Ми, повноважні представники Сторони власників в особі Міністерства житлово-комунального господарства (далі - Міністерство), Всеукраїнського об'єднання обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі "Федерація роботодавців ЖКГ України" (далі - Об'єднання підприємств роботодавців) разом Сторона власників, та Сторони профспілок в особі Центрального комітету профспілок працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України (далі - ЦК профспілки) (всі разом - сторони Угоди), висловлюючи добру волю до співпраці та необхідність об'єднання зусиль задля створення умов для реалізації в 2010-2012 роках соціально-економічної політики і трудових відносин, з метою сприяння розвитку галузі житлово-комунального господарства, створення сприятливих умов для збереження, відновлення та розвитку людського потенціалу, удосконалення економічних, соціальних і трудових відносин, на основі Закону України "Про колективні договори і угоди" та згідно з Генеральною угодою, уклали цю Галузеву угоду (далі - Угода).

Сторони беруть на себе зобов'язання дотримуватися основних засад соціального діалогу, в тому числі, взаємоповаги та рівноправності Сторін, взаємної відповідальності Сторін, розумної достатності вимог Сторін.

Сторони визнають Угоду як чинний правовий акт, на підставі якого здійснюється регулювання трудових відносин та соціально-економічних питань в житлово-комунальному господарстві.

Прийняті сторонами зобов'язання та норми поширюються на всіх найманих працівників та роботодавців, що перебувають у сфері дії суб'єктів Угоди, і є обов'язковими для виконання.

Норми і положення цієї Угоди є мінімальними гарантіями. Угода не обмежує прав підприємств установлювати в колективних договорах за рахунок власних коштів додаткові трудові та соціально-побутові гарантії і пільги.

Сторони рекомендують Кримському республіканському, обласним, міським комітетам (радам) профспілки укласти регіональні угоди з відповідними об'єднаннями роботодавців житлово-комунального господарства. Угода є основою для розробки та укладання регіональних угод та колективних договорів.

Сторони сприяють об'єднанням роботодавців, профспілковим органам у проведенні переговорів, укладенні регіональних угод та колективних договорів, внесення до них змін.

Угода продовжує діяти у випадку зміни складу, структури або найменування однієї із Сторін.

Прийняті Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України нові нормативно-правові акти, що забезпечують більш високі гарантії та пільги, ніж передбачено Галузевою угодою, мають пріоритет перед відповідними положеннями Угоди.

Сторони, які уклали Угоду, не можуть в односторонньому порядку припинити виконання взятих на себе зобов'язань. Зміни і доповнення до Угоди протягом терміну її дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою Сторін.

Сторони домовились під час дії Угоди вживати заходів щодо усунення передумов виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), а у разі їх виникнення прагнути їх вирішення із застосуванням примирних процедур.

Угода набирає чинності з дати підписання її сторонами і діє до укладення нової.

1.1. Сторони домовились:

1.1.1. Організація оплати праці на підприємствах і в організаціях здійснюється відповідно до Закону України "Про оплату праці", Кодексу законів України про працю, нормативних актів з питань оплати праці, Генеральної, цієї Угоди, регіональних угод.

1.1.2. Умови формування фондів оплати праці на підприємствах визначаються у колективному договорі. Порядок регулювання фондів оплати праці підприємств-монополістів визначається Кабінетом Міністрів України.

Підприємства формують фонд оплати праці з урахуванням обсягів виробничої діяльності, чинних норм обслуговування і нормативів чисельності, продуктивності праці та індексу зростання цін і коригують його за умови збільшення обсягів виробництва (послуг) або підвищення продуктивності праці, рівня якості робіт та послуг.

1.1.3. Мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю встановлюється у розмірі не нижче визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника I розряду - у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Встановити:

- єдину сітку міжрозрядних тарифних коефіцієнтів згідно з додатком 1 до цієї Угоди;

- коефіцієнти співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника I розряду (місячної тарифної ставки) за підгалузями, видами робіт та окремими професіями до встановленої Угодою мінімальної тарифної ставки робітника I розряду згідно з додатком 2 до цієї Угоди;

- коефіцієнти співвідношення розмірів мінімальних місячних посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців до мінімальної тарифної ставки робітника I розряду основного виробництва (мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії), встановлених в колективному договорі згідно з додатком 3 до цієї Угоди;

- коефіцієнти співвідношень розмірів мінімальних місячних посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців до мінімального посадового окладу техніка, встановленого у колективному договорі підприємств бюро технічної інвентаризації згідно з додатком 4 до цієї Угоди;

- коефіцієнти співвідношень розмірів місячних посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців науково-дослідних організацій до мінімального розміру тарифної ставки (окладу) згідно з додатком 5 цієї Угоди.

Зазначені коефіцієнти є мінімальними гарантіями в оплаті праці.

1.1.4. Встановити перелік та розмір доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів згідно з додатком 6 до цієї Угоди.

1.1.5. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємством самостійно у колективному договорі з дотриманням умов, розмірів і норм, передбачених законодавством, генеральною, галузевою та регіональними угодами.

1.1.6. Конкретні розміри основної заробітної плати (тарифні ставки, відрядні розцінки, посадові оклади) встановлюються з урахуванням посади, що обіймається, кваліфікації працівника, складності і умов роботи за повністю виконану місячну, денну, годинну норму праці (обслуговування) з дотриманням норм і гарантій, визначених чинним законодавством і цією Угодою.

Мінімальна годинна тарифна ставка розраховується виходячи із середньомісячної норми часу, визначеної відповідно до встановленої законодавством норми тривалості робочого часу.

Конкретні розміри доплат, надбавок, премій, винагород, інших виплат, що стимулюють підвищення продуктивності праці, виконання роботи понад установлені норми праці, підвищення якості продукції (послуг), за особливі умови праці, зниження виробничих затрат тощо установлюються в колективному договорі в залежності від результатів роботи працівника або його особистого вкладу в кінцеві результати роботи підрозділу, підприємства.

1.1.7. Для працівників підприємств, виробництв, цехів та інших підрозділів, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі чи підприємства, умови оплати праці можуть встановлюватися з дотриманням гарантій, визначених для тих галузей, до яких вони належать за характером виробництва.

1.1.8. На період подолання фінансових труднощів, але не більш як шість місяців підприємством можуть застосовуватись норми оплати праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональними угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці.

1.1.9. Вважати оптимальним співвідношення посадового окладу (тарифної ставки) у середній заробітній платі працівників до 70 відсотків.

Рекомендувати передбачати у регіональних угодах та колективних договорах:

- встановлення частки основної заробітної плати у середній на рівні, не менш ніж досягнутий на 1 січня поточного року;

- збільшення частки витрат на оплату праці у валових витратах на виробництво та випереджаюче зростання тарифної ставки робітника I розряду відносно темпів зростання середньої заробітної плати для забезпечення підвищення на підприємствах і в організаціях заробітної плати працівникам, у яких вона нижче ніж прожитковий мінімум;

- передбачити в колективних договорах здійснення заходів, спрямованих на збільшення витрат з оплати праці в операційних витратах з реалізованої продукції, робіт і послуг.

1.1.10. Класифікація робіт за відповідними тарифними розрядами, віднесення робітників до певних кваліфікаційних розрядів, а керівників, професіоналів і фахівців до кваліфікаційних категорій провадиться роботодавцями згідно з тарифно-кваліфікаційними довідниками за погодженням з профспілковими органами.

Присвоєння та підвищення кваліфікаційних категорій професіоналам і фахівцям провадиться за результатами атестації.

1.1.11. Сторони домовились вживати заходів до зростання протягом дії цієї Угоди реальної заробітної плати працівників.

1.1.12. Підприємства здійснюють заходи щодо упорядкування чинних норм і нормативів праці, систем матеріального заохочення.

Для нормування праці робітників рекомендується використовувати чинні галузеві і міжгалузеві норми і нормативи з праці. Якщо на окремих видах робіт відсутні технічно обґрунтовані норми виробітку або умови технології і організації праці не відповідають умовам, закладеним у міжгалузевих і галузевих нормах і нормативах, підприємства організовують опрацювання відповідних трудових нормативів в установленому порядку і затверджують їх за погодженням з профспілковим комітетом.

Конкретний перелік нормативів з праці, який застосовується на підприємстві, включається до колективного договору.

1.1.13. Керівникам підприємств та профспілковим комітетам забезпечити контроль за своєчасною виплатою поточної заробітної плати працівникам. Заробітну плату виплачувати у терміни, передбачені колективним договором, але не рідше ніж двічі на місяць.

Втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати підлягають компенсації відповідно до чинного законодавства.

Відповідальність керівника за несвоєчасну виплату заробітної плати визначається відповідно до чинного законодавства.

1.1.14. Індексацію заробітної плати працівників проводити відповідно до чинного законодавства.

1.1.15. Добиватися укладення на підприємствах колективних договорів та внесення до них конкретних зобов'язань щодо обсягів та строків погашення заборгованості із заробітної плати та здійснювати контроль за їх виконанням, зокрема, в частині своєчасної виплати заробітної плати.

1.1.16. У разі наявності на підприємстві заборгованості із заробітної плати щомісяця надавати працівникам витяги з розрахункової відомості (особового рахунка) по заробітній платі працівника з даними про дату утворення і розміри заборгованості та розміри нарахованої компенсації за затримку виплати заробітної плати.

1.1.17. З метою забезпечення права працівників на своєчасне отримання заробітної плати, а також захисту прав трудящих у сфері оплати праці, використати усі засоби впливу для повної ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати.

1.1.18. Рекомендувати керівникам підприємств під час укладення колективних договорів передбачати:

- створення спільних представницьких комісій з метою усунення причин виникнення боргів із заробітної плати;

- складання помісячних графіків погашення заборгованості із заробітної плати та забезпечення контролю за їх виконанням.

1.1.19. Здійснювати дієвий контроль за дотриманням на підприємствах законодавчих та нормативних актів про оплату праці колективних договорів, цієї Угоди. Установити, що у разі виникнення на підприємстві (в установі, організації) заборгованості із заробітної плати терміном понад один місяць, органи виконавчої влади, об'єднання роботодавців і профспілкові органи вживають ефективних заходів до її ліквідації.

Рекомендувати при укладанні контрактів з керівниками підприємств (установ, організацій), передбачати відповідальність за несвоєчасність виплати заробітної плати відповідно до законодавства.

1.1.20. Прагнути включення до тарифів на житлово-комунальні послуги витрат на оплату праці персоналу підприємства, виходячи із затвердженого штатного розпису, встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів) (основна і додаткова заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати) в розмірах, не нижчих передбачених галузевою та регіональними угодами норм і гарантій.

1.2. Рекомендувати керівникам підприємств впроваджувати технічно обґрунтовані норми і нормативи для всіх категорій працюючих.

1.3. Сторона власників зобов'язується:

- здійснювати моніторинг у сфері нормування праці, забезпечувати розроблення нових, перегляд діючих галузевих норм праці відповідно до сучасного рівня техніки, технології виробництва і праці, що сприятимуть підвищенню продуктивності праці, удосконаленню виробничих процесів, у тому числі шляхом впровадження максимальної механізації та автоматизації робіт та зменшенням долі ручної праці.

- розробляти та визначати переліки міжгалузевих і галузевих норм і нормативів праці, що рекомендуються для застосування на підприємствах галузі.

- вживати заходів щодо своєчасної і в повному обсязі виплати заробітної плати на підприємствах галузі.

1.4. ЦК профспілки зобов'язується:

- здійснювати громадський контроль за додержанням на підприємствах законодавства про працю, в тому числі за виплатою заробітної плати. Рекомендувати передбачати відповідні зобов'язання у регіональних угодах, колективних договорах. Взаємодіяти у вирішенні питань реалізації права на своєчасну і повну оплату праці з органами виконавчої влади, органами державного нагляду;

- надавати консультації та правову допомогу працівникам - членам профспілки у захисті їх прав з питань оплати праці, представляти їх інтереси у комісіях з трудових спорів і судах.

- надавати працівникам - членам профспілки безкоштовну правову допомогу, проводити консультації з питань зайнятості, у разі потреби представляти інтереси членів профспілки для захисту їх трудових прав у судових органах.

2.1. Сторони домовились всіма наявними засобами сприяти дотриманню на підприємствах законодавства про працю, встановлення договірним шляхом норм, спрямованих на продуктивну працю, створення умов для повноцінного відпочинку працівників, як необхідного фактору відновлення працездатності.

2.2. Сторони встановили:

2.2.1. Підприємство забезпечує дотримання встановлених законодавством норм тривалості робочого часу для всіх категорій працівників. Порядок встановлення вихідних днів визначається колективним договором відповідно до чинного законодавства.

Підприємства можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу на умовах, визначених колективним договором за рахунок прибутку.

Час початку і закінчення роботи, багатозмінний режим роботи, поділ робочого дня на частини у випадках, передбачених законодавством, застосування підсумованого обліку робочого часу погоджується з профспілковим комітетом і обумовлюється у колективному договорі.

При багатозмінному режимі роботи адміністрація підприємства за узгодженням з профспілкою може визначати для працівників вихідні дні у різні дні тижня, по черзі кожній групі працівників, відповідно до затвердженого графіка змінності.

2.2.2. Залучення працівників до надурочних робіт може здійснюватися лише з дозволу профспілкового комітету у випадках, передбачених чинним законодавством.

2.2.3. Підприємство надає працівникам щорічну оплачувану відпустку тривалістю, що встановлюється згідно з чинним законодавством.

Колективним договором може бути передбачена можливість надання додаткових порівняно з законодавством днів відпусток для деяких категорій працівників за рахунок власних коштів підприємств.

2.2.4. Працівникам з ненормованим робочим днем надається додаткова відпустка до 7 календарних днів як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу. Список професій і посад, для яких може застосовуватися ненормований робочий день і конкретний термін відпустки, визначається у колективному договорі. Орієнтовний перелік робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем наведено у додатку 7 до цієї Угоди.

2.2.5. Щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (статті 7 і 8 Закону України "Про відпустки") надаються працівникам, зайнятим у несприятливих умовах праці за списками виробництв, цехів, професій і посад, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 N 1290 (додаток N 1 і N 2).

Конкретна тривалість цих відпусток встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці (стаття 7 Закону) та часу зайнятості працівника в цих умовах.

2.2.6. Контракт, як форма трудового договору, застосовується тільки щодо керівників підприємств та у випадках, прямо передбачених законами України.

2.2.7. Рішення щодо запровадження неповного робочого дня (тижня) приймаються роботодавцем після попередніх переговорів з профспілковою стороною колективного договору з додержанням вимог, передбачених статтею 32 КЗпП України. Результат переговорів оформлюється протоколом і є підставою для прийняття рішення на обумовлених умовах та порядку.

2.2.8. Сприяти створенню комісій з вирішення трудових спорів на підприємствах з кількістю працюючих 15 осіб і більше та сприяти підвищенню ефективності розгляду ними трудових спорів.

2.2.9. З метою підвищення рівня правової підготовки сторін колективних договорів і угод та ефективного контролю за їх виконанням сторони домовились щорічно проводити для представників власників і профспілок навчання протягом 2 - 4 днів із збереженням заробітної плати за місцем основної роботи.

Тривалість робочої зміни понад 8 годин (крім працівників, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці) встановлюється власниками лише в порядку, визначеному Правилами трудового розпорядку та колективним договором.

Рекомендувати передбачати в колективних договорах умови щодо запровадження тривалості робочого часу для осіб, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, на одну годину на тиждень менше встановленої тривалості із збереженням розміру заробітної плати.

Визначити під час укладення колективних договорів перелік робіт, на яких за умовами виробництва працівник не має права відлучатися з робочого місця та використовувати час обідньої перерви на свій розсуд.

3.1. Сторони домовились спільними діями:

- добиватись розширення можливостей для повної та продуктивної зайнятості;

- запобігати масовим звільненням працівників;

- організовувати підготовку та перепідготовку працівників відповідно до потреб виробництва, підвищення їх кваліфікації.

3.2. Рекомендувати підприємствам передбачати у колективних договорах:

- заходи до ефективного використання робочої сили, скорочення непродуктивних втрат робочого часу;

- обов'язки адміністрації щодо забезпечення підготовки до роботи робочих місць, обсягів робіт і зайнятості працівників: заходи щодо професійної підготовки і перепідготовки працівників, що вивільнюються, до настання строку розірвання трудового договору, створення страхових фондів на випадок безробіття;

- визначити у колективних договорах обсяги професійного навчання працівників, та загальних витрат коштів на цю мету відповідно до потреб виробництва та вимог законодавства. Передбачити здійснення підготовки кадрів в навчальних закладах на договірних умовах, навчання другим та суміжним професіям, підвищення кваліфікації працівників не рідше одного разу на 5 років;

- проведення з профспілковими органами взаємних консультацій з проблем зайнятості працівників, що вивільнюються, надання соціальних гарантій і встановлення джерел їх фінансування.

3.2.1. Рекомендувати зберігати за працівниками, що направляються на перепідготовку з відривом від виробництва у зв'язку із скороченням штатів, середню заробітну плату на встановлений період навчання за рахунок валових витрат.

3.2.2. У разі банкрутства, санації або ліквідації підприємства роботодавець спільно з профспілковим комітетом створюють наглядові комісії з питань дотримання законодавства та соціального захисту вивільнюваних працівників.

3.2.3. Підприємство розглядає питання щодо ліквідації, реорганізації, перепрофілювання або зміни форми власності тільки за участю профспілкового органу. У разі виникнення об'єктивних причин, через які неминучі масові звільнення працюючих з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, здійснювати їх лише за умови попереднього (не менше ніж за 3 місяці) письмового повідомлення відповідного профоргану про причини і обсяги скорочень, терміни вивільнення. спеціальності та кваліфікації працівників, що підлягають вивільненню.

Власник або уповноважений ним орган не пізніше 3-х місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. Професійні спілки мають право вносити пропозиції власнику або уповноваженому ним органу про перенесення строків або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов'язаних з вивільненням працівників.

3.2.4. Сторони домовились ввести контроль за дотриманням на підприємствах вимог ст. 113 КЗпП щодо визнання простоїв не з вини працівників і відповідної оплати часу цих простоїв.

3.2.5. Підприємства забезпечують працівникам, вивільнюваним з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП України, протягом 2 років переважне праве на укладення трудового договору у разі виникнення потреби прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

3.2.6. Встановити, що випускникам вищих та професійно-технічних навчальних закладів, які навчаються на замовлення чи за договорами з підприємствами, гарантується обов'язкове працевлаштування на цих підприємствах.

Організовувати наставництво для молодих робітників.

Сторони домовились:

4.1. Здійснювати контроль та надавати допомогу підприємствам у виконанні галузевої програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого побуту.

4.2. Брати участь у розробленні та погодженні нормативно-правових актів з охорони праці.

4.3. Організовувати навчання і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 N 15 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511.

4.4. Здійснювати облік випадків виробничого травматизму, профзахворювань; регулярно аналізувати їх причини, розробляти рекомендації та заходи щодо їх усунення.

4.5. Сприяти атестації робочих місць із шкідливими умовами праці для визначення пільгового пенсійного забезпечення та надання інших пільг та компенсацій працюючим на підприємствах галузі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442.

4.6. Сприяти здійсненню комплексу заходів щодо соціального захисту працюючих згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

4.7. Рекомендувати адміністраціям підприємств та профспілковим органам відповідно до Закону України "Про охорону праці":

- створювати в кожному структурному підрозділі і на робочих місцях умови праці, які б відповідали вимогам Закону, а також забезпечувати надання працівникам прав, гарантованих чинним законодавством;

- організовувати проведення попереднього (під час прийому на роботу) та періодичного (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах та на роботах з шкідливими чи небезпечними умовами праці;

- створювати на підприємствах служби охорони праці і передбачити у положеннях повноваження цих служб;

- забезпечувати перегляд посадових інструкцій працівників у всіх ланках управління та виробництва з урахуванням конкретних обов'язків, прав та відповідальності за виконання покладених на них функцій з питань охорони праці;

- забезпечувати працівників необхідним спецодягом, взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту відповідно до нормативів та колективного договору;

- вивільнювати жінок з важких і шкідливих для здоров'я робіт;

- забезпечувати підготовку спеціалістів для проведення аварійних робіт та створення відповідних тренажерних центрів для відпрацювання практичних навичок безпечного їх виконання;

- надавати допомогу і підтримку непрацюючим інвалідам, які стали інвалідами внаслідок травм на виробництві і профзахворювань;

- включати до колективних договорів зобов'язання щодо здійснення комплексних заходів, спрямованих на усунення шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища;

- збільшувати витрати на охорону праці на одного працюючого залежно від економічного стану підприємства в порядку, передбаченому колективним договором;

- забезпечити систематичне підвищення рівня обізнаності працівників з проблемами, пов'язаними з ВІЛ/СНІДОМ, його впливом на здоров'я.

4.8. При укладенні колективних договорів встановити розмір одноразової допомоги потерпілим від нещасних випадків відповідно до вимог чинного законодавства.

4.9. Вжити заходів щодо погашення заборгованості з виплати сум відшкодування шкоди потерпілим на виробництві, а також сім'ям і утриманцям загиблих на виробництві, яка утворилася до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Нараховувати компенсацію втрати частини цих сум у зв'язку з порушенням термінів їх виплати згідно з чинним законодавством.

4.10. Спільно розглядати на засіданнях стан безпеки праці на виробництві, виробничий травматизм, професійні захворювання та вживати заходи щодо поліпшення становища з цих питань.

Сторони домовились:

5.1. Питання соціального розвитку, надання працюючим соціальних гарантій, пільг та компенсацій понад передбачених законодавством вирішується керівником підприємства і профспілковим комітетом за рахунок власних коштів.

Перелік цих гарантій, пільг та компенсацій включається до колективного договору.

5.2. У разі банкрутства або ліквідації підприємства працівникам гарантується виплата компенсацій, передбачених чинним законодавством.

5.3. Не допускати зміни форм власності, перепрофілювання чи ліквідації об'єктів соціально-культурного призначення, які були збудовані за кошти підприємства без згоди трудового колективу та профспілкового комітету.

5.4. Цією Угодою рекомендується встановлювати в колективних договорах гарантії, заохочувальні та компенсаційні виплати за рахунок власних коштів, зокрема:

- надання відпусток за сімейними обставинами (одруження, народження дитини, смерть рідних, близьких родичів та інші випадки);

- здешевлення вартості харчування в їдальнях, буфетах, профілакторіях, дитячих оздоровчих закладах, часткова компенсація або ж допомога у придбанні продуктів харчування;

- надання пільгової оплати житлово-комунальних послуг, виділення за пільговими цінами палива для опалення приватних будинків, будівельних матеріалів у разі індивідуального будівництва тощо;

- здешевлення вартості утримання дітей у дитячих дошкільних закладах;

- надання матеріальної допомоги працівникам у разі виникнення у них скрутного становища, пов'язаного із стихійним лихом, похованням, звільненням працівників за ініціативи адміністрації, при народженні дитини багатодітним та малозабезпеченим сім'ям тощо;

- виділення коштів на здешевлення лікування працівників;

- заохочення працівників і ветеранів підприємства у зв'язку із святами, ювілейними датами;

- надання одноразової допомоги молодим сім'ям та працівникам, які повернулися на підприємства після демобілізації з армії;

Рекомендувати під час укладення колективних договорів передбачати питання:

- розвитку культури, фізичного виховання та спорту, дитячого оздоровлення, молодіжної та гендерної політики;

- створення умов для своєчасного та організованого проходження медоглядів працівниками, зайнятими на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці та осіб віком до 21 року.

6.1. Сторони визнають повноваження і права кожної Сторони на укладання цієї Угоди і зобов'язуються вжити всіх заходів для економічного захисту прав підприємств галузі, та соціально-економічного захисту прав працівників галузі.

6.2. Сторони домовились:

6.2.1. Обмін інформацією, консультації, переговори, узгоджувальні наради, робочі зустрічі, засідання відповідних тристоронніх органів здійснюються Сторонами з питань проведення галузевої соціальної та економічної політики, розгляду проектів законодавчих актів (далі - проекти актів).

6.2.2. Міністерство, що є головним розробником проектів актів (далі - розробник), ініціює та забезпечує проведення соціального діалогу із ЦК профспілок та Об'єднанням підприємств роботодавців, які є суб'єктами Угоди.

6.2.3. Порядок проведення соціального діалогу та його оформлення визначається за домовленістю Сторін.

6.2.4. Розробник проекту акта розглядає пропозиції та зауваження, за наявності істотних розбіжностей проводить із сторонами соціального діалогу, які є суб'єктами Угоди, додаткові консультації з метою пошуку взаємоприйнятного рішення.

6.2.5. Сторони дійшли згоди, що у разі необхідності оперативного врегулювання економічних, соціальних, трудових питань або питань соціального захисту консультації проводяться між Міністерством, ЦК профспілок і Об'єднання підприємств роботодавців.

6.2.6. Після закінчення консультацій остаточні рішення приймаються в межах повноважень кожної із Сторін з урахуванням пропозицій учасників консультацій.

6.3. Сторони зобов'язуються:

- сприяти підприємствам у проведенні заходів з реформування галузі, забезпечити додержання прав та інтересів трудящих, підвищенні їх життєвого рівня. Конфліктні ситуації, спірні питання, що виникають на галузевому рівні, вирішувати шляхом переговорів, прийняття компромісних рішень. Встановити, що страйки можуть відбуватись лише як винятковий захід протесту з питань, вирішення яких не залежить від сторони власників та ЦК профспілки;

- суворо дотримуватися встановленого законодавством порядку розгляду колективних трудових спорів (конфліктів) і здійснювати заходи, які сприятимуть зниженню соціальної напруги в трудових колективах;

- здійснювати заходи щодо поліпшення умов праці, побуту і оздоровлення трудящих;

- брати участь у розробленні та перегляді правил і інших нормативних актів з охорони праці та соціального захисту трудящих;

- відстоювати інтереси трудових колективів під час проведення приватизації майна підприємств, об'єктів соцкультпобуту, житла;

- здійснювати контроль за виконанням заходів щодо соціального захисту працівників галузі відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи".

6.4. Сторони забезпечують представництво та відстоюють інтереси підприємств роботодавців галузі, працівників житлово-комунального господарства України в законодавчих та урядових органах, в судових органах, безкоштовно надають консультації, розглядають скарги та заяви трудящих, адміністрацій підприємств, представників власників підприємств, надають методичну і практичну допомогу з питань даної Угоди, укладання колективних договорів.

6.5. Сторони зобов'язуються забезпечити постійний обмін інформацією про стан справ у галузі.

Сторони рекомендують відповідним галузевим органам виконавчої влади, обласним та міським галузевим комітетам профспілки та об'єднанням підприємств роботодавців забезпечити постійний обмін інформацією про стан справ на підприємствах житлово-комунального господарства відповідних регіонів.

6.6. Сторона власників забезпечуватиме участь представників трудових колективів або первинної профспілкової організації у заходах щодо:

- внесення змін та доповнень до статутів та колдоговорів у частині захисту соціально-економічних та трудових прав працівників;

- розроблення внутрішніх документів підприємства (правила трудового розпорядку, програми розвитку персоналу тощо), а також внесення до них змін відповідно до законодавства.

Включати в установленому законодавством порядку ( ЗУ про профспілки) представників трудових колективів або профспілок до складу комісій з приватизації, реструктуризації, реорганізації та ліквідації суб'єктів господарювання.

Вносити зміни до статутів, колдоговорів та внутрішніх документів підприємств щодо повноважень профспілок представляти інтереси працівників в органах управління підприємством відповідно до законодавства.

Залучати представників трудових колективів або первинної профспілкової організації:

- до розроблення фінансових планів у частині соціально-економічного розвитку підприємств;

- до підготовки пропозицій стосовно розподілу і використанні прибутку підприємства у порядку, визначеному колективним договором.

6.7. Рішення, що стосуються зміни умов праці, заробітної плати, скорочення виробництва, закриття підприємств, і впливають на звільнення працівників, та інші, що змінюють стан правового та соціально-економічного захисту працівників, приймаються стороною власників за погодженням з ЦК галузевої профспілки.

6.8. ЦК профспілки разом зі стороною власників:

- вживають організаційні заходи щодо здійснення реконструкції та розвитку санаторію "Ай-Петрі", будівництва санаторію-профілакторію ім. О.П.Катеринчука (м. Севастополь);

- сприятимуть будівництву та утриманню діючих культурно-оздоровчих закладів, захисту економічних та соціальних прав працівників - членів профспілки, пов'язаних з одержанням, утриманням і збереженням житла;

- ініціюють створення нових та підтримують діяльність існуючих офіційних професійних друкованих видань житлово-комунальної галузі.

6.9. Міністерство:

- зобов'язується, в межах своїх повноважень, забезпечити обов'язковість (за вимогою підприємств роботодавців) включення представників Об'єднання підприємств роботодавців, до складу комісій при проведенні перевірок (у тому числі житлово-комунальною інспекцією) професійної діяльності підприємств галузі щодо надання житлово-комунальних послуг;

- забезпечує включення Об'єднання підприємств роботодавців до робочих формувань та комісій, створених при центральних органах влади, та представників об'єднань роботодавців, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці при місцевих органах влади, щодо визначення та відчуження таких об'єктів комунальної та державної власності за договорами купівлі-продажу, використанням за договорами про приватне партнерство, концесії, оренди тощо.

6.10. Сторона власників:

6.11. Вживає заходів щодо поліпшення фінансового стану підприємств, реструктуризації їх боргів, створення умов для погашення заборгованості із заробітної плати та своєчасної її виплати.

6.12. Забезпечує інформаційну та консультаційну підтримку підприємств галузі щодо питань їх професійної діяльності, взаємодії з органами влади, соціально-трудових відносин з колективами та профспілковими організаціями;

6.13. Зобов'язується сприяти поліпшенню стану соціально-трудових відносин на підприємствах, усуненню колективних трудових конфліктів, розробленні та реалізації заходів для посилення мотивації до праці, удосконалення її оплати, організації та нормування.

6.14. Розробляє та впроваджує програми щодо підвищення професійного рівня кадрів галузі з метою підвищення рівня якості послуг та з метою захисту інтересів споживачів.

6.15. Сторони зобов'язуються сприяти проведенню гендерної політики в галузі, включенню в колективні договори положень, що забезпечують рівні права та можливості жінок та чоловіків.

ЦК профспілки:

6.16. Узагальнює вимоги і пропозиції профспілкових комітетів і трудових колективів, домагається їх вирішення у відповідних органах.

6.17. Проводить роз'яснювальну роботу в трудових колективах щодо державної політики та ролі профспілки і трудових колективів у реформуванні галузі.

6.18. Забезпечує громадський контроль за додержанням трудового законодавства. Здійснює надання безоплатної правової допомоги з питань законодавства про працю та проводить правороз'яснювальну роботу, зокрема через засоби масової інформації. Представляє у разі потреби трудові та соціально-економічні права та інтереси членів профспілки у судових та інших органах державної влади і місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

Здійснює громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту та вносить відповідні подання керівникам підприємств.

Здійснює громадський контроль за реалізацією прав громадян у сфері охорони здоров'я, медико-соціальної допомоги та вносить відповідні пропозиції керівникам підприємств, державним контролюючим органам.

У разі відмови роботодавців усунути порушення трудового законодавства ініціювати розгляд цих питань відповідними органами виконавчої влади, місцевого самоврядування з метою вжиття ними відповідних заходів реагування або звернення до суду.

6.19. Своєчасно висуває вимоги щодо забезпечення стабілізації роботи підприємств, створення безпечних умов праці, задоволення життєвих, культурно-побутових потреб та домагається їх вирішення.

6.20. Здійснює контроль за своєчасним призначенням і виплатою за рахунок коштів соціального страхування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, по вагітності і пологах, у разі народження дитини й інших випадках відповідно до чинного законодавства.

6.21. Сприяє укладання угод на оздоровлення працівників і членів їх сімей з ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та іншими оздоровчими закладами.