2.1. Підприємства, що здійснюють технічну експлуатацію рухомого складу, поділяються на автотранспортні, автообслуговуючі та авторемонтні.

2.2. Автотранспортні підприємства (АТП) можуть бути комплексні та кооперовані.

2.2.1. Комплексні АТП здійснюють перевезення вантажів, пасажирів, виконують профілактичне обслуговування, ремонт, зберігання та ресурсне забезпечення рухомого складу.

2.2.2. Кооперовані АТП входять до складу комбінатів, об'єднань, корпорацій або інших організацій, що здійснюють часткову централізацію управління транспортною роботою, а також часткову або повну централізацію профілактичного обслуговування та ремонту рухомого складу.

2.3. Автообслуговуючі підприємства перевізних функцій не виконують, а призначені для виконання всього комплексу профілактичного обслуговування та ремонту рухомого складу або тільки його складових елементів.

До них відносяться:

- бази централізованого технічного обслуговування та ремонту (БЦТО);

- станції технічного обслуговування (СТО);

- майстерні (цехи, дільниці) та інші спеціалізовані підприємства.

2.3.1. За типом рухомого складу БЦТО, СТО поділяються на такі, що обслуговують легковий, вантажний, не часто - змішаний. За розміщенням СТО поділяються на міські та дорожні.

2.3.2. Бази централізованого технічного обслуговування та ремонту (БЦТО), станції технічного обслуговування (СТО) призначені для виконання як окремих видів, так і всього комплексу профілактичних та ремонтних робіт рухомого складу, заміни та ремонту агрегатів, відновлення деталей, ремонту вузлів та систем автомобілів, які належать АТП і транспортним організаціям незалежно від форм власності, постачання запасними частинами та експлуатаційними матеріалами.

2.3.3. Майстерні (цехи, дільниці) спеціалізуються на певних видах ремонтних робіт як автомобіля в цілому, так і його складових частин, відновленні або виготовленні запасних частин.

2.3.4. Автозаправні станції (АЗС) здійснюють заправлення автомобілів паливом, мастилами та спеціальними рідинами, продаж запасних частин.

2.3.5. Дилерські пункти організовуються спільно з фірмами-виготовлювачами для продажу через них певних моделей автомобілів (однієї або декількох) проводять передпродажне технічне обслуговування автомобілів, продаж запасних частин, усунення несправностей автомобілів у період гарантійного пробігу, а у деяких випадках - на весь період експлуатації. Через дилерські пункти фірми та заводи-виготовлювачі, як правило, розповсюджують рекламну і технічну інформацію про свої моделі.

2.3.6. Автостоянки призначені для зберігання рухомого складу і, за наявності певних виробничих приміщень і споруд, для виконання окремих видів профілактичного обслуговування та ремонту (прибирання, миття, мастильних робіт).

2.3.7. Мотелі та кемпінги призначені для забезпечення автотуристів інфраструктурою для їх відпочинку і зберігання рухомого складу, а також надання деяких послуг щодо миття, прибирання і ремонту автомобілів, які належать автотуристам.

2.4. Авторемонтні підприємства також відносяться до спеціалізованих виробництв і призначені для відновлення ресурсу роботи окремих агрегатів або повнокомплектних автомобілів. Від підприємств п.2.3.3 відрізняються значно більшими обсягами виробництва і рівнем технологічних процесів.

2.5. Виробничо-технічна база (ВТБ) підприємств або підрозділів технічного обслуговування і ремонту рухомого складу автомобільного транспорту: будівлі, споруди, обладнання - повинна відповідати вимогам законів України, Відомчих будівельних норм - 01-89, Галузевих норм технологічного проектування АТП і СТО - 01-91, а також інших ГОСТів із системи стандартів безпеки праці, охорони природи, навколишнього середовища, інструкцій і правил проектування, що стосуються питань техніки безпеки й пожежобезпеки.

2.6. Наявність технологічного обладнання, його стан і характеристики повинні забезпечувати виконання нормативних вимог до технічного стану рухомого складу, що обслуговується, якості деталей, вузлів, механізмів, систем, що ремонтуються.

2.7. Номенклатура професій і кваліфікація персоналу, який виконує роботи по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів і їх складових частин, повинні відповідати вимогам "Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників". Розряди робітників повинні відповідати технологічним процесам, затвердженим в установленому порядку.

2.8. Власник (керівник) підприємства або підрозділу, що виконує профілактичне обслуговування та ремонт автомобілів і складових частин, зобов'язаний забезпечити виробництво потрібними ВТБ, технологічним обладнанням і персоналом у відповідності до пунктів 2.5-2.7.

2.9. Підприємства або підрозділи, що виконують профілактичне обслуговування та ремонт автомобілів або його складових частин, повинні мати ліцензії на право виконання робіт, які видаються в установленому порядку відповідними державними органами.

Підставою для отримання ліцензій є виконання вимог п.2.5, 2.6 і 2.7 цього "Положення...94". Невиконання зазначених вимог позбавляє підприємство права на отримання ліцензії або тягне за собою позбавлення раніше виданої ліцензії.

2.10. У додатку 1 наведений перелік основних матеріалів для обладнання виробничо-технічної бази АТП, СТО, зон та дільниць (не друкується).

2.11. Продукція автообслуговуючих і автотранспортних підприємств, яка використовується у складових частинах рухомого складу, що впливають на безпеку руху, токсичність відпрацьованих газів, забруднення навколишнього середовища, підлягає сертифікації.

2.12. Сертифікації підлягають роботи АТП, БЦТО, СТО по забезпеченню надійності гальмової системи рульового керування, нормативів токсичності відпрацьованих газів, активної та пасивної безпеки рухомого складу.

2.13. Сертифікація продукції та робіт, зазначених у п.2.11, 2.12 передбачає перевірку та випробування з використанням контролюючих приладів і стендів, які дозволяють визначати відповідність розміру параметрам, що вимірюються нормативним документом.

2.14. Персонал, який використовують для виробництва сертифікованих робіт або випуску сертифікованої продукції, повинен відповідати вимогам "Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників", а також "Кваліфікаційного довідника посад службовців".

2.15. Гарантії на сертифіковані роботи і сертифіковану продукцію встановлюються чинними нормативними документами.

3.1. Технічний стан та обладнання рухомого складу автотранспорту повинні відповідати вимогам таких нормативних документів:

- Закон України "Про дорожній рух";

- Правила дорожнього руху України;

- ГОСТ 25478-52 "Автомобили грузовые и легковые, автобусы, автопоезда. Требования безопасности к техническому состоянию. Методы проверки";

- ГОСТ 21392-75 "Транспортные средства оперативных служб. Цветографические схемы, опознавательные знаки, специальные цветовые и звуковые сигналы, технические требования";

- ТУ-200-РСФСР-12-544-87 "Автомобили. Переоборудование автомобилей в газобалонные для работы на сжиженном нефтяном газе. Приемка на переоборудование, испытания топливной системы питания. Технические условия";

- ТУ 200-РСФСР 12-538-86 "Автомобили. Переоборудование легковых автомобилей в газобалонные, работающие на сжатом природном газе. Приемка на переоборудование и выпуск после переоборудования, испытания топливных систем. Технические условия";

- ТУ-200-РСФСР-12-537-86 РСФСР "Автомобили. Переоборудование грузовых атвомобилей в газобалонные, работающие на сжатом природном газе. Приемка на переоборудование и выпуск после переоборудования, испытания топливных систем питания. Технические условия";

- Правила эксплуатации автомобильных шин;

- Инструкция по безопасности перевозки опасных грузов автомобильным транспортом (в части оборудования ПС для этих целей);

- Инструкция о порядке содержания и эксплуатации спидометрового оборудования автомобилей;

- Инструкции заводов-изготовителей;

- ГОСТ 17.22.01-84 "Охрана природы. Атмосфера. Дизели автомобильные. Дымность отработавших газов. Нормы и методы измерения. Техника безопасности";

- ГОСТ 17.22.03-87 "Охрана природы. Атмосфера. Содержание окиси углерода и углеводородов в отработавших газах автомобилей с бензиновыми двигателями. Нормы и методы измерений. Требования безопасности.

3.2. Автомобілі, які не відповідають вимогам вищенаведених нормативних документів, до експлуатації не допускаються.

3.3. Власники (керівники) підприємств, а також посадові особи, яким посадовою інструкцією поставлена за обов'язок організація виконання вимог вищенаведених нормативних документів або контролю за їх виконанням, несуть відповідно до законів України всю повноту відповідальності за експлуатацією РС, який не відповідає вимогам указаних нормативних документів, а також за наслідок, що наступив через це.

4.0.1. Основою технічної політики, яка визначається цим "Положенням...94", є планово-попереджувальна система профілактичного обслуговування та ремонту. Система являє собою сукупність засобів, нормативно-технічної документації та виконавців, потрібних для забезпечення технічної справності рухомого складу.

4.0.2. Профілактичне обслуговування є технічним впливом, який виконується в плановому порядку, примусово, тобто обов'язково через визначені пробіги або відрізки часу роботи рухомого складу. Профілактичне обслуговування має на меті підтримання автомобіля у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійсності, економічності, безпеки руху, захист навколишнього середовища та зменшення інтенсивності погіршення параметрів технічного стану.

4.0.3. Ремонт виконується за потребою, виявленою під час профілактичного обслуговування або в процесі експлуатації, та має на меті поновлення технічно справного стану.

4.0.4. Визначення технічного стану рухомого складу та його основних частин проводиться за допомогою контролю (діагностування), який виконує подвійну роль - є елементом системи управління технічним станом автомобілів та елементом технологічного процесу технічних впливів.

4.0.5. Мета контролю (діагностування) при профілактичному ремонті полягає:

- у визначенні дійсної потреби у виконанні планових робіт;

- у прогнозуванні (за змогою) моменту виникнення несправності (визначенні запасу ходу);

- в оцінці якості виконання робіт.

4.0.6. Мета контролю (діагностування) при ремонті полягає:

- в уточненні, відшукуванні причини несправності або поломки;

- у визначенні найбільш ефективного способу усунення несправності: на місці, зі зніманням або заміною агрегату, вузла, механізму;

- в оцінці якості виконання робіт.

4.1. Профілактичне обслуговування

4.1.1. Профілактичне обслуговування рухомого складу поділяється на такі види:

- передпродажна підготовка рухомого складу (ПП) (підготовка рухомого складу до введення в експлуатацію);

- щоденне обслуговування (ЩО);

- обов'язкові роботи профілактичного обслуговування (ОР);

4.1.2. Передпродажна підготовка (ПП) містить регулювальні, заправні, мастильні, кріпильні роботи з метою приведення автомобіля, що продається, у відповідність до вимог технічної документації на його складання та регулювання, а також параметрів технічної характеристики. ПП виконується за рахунок фірми (заводу)-виготовлювача на дилерських пунктах, а також на інших підприємствах, через які фірми (заводи)-виготовлювачі реалізують свою продукцію або здійснюють фірмове обслуговування. Придбавши автомобілі країн СНД, заводи-виготовлювачі яких не проводять ПП, власник транспортного засобу повинен провести підготовку його до введення в експлуатацію. У такому разі контроль технічного стану автомобіля, виконання робіт та перевірка їх якості виконуються засобами та силами покупця. Покупцю надається право домовитися у договорі на купівлю (якщо такий складається) про відшкодування витрат на підготовку автомобіля до введення в експлуатацію.

4.1.3. Щоденне обслуговування (ЩО) містить перевірку технічного стану рухомого складу, яка спрямована на забезпечення безпеки руху, а також роботи щодо підтримання належного зовнішнього вигляду, заправлення паливом, мастилами та охолоджувальною рідиною, а для деяких видів рухомого складу - санітарну обробку кузова. ЩО виконується після роботи рухомого-складу на лінії. Перевірка технічного стану проводиться також перед виїздом на лінію та при зміні водіїв на лінії. При міжміських, міжнародних перевезеннях перевірка технічного стану рухомого складу проводиться водієм щоденно перед початком руху. В разі виявлення несправності водій, за змогою, ліквідує її, за незмогою - оцінює її вплив на безпеку руху та приймає рішення щодо подальшого самостійного руху (до найближчого населеного пункту, СТО, кінцевого пункту маршруту) або виклику технічної допомоги.

4.1.4. Роботи ЩО виконуються водієм за рахунок підготовчо-заключного часу. Тривалість підготовчо-заключного часу залежить від переліку робіт, які повинен виконувати водій під час ЩО. Перелік робіт ЩО встановлюється розпорядженням керівника підприємства, в ньому також зазначається перелік несправностей, які повинні усуватися водієм під час ЩО, а також місце на підприємстві, де ці роботи повинні виконуватись.

У разі виявлення несправностей, які водій не має змоги або права усувати особисто, рухомий склад здається водієм у зону ремонту.

4.1.5. На великих підприємствах виконання прибирально-мийних, заправних, контрольно-оглядових робіт, санітарна обробка кузовів може виконуватись на спеціалізованих постах робітниками відповідних професій, внаслідок чого змінюється трудомісткість підготовчо-заключного часу водіїв.

4.2. Обов'язкові роботи

4.2.1. Технічні впливи, які виконуються в обов'язковому порядку - примусово - після певного пробігу рухомого складу або годин чи днів роботи, називаються обов'язковими роботами (ОР).

ОР - профілактичні, мають на меті знизити інтенсивність спрацювання, запобігти поломкам, несправностям, відмовам механізмів під час процесу експлуатації, уникаючи зривання графіків перевезення пасажирів, вантажів та можливих дорожньо-транспортних пригод.

4.2.2. До ОР належать:

- контрольно-діагностичні, які виконуються у плановому порядку;

- мастильні;

- регулювальні;

- кріпильні;

- заміна агрегатів, вузлів, механізмів, деталей, яка виконується у плановому порядку;

- протикорозійний захист;

- підготування рухомого складу до сезону експлуатації;

- усунення несправностей, виявлених під час виконання вищевказаних робіт.

4.2.3. Контрольно-діагностичні ОР складаються з трьох етапів:

- контролю функціонування, тобто встановлення факту виконання об'єктом діагностування своїх функцій без їх кількісної оцінки (наприклад, для двигуна - пуск, випробування на різних навантажувально-швидкісних режимах);

- загального діагностування, тобто кількісної оцінки основних параметрів агрегатів, вузлів, механізмів за допомогою спеціальних діагностичних засобів;

- пошуку несправностей, тобто відшукування місця, причини, деталі (деталей), які викликали відхилення від параметрів, що вимагаються, або невиконанні функцій.

4.2.4. Перелік ОР, їх періодичність, а також зміна переліку та періодичності залежно від тривалості, експлуатації автомобіля (вік рухомого складу) фірми або заводи-виготовлювачі наводять у сервісних книжках, заводських інструкціях та інших документах.

Фірми (заводи)-виготовлювачі рухомого складу, постійно працюючи над підвищенням надійності та довговічності моделей, що випускаються, у процесі їх удосконалювання змінюють зміст і періодичність виконання ОР.

4.2.5. Обов'язкові роботи, які мають рівні інтервали їх виконання, фірми (заводи)-виготовлювачі групують у різні за змістом та інтервалом групи, тобто ОР-1, ОР-2, ... і т.д. Заводи-виготовлювачі країн СНД іменують їх ТО-1; ТО-2; СО. У США - А; В; С. Так само контрольно-діагностичні роботи, що входять до ОР-1; ОР-2... і т.д., іменуються Д-1; Д-2... і т.д.

4.2.6. Власнику транспортного засобу (керівнику підприємства) надається право залежно від складності дорожніх умов, інтенсивності експлуатації зменшувати (коректувати) періодичність виконання ОР та поповнювати їх перелік роботами, потреба виконання яких у примусовому порядку виявлена під час процесу експлуатації.

4.2.7. Обов'язкові роботи виконуються на спеціалізованих постах, лініях комплексного підприємства або на інших спеціалізованих підприємствах на договорних засадах (СТО, БЦТО).

4.2.8. Транспортний засіб після виконання ОР повинен мати ресурс, що забезпечить безвідмовну роботу на пробігу (терміні експлуатації) не менше, ніж до чергових ОР.

4.2.9. Власник (керівник) транспортного підприємства або підприємства, що виконує профілактичне обслуговування, а також службова особа, якій доручена організація технічної експлуатації рухомого складу, несуть всю повноту відповідальності за небажані наслідки, спричинені порушеннями термінів, об'ємів та якості виконання ОР.

4.3. Ремонт

4.3.1. У відповідності до призначення та об'єму робіт, що виконуються, ремонт поділяється на:

- поточний ремонт, у т.ч.:

- поточний ремонт повнокомплектного автомобіля (ПРА);

- поточний ремонт агрегату, вузла, механізму (ПР);

- капітальний ремонт, у т.ч.:

- капітальний ремонт повнокомплектного автомобіля (КРА).

- капітальний ремонт агрегату, вузла, механізму (КР);

- відновний ремонт деталі (В).

4.3.2. Поточний ремонт повнокомплектного автомобіля (ПРА), призначений для усунення несправностей, поломок, відмов, які виникли під час процесу експлуатації протягом інтервалу між виконанням ОР.

ПРА складається з таких технологічних елементів:

- діагностичних робіт, що мають на меті визначення причин, місця несправності, деталі (деталей), що спричинили несправність;

- визначення найбільш ефективного шляху усунення несправності;

- виконання робіт;