1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
СВОБОДИ СЛОВА ТА ІНФОРМАЦІЇ
Л И С Т
01.10.2003
Про застосування окремих положень Закону України "Про рекламу" в редакції від 11 липня 2003 року
Зважаючи на ситуацію, що склалася з дотриманням законодавства про рекламу, та у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про рекламу" в редакції від 11 липня 2003 року Комітет з питань свободи слова та інформації вирішив звернутися до учасників рекламного ринку. Згаданим Законом, зокрема, передбачається запровадження низки новел. У зв'язку з численними зверненнями стосовно порядку їх застосування Комітет дає такі роз'яснення.
1. Щодо загальних принципів рекламної діяльності
Законом
запроваджено новий для вітчизняної правової системи загальний принцип врахування в рекламній діяльності особливої чутливості дітей (частина третя ст. 7 Закону). Наведене положення знайшло конкретніше відображення в статті 20.
Законом
Комітет звертає увагу на те, що у згаданих випадках ідеться не про рекламу, розраховану на дітей, а про те, що під час замовлення, виготовлення та розміщення будь-якої рекламної продукції необхідно враховувати ту обставину, що потенційними її споживачами є діти з притаманними їм психологічними та іншими особливостями.
2. Щодо розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях реалізації товару
До статті 8 "Загальні вимоги до реклами" додано частину сьому такого змісту: "Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, не вважається рекламою".
У цьому випадку йдеться про інформацію про товар та/або його виробника, яка об'єктивно необхідна споживачу для здійснення свідомого вибору товару, його належного використання, захисту своїх споживчих прав тощо (інформація про дійсні споживчі якості товару, про порядок його використання, утилізації тощо, про належні дії споживача у тих чи інших випадках у зв'язку з придбанням та використанням товару, контактна інформація про виробника тощо). Така інформація не може містити закликів до придбання або непридбання того чи іншого товару, закликів скористатися послугами того чи іншого виробника тощо.
Комітет також звертає увагу на те, що всі заборони та обмеження, введені відносно реклами цим Законом, стосуються також і згаданої інформації.
3. Щодо переривання рекламою програм, передач на телебаченні та радіо
Закон легалізує переривання рекламою кіно- і телефільмів, а також концертно-видовищних і спортивних програм, яке до цього Законом було заборонено. Установлюється відповідна шкала такого переривання (частина п'ята статті 13 Закону).
Комітет звертає увагу на те, що фільми тривалістю до 42 хвилин рекламою не перериваються. Реклама під час трансляції спортивних програм, передач розміщується в період повноцінних, органічних, визначених спортивними регламентами перерв. Трансляція концертно-видовищних заходів може перериватися рекламою кожні 30 хвилин.
Крім того, Законом заборонено переривати рекламою програми, передачі новин, а також програми, передачі для дітей.
4. Щодо спонсорства програм, передач на телебаченні та радіо
Частиною шостою статті 15 Закону встановлюється, що оприлюднення у програмі, передачі найменування спонсора, анонси власних програм, передач, трансляція соціальної реклами, яка розповсюджується телерадіоорганізацією безплатно, не зараховуються до 15-відсоткової квоти рекламного часу.
Комітет наголошує на тому, що відповідно до частини першої статті 5 Закону в телерадіопередачах, які створено за участі спонсора, забороняється наводити будь-яку інформацію рекламного характеру (споживчі властивості товару, ціну товару, контактну інформацію виробника тощо) про спонсора, за винятком його імені (найменування) та знака для товарів і послуг.
Спонсорство програм, передач новин забороняється.
5. Щодо обмежень на рекламу окремих видів продукції

................
Перейти до повного тексту