З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 6 березня 2009 року N 124 "Про зупинення дії деяких постанов Кабінету Міністрів України" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року N 816 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 1999 р. N 1228" і від 11 лютого 2009 року N 88 "Деякі питання реалізації військового майна".

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюся до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року N 816 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 1999 р. N 1228" ("Офіційний вісник України", 2008 р., N 70, ст. 2353) та постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 року N 88 "Деякі питання реалізації військового майна" ("Офіційний вісник України", 2009 р., N 11, ст. 333).

Видавши названі постанови, Кабінет Міністрів України не тільки розширив список підприємств-суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, яким Україною як державою надаються повноваження на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, але й створив небезпечні передумови монополізації в сфері відчуження і реалізації військового майна на внутрішньому ринку, включаючи озброєння, військову техніку та боєприпаси.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року N 816 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 1999 р. N 1228" державному підприємству "Зовнішньоторговельна фірма "ТАСКО-експорт" (м. Київ) надано право здійснення у повному обсязі експорту та імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

Це суперечить основним принципам державної політики у сфері військово-технічного співробітництва, суттєво ускладнює здійснення державного експортного контролю, створює передумови для витоку інформації, що становить державну таємницю, та порушення міжнародних зобов'язань України, пов'язаних із нерозповсюдженням зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеженням передач звичайних видів озброєння, і становить загрозу національній безпеці України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року N 816 не відповідає статті 17 Конституції України, за якою забезпечення економічної безпеки є однією з найважливіших функцій держави, статті 18 Основного Закону України, згідно з якою зовнішньополітична діяльність України має бути спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки, що за частиною третьою статті 8 Конституції України є нормами прямої дії.

Крім того, таке рішення, що безпосередньо пов'язано із забезпеченням національної безпеки і оборони України, прийнято без узгодження з відповідними органами державної влади у галузі експортного контролю - Президентом України, який здійснює загальне керівництво державною політикою в галузі державного експортного контролю згідно з Конституцією України, та Радою національної безпеки і оборони України, що координує діяльність та здійснює контроль за діями органів виконавчої влади в галузі державного експортного контролю (стаття 6 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання") . За Конституцією України саме Президент України забезпечує національну безпеку України, здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони (пункти 1 і 17 частини першої статті 106) , Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України (частина перша статті 107) .

Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 року N 88 "Деякі питання реалізації військового майна" передбачає утворення державного спеціалізованого підприємства "Укрспецторг" із наданням йому повноважень з реалізації на внутрішньому ринку військового майна, яке придатне для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, та надлишкового військового майна, а також вирішення питань його діяльності ( пункти 3-5) .