Розглянувши стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України з питань енергетичної безпеки, Рада національної безпеки і оборони України відзначає недостатній рівень їх виконання.

Ужиті Кабінетом Міністрів України заходи щодо оптимізації функціонування ринку нафти і нафтопродуктів та розвитку нафтопереробної промисловості дозволили виконати в основному рішення Ради національної безпеки і оборони України від 7 березня 2006 року "Про ситуацію на ринку нафти і нафтопродуктів України", введене в дію Указом Президента України від 12 квітня 2006 року N 303.

Разом із тим більшість проблемних питань, порушених у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення", введеному в дію Указом Президента України від 27 грудня 2005 року N 1863, в повній мірі не вирішено.

Зокрема, залишились неврегульованими питання щодо формування фонду поводження з радіоактивними відходами та забезпечення фінансування формування державного резерву ядерного палива і ядерних матеріалів (концентрату природного урану та гексафториду збагаченого урану) з урахуванням річної потреби.

Повільно реалізуються положення Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України, триває негативна практика перехресного субсидіювання на цьому ринку, не розроблено механізм визначення на конкурсних засадах покупців при укладенні договорів експорту електричної енергії.

Ключові положення Указу Президента України від 27 грудня 2005 року N 1863 щодо законодавчого врегулювання проблемних питань стабілізації та розвитку паливно-енергетичного комплексу перебувають лише на стадії виконання.

Дотепер не створено ефективних механізмів стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій, скорочення питомих витрат енергоресурсів у суспільному виробництві, використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, не забезпечено визначення в установленому порядку умов приватизації підприємств паливно-енергетичного комплексу.

На початковому етапі знаходиться розроблення порядку формування єдиного енергетичного балансу та проведення моніторингу його показників.

За час, що минув після проведення останнього засідання Ради національної безпеки і оборони України з питань енергетичної безпеки, погіршилась ситуація у сфері постачання природного газу.

Унаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України низки рішень та укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів) суб'єктами господарювання із державною часткою у статутному фонді збільшились можливості для прихованого перерозподілу прав власності, створюються загрози життєво важливим інтересам держави стосовно об'єктів, що належать державі та є визначальними для забезпечення її енергетичної безпеки (газотранспортні підприємства, атомні електростанції, гідроелектростанції тощо).

Залишається недосконалим регулювання діяльності у сфері природних монополій та на суміжних ринках у паливно-енергетичному комплексі, що є основною причиною непрозорості при формуванні цін і тарифів для суб'єктів паливно-енергетичного комплексу та створює умови для монопольних зловживань на енергетичних ринках.

Аналіз стану виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України з питань енергетичної безпеки та розвитку процесів і тенденцій в енергетиці свідчить про необхідність вжиття комплексу додаткових заходів щодо забезпечення енергетичної безпеки.

З огляду на нагальну потребу підвищення ефективності функціонування паливно-енергетичного комплексу, забезпечення надійності систем постачання в Україну паливно-енергетичних ресурсів, зміцнення енергетичної безпеки держави Рада національної безпеки і оборони України

1. Визнати недостатньою діяльність Кабінету Міністрів України та, зокрема, Міністерства палива та енергетики України щодо виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення", введеного в дію Указом Президента України від 27 грудня 2005 року N 1863.

2. Запропонувати Президентові України доповнити Основні напрями державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України, схвалені Указом Президента України від 27 грудня 2005 року N 1863, пунктом 7 такого змісту:

"7) відвернення і нейтралізація реальних і потенційних зовнішніх загроз національним інтересам України у сфері енергетичної безпеки шляхом:

забезпечення координації дій органів виконавчої влади щодо додержання національних інтересів України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в енергетичній сфері;

створення умов для розвитку та підвищення ефективності функціонування паливно-енергетичного комплексу України;

створення стабільних, передбачуваних і прозорих умов залучення інвестицій у паливно-енергетичний комплекс через удосконалення законодавства з урахуванням міжнародних стандартів".

3. Кабінету Міністрів України, центральним органам виконавчої влади у своїй діяльності керуватись Основними напрямами державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України, схваленими Указом Президента України від 27 грудня 2005 року N 1863 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення".

4. Розглянути на засіданні Ради національної безпеки і оборони України питання дальшого розвитку атомної енергетики та промисловості, проблеми ядерної та радіаційної безпеки.

5. Кабінету Міністрів України вжити додаткових заходів, спрямованих на посилення енергетичної безпеки держави, виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України з питань енергетичної безпеки, зокрема:

1) проаналізувати до 20 серпня 2007 року фінансовий стан Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та затвердити заходи щодо запобігання загрозам втрати, зокрема передачі за борговими зобов'язаннями, активів (магістральні трубопроводи, газорозподільні мережі, підземні газові сховища тощо) та щодо фінансового оздоровлення цієї Компанії, в тому числі шляхом:

оптимізації її організаційної структури та структури майна;