При проведенні інвентаризації всі господарюючі суб'єкти споживчої кооперації України (далі - підприємства) керуються Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, яку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. N 69, з урахуванням таких особливостей:

1. Всі організації і підприємства споживчої кооперації повинні проводити інвентаризацію усіх товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та інших статей балансу. Інвентаризації підлягають також цінності, які не належать підприємству або організації, що рахуються в обліку (в орендному користуванні, на відповідальному зберіганні, одержані для переробки), не враховані з яких-небудь причин, тощо.

2. Основним завданням інвентаризації, як заходу контролю за збереженням колективної власності, є:

2.1. Порівняння фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів з даними обліку.

2.2. Перевірка відповідності цін.

2.3. Виявлення товарів застарілих фасонів, моделей і товарів, що частково втратили свою початкову якість, знятих з виробництва, які не користуються попитом населення, а також невикористовуваних матеріалів та невстановленого обладнання.

2.4. Перевірка додержання правил збереження цінностей.

2.5. Приведення облікових даних у відповідність з фактичною наявністю усіх видів цінностей.

2.6. Перевірка достовірності стану розрахунків і всіх інших статей балансу.

3. Інвентаризації товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів проводяться з додержанням раптовості і обов'язкові в таких випадках:

3.1. Перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилася не раніше 1 жовтня звітного року, а бібліотечних фондів в строки згідно з п. 4.2.

3.1.1. При переоцінці товарно-матеріальних цінностей, якщо переоцінці підлягають більше 50 % товарів (по сумі в грошовому вимірі), що знаходяться в підзвіті у даної матеріально відповідальної особи. В буфетах і на виробництвах підприємств громадського харчування на дату переоцінки проводиться повна інвентаризація всіх цінностей. У підприємствах і організаціях, які ведуть кількісно-сумовий облік, інвентаризуються тільки цінності, які підлягають переоцінці.

3.2. При передачі цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій або однією бригадою з колективною матеріальною відповідальністю іншій, а саме:

3.2.1. При прийманні на роботу і звільненні осіб з індивідуальною матеріальною відповідальністю, наданні їм відпустки і поверненні з відпустки, у зв'язку з тривалою хворобою.

3.2.2. При зміні бригадира (завідуючого підприємством), виході його в чергову відпустку, вибутті з бригади більше 50 % її членів, а також на вимогу одного чи кількох членів бригади.

3.2.3. При поверненні бригадира (завідуючого підприємством) з чергової відпустки у разі, коли бригада складається з двох осіб.

3.2.4. При наданні відпустки або звільненні всієї бригади.

3.3. При реорганізації підприємства і зміні форм власності.

3.4. При встановленні фактів розкрадання й інших зловживань, крадіжок і пограбувань, а також при стихійних лихах (пожежах, затопленнях і т. інше).

3.5. При проведенні документальних ревізій, на вимогу правоохоронних органів, з вказівки правління кооперативної організації або керівника і головного бухгалтера госпрозрахункового підприємства.

4. Інвентаризації проводяться:

4.1. Будинків, споруд і інших нерухомих об'єктів основних засобів - не менше одного разу на рік.

4.2. Бібліотечних фондів - один раз на два роки.

4.3. Основних засобів (крім будинків, споруд і інших нерухомих об'єктів основних засобів, а також бібліотечних фондів): капітальних вкладень, сировини, малоцінного інвентаря, спецодягу, посуду, столової білизни й інших матеріальних цінностей; незакінченого виробництва і напівфабрикатів власного виробництва, витрат майбутнього періоду; резервів майбутніх витрат і платежів; молодняка тварин, тварин на відгодівлі, птиці, кролів, звірів, сімей бджіл і готової продукції на складах, промислових і продовольчих товарів на складах і базах, продовольчих товарів на холодильниках, товарів і тари в магазинах і на інших підприємствах роздрібної торгівлі; товарів у книжкових магазинах; експортних і імпортних товарів у зовнішньоторговельних організаціях (об'єднаннях); сільгосппродукції і сировини на складах і базах заготівельних організацій; запасних частин і ремонтних матеріалів до автотранспортних засобів - не менше одного разу на рік.

4.4. Грошових коштів, грошових документів, цінностей і бланків суворої звітності, розрахунків з банками - щомісячно.

4.5. Торговельних місць на ринках.

4.6. Розрахунки з фінансовими органами по податках, інших платежах з відшкодуванням - не рідше одного разу на квартал.

4.7. Розрахунки з банками (по розрахункових і інших рахунках) - в міру одержання виписок банків, а по розрахункових документах при одержанні - на перше число місяця, наступного за звітним кварталом.

4.8. Розрахунки організацій і підприємств з своїми підрозділами, виділеними на окремий баланс, - на перше число місяця.

4.9. Розрахунки з покупцями і постачальниками - не рідше одного разу на квартал.

4.10. Розрахунки з дебіторами і кредиторами - не менше двох разів на рік.

4.11. Справи і суми заборгованості по нестачах, розкраданнях і відшкодуванню матеріального збитку - не рідше одного разу на квартал.

4.12. Витрати майбутніх періодів, резерви майбутніх втрат і платежів - не менше одного разу на рік перед складанням річного бухгалтерського звіту, але не раніше першого грудня.

4.13. Терміни інвентаризації інших матеріальних цінностей, розрахунків і статей балансу встановлюються керівником кооперативної організації (підприємства).

Кількість інвентаризацій цінностей на рік, а також дати їх проведення в підприємствах роздрібної і оптової торгової мережі, підприємств громадського харчування, заготівель, виробництва, будівництва, сільського господарства та інших галузей діяльності установлюється керівником госпрозрахункового підприємства (об'єднання), організації чи правлінням кооперативної організації на пропозицію головного бухгалтера, виходячи з конкретних місцевих умов і результатів роботи кожного підприємства.

Керівники підприємств, об'єднань, організацій особисто розглядають матеріали інвентаризації не пізніше як у 5-денний строк після її закінчення.

5. Керівники і головні бухгалтери кооперативних організацій (підприємств) здійснюють керівництво і контроль за своєчасним і якісним проведенням інвентаризації грошових коштів, товарно-матеріальних і інших цінностей, основних засобів, розрахунків та інших статей балансу, а також за правильним визначенням наслідків інвентаризації і відображенням її в обліку.

5.1. На підприємствах, які знаходяться на госпрозрахунку і виділені на окремий баланс, створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі:

5.1.1 Керівника підприємства або його заступника (голова комісії).

5.1.2. Головного бухгалтера.

5.1.3. Начальників структурних підрозділів (служб).

5.1.4. Представників кооперативної громадськості.

5.2. Персональний склад постійно діючої інвентаризаційної комісії затверджується постановою правління кооперативної організації, наказом керівника підприємства.

5.3. Постійно діючі інвентаризаційні комісії:

5.3.1. Проводять профілактичну роботу щодо забезпечення збереження цінностей, при необхідності заслуховують на своїх засіданнях керівників відділів, цехів, секцій з питань збереження цінностей.

5.3.2. Організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій.

5.3.3. Здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркових інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей в місцях збереження і переробки в міжінвентаризаційний період.

5.3.4. Перевіряють правильність виведення наслідків інвентаризацій, обґрунтованість пропозицій заліків з пересортиці цінностей на базах, складах, в коморах, цехах, на будівельних майданчиках та в інших місцях зберігання.

5.3.5. У необхідних випадках (при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та інших) проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації.

5.3.6. Розглядають пояснення, одержані від осіб, які допустили нестачу або псування цінностей, а також інші порушення, і дають пропозиції про порядок регулювання виявлених нестач і збитків від псування цінностей.

6. Для безпосереднього проведення інвентаризації цінностей створюються робочі інвентаризаційні комісії. Інвентаризаційні комісії призначаються у такому складі: голова інвентаризаційної комісії, члени інвентаризаційної комісії.

Головою інвентаризаційної комісії, як правило, призначається представник правління кооперативної організації, госпрозрахункового управління або іншого органу, який призначив інвентаризацію.

Членами інвентаризаційної комісії призначаються представники комісій кооперативного контролю за роботою підприємств торгівлі, громадського харчування і виробничих підприємств, особи з активу членів споживчого товариства, громадських та інших організацій. Кількість членів інвентаризаційної комісії визначається, виходячи з обсягу цінностей при інвентаризації і кількості матеріально відповідальних працівників.

7. До складу комісії включаються перевірені і досвідчені працівники, добре обізнані з цінностями, що інвентаризуються, ціноутворенням, первинним обліком і порядком інвентаризації. До цієї роботи залучаються інвентаризатори, ревізори, товарознавці, технологи, інструктори, бухгалтери, економісти, плановики, керівники кооперативних організацій (підприємств), їх заступники та інші керівники і оперативні працівники. З особами, залученими до проведення інвентаризації, необхідно систематично проводити семінари з вивчення питань організації, техніки і методів проведення інвентаризації грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей.

8. Забороняється призначати головою комісії для інвентаризації цінностей в одному підприємстві одного й того ж працівника два рази підряд. Також забороняється призначати до складу інвентаризаційної комісії матеріально відповідальних осіб з інших підприємств даної організації.

9. При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності інвентаризація цінностей проводиться з обов'язковою участю бригадира і членів бригади, що працюють на момент початку інвентаризації.

10. У підприємствах з колективною (бригадною) матеріальною відповідальністю інвентаризаційні комісії створюються з більшою кількістю членів з таким розрахунком, щоб два члени інвентаризаційної комісії разом з членом бригади, з її згоди, перевіряли відповідну частину цінностей. У цьому випадку до початку інвентаризації проводиться розподіл ділянок роботи між всіма членами інвентаризаційної комісії і членами бригади. Такий розподіл оформляється протоколом інвентаризаційної комісії.

При зміні бригадира і передачі товарно-матеріальних цінностей однією бригадою матеріально відповідальних осіб іншій розподіл ділянок роботи для інвентаризації об'єктів по частинах не дозволяється.

11. З метою посилення контролю за обліком цінностей в магазинах, де з колективною (бригадною) матеріальною відповідальністю працює два продавці, при наявній можливості, їм надається відпустка з тим, щоб товари приймала нова бригада.

12. На розподільчих складах споживчих товариств інвентаризація цінностей проводиться комісією, як правило, на чолі з заступником голови правління споживчого товариства, який завідує торгівлею, або начальником торгового відділу.

13. У тих випадках, коли інвентаризація товарно-матеріальних цінностей проводиться при відсутності матеріально відповідальних осіб (хвороба і т. ін.), а також після крадіжок і пограбувань, до складу інвентаризаційної комісії запрошується представник місцевої Ради народних депутатів або міліції, повноваження якого підтверджується документами, про що робиться відмітка в описові.

При проведенні інвентаризації після стихійного лиха (повінь, пожежа і т. ін.) до складу інвентаризаційної комісії запрошуються представники страхової організації, пожежного нагляду та охорони.

14. Призначення інвентаризаційних комісій в усіх випадках оформляється письмовим розпорядженням (таблиця 1), в якому вказується склад комісії, об'єкти, порядок і тривалість інвентаризації.

Розпорядження про призначення інвентаризаційної комісії підписується головою правління (керівником госпрозрахункового управління, об'єднання і т. ін.), головним бухгалтером і вручається голові інвентаризаційної комісії не раніше як за 2-3 години до початку проведення інвентаризації.

Категорично забороняється ставити до відома матеріально відповідальних осіб про строки призначеної інвентаризації.

Розпорядження про проведення інвентаризації реєструється в книзі обліку інвентаризацій (таблиця 2).

Контроль за правильним веденням книги покладається на головного бухгалтера.

15. Інвентаризаційні комісії мають право:

15.1. Вимагати від матеріально відповідальних осіб пред'явлення усіх цінностей, що знаходяться на їх відповідальному збереженні, попереджувати можливі приховування.

15.2. Вимагати залучення працівників підприємства для надання допомоги інвентаризаційній комісії в перемірюванні, переважуванні, переобліку цінностей.

15.3. Перевіряти, якщо це необхідно, документи первинного обліку і звітності.

15.4. Брати участь разом з бухгалтерією у виведенні результатів інвентаризації.

15.5. Вносити пропозиції в питаннях упорядкування приймання, охорони і відпуску товарно-матеріальних цінностей, а також покращення обліку і контролю за їх збереженням.

15.6. Вимагати притягнення до дисциплінарної і матеріальної відповідальності винних працівників, які допустили нестачі або погіршення якості товарно-матеріальних цінностей.

16. Інвентаризаційні комісії зобов'язані:

16.1. Перевіряти в натурі шляхом обов'язкового перерахунку, перемірювання, переважування, визначення якості всієї наявності товарно-матеріальних цінностей.

16.2. Перевіряти ціни у відповідності з діючими положеннями і даними обліку.

16.3. Правильно оформляти описи фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей. Негайно підписувати кожну сторінку опису після її заповнення.

16.4. Виявляти товари застарілих фасонів і моделей і товари, які частково втратили свою первинну якість, зняті з виробництва, не користуються попитом населення, а також невикористані матеріали та невстановлене обладнання і недокументоване надходження цінностей.

16.5. Доповідати правлінню, керівнику госпрозрахункового управління, об'єднання і т. ін. про виявлені випадки нестач цінностей і всіх виявлених зловживань (завищення цін, наявність бездокументних товарів і т. ін.).

17. Інвентаризаційні комісії несуть відповідальність:

17.1. За своєчасне проведення інвентаризації.

17.2. За повноту і точність внесення в описи даних про цінності, що перевіряються, за їх фактичними залишками в натурі і за їх ціни.

17.3. За точність підрахунків сум в описах.

17.4. За правильність оформлення матеріалів інвентаризації у відповідності з цим Положенням.

17.5. За правильність оформлення надходження цінностей в період інвентаризації.

18. За внесення в опис свідомо неправильних залишків товарно-матеріальних цінностей з метою приховування нестач, розкрадань, лишків, а також товарно-матеріальних цінностей без перевірки, з слів матеріально відповідальних осіб, або за обліковими даними члени інвентаризаційної комісії повинні притягатися до відповідальності згідно з законом.

19. Необхідність проведення контрольних перевірок якості інвентаризацій визначається безпосередньо керівником або головним бухгалтером госпрозрахункового підприємства (об'єднання), організації, правлінням кооперативної організації, а також ревізором (при документальній ревізії). До перевірок якості проведених інвентаризацій повинні залучатися досвідчені працівники і спеціалісти, які досконально знають методологію, технологію і організацію проведення інвентаризації.

Обсяг товарно-матеріальних цінностей, які підлягають контрольній перевірці, визначається на місцях, виходячи з стану їх збереження в даній організації, підприємстві, рівня кваліфікації та складу інвентаризаційної комісії, результату інвентаризації, стану товарних запасів, наявності обґрунтування цін і виправних записів в інвентаризаційній відомості і т. ін., але не менше 20 відсотків від загальної кількості і суми за описом.

Контрольні перевірки повинні проводиться в присутності членів інвентаризаційної комісії. Дозволяється проведення контрольних перевірок не тільки після закінчення інвентаризації, до початку роботи підприємства, але й в процесі інвентаризації.

При встановленні значних розходжень між даними інвентаризаційного опису і фактичною наявністю, згідно з контрольною перевіркою, в необхідних випадках призначається новий склад інвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризації цінностей.

Питання про відповідальність членів інвентаризаційних комісій, що допустили порушення в проведенні інвентаризації цінностей, розглядаються правлінням кооперативної організації, керівником госпрозрахункового управління, об'єднання, підприємства.

Наслідки контрольної перевірки оформляються актом (таблиця 3).

Обсяг проведених контрольних перевірок ведеться в Книзі обліку інвентаризацій (таблиця 2).

20. Комісія одночасно з інвентаризацією товарно-матеріальних цінностей підприємства обов'язково проводить інвентаризацію цінностей в його філіалах.

21. Інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у роздрібних торгових підприємствах і підприємствах громадського харчування повинні проводитися, як правило, без припинення торгівлі (у неробочий час).

Інвентаризації в магазинах, які мають відділи або секції, проводяться у цих підрозділах без закриття всього торгового підприємства, якщо неможливо проінвентаризувати всі підприємства в неробочий час.

Інвентаризація на кухні та в буфеті одного підприємства громадського харчування проводиться одночасно.

22. Для кожної оптової торговельної бази, республіканської і обласної споживспілки, а також бази (складу) райспоживспілки і споживчого товариства правління кооперативної організації затверджують граничні строки проведення інвентаризації товарів, виходячи з обсягу товарних залишків, стану складського господарства і умов охорони товарів.

23. В тих випадках, коли інвентаризація цінностей не закінчується в один день, а також в час перерв на обід, особи, які беруть участь у проведенні інвентаризації, залишають приміщення одночасно. Приміщення закривається, пломбується або опечатується, при цьому ключі від замка залишаються в особи, відповідальної за товарно-матеріальні цінності, а пломбір (печатка) - у голови інвентаризаційної комісії.

Інвентаризаційні описи в цих випадках повинні зберігатися в закритому ящику (шафі) підприємства, де проводиться інвентаризація цінностей.

24. На час інвентаризації усі операції з товарно-матеріальними і грошовими цінностями, що інвентаризуються, припиняються, і сторонні особи в приміщення, де проводиться інвентаризація, не допускаються.

25. Перш ніж приступити до перевірки фактичної наявності товарів, тари, сировини, матеріалів і готових виробів на складах, базах, у роздрібних підприємствах, в коморах виробничих підприємств, а також в підприємствах громадського харчування інвентаризаційні комісії зобов'язані:

25.1. Запломбувати підсобні приміщення, підвали, овочесховища й інші місця охорони цінностей, які мають окремі входи і виходи.

25.2. У підприємствах роздрібної торгівлі і громадського харчування проінвентаризувати грошові кошти (у касирів, продавців, буфетчиків), перерахувавши усі наявні гроші.

25.3. Перевірити точність і строки таврування ваговимірювальних приладів.

25.4. Однакові товари, що знаходяться в різних місцях приміщення в однієї матеріально відповідальної особи, згрупувати в одному місці.

25.5. Штучні товари розкласти, щоб легко рахувати.

25.6. Відкласти окремо браковані і непридатні товари.

25.7. Одержати у матеріально відповідальних осіб останні касові, товарно-грошові, товарні й інші звіти з відповідними підтверджувальними документами по прибутку і видатках цінностей на момент інвентаризації (для передачі їх у бухгалтерію).

25.8. Одержати від матеріально відповідальної особи розписку про здачу всіх документів і звітів по прибутку і видатку товарно-матеріальних цінностей, текст якої наведений на титульних листах відповідних описів.

Залишати які-небудь документи по прибутку чи видатку цінностей у матеріально відповідальних осіб категорично забороняється.

Пред'явлені звіти і додані до них документи інвентаризаційна комісія старанно перевіряє, особливо накладні на внутрішнє переміщення цінностей в інші підприємства (філіали), відділи, секції, встановлює наявність дозволу керівника і головного бухгалтера на такі переміщення.

На всіх документах, доданих до цих звітів, необхідно перевірити наявність підписів матеріально відповідальних осіб, правильність цін на товари. Голова інвентаризаційної комісії повинен завізувати прибуткові і видаткові документи, додані до останнього звіту, а по роздрібних торгових підприємствах, крім того, перевіряють суму виведеного в звітах залишку товарів і тари. На кожному представленому комісії документі і на звітах ставиться штамп (або надписується від руки) за підписом голови інвентаризаційної комісії "до інвентаризації..." (дата), що повинно бути для бухгалтерії основою для визначення залишку товарно-матеріальних цінностей до початку інвентаризації по облікових даних.

26. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей повинна проводитися в порядку розташування товарів в даному приміщенні. Не можна допускати під час інвентаризації безладного переходу від одного товару до іншого, а також переносити товари з одної секції в другу, з магазину в палатку і т. ін.

27. Перемірювання, переважування і переоблік товарно-матеріальних цінностей проводиться матеріально відповідальними особами з участю членів інвентаризаційної комісії, які перевіряють правильність підрахунків, переважування і перемірювання цінностей. Підрахунку, зважуванню, перемірюванню підлягають усі товарно-матеріальні цінності.

28. Товари, які знаходяться в роздрібних торговельних підприємствах в нерозпакованому стані, повинні бути розкриті і перевірені за кількістю і за якістю.

В кожному разі не можна обмежуватися підрахунком тільки ящиків або бочок без перевірки вміщеного.

29. На складах, базах і холодильниках при явній недоцільності переважування, переобліку тих чи інших товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться в непошкодженій тарі за пломбами постачальників (в цілих пронумерованих кіпах, ящиках, бочках), допускається внесення в опис цих цінностей по специфікації або маркіруванню, які є на тарі або упакуванні. При цьому кожна назва товару (матеріалів), сорт, його розпізнавальні ознаки і т. ін. повинні бути записані до опису окремо.

В цих випадках інвентаризаційна комісія обов'язково проводить перевірку окремих місць товарів (матеріалів) на вибір шляхом розкриття цих місць і зважування, переоблік наявних в них товарів, ставить при цьому відповідну відмітку в описі.

Якщо вибірковою перевіркою будуть встановлені розходження між фактичною наявністю і даними показниками в специфікаціях або маркіруванні, то інвентаризаційна комісія зобов'язана провести повну перевірку наявності цих цінностей. В необхідних випадках ця перевірка проводиться з викликом представника постачальника.

30. Інвентаризація товарів, які обліковуються партіями, проводиться по окремих партіях.

31. Для підвищення якості інвентаризації вагових сипучих товарів, сировини і т. ін. складаються відомості відваження (таблиця 4), в якій підсумки перераховуються по кожній назві відповідних цінностей. Підсумки перерахунків записуються в інвентаризаційний опис.

32. Відомості відважування заповнюються в двох примірниках: один - членами інвентаризаційної комісії; другий - матеріально відповідальними особами. Підписані членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальними особами відомості відважувань здаються в бухгалтерію організації (підприємства) разом з описами фактичних залишків цінностей. При перевірці описів фактичних залишків цінностей необхідно звірити дані про кількість місць і вагу товарів, сировини, матеріалів в них з даними відомостей відрахувань.

33. На фактично виявлені в наявності товари і тару в роздрібних торговельних підприємствах, на кухні, в цехах і буфетах підприємств громадського харчування складаються описи за формою N інв-13, вміщеною в таблиці 5.

34. Ковбасні вироби і забита птиця, підготовлена до продажу (очищена від шпагату, вузлів, обгорткового паперу і тампонів), записуються в інвентаризаційний опис обов'язковою поміткою (в графі "Назва") "очищені".

Ковбасні вироби і забита птиця, не підготовлені до продажу (не очищені від шпагату, вузлів, обгорткового паперу і тампонів), записуються в інвентаризаційний опис з відміткою "неочищені", при цьому вага неочищених ковбасних виробів і забитої птиці показується в графі "брутто", а після застосування скидки на відходи в межах встановлених норм - в графі "нетто".

Правильність визначення скидки на відходи обов'язково перевіряється бухгалтерією, про що в описі робиться спеціальна відмітка.

35. До початку проведення інвентаризації в спеціалізованих книжкових магазинах повинен бути складений опис місць збереження товарів (таблиця 6).

Опис складається в порядку нумерації приміщень, тобто спочатку записується приміщення, яке значиться під номером першим і далі перераховуються усі місця, що знаходяться в ньому, схоронення товарів (шафи, вітрини і т. ін.), після записується приміщення номер два і т. д.

В опис повинні включатися всі без винятку місця схоронення товарів, тобто всі шафи, прилавки, вітрини, стелажі, штабелі. Кожне місце схоронення повинне бути записане під окремим номером. Об'єднувати в описі декілька місць схоронення товарів під однією загальною назвою "стелажі" або "штабелі" забороняється. Кожна полиця в шафі повинна бути пронумерована і внесена в опис.

В час складання опису на кожне місце збереження прикріпляється талон з зазначенням номера, під яким це місце позначено в описові.

При інвентаризації книги знімаються з полиці на прилавок (стіл). Після підрахунку книг з цієї полиці їх негайно ставлять на попереднє місце з таким розрахунком, щоб при підрахунку книг з наступної полиці ніяких інших книг на прилавку не було.

36. На фактично виявлені в наявності в книжкових магазинах книжкові товари (друковані видання) складається опис (таблиця 7), в який записи робляться без назви книг.

В необхідних випадках (за вказівкою вищестоящої організації) на книжкові товари складаються описи (таблиця 8), в яких вказуються назви книг, автори, видавництво тощо.

На браковані книги (торговельний брак) складається акт з зазначенням в ньому кожної назви книги, її автора, видавництва, року видання, кількості, ціни, суми, суті і причини браку.

37. Канцелярські, шкільно-письмові, художні й інші товари, крім друкованих видань, а також тара, яка знаходиться в книжкових магазинах, інвентаризуються як товари і тара в роздрібних підприємствах і записуються в опис фактичних залишків за формою N інв-13, вміщеною в таблиці 5.

Книжкові залишки всіх цінностей (по товарно-грошовому звіту) і фактичні залишки їх (згідно з описом) проставляються на титульній і останній сторінках описів (таблиця 7 і 8). Таким чином, описи фактичних залишків канцелярських, шкільно-письмових, художніх, інших товарів (крім друкованих видань) і тари (таблиця 5) є додатком до описів фактичних залишків друкованих видань (таблиця 7 і 8).

38. На фактично наявні товари на оптових складах, сировину і матеріали в коморах підприємств громадського харчування, виробничих підприємств, готові вироби й інші цінності, облік яких ведеться за кількістю і в сумі, складаються описи за формою N інв-12 (таблиця 9).

39. На фактично виявлені залишки сільгосппродуктів і сировини на заготівельних складах, базах і заготівельних пунктах складаються описи за формою, вміщеною у таблиці 10.

Порядок інвентаризації окремих видів сільгосппродуктів і сировини наведений в розділі 13 цієї інструкції.

40. Описи складаються окремо:

40.1. На товари й інші цінності, які є в наявності, по кожному місцю схоронення цінностей.

40.2. На товари, які надійшли в час інвентаризації.

40.3. На цінності, які знаходяться на відповідальному схороненні.

40.4. При наявності немаркірованих товарів.

40.5. По кожній матеріально відповідальній особі (бригаді матеріально відповідальних осіб).

40.6. При наявності в однієї матеріально відповідальної особи товарів (матеріалів), які знаходяться в різних, територіально відокремлених один від одного, приміщеннях.

41. Наявність товарів застарілих фасонів і моделей, які підлягали раніше уцінці, відмічаються в описові (ф. N інв-13) в графі "Примітка". Ці відмітки використовуються для складання торговельними відділами списків наявності товарів застарілих фасонів і моделей і товарів, знятих з виробництва, які не користуються попитом населення, що представляються відповідному правлінню споживспілки (райст). Одночасно розробляються і здійснюються заходи щодо реалізації них товарів і попередження нових надходжень таких товарів від постачальників.

42. Описи складаються у трьох примірниках: один примірник - матеріально-відповідальною особою, два примірники (під копірку) - членами комісії.

При передачі цінностей однією матеріально-відповідальною особою іншій описи складаються в п'яти примірниках. В цьому разі по одному примірнику описи складають матеріально відповідальні особи, що приймають цінності, та той, хто здає їх, а три примірники (під копірку) - члени комісії.

При документальній ревізії матеріально відповідальні особи складають описи в двох примірниках (під копірку), один з яких подається ревізору.

Кожний примірник опису окремо підписується усіма членами комісії (не під копірку).

Усі примірники описів вважаються справжніми.

43. При виявленні псування, бою і лому товарів під час проведення інвентаризації інвентаризаційна комісія складає акт про псування, бій, лом товару (матеріалу) за формою N 026. При цьому матеріально відповідальна особа дає комісії письмове пояснення про причини виникнення товарних втрат.

44. Товари на оптових складах (або в експедиціях) і готові вироби на складах виробничих підприємств, підготовлені до відправлення, та ті, що знаходяться на складі, включаються в загальний інвентаризаційний опис. Упаковані товари повинні бути в цих випадках розпаковані та записані з натури, а не за супровідними документами.

В цих випадках інвентаризаційна комісія зобов'язана перевірити, чи не списані за звітом матеріально відповідальної особи у видатки цінності, підготовлені до відправлення (відвантаження).

Одночасно за підписами голови інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальної особи на усіх примірниках товарних документів робиться надпис, з якої причини ці товари включені в інвентаризаційні описи, як залишок на складі.

45. Товари (сировина, матеріали, тара), які належать іншим підприємствам (організаціям) і знаходяться на відповідальному збереженні, інвентаризуються одночасно з власними товарно-матеріальними цінностями. На ці товари (сировину, матеріали, тару) складається окремий опис за формою N інв-5 (таблиця 11), причому до початку інвентаризації матеріально відповідальні особи повинні скласти на них окремий звіт та пред'явити його інвентаризаційній комісії.

46. Товари (сировина, матеріали, тара і т. ін.), які надходять в підприємство (склад, магазин, комору і т. ін.) в час інвентаризації приймаються матеріально відповідальними особами в присутності інвентаризаційної комісії і записуються в окремий опис відповідної форми під назвою "Товари (сировина, матеріали, тара і т. ін.), які надійшли в час інвентаризації". В описові вказується: коли, від кого надійшли цінності, дата і номер супровідного документа, назва цінностей, їх кількість, ціна, сума. Одночасно на товарному документі (рахунку-фактурі) за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться посилання на номер опису, в який записані ці цінності.

Документи на товарно-матеріальні цінності, які надійшли в період проведення інвентаризації, включаються в перший товарно-грошовий (товарний) звіт, який складається після інвентаризації.

47. Записи в описах роблять пастою кулькової ручки, чорнилом чітко та виразно. Помарки і підчистки не допускаються.

Виправлення допущених помилок повинні робитися на всіх примірниках описів закресленням помилкових записів (так, щоб можна було прочитати викреслене) та написані зверху правильні дані. Виправлення в назвах товарів, їх кількості, розфасуванні і цінах повинні бути обумовлені та підтверджені підписами усіх членів комісії.

Якщо опис складається з кількох сторінок, то всі сторінки повинні бути пронумеровані, а знизу кожної сторінки повинні бути посилання на номер наступної сторінки (наприклад, "див. стор. 5").

48. В опис записується повна назва товару з зазначенням номенклатурного номера (у випадках, коли ведеться кількісно-сумовий облік - форма N інв-12), номера прейскуранта і доповнення до нього, порядкового номера за прейскурантом, артикула або марки, розміру, розфасування та сорту, а також інших розпізнавальних ознак товару.

У графі "Ціна" зазначають ту ціну, по якій товар на підставі прибуткових товарних документів зданий під звіт матеріально відповідальній особі. При цьому ціни повинні відповідати виміру, в якому товар занесений в опис. Наприклад, якщо кількість товару зазначено у кілограмах, то і ціна проставляється за кілограм, якщо кількість товару зазначено в штуках, то і ціна проставляється за штуку і т. ін.

49. В описах фактичних залишків товарів посилання на номер прейскуранта і доповнення до нього та на порядковий номер за прейскурантом робиться у випадках, якщо вони зазначені у прибуткових товарних документах.

По товарах, ціни на які затверджені місцевими органами, що мають право їх встановлювати, або кооперативними організаціями і підприємствами у відповідності з пунктом 2 статті 12 Закону України "Про споживчу кооперацію" у графі "Артикул чи порядковий номер по прейскуранту" необхідно проставляти дату і номер документа про затвердження ціни, а у графі "Номер прейскуранта і доповнення до нього" - назву органу, що затвердив ціну.

В разі відсутності в прибуткових документах посилання на номер і дату прейскуранта про затвердження ціни записується порядковий номер, під яким товар надійшов і значиться у книзі надходження товарів.

По товарах, які у міжінвентаризаційний період підлягали переоцінці, в інвентаризаційних описах у графах, призначених для запису підстави ціни, робиться посилання на відповідний акт переоцінки (його дату і порядковий номер за актом).

50. Інвентаризаційна комісія завіряє своїми підписами, що ціни, зазначені в описові, відповідають цінам, зазначеним на самому товарі або на прикріплених ярликах, а на товарах, які не мають фабричного позначення ціни, ціни перевірені за прейскурантами чи товарними документами. Такий надпис передбачено в описові фактичних залишків товарів (форма N інв-13, таблиця 5).

При отриманні від комісії описів-актів інвентаризації бухгалтерія підприємства (організації) передає їх економісту з цін (при його відсутності за штатом - відповідальній за ціни особі) для старанної перевірки правильності цін за описами-актами.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису-акта повинна бути зроблена відмітка накладенням спеціального штампа або написом від руки "Ціни перевірені" за підписом економіста з цін (відповідальної за ціни особи).

Лише після цього бухгалтерія перевіряє правильність вартості товару і всіх інших підрахунків за описом.

51. Якщо товар знаходиться у ящиках або бочках, то разом з фактичною наявністю товару проставляється кількість місць (ящиків, бочок і т. ін.).

По вагових товарах у тарі зазначена вага брутто і вага нетто.

Товари однієї і тієї ж назви, артикула, сорту і ціни записуються в інвентаризаційні описи, як правило, один раз.

52. У процесі заповнення опису робиться взаємне звіряння записів на кожній сторінці, зроблених матеріально відповідальною особою і членом комісії, і в разі виявлення розходжень негайно перевіряються цінності, по яких виявили розходження.

Після взаємного звіряння підраховується кількість товарно-матеріальних цінностей в натуральних показниках по кожній сторінці, і члени комісії підписують окремо кожну сторінку опису фактичних залишків і цінностей.

В кінці опису на останній сторінці члени інвентаризаційної комісії записують дані окремо по цій сторінці і, крім цього, в цілому по усьому описові.

53. Перед перевіркою фактичної наявності тари порожня тара повинна бути розібрана за видами.

Кожен вид тари повинен бути розсортований за якістю, наприклад, тара нова, тара дерев'яна з непошкодженими деталями, яка потребує ремонту, відремонтована і т. ін.

Мішки з-під хлібопродуктів, цукру та насіння сільськогосподарських культур повинні бути розсортовані за матеріалом виготовлення (льняні, напівльняні, льоноджутові, льоноджутоканатні, конопледжутові) і за якістю - категоріями (I, II, III, IV, V).

54. На фактично виявлену тару в час інвентаризації складається два описи: а) на порожню, б) на зайняту під товарами.

В описові вказується назва тари і ознаки, які визначають її якість і вартість.

55. Якщо у матеріально відповідальної особи роздрібного торговельного підприємства є залишок не зданих грошей від продажу товарів, то цей залишок, перевірений інвентаризаційною комісією, записується на титульній стороні опису (таблиці 5, 7, 8).

Гроші, які залишилися у матеріально відповідальної особи на момент інвентаризації, повинні бути здані наступного дня після закінчення інвентаризації в касу правління або у відділення банку окремо від виторгу.

56. Після закінчення інвентаризації залишку цінностей члени комісії і матеріально відповідальні особи роблять підрахунки підсумків опису окремо по товарах і окремо по тарі. Перевірені підсумки записуються прописом. Члени комісії і матеріально відповідальні особи своїм підписом підтверджують правильність складання інвентаризаційних описів.

57. У підприємствах з колективною (бригадною) матеріальною відповідальністю інвентаризаційні описи підписуються відповідними членами бригади і членами інвентаризаційної комісії, які у відповідності з розподілом ділянок інвентаризували певну частину цінностей.

Після закінчення інвентаризації всіх цінностей на основі окремих інвентаризаційних описів складається зведений опис фактичних залишків товарів.

У зведеному описові перераховується окремо кожен інвентаризаційний опис з зазначенням суми цінностей і робиться загальний підсумок усіх цінностей по підприємству в цілому.

Всі реквізити, передбачені на титульній і останній сторінці опису, повинні записуватися також і в зведений опис.

Зведений опис підписується всіма членами інвентаризаційної комісії (головою, членами бригади з матеріальної відповідальності і всіма іншими членами інвентаризаційної комісії).

58. Після закінчення інвентаризації оформлені і пронумеровані описи фактичних залишків передаються головою комісії в такому порядку:

а) перший примірник опису, заповнений членом комісії, а також примірник, заповнений матеріально відповідальною особою, - в бухгалтерію організації (підприємства), де ведеться облік цінностей;

б) другий примірник опису, заповнений членом комісії, - матеріально відповідальній особі.

У тому разі, коли проводилася передача цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій, оформлені описи фактичних залишків передаються головою комісії в такому порядку:

а) перший примірник опису, заповнений членом комісії, а також примірники описів, заповнені матеріально відповідальними особами (ті, що передають, і ті, що приймають), - в бухгалтерію організації (підприємства), де ведеться облік цінностей;

б) другий примірник опису, заповнений членом комісії, - матеріально відповідальній особі, що приймає цінності;

в) третій примірник опису, заповнений членом комісії, - матеріально відповідальній особі, що здає цінності.

Матеріально відповідальним особам примірник опису передається негайно після оформлення описів підписами членів комісії під розпис на першому примірнику, що передається в бухгалтерію.

59. Інвентаризаційні описи передаються в бухгалтерію організації (підприємства) в той же день або на початку наступного робочого дня, якщо інвентаризація закінчується в неробочий час, згідно з переліком (таблиця 12) під розпис головного бухгалтера.

Перелік інвентаризаційних описів складається з двох примірників: перший примірник з підписом головного бухгалтера залишається у голови інвентаризаційної комісії, другий - при інвентаризаційних описах в бухгалтерії.

60. Якщо при інвентаризації були виявлені неповноцінні або стали зовсім непридатними цінності, то разом з інвентаризаційними описами голова комісії передає в бухгалтерію і перший примірник акта про псування, лом товару (форма N 026), до якого додається письмове пояснення матеріально відповідальних осіб про причини виникнення збитку товарів (матеріалів).

61. При проведенні інвентаризації товарів, матеріалів, сировини, готових виробів і тари перевіряється стан складського господарства і торговельних приміщень, що забезпечують збереження товарно-матеріальних цінностей за кількістю і якістю. Перевіряється стан запорів, ґрат, ставнів, попереджувальної сигналізації, організація охорони складів і торговельних приміщень, пристосованість приміщень для здійснення господарських операцій, справність пожежних пристроїв тощо, про що складається окремий акт за підписами усіх членів інвентаризаційної комісії.

62. Не рідше одного разу на місяць на кожному підприємстві і в організації проводиться раптова інвентаризація каси з повним полистковим обліком всіх грошей і перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі.

63. Перед початком інвентаризації комісія повинна одержати від касира (або особи, яка його заміняє) останній касовий звіт з доданими до нього оправдальними документами по прибутку і видатку грошових коштів і розписку про те, що всі документи і звіти здані, грошові кошти, що надійшли, повністю оприбутковані, а вибулі - списані на видаток. Ця розписка знаходиться на титульній сторінці акта інвентаризації.

64. Повний перерахунок усіх грошей в касі проводиться касиром і перевіряється членами інвентаризаційної комісії. Ніякі документи або розписки в фактичний залишок наявності каси не включаються.

Примітка:

1. Схоронення в касі наявних грошей і інших цінностей, які не належать даному підприємству, організації, забороняється.

2. Пред'явлені поштові марки не повинні перевищувати встановлений ліміт, необхідний кооперативній організації (підприємству) на потреби поточного місяця.

65. Залишок грошей, який встановлений при перерахуванні каси, звіряється з книжковим залишком на час проведення інвентаризації по касовій книзі касира (касовому звіту) і по бухгалтерських даних по рахунку каси.

66. Інвентаризація каси оформляється за формою N інв-15 (таблиця 13).

В акті інвентаризації каси правління організації або госпрозрахункове підприємство, поряд з іншими показниками, вказують номери останніх прибуткових і видаткових касових ордерів.

67. Одночасно з наявними грішми перевіряються грошові документи на одержання, цінні папери, членські кооперативні книжки і інші цінності, які знаходяться в касі, а також чекові книжки.

При інвентаризації грошових документів на одержання готівки встановлюється сума і справжність кожного документа, реальність строків і правильність оформлення цих документів.

68. Про наслідки інвентаризації складається акт, в якому перераховується кожний грошовий документ з зазначенням номера, ким виданий, дати видачі і суми.

69. Перевірка готівки у підприємствах торгівлі і громадського харчування проводиться підрахуванням денного виторгу і звірянням з показниками щоденного касового звіту завідуючим підприємством та звіту по електронноконтрольно-касовому апарату (ЕККА). Наслідки перевірки оформляються актом за формою N інв-15 (таблиця 13), одночасно фактична наявність готівки записується в інвентаризаційний опис за формами N інв-13, інв-12 (таблиці 5, 9, 7, 8).

70. Всі цінні папери, які знаходяться в касах організації і підприємства споживчої кооперації і на зберіганні в банках, підлягають перевірці. Цінні папери, які знаходяться в банку, повинні підтверджуватися зберігальними свідоцтвами.

Перевірка фактичної наявності цінних паперів і інших бланків суворої звітності проводиться за окремими їх видами.

71. Перевірка цінних паперів оформляється описом за формою N інв-16 (таблиця 14), в якій вказується: назва, номер, серія, купюри, кількість, вартість паперів. Якщо цінні папери знаходяться на зберіганні в банку, то в акті вказується номер і дата свідоцтва банку, вартість паперів.

Фактична наявність цінних паперів порівнюється з даними бухгалтерського обліку.

72. Інвентаризація інших бланків суворої звітності оформляється описом за формою N інв-16 (таблиця 14).

73. Інвентаризація малоцінного інвентаря, спецодягу і нематеріальних активів проводиться у матеріально відповідальних осіб, у розпорядженні яких ці цінності знаходяться.

Перевірка малоцінного, швидкозношуваного інвентаря, спецодягу і нематеріальних активів проводиться інвентаризаційною комісією попредметно і пооб'єктно.

Опис малоцінного інвентаря, спецодягу і нематеріальних активів складається за формою N інв-3 (таблиця 15).

74. Спецодяг, предмети малоцінного інвентаря і нематеріальні активи, які непридатні для дальшого користування, в опис фактичних залишків не включаються. На ці предмети і об'єкти інвентаризаційна комісія складає окремий акт із зазначенням причин, внаслідок яких предмети і об'єкти виявлені непридатними (знос, псування і т. ін.).

75. При інвентаризації тварин до складу інвентаризаційних комісій залучаються, як правило, ветеринарні і зоотехнічні працівники.

Фактична наявність тварин оформляється описом за формою, вміщеною в таблиці 16.

Опис складається за видами тварин окремо по фермах, відділах, бригадах, по облікових групах і матеріально відповідальних особах.

76. По продуктивних тваринах основного стада худоби в інвентаризаційному описові вказуються: номер тварини (бірка, тавро), кличка тварини, рік народження, порода, угодованість, вага і балансова вартість.

77. Велика рогата худоба, робоча худоба, свині (матки і хряки) і особливо цінні екземпляри овець та інших тварин (племінне ядро) вноситься в опис індивідуально.

Інші тварини основного стада, обліковані груповим порядком, включаються в опис за віковими і статевими групами з зазначенням кількості голів і живої ваги кожної групи.

78. Молодняк великої рогатої худоби, коней та іншої робочої худоби вноситься в описи індивідуально із зазначенням інвентарних номерів, кличок, статі, масті, породи і т. ін.

Тварини на відкормі і в нагулі, молодняк свиней, овець, кіз, птиці, звірів та інші види тварин, обліковуються в груповому порядку, в опис вносяться за віковими і статевими групами з зазначенням кількості голів і живої ваги (крім звірів) по кожній групі.

Інвентаризація поголів'я звірів проводиться окремо продуктивного стада і окремо молодняка протягом робочого дня.

Підрахунок поголів'я здійснюється шляхом перерахунку їх по окремих шедах, бригадах та матеріально відповідальних особах.

Перед початком інвентаризації комісія перевіряє наявність трафареток (бірок) по кожному шеду, при їх відсутності здійснюється їх нумерація.

В інвентаризаційному описі (таблиця 16) в графі порядковий номер через риску вказується номер шеда.

Після внесення в опис наявності звірів в шедові він пломбується до повного закінчення інвентаризації поголів'я і проведення вибіркової контрольної перевірки.

Примітка. Роздача кормів звірям (у разі, якщо шеди опломбовані, здійснюється в присутності членів інвентаризаційної комісії, яка при цьому розпломбовує шеди і знову пломбує їх після роздачі кормів).

79. До початку інвентаризації необхідно перевірити наявність і стан інвентарних книг, технічних паспортів і документації, що підтверджує право власності на основні засоби, а також перевірити наявність документів на основні засоби, прийняті або здані в оренду.

При відсутності документів або виявленні розходжень і неточностей в обліку і технічній документації треба їх оформити (одержати) або внести відповідні виправлення і уточнення.

80. Інвентаризаційна комісія обов'язково проводить огляд усіх об'єктів і предметів основних засобів в натурі і вносить в інвентаризаційні описи за формою N інв-1 (таблиця 17).

81. Інвентаризація основних засобів проводиться в порядку їх територіального розміщення. В інвентаризаційних описах записується точна назва кожного предмета, головні його технічні або експлуатаційні дані, інвентарні номери, заводський номер, первісна вартість тощо.

Основні засоби записуються в описи під назвою у відповідності з основним призначенням об'єкта. В тих випадках, коли робили поновлення, реконструкцію, розширення або переобладнання і внаслідок цього змінилося основне призначення об'єкта, він вноситься в опис під назвою, яка відповідає новому призначенню.

82. Будинки, споруди записуються в опис за показником, передбаченим в книзі обліку. Слід вказати їх призначення, основні матеріали, з яких зроблений фундамент, стіни, покрівля; обсяг (за зовнішнім або внутрішнім обміром), площу (загальна, корисна площа), конструкцію (для споруд), кількість поверхів (без підвалів, напівпідвалів і т. ін.), рік спорудження і т. ін.

83. Для обладнання, машин і силових установок вказується: на якому заводі виготовлені, рік випуску, призначення, модель, тип, марка, конструкція, потужність (для силових установок), продуктивність, пристрої та пристосування, які відносяться до даного устаткування, машини або установки і т. ін.

84. Для машин, устаткування і механізмів бездіяльних, або що знаходяться в запасі, треба вказати наявність або відсутність належних частин, пристроїв, інструментів і т. ін.

85. Стосовно механічних транспортних засобів зазначається: назва транспортних засобів, марка, тип кузова, завод-виготовлювач, рік випуску, номер шасі, номер двигуна, номер технічного паспорта, номерні знаки, вартість (первинна), короткий опис технічного стану транспортних засобів на день інвентаризації.

86. У разі виявлення при інвентаризації основних засобів, які не значаться в обліку, дані про ці предмети вносяться в окремий опис з детальним зазначенням їх стану, причому оцінка виявлених і неврахованих раніше предметів повинна бути проведена по відновленій вартості, а знос встановлений за дійсним технічним станом предметів.

Оцінка і знос таких основних засобів оформляється відповідними актами.

Інвентаризаційна комісія зобов'язана виявити, коли і з чийого розпорядження побудовані при інвентаризації невраховані об'єкти, куди були списані витрати на будівництво або придбання об'єктів і доповісти про це керівнику підприємства (організації). Нововиявлені предмети (об'єкти) повинні братися на облік на рахунку "Основні засоби".

87. Об'єкти основних засобів, які в момент інвентаризації будуть знаходитися поза підприємством (автомашини, що відбувають в далекий маршрут, машини і обладнання, котрі підлягають відправленню в капітальний ремонт, і т. ін.), повинні бути проінвентаризовані до моменту їх тимчасового вибуття з господарства.

88. Основні засоби непридатні для експлуатації і для відновлення, заносяться в окремі описи. Списання таких об'єктів проводиться у відповідності з Інструкцією про порядок списання з балансу підприємств і організацій споживчої кооперації основних засобів непридатних для подальшого використання.

89. Одночасно з інвентаризацією основних засобів перевіряються і орендовані основні засоби. Опис на орендовані основні засоби складається окремо. В описах на орендовані основні засоби, крім встановлених даних, вказуються також назва орендодавача і строк оренди.

Один примірник інвентаризаційного опису на орендовані основні засоби висилається орендодавачу.

90. При проведенні інвентаризації незакінченого виробництва і напівфабрикатів власного виробництва до складу інвентаризаційної комісії включаються інженери (технологи).

При інвентаризації незакінченого виробництва по землеробству до складу інвентаризаційної комісії включається агроном.

91. До незакінченого виробництва і напівфабрикатів власного виробництва відносяться:

91.1. В промислових підприємствах - заділи (деталі, вузли, агрегати) і вироби, обробка і збирання яких ще не закінчені, а також вироби, не повністю укомплектовані і не здані на склад готової продукції.

91.2. У підсобних виробничих підприємствах - сировина і продукти, що перебувають на різних стадіях обробки.

91.3. У сільськогосподарських підприємствах - оранка, пари, підкормка ґрунтів під врожай майбутнього року, снігозатримувачі, необмолочені культури поточного району і т. ін.

92. Перед початком інвентаризації необхідно здати (вернути) на склад усі непотрібні для виробництва сировину, матеріали, покупні деталі і напівфабрикати і повністю очистити цехи і виробничі приміщення від бракованої продукції і відходів. Заділи незавершеного виробництва і напівфабрикатів, які знаходяться у виробничих приміщеннях (в цехах), повинні бути приведені в порядок, який забезпечить правильність і зручність перевірки.

Перевірка залишків незавершеного виробництва і напівфабрикатів проводиться підрахунком, зважуванням і перемірюванням.

93. При інвентаризації незакінченого виробництва в інвентаризаційних описах за формою N інв-7 (таблиця 18) по кожному окремому незакінченому виробничому процесу (виробу) вказується стадія або ступінь готовності і обсяг (кількість). Виявлений брак не включається в незакінчене виробництво, на брак складається окремий опис.

94. В інвентаризаційних описах незакінченого сільськогосподарського виробництва вказуються: назва робіт або предметів, обсяг або кількість, сума витрат та інші показники, що дозволяють визначити вартість залишків незакінченого виробництва.

95. По незакінченому виробництву, яке являє собою неоднорідну масу (суміш), в інвентаризаційних описах наводяться два кількісних показники - кількість цієї маси і кількість сировини й матеріалів, які входять до її складу. Кількість сировини і матеріалів визначається технічними розрахунками.

96. Виявлена при інвентаризації сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, які знаходяться в цехових коморах, у робочих місцях, не підлягають обробці, а також всі не здані на склад відходи оформляються окремим описом (форма N інв-12). Ці матеріали і відходи не включаються в залишок незакінченого виробництва, вони розглядаються як залишок матеріалів.

97. Незавершене виробництво, як правило, оцінюється по фактичній вартості прямих втрат (матеріалів і заробітної плати) без урахування накладних витрат.

У тих галузях виробничої діяльності, де заробітна плата робітникам нараховується за фактично випущену продукцію, незавершене виробництво оцінюється тільки по вартості матеріалів.

98. При інвентаризації витрат майбутніх періодів комісія повинна встановити правильність сум таких витрат, які рахуються на балансі. Для цього перевіряються усі види врахованих витрат майбутніх періодів, їх первісна сума, строки погашення, на які вони розраховані і, виходячи з цього, визначається розрахунок залишків цих витрат на дату інвентаризації. Порівнянням розрахункового залишку з залишком витрат по облікових даних виводяться наслідки інвентаризації (за видами витрат).

В ході інвентаризації правильність залишку резерву на оплату чергових відпусток, включаючи відрахування на державне соціальне страхування з цих сум, які рахуються в балансі на перше січня наступного за звітним роком, встановлюється по спеціальному розрахунку, основаному на кількості днів невикористаної відпустки та середньоденної оплати праці працівників.

При інвентаризації необхідно уточнити розмір резерву з тим, щоб він не перевищував суму нарахованого.

Середньоденна оплата праці визначається діленням на 25,4 середньомісячної заробітної плати одного працівника, що за діючим законодавством приймається для оплати відпустки, крім оплати у частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Кількість днів невикористаної відпустки всіма працівниками підприємства, на яку створюється резерв, не може бути обчислена більш як за два роки із зменшенням на кількість авансової відпустки в тих випадках, коли чергова відпустка частково надана в рахунок майбутнього (невідпрацьованого) періоду.

В тих випадках, коли в сезонних виробництвах сума витрат на обслуговування виробництва і управління включена в фактичну собівартість випущеної продукції за встановленими нормами, перевищує фактичні витрати, ця різниця резервується як майбутні витрати. Інвентаризаційна комісія повинна перевірити обґрунтованість розрахунків, при необхідності запропонувати коректування норм витрат на наступний рік. Залишок на кінець року по цьому резерву не повинен бути. При складанні річного звіту витрати на утримання і обладнання, загальновиробничі і загальногосподарські витрати, включені в собівартість продукції в кошторисно-нормативному порядку, повинні бути приведені у відповідність з фактичними витратами на утримання і експлуатацію обладнання, загальновиробничими і загальногосподарськими витратами.

Акт інвентаризації витрат майбутніх періодів складається за формою N інв-11 (таблиця 19).

99. При інвентаризації незавершеного капітального будівництва, незавершеного виробництва будівельно-монтажних робіт і незавершеного ремонту до складу інвентаризаційних комісій залучаються інженери (техніки-будівельники).

100. Перед початком інвентаризації необхідно перевірити, чи не рахується в складі незавершеного капітального будівництва устаткування, яке здане у монтаж, але фактично не почате монтажем. При виявленні такого устаткування слід зробити відповідні виправлення в обліку і звітності.

Треба також перевіряти стан законсервованих та тимчасово припинених будівництвом об'єктів, виявити обставини і підстави для їх консервації.

101. Наявність і обсяг незавершеного капітального будівництва і незавершеного виробництва будівельно-монтажних робіт встановлюється при інвентаризації, при цьому вказується назва об'єкта і обсяг виконаних робіт по об'єкту - по кожному окремому виду робіт, конструктивних елементах, обладнанню і т. ін.

До незавершеного виробництва по будівельно-монтажних роботах відносяться роботи, виконані підрядними організаціями, не здані замовникам, а при здійсненні будівництва господарським способом - оформлені актами здачі об'єкта в експлуатацію.

Інвентаризація незавершеного виробництва будівельно-монтажних робіт оформляється актом (таблиця 20).

Звірка облікових даних по незавершеному будівництву з даними інвентаризації оформляється відомістю результатів (таблиця 20 а).

Одночасно з інвентаризацією незакінченого об'єкта підлягають інвентаризації заготовлені матеріали і устаткування, підсобні споруди, інструменти та інше.

102. На об'єкти закінчені, але з якоїсь причини не здані в експлуатацію, складаються окремі акти. Окремі акти також складаються на закінчені об'єкти, фактично введені в експлуатацію повністю або частково, але приймання та пуск в дію не оформлені належними документами.

103. На припинені будівельні об'єкти, а також на проектно-розвідувальні роботи по нездійсненому будівництву складаються акти, в яких наводяться дані про характер виконаних робіт та їх вартість за кошторисом та фактично з зазначенням обставин припинення будівництва.

104. Інвентаризація незакінчених ремонтів будівель, споруд, машин, устаткування, енергетичного устаткування та інших об'єктів проводиться перевіркою стану роботи в натурі. На незакінчений ремонт складається акт за формою N інв-10 (таблиця 21), в якому вказується назва об'єкта, що ремонтується, повна кошторисна вартість ремонту, процент виконаних робіт (за видами робіт), кошторисна і фактична вартість виконаних робіт.

105. Грошові суми в дорозі, які рахуються у балансі та обліку на кінець місяця, перевіряються на підставі документів, що підтверджують відправлення чи здачу грошей у банк, на пошту і т. ін.

На ці суми складається опис, у якому вказуються дати і номери документів, по яких гроші здані в банк, на пошту, назва відправника, спосіб переводу, дати надходження грошей в наступному за звітним місяцем (по виписках з розрахункового рахунку в банку). Суми грошових коштів в дорозі, по яких закінчився нормальний строк одержання грошей (строк пробігу документів), перевіряються виясненням усіх обставин відправлень та причин затримки.

106. Інвентаризація товарів і матеріалів, які знаходяться в дорозі, а також товарів і матеріалів, які перебувають на складах інших організацій, полягає в старанній перевірці документів, що підтверджують суми на відповідних рахунках.

107. В актах інвентаризації товарів і матеріалів, які знаходяться в дорозі (форма N 6, таблиця 22), вказується назва постачальника, номер і дата рахунка-фактури (накладної, квитанції), номер вагона (баржі) і т. ін., назва товарів (матеріалів) або груп товарів та їх вартість, дата відвантаження.

108. Акт інвентаризації відвантажених товарів складається за формою N інв-4 (таблиця 23).

На товари відвантажені, але не оплачені в строк, складається окремий акт.

109. Товари і матеріали, які зберігаються на складах інших організацій, заносяться в описи (за формою N інв-5) на підставі документів, що підтверджують збереження.

В описах на ці товарно-матеріальні цінності вказується: назва, кількість, сорт, фактична вартість (за даними обліку), дата прийняття на збереження, місце збереження, номер і дати документів, які підтверджують прийняття товарно-матеріальних цінностей на збереження. При одержанні від організацій, на відповідальному збереженні яких знаходяться ці цінності, необхідно копії інвентаризаційних описів порівняти з наявністю цінностей за даними зазначених описів з обліковими даними.

110. Уся дебіторська і кредиторська заборгованість повинна підлягати ретельній перевірці. Стосовно кожної суми повинні бути встановлені усі обставини її виникнення і заходи, що вживаються для відшкодування заборгованості.

Встановлюється дата виникнення заборгованості по рахунках дебіторів і кредиторів, перевіряється достовірність цієї заборгованості і виявляються особи, винні у пропуску строків позивної давності, якщо такі випадки мають місце.

111. Усі види розрахунків з бюджетом повинні бути вивірені з фінорганами і підтверджені актами звірки. В актах звірки розрахунків з фінорганами встановлюються також прострочені платежі по податках, бюджетні різниці і інші розрахунки. Щодо прострочених платежів вживаються заходи для негайного їх погашення.

112. З покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами необхідно обмінюватися виписками з особових рахунків.

Виписки посилаються організаціями-кредиторами організаціям-дебіторам, а останні повинні протягом декади з дня отримання виписок підтвердити сальдо або сповістити свої заперечення.

Примітка. З внутріміськими (місцевими) дебіторами і кредиторами складаються акти звірки.

На основі цих документів (виписок, підтверджень, актів і іншого листування) визначається достовірність заборгованості.

113. Особливо уважно перевірці повинні підлягати суми, які рахуються на рахунку "Рахунки з постачальниками", в аналітичному обліку "Постачальники по невідфактурованих постачаннях".

Ця перевірка здійснюється по документах і звірках записів з відповідними іншими рахунками. Необхідно вияснити, чи не значаться по даному рахунку суми, сплата яких відображена на інших рахунках, або суми за товари і матеріали, фактично сплачені і одержані, але рахуються в дорозі.

На суми, залишені на аналітичному рахунку "Постачальники по невідфактурованих поставках", треба письмово вимагати від постачальника рахунки-фактури або повідомлення про причини їх непред'явлення.

114. Суми заборгованості за покупцями і замовниками, залишені після вивірки на балансі, повинні бути розшифровані і підтверджені у такому порядку:

114.1. Заборгованість покупців та замовників по документах, строк сплати яких не настав, повинна бути звірена і розшифрована в списку, в якому вказуються: назва платника, сума і встановлений строк оплати.

114.2. Заборгованість покупців по несплачених в строк сумах повинна бути розшифрована в списку, де вказуються: назва покупця і платника, номер і дата рахунка, сума рахунка, коли минув строк оплати.

115. По заборгованості робітникам і службовцям повинні бути виявлені суми своєчасно невиплаченої заробітної плати і встановлені причини її створення.

116. Розрахунки з банком, з окремими частинами підприємства, виділеними на окремий баланс, і з вищестоящою організацією повинні бути в балансі підприємства або організації погоджені і однозначні. Усі суперечки по них повинні бути ліквідовані до складання балансу. Залишені на балансі підприємства або організації невідрегульовані суми по цих рахунках розглядаються як неправильно складений баланс.

117. При розгляді суперечних боргів, які рахуються на балансі, повинні бути заново перевірені усі наявні документи для того, щоб з'ясувати, чи немає серед цих боргів безнадійних. Необхідно також виявити такі борги, розгляд справ по яких затягується, і встановити причини затримки.

118. Заборгованість по підзвітних сумах інвентаризується окремо по кожній підзвітній особі і строку виникнення.

Підзвітні особи, які не здали звіти і виправдовувальні документи на витрачені одержані ними під звіт суми і не здали невитрачені залишки цих сум у встановлені строки, притягуються до відповідальності.

119. На рахунках розрахунків з постачальниками і покупцями, з іншими дебіторами і кредиторами повинні залишатися погоджені суми.

Тільки у тих окремих випадках, коли до кінця звітного періоду не вдалося ліквідувати виниклі суперечки, розрахунки з дебіторами і кредиторами в балансі показуються в сумах, які виходять з бухгалтерських записів і визнаються даною кооперативною організацією (підприємством) правильними.

Зацікавлена сторона зобов'язана негайно передати матеріали по суперечках на вирішення арбітражу або суду.

120. При інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами слід документальною перевіркою також встановити:

120.1. Чи пред'явлені претензії і позови в установлені законодавством строки на відшкодування дебіторської заборгованості не погашені через установи банку.

120.2. Суми кредиторської заборгованості, по яких минули строки позовного терміну.

121. Суми кредиторської заборгованості по рахунках між кооперативними і громадськими підприємствами і організаціями, по яких пройшли строки позовної давності, підлягають зарахуванню в прибуток кооперативних підприємств і організацій не пізніше місяця по закінченню вказаних строків.

Кредиторська заборгованість, по якій закінчується позовна давність (за винятком заборгованості по розрахунках між кооперативними і громадськими організаціями і підприємствами), підлягає внеску в прибуток бюджету.

122. Суми дебіторської заборгованості, по яких закінчилися строки позову, списуються в збиток на основі рішення правління відповідних кооперативних організацій (керівника госпрозрахункового управління, об'єднання, підприємства) з повідомленням про це вищестоящу організацію, а в споживчих товариствах - з розглядом цього питання на загальних зборах членів кооперативу (збори уповноважених). При цьому посадові особи, винні в пропуску строків позовної давності, мають притягатися до дисциплінарної і матеріальної відповідальності.

123. Наслідки інвентаризації розрахунків повинні оформлятися актом за формою N інв-17 (таблиця 24).

В акті необхідно перерахувати назви проінвентаризованих рахунків (субрахунків), вказати суми підтвердженої і непідтвердженої дебіторської і кредиторської заборгованості, дебіторської і кредиторської заборгованості, по яких закінчилися строки позовної давності.

124. По актах інвентаризації розрахунків як розшифрування наведених даних повинна бути додана довідка по кожному окремому проінвентаризованому рахунку (субрахунку).

В цій довідці вказується: назва і адреса дебітора або кредитора; за що рахується заборгованість; дата виникнення заборгованості; документи, які підтверджують заборгованість.

По сумах дебіторської заборгованості, по яких закінчилися строки позовної давності, в довідці вказуються особи, винні в пропуску цих строків.

Стосовно спірних боргів в довідці (в графі "Примітка") вказується дата передачі справи в суд або в арбітраж, а щодо дебіторів присуджених - наявність рішення і виконавчих документів.

125. При проведенні інвентаризації справ по нестачах і пограбуванню особливо пильно необхідно перевірити і уточнити кількість справ і суми:

125.1. Заборгованостей, справи по яких не передані в судово-слідчі органи.

125.2. Заборгованостей, справи по яких знаходяться в судово-слідчих органах.

125.3. Заборгованостей, присуджених судом до відшкодування по виконавчих листах, які знаходяться в судових виконавців, в організаціях споживчої кооперації, в інших організаціях - за місцем стягнення.

125.4. У кожній справі по нестачах, пограбуваннях і пожежах повинні знаходитись:

- Постанова (розпорядження) правління споживчого товариства, спілки, керівника підприємства, організації, установи на проведення інвентаризації за фактом нестачі, пограбування, пожежі.

- Інвентаризаційні відомості фактичної наявності матеріальних цінностей та грошових коштів у підприємстві на дату скоєння злочину чи стихійного лиха.

- Акт результатів контрольної перевірки якості інвентаризації.

- Акт результатів інвентаризації цінностей.

- Акт службового розслідування причин та обставин виникнення нестачі, пограбування, пожежі.

- Постанова правління споживчого товариства, спілки, наказ керівника за результатами інвентаризації цінностей та службового розслідування.

- Заява слідчим органам за місцем знаходження підприємства про нестачу, пограбування, пожежу з переліком направлених їм матеріалів для розслідування та притягнення винних осіб до відповідальності.

- Матеріали листування із судово-слідчими органами за фактом нестачі, пограбування, пожежі, рішення суду, виконавчі листи, акти перевірок майнового стану боржників тощо.

126. При перевірці заборгованості по нестачах, справи по яких не передані в судово-слідчі органи, необхідно докладно встановити наявність матеріалів по кожній непереданій справі, причини затримки передачі справи і осіб, винних у несвоєчасному оформленні і передачі справ судово-слідчим органам. Одночасно вживаються заходи щодо оформлення і передачі справ в судово-слідчі органи, а особи, винні в затримці передачі справ, притягаються до відповідальності за законом.

Перевірка справ по нестачах, не переданих в судово-слідчі органи, оформляється актом за формою, вміщеною в таблиці 25.

Стосовно справ, переданих в судово-слідчі органи в процесі інвентаризації, в графі "Примітка" вказується дата передачі і кому передана справа.

127. Для перевірки справ по нестачах і пограбуваннях, які знаходяться в судово-слідчих органах, треба провести взаємну звірку переданих справ (окремо) з органами: суду, прокуратури (РВ МВС).

Взаємозвірка з судово-слідчими органами по справах нестач та пограбувань проводиться не менше одного разу на рік, як правило, перед складанням річного звіту.

Перевірка цих справ повинна оформлятися відповідними актами за формами, які вміщені в таблицях 26, 27.

Щодо справ, переданих в судово-слідчі органи в процесі інвентаризації, в графі "Примітка" вказується дата передачі і кому передана справа.

Акти повинні бути підписані відповідальними працівниками відповідних судово-слідчих органів і організацій споживчої кооперації.

При перевірці необхідно добиватися від судово-слідчих органів дотримання встановлених законом строків розслідування і розгляду справ про нестачі і розкрадання.

В усіх випадках необґрунтовані відмови слідчих органів в прийманні справ по нестачах і пограбуваннях до розгляду, а також у тих випадках, коли питання при своєчасному розслідуванні або розгляді справ про пограбування і нестачі не піддається вирішенню на місці, необхідно сповістити республіканську (Автономна Республіка Крим), обласну, районну спілку для вжиття необхідних заходів через відповідні органи прокуратури, суду тощо.

128. По сумах, присуджених судом до стягнення, треба провести точний облік усіх виконавчих листів, які знаходяться в судових виконавців, в організаціях споживчої кооперації і інших організаціях за місцем стягнення.

Перевірка виконавчих документів по нестачах і пограбуваннях, що знаходяться у судових виконавців, оформляється актом за формою, вміщеною в таблиці 28.

Перевірка виконавчих документів по нестачах і грабунках, які знаходяться в організаціях споживчої кооперації, оформляється актом за формою, вміщеною в таблиці 29.

129. Особливо ретельній перевірці підлягають суми присуджених боргів, списаних у відповідності з Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні в збиток внаслідок неспроможності відповідачів і неможливості звернення стягнення на їх майно, в частині обґрунтованості списання заборгованості в збиток; правильності обліку списаної заборгованості за балансом; нагляду за можливістю стягнення цієї заборгованості у випадку зміни майнового становища боржників.

З метою максимального відшкодування збитку по списанню заборгованості обліковувати такі борги за балансом протягом десяти років з часу списання їх з балансу.

130. При інвентаризації заборгованості по дрібних нестачах слід перевірити:

130.1. Обґрунтованість віднесення виявлених нестач до дрібних.

130.2. Наявність зобов'язань про погашення заборгованості і чи своєчасно вона погашається.

130.3. При відмові видачі зобов'язання про погашення заборгованості по дрібних нестачах, чи пред'явлені до працівників позови в суд для примусового стягнення.

130.4. У разі звільнення працівника, який допустив дрібні нестачі, чи оформлені до моменту звільнення цих працівників виконавчі надписи нотаріальних органів для стягнення заборгованості в обов'язковому порядку.

131. При інвентаризації заборгованості за особами по відшкодуванню матеріального збитку необхідно перевірити обґрунтованість відображення таких сум, встановити причини виникнення, а також вжити заходів для відшкодування заборгованості.

132. Перед початком інвентаризації інвентаризаційна комісія повинна перевірити правильність схоронення і упакування сільгосппродуктів і сировини відповідно до вимог стандартів і Технічних умов.

Наприклад, вовна повинна бути упакована, спресована, кожна кіпа замаркірована і зареєстрована в спеціальному журналі. Шкіряна і хутрова сировина, яка підлягає індивідуальному біркуванню, повинна бути забіркована. Яйця повинні бути розсортовані і вкладені в стандартні ящики і т. ін.

133. Спресована (упакована) вовна інвентаризується зважуванням кіп і порівнянням даних з маркіруванням на кіпах. В опис вовна записується з зазначенням виду, сезону стрижки, кольору, класу, дефекту, процента виходу волокна, ваги. Якість вовни перевіряється вибірково.

Неупакована вовна перевіряється за фактичним станом і записується в опис із зазначенням вищенаведених показників.

134. Шкіряна сировина перевіряється перерахунком, зважуванням і обміром кожної шкури у співвідношенні з бірками, прикріпленими до них. В опису вказується: назва сировини, вид консервування, сорт, кількість, вага або дециметрах.

У тому разі, коли шкури виявляться без бірок, вони підлягають визначенню за видом сировини, консервуванням, сортом, вагою або дециметражем, виходячи з фактичного стану на момент інвентаризації. При цьому до кожної шкури прикріпляється бірка з зазначенням цих даних.

Для одержання підсумкових даних по інвентаризації шкіряної сировини складаються накопичувальні листки відповідно до виду і якості цієї сировини за такою формою:

У накопичувальний листок записується окремо вага кожної шкури (дециметраж овчини). Тому кількість записів у накопичувальному листку повинна відповідати кількості шкур (овчини). По інших видах сировини при необхідності також можуть складатися відповідні накопичувальні листки.

135. Хутросировина інвентаризується за фактичним станом на момент перевірки з зазначенням в описові: назви сировини, кряжу, розміру, сорту, дефектності і кількості.

По біркованій хутросировині фактичні дані порівнюються з даними, вказаними на бірках.

136. Сировина, підготовлена до відвантаження, але не оформлена залізничними або водними квитанціями, де б вона не знаходилася, підлягає інвентаризації і перевірці з супровідними документами. Якість упакованої сировини при необхідності перевіряється вибірково. Перед включенням цієї сировини в опис інвентаризаційна комісія зобов'язана перевірити, чи не списані по звіту матеріально відповідальної особи у видаток цінності, підготовлені до відправлення (відвантаження).

137. Допускаються, як виняток, контрольні перевірки наявності деяких сільгосппродуктів (наприклад, картопля, овочі) визначенням ваги за обсягом. В цих випадках наслідки контрольних перевірок у бухгалтерському обліку не відображаються.

У такому разі, коли при визначенні ваги сільгосппродуктів і сировини за обсягом будуть встановлені значні відхилення від облікових даних (+, - 10 %), необхідно провести інвентаризацію цих товарів зважуванням.

Акти обмірів і розрахунків по визначенню ваги згідно з обсягом повинні обов'язково додаватися до інвентаризаційних описів, в яких робляться відповідні відмітки.

138. Контрольна перевірка картоплі, закладеної на збереження в овочесховищі, проводиться за обміром в такому порядку: завдяки обміру визначають обсяг одного з засіків овочесховища, заповненого картоплею, і фактичну вагу цієї картоплі, зважуванням; встановлюють обсяг усіх інших засіків цього овочесховища, заповнених картоплею, і множать на вагу одного кубічного метра картоплі, одержаного вище наведеним шляхом.

139. Інвентаризація солі в роздрібних підприємствах на складах і базах проводиться переважуванням наявного залишку солі.

На складах і базах, які мають значні запаси солі, коли переважування її ускладнено, допускається контрольна перевірка її за обміром.

140. Інвентаризація круглої деревини, пиломатеріалів та інших лісних товарів проводиться в порядку, викладеному нижче.

Лісоматеріали круглі (підтоварник, будівельна деревина, пиловочник) по довжині і сортиментах. Поштучному обміру і обліку в щільних кубічних метрах підлягають ділові сортименти довжиною понад 2 метри і дров'яного довгіття, в щільних кубічних метрах визначають за таблицею ДВСТу 2708-44. У цій таблиці, виходячи з довжини і діаметра, вказані обсяги одиниці в кубічних метрах.

Горбиль діловий хвойних порід (у тому числі шпальний горбиль) неокорений і окорений повинен бути розсортований за довжиною - до 2 м і більше 2 м; за товщиною - 15 - 29 мм, до 30 - 39 мм, 40 мм і більше.

Обмір горбиля проводиться за ОСТом 13-28-74 в складальній мірі. Облік горбиля проводиться в щільних кубічних метрах. Обсяг горбиля в щільній масі визначається множенням обсягу в складальній мірі на такі перевідні коефіцієнти (за ОСТом 13-28-74):

Решта лісових матеріалів і товарів вимірюється і враховується в тій мірі, на одну одиницю на яку встановлена роздрібна ціна (1 штука, 1 кв. м, 1 пог. м, 1 комплект).

Якість усіх лісоматеріалів (сортність), а також сортимент повинні визначатися у відповідності з технічними вимогами ДВСТів.

При інвентаризації лісоматеріалів рекомендується складати допоміжні накопичувальні відомості (специфікації) за видами, сортами та іншими якісними. прикметами, в яких за кількістю штук, довжиною, шириною і товщиною або діаметром також визначається загальна кубатура.

14.1. До початку проведення інвентаризації торговельних місць на ринку голові інвентаризаційної комісії видається:

інформація про облікову наявність торговельних місць на дату проведення інвентаризації (таблиця 30). При наявності у ринку філії чи окремого торговельного майданчика інформація видається на кожну філію чи майданчик окремо;

генеральний план (схема) ринку, погоджений з відповідними територіальними органами (архітектури, ветслужби, ДАІ, пожежної безпеки) та затверджений власником ринку або уповноваженим ним органом;

графічно виготовлені на основі генерального плану (схеми) ринку і затверджені директором ринку план-схеми розміщення торговельних місць у капітальних будівлях, спорудах та критих павільйонах, на майданчиках для торгівлі з автомобілів, причепів, візків, тимчасових тентових наметів тощо.

14.2. Всі торговельні місця на ринку обов'язково мають бути пронумеровані масляною фарбою. При відсутності нумерації на окремих місцях дирекція ринку разом з інвентаризаційною комісією проводить їх нумерацію згідно з вимогами до розміру торговельного місця, встановленого рішенням місцевої ради.

14.3. Інвентаризація торговельних місць проводиться суцільно по зонах торгівлі (м'ясопродукти, молокопродукти, сільськогосподарська продукція, овочі та фрукти, продтовари, непродтовари, квіти, свійські тварини і худоба). При цьому до інвентаризаційного опису вносяться наступні дані: розмір земельної ділянки, відведеної для торгівлі відповідною групою товарів; кількість торговельних місць за видами їх розміщення (торговельні місця з прилавків, у палатках, кіосках та контейнерах, павільйонах (магазинах), малих архітектурних формах, об'єктах ресторанного господарства, з автотранспорту).

При інвентаризації торговельних місць у критих павільйонах та інших стаціонарних спорудах до інвентаризаційного опису вносяться: інвентарний номер; спеціалізація; загальна площа, у тому числі відведена під торгівлю; загальна облікова кількість торговельних місць відповідно до існуючої план-схеми та фактична їх наявність; розміри торговельних місць (таблиці 31-36).

14.4. При виявленні під час інвентаризації тимчасових, приставних, пересувних торговельних місць або інших видів місць, які не передбачені в діючій план-схемі (металеві столи, прилавки, холодильні камери і вітрини, лотки для продажу морозива, насіння, кави тощо), дані вписуються в окремий інвентаризаційний опис з детальною інформацією про їх власника, місце розташування, нумерацію, розмір, оснащення, спеціалізацію (таблиця 37).

Директор ринку подає на ім'я власника ринку письмове пояснення причин наявності не облікованих торговельних місць. Нововиявлені (тимчасові і постійні) місця наказом директора ринку негайно вносяться до існуючої план-схеми розміщення торговельних місць та у подальшому обліковуються згідно з їх спеціалізацією, розміром та місцем розташування відповідно до вимог Правил торгівлі на ринках.

14.5. Інвентаризаційний опис орендованих торговельних місць складається окремо. Окрім загальновизначених даних, до опису вносяться додаткові дані: повна інформація про орендаря (номер свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, вид діяльності, на який термін укладений договір оренди, вартість 1 кв.м торговельної площі, переданої в оренду) (таблиця 38).

Інвентаризаційна комісія перевіряє наявність акту приймання-передачі орендованого майна (торговельних місць) та умови страхування майна і заборгованість по орендній платі на дату проведення інвентаризації. При інвентаризації зазначені місця перемірюються членами інвентаризаційної комісії, визначені фактичні їх розміри порівнюються з розмірами, вказаними в договорах оренди. При виявленні розбіжностей фактичних розмірів торговельних місць з розмірами, зазначеними у договорах оренди, комісією, в присутності адміністрації ринку, складається акт розбіжностей, а директор ринку подає на ім'я власника ринку письмове пояснення причин розбіжностей.

14.6. При інвентаризації незавершеного будівництва торговельних місць до інвентаризаційного опису вносяться дані: назва незавершеного будівництва (коротка характеристика), розмір земельної ділянки або площа приміщення, на якій ведуться будівельні роботи, назва технічної документації про проведення будівельних робіт, відсоток виконаних робіт, кошторисна і фактична вартість виконаних робіт згідно з актами виконаних робіт. Зазначається кількість торговельних місць та обсяг коштів, затрачених на будівництво за рахунок суб'єктів підприємницької діяльності та за власні кошти ринку (таблиця 39). До інвентаризаційного опису додаються копії дозволу власника ринку на проведення будівництва (реконструкції) та договору, на підставі якого ведеться будівництво (реконструкція).

141. Поряд із зняттям залишків товарно-матеріальних цінностей в натурі в бухгалтерії проводиться вивіряння всіх рахунків, на яких обліковуються ці цінності, у співставленні з взаємно кореспондуючими рахунками.

Зокрема, треба перевірити:

а) по товарах, сировині і матеріалах - чи все надходження перераховано з рахунків товарів, сировини і матеріалів на рахунки, що враховують рух товарно-матеріальних цінностей;

б) по грошових коштах - чи всі списані по звітах матеріально відповідальних осіб суми зданої виручки оприбутковані в касі, зараховані на рахунки в банку і т. ін.;

в) чи всі вивірені розрахунки з покупцями, постачальниками, дебіторами і кредиторами і чи є тотожність в цих розрахунках;

г) по рахунках виробництва - чи списані всі затрати по випущеній продукції;

д) по основних засобах - чи відображені всі об'єкти, прийняті в експлуатацію, на рахунках, що враховують основні засоби, і т. ін.

142. Всі матеріали, що надходять від інвентаризаційних комісій, повинні ретельно перевірятися і оброблятися.

Працівники, що відають цінами, або інші працівники, на яких ці обов'язки покладені правліннями кооперативних організацій, об'єднань, підприємств, перевіряють ціни, указані комісією в інвентаризаційних описах, і роблять про це відмітку в описах.

Бухгалтерія перевіряє правильність таксирування і підрахунку підсумків в описах фактичних залишків цінностей.

Виявлені перевірками помилки в цінах, таксируванні і підрахунках повинні бути виправлені і зроблене застереження за підписом осіб, які перевіряють описи, голови інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальних осіб.

Торговельні відділи кооперативних (госпрозрахункових управлінь, об'єднань) також зобов'язані перевірити інвентаризаційні описи підприємств торгівлі і зробити по них висновки. У висновках коротко викладаються питання додержання установлених нормативів товарних запасів, правильності розміщення і зберігання товарів, відповідності асортименту товарів типові магазинів, пропозиції про допустимий взаємний залік в установленому порядку лишків і недостач в результаті пересортиці, установленої інвентаризаціями в оптових підприємствах і т. ін. При наявності порушень встановлюють винних в цьому осіб.

Дані інвентаризаційних описів використовуються в оперативній роботі торговими відділами для усунення наявних недоліків та порушень.

У тих випадках, коли в інвентаризаційних описах значаться товари застарілих фасонів і моделей та товари, зняті з виробництва, що не користуються попитом населення, торгові відділи вживають заходи, передбачені п. 41 цього Положення.

Перевірки інвентаризаційних описів заготівельних, промислових та інших підприємств і складання по них висновків проводяться відповідними службами кооперативних організацій.

143. До виведення результатів інвентаризації бухгалтерія зобов'язана обробити і записати в облікові регістри всі звіти та документи на надходження і видаток цінностей у матеріально відповідальних осіб (завідуючих торговими підприємствами, складами, заготпунктами і т. ін.), а також звірити дані бухгалтерського обліку з обліковими даними матеріально відповідальних осіб.

144. Для виявлення результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей бухгалтерією організації (підприємства) складаються порівняльні відомості.

145. Остаточні результати інвентаризації товарно-матеріальних цінностей по роздрібних підприємствах (магазинах, ларках, палатках, кіосках, буфетах і т. ін.) оформляють порівняльною відомістю за формою N інв-21 (таблиця 40).

На доповнення до неї складається порівняльна відомість (таблиця 41) по тарі (за кількістю і в сумі).

146. За результатами інвентаризації цінностей в оптових складах, холодильниках, коморах підприємств громадського харчування і складах заготівельних та промислових підприємств, де ведеться облік товарно-матеріальних цінностей за кількістю і в сумі, складається порівняльна відомість фактичної наявності товарів, сільгосппродуктів, сировини, матеріалів і тари у зіставленні з обліковими даними за формою N інв-20 (таблиця 41).

Порівняльна відомість складається по товарах, продуктах, сировині, матеріалах і тарі, по котрих встановлені відхилення від облікових даних.

Цінності, по яких розходжень не встановлено, у порівняльну відомість включаються загальним підсумком.

147. Для виявлення результатів інвентаризації незакінчених капітальних ремонтів основних засобів, витрат майбутніх періодів, грошових коштів, цінностей і документів суворої звітності відповідно застосовуються форми N інв-10, інв-11, інв-15 та інв-16.

148. Для виявлення результатів інвентаризації основних засобів, записаних в інвентаризаційний опис (форма N інв-1), в якому наведені фактичні і книжкові дані основних засобів, складається порівняльна відомість за формою N інв-18 (таблиця 42).

149. Порівняльна відомість за формою N інв-19 (таблиця 43) застосовується для виявлення результатів інвентаризації малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших матеріальних цінностей.

150. У порівняльних відомостях по виявленню результатів інвентаризації товарів на оптових складах, сільгосппродуктів, сировини, матеріалів, готових виробів, основних засобів, малоцінного інвентаря та інших цінностей, облік яких ведеться за кількістю і в сумі, дані приводяться по окремих предметах, або найменуваннях відповідних цінностей так само і з такою ж оцінкою, з якою ведеться аналітичний облік.

У порівняльних відомостях за результатами інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, малоцінного інвентаря і спецодягу показується фактична їх вартість без вирахування сум зносу.

151. У тих випадках, коли при звірянні фактичних залишків з книжковими виявиться нестача, необхідно до виведення остаточного результату, з дозволу правління організації (керівника госпрозрахункового управління, об'єднання, підприємства), списати на витрати природний убуток товарів за встановленими нормами, але не більше виявленої недостачі.

На базах, складах і в коморах норми природного убутку застосовуються тільки на товари, по яких виявлена нестача. Природний убуток списується в межах норм, але не більше нестачі кожного найменування товарів, що залишилися після заліку пересортиць.

Забороняється списувати матеріальні цінності в межах норм природного убутку до встановлення факту нестачі.

152. Остаточний результат інвентаризації бухгалтерія зобов'язана встановити в такі терміни після закінчення інвентаризації:

а) по дрібному роздрібу (ларках, кіосках, палатках) - в той же день;

б) по магазинах - не пізніше двох днів;

в) по продовольчих складах і базах - не пізніше трьох днів;

г) по промтоварних складах і базах - не пізніше п'яти днів;

д) по підприємствах громадського харчування (буфетах, кухнях, коморах при столових) - не пізніше наступного дня;

е) по складах і базах заготівельних підприємств і організацій - не пізніше п'яти днів;

ж) по інших підприємствах - від одного до трьох днів, залежно від обсягу роботи підприємств.

Примітка. Попередні результати інвентаризації по роздрібних підприємствах і буфетах повинні виявлятися на місці негайно після закінчення інвентаризації і до відкриття підприємства.

153. Порівняльні відомості повинні підписуватися головним бухгалтером і бухгалтером, що відає обліком цінностей, матеріально відповідальною особою, а інколи, де це передбачено формами порівняльних відомостей, також головою інвентаризаційної комісії.

Всі виявлені розходження повинні бути вияснені, причому про виявлені лишки або нестачі матеріально відповідальні особи повинні дати вичерпні письмові пояснення.

154. Інвентаризаційна комісія ретельно перевіряє правильність складання порівняльних відомостей і свої висновки, пропозиції та рішення фіксує у протоколі.

Також в протоколі наводяться детальні відомості про причини і винних в нестачах та втратах і вказується, які заходи варто вжити стосовно до винних осіб.

Матеріали інвентаризації (висновки, пропозиції і т. ін.) інвентаризаційна комісія повинна негайно після закінчення роботи подати правлінню відповідної кооперативної організації або керівникові госпрозрахункового управління, об'єднання, підприємства.

155. Всі матеріали інвентаризації цінностей (результати інвентаризації виведені бухгалтерією, протоколи інвентаризаційних комісій, висновки торгових відділів та інших служб) з письмовими поясненнями матеріально відповідальних осіб розглядаються правліннями кооперативних організацій, а у відповідних випадках - керівниками госпрозрахункових управлінь, об'єднань і підприємств.

Копії наказів керівників госпрозрахункових управлінь, об'єднань і підприємств споживчих товариств та споживспілок направляються для контролю правлінням відповідних кооперативних організацій.

На вимогу правлінь кооперативних організацій госпрозрахункові управління, об'єднання і підприємства подають їм всі матеріали інвентаризації.

У разі нестач, лишків і пересортиць цінностей повинні бути ретельно розслідувані і вжиті заходи для усунення причин і умов, що спричиняють недостачі, лишки і втрати від безгосподарності.

156. При виявленні нестач цінностей у рішенні обов'язково треба відмітити, чи варто виявлену нестачу відносити до дрібних, яка підлягає від шкодуванню з винних осіб, або до нестач, крім дрібних, з притягненням винних до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Правління кооперативної організації, керівник госпрозрахункового підприємства вживає невідкладних заходів для стягнення нестач і відшкодування матеріального збитку.

157. При регулюванні виявлених при інвентаризації товарів в оптових підприємствах районних, обласних споживспілках, республіканської (Автономна Республіка Крим) споживспілки і Укоопспілки розходжень між фактичними залишками і даними бухгалтерського обліку допускається також, як виняток, залік лишків і нестач в результаті пересортиці, що сталася в одній і тій же групі товарів, якщо товари, що входять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпакування тари).

На осіб, винних у допущенні пересортиць, повинні накладатися дисциплінарні стягнення, а при встановленні випадків зловмисного внесення плутанини в первинні документи і облік (з метою заплутування сортового обліку товарів) винні мають притягатися до відповідальності згідно з чинним законодавством.

158. Цінності, що виявилися в лишках, підлягають оприбуткуванню.

Правління кооперативних організацій, керівники госпрозрахункових підприємств зобов'язані вжити конкретні заходи для запобігання причинам і умовам, що спричиняють лишки цінностей.

159. Нестачі цінностей понад норми, а також порча товарів і матеріалів у разі, коли конкретні винуватці нестач і порчі цінностей, незважаючи на всі вжиті заходи, не встановлені, можуть бути списані на збитки підприємств лише після ретельної перевірки цієї обставини і вжиття необхідних заходів для недопущення збитку надалі у порядку, встановленому Положенням про порядок списання з балансу невідшкодованого збитку від нестач, псування цінностей, інших безнадійних боргів в організаціях, підприємствах і установах споживчої кооперації України (затверджено постановою сьомих зборів Ради Центральної спілки споживчих товариств України п'ятнадцятого скликання від 1 березня 1994 р.).

160. Результати інвентаризації повинні бути відображені в обліку тим місяцем, в якому була проведена інвентаризація.

161. Зміни і доповнення до Положення вносяться Укоопспілкою.

162. Роз'яснення з питань застосування цього Положення дає Укоопспілка.