства з метою зменшення надмірного державного втручання у сферу підприємництва;

3) запровадити на основі щорічних вибіркових обстежень моніторинг внутрішньої трудової міграції та мобільності робочої сили;

4) розробити за участю Національної академії наук України прогнозні показники ринку праці за секторами економіки;

5) опрацювати питання щодо впровадження "сімейних" принципів оподаткування доходів фізичних осіб, надання сім'ям з двома і більше дітьми податкових пільг, розмір яких повинен збільшуватись з появою кожної наступної дитини;

6) забезпечити з урахуванням потреб регіональних ринків праці ефективну роботу щодо професійної орієнтації випускників загальноосвітніх навчальних закладів;

7) опрацювати питання щодо вдосконалення механізмів:

ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, зокрема під час визначення ліцензованих обсягів навчальних закладів, з метою забезпечення оперативного реагування на потреби ринку праці;

працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням. Розробити систему державних гарантій щодо надання таким випускникам першого робочого місця та забезпечити реалізацію цих гарантій;

8) забезпечити здійснення в установленому порядку заходів щодо оптимізації мережі професійно-технічних навчальних закладів відповідно до потреб ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах;

9) удосконалити систему стимулювання роботодавців щодо забезпечення молоді першим робочим місцем;

10) посилити контроль за додержанням роботодавцями законодавства про працю при вивільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, а також при застосуванні умов режимів неповної зайнятості;

11) опрацювати питання щодо врегулювання діяльності посередницьких структур, які надають послуги з працевлаштування населення на внутрішньому ринку праці;