1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Страсбурзька угода
про міжнародну патентну класифікацію від 24 березня 1971 року зі змінами від 28 вересня 1979 року
( Статус Угоди див. ( Про приєднання до Угоди див. Закон N 683-VI від 17.12.2008 )
Дата підписання: 24.03.1971
Дата приєднання України: 17.12.2008
Дата набрання чинності для України: 07.04.2010
Офіційний переклад
Договірні Сторони,
уважаючи, що загальне прийняття єдиної системи класифікації патентів, авторських свідоцтв, корисних моделей і свідоцтв про корисність відповідає загальним інтересам і є доречним для встановлення більш тісного міжнародного співробітництва у сфері промислової власності та сприяння гармонізації національного законодавства в цій сфері;
визнаючи важливість Європейської конвенції про міжнародну класифікацію патентів на винаходи від 19 грудня 1954 року, відповідно до якої Рада Європи створила Міжнародну класифікацію патентів на винаходи;
ураховуючи загальну цінність цієї Класифікації та її важливість для всіх країн - учасниць Паризької конвенції про охорону промислової власності;
ураховуючи важливість цієї Класифікації для країн, що розвиваються, яка надає їм більш легкий доступ до постійно зростаючого обсягу сучасних технологій;
ураховуючи статтю 19 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, переглянутої в Брюсселі 14 грудня 1900 року, у Вашингтоні 2 червня 1911 року, у Гаазі 6 листопада 1925 року, у Лондоні 2 червня 1934 року, у Лісабоні 31 жовтня 1958 року та в Стокгольмі 14 липня 1967 року,
домовилися про таке:
Стаття 1
Створення Спеціального союзу. Прийняття Міжнародної класифікації
Країни, до яких застосовується ця Угода, створюють Спеціальний союз і приймають загальну класифікацію патентів на винаходи, авторських свідоцтв, корисних моделей і свідоцтв про корисність, що має назву "Міжнародна патентна класифікація" (далі - Класифікація).
Стаття 2
Визначення Класифікації
1.
а) Класифікація включає:
i) текст, установлений відповідно до положень Європейської конвенції про Міжнародну класифікацію патентів на винаходи від 19 грудня 1954 року (далі - Європейська конвенція), який набрав чинності та був опублікований Генеральним Секретарем Ради Європи 1 вересня 1968 року;
ii) зміни, які набрали чинності відповідно до пункту 2 статті 2 Європейської конвенції до набрання чинності цією Угодою;
iii) зміни, унесені після цього відповідно до статті 5, які набирають чинності відповідно до положень статті 6.
b) Довідник та примітки, уключені до тексту Класифікації, є її невід'ємною частиною.
2.
а) Текст, про який ідеться в параграфі "i" підпункту "a" пункту 1, міститься у двох автентичних примірниках, кожний англійською та французькою мовами, зданих на зберігання на день, коли цю Угоду відкрито до підписання, один примірник - Генеральному секретарю Ради Європи, а інший - Генеральному директору Всесвітньої організації інтелектуальної власності, заснованої Конвенцією від 14 липня 1967 року (далі - відповідно Генеральний директор та Організація).
b) Зміни, про які йдеться в параграфі "ii" підпункту "a" пункту 1, здаються на зберігання у двох автентичних примірниках, кожний англійською і французькою мовами, один примірник - Генеральному секретарю Ради Європи та інший - Генеральному директору.
c) Зміни, про які йдеться у параграфі "iii" підпункту "a" пункту 1, здаються на зберігання Генеральному директору лише в одному автентичному примірнику англійською і французькою мовами.
Стаття З
Мови Класифікації
1. Класифікація створюється англійською та французькою мовами, причому обидва тексти є рівноавтентичні.
2. Офіційні тексти Класифікації німецькою, японською, португальською, російською, іспанською та іншими мовами, які може визначити Асамблея, згадана в статті 7, подаються Міжнародним бюро Організації (далі - Міжнародне бюро), проводячи консультації із заінтересованими урядами та на підставі перекладів, наданих цими урядами або з використанням будь-яких інших засобів, які не призводять до фінансових наслідків для бюджету Спеціального союзу чи для Організації.
Стаття 4
Використання Класифікації
1. Класифікація має виключно адміністративний характер.
2. Кожна країна Спеціального союзу має право використовувати Класифікацію або як основну, або як допоміжну систему.
3. Компетентні органи країн Спеціального союзу включають:
i) до патентів, авторських свідоцтв, корисних моделей і свідоцтв про корисність, які видаються цими органами та до відповідних заявок, які ними опубліковуються чи лише викладаються для загального ознайомлення, та
ii) до повідомлень про опублікування або викладення документів, згаданих в підпункті "i", які розміщуються в офіційних виданнях, повні індекси Класифікації, застосовані до винаходу, якого стосується документ, згаданий в підпункті "i".
4. Підписуючи цю Угоду або здаючи на зберігання ратифікаційну грамоту чи документ про приєднання:
i) будь-яка країна може зробити заяву про те, що вона не бере на себе зобов'язання включати індекси стосовно груп чи підгруп Класифікації до згаданих у пункті 3 заявок, які були лише викладені для загального ознайомлення, а також до повідомлень стосовно цих заявок, та
ii) будь-яка країна, яка не проводить експертизи на новизну (не відкладену чи відкладену), і в якій процедура видачі патентів або інших видів охорони не передбачає проведення пошуку для визначення рівня техніки, може заявити, що вона не бере на себе зобов'язання включати індекси, які стосуються груп та підгруп Класифікації, до згаданих у пункті З документів і повідомлень. Якщо ці обставини існують лише стосовно певних видів охорони чи певних сфер технології, відповідна країна може зробити зазначену заяву лише в межах цих застосовних обставин.
5. Індекси Класифікації, перед якими розміщено слова "Міжнародна патентна класифікація" або їхня абревіатура, визначена Комітетом експертів, про який ідеться в статті 5, друкуються жирним шрифтом чи таким чином, щоб вони були чітко видимі в заголовку кожного документа, про який ідеться в підпункті "i" пункту 3, до якого вони повинні бути включені.
6. Якщо будь-яка країна Спеціального союзу доручає видачу патентів міжурядовому органові, вона вживає всіх можливих заходів для забезпечення використання зазначеним органом Класифікації відповідно до цієї статті.
Стаття 5
Комітет експертів
1. Засновується Комітет експертів, в якому представлено кожну країну Спеціального союзу.
a) Генеральний директор запрошує міжурядові організації, що спеціалізуються в патентній сфері, в яких принаймі одна з країн-членів є стороною цієї Угоди, бути представленими спостерігачами на засіданнях Комітету експертів.
b) Генеральний директор може та, якщо вимагає Комітет експертів, повинен запросити представників інших міжурядових та міжнародних неурядових організацій узяти участь в обговореннях, що становлять для них інтерес.
3. Комітет експертів:
i) змінює Класифікацію;
ii) надсилає рекомендації країнам Спеціального союзу для полегшення використання Класифікації та сприяння її однаковому застосуванню;
iii) сприяє розвиткові міжнародного співробітництва стосовно рекласифікації документації, яка використовується для експертизи винаходів, беручи до уваги, зокрема, потреби країн, що розвиваються;
iv) уживає всіх інших заходів, які, не зумовлюючи фінансових наслідків для бюджету Спеціального союзу або для Організації, сприяють полегшенню застосування Класифікації країнами, що розвиваються;
v) має право створювати підкомітети й робочі групи.
4. Комітет експертів приймає свої правила процедури. Вони забезпечують можливість участі міжурядових організацій, про які йдеться у підпункті "a" пункті 2 та які можуть виконувати суттєвий обсяг роботи стосовно розвитку Класифікації на засіданнях підкомітетів та робочих груп.
5. Пропозиції стосовно змін до Класифікації можуть бути внесені компетентним органом будь-якої країни Спеціального союзу, Міжнародним бюро, будь-якою міжурядовою організацією, представленою в Комітеті експертів відповідно до підпункту "a" пункту 2, та будь-якою іншою організацією, якій Комітет експертів спеціально запропонував надати такі пропозиції. Пропозиції передаються Міжнародному бюро, яке надає їх членам Комітету експертів і спостерігачам не пізніше, ніж за два місяці до засідання Комітету експертів, на якому зазначені пропозиції повинні бути розглянуті.
6.
а) Кожна країна - член Комітету експертів має один голос.
b) Рішення Комітету експертів ухвалюються простою більшістю голосів країн, які представлені та беруть участь у голосуванні.
c) Для ухвалення будь-якого рішення, що вважається однією п'ятою країн, які представлені та беруть участь у голосуванні, таким, що зумовлює зміни основної структури Класифікації чи викликає значний обсяг робіт стосовно рекласифікації, необхідна більшість у три четверті країн, які представлені та беруть участь у голосуванні.
d) Голоси тих, що утрималися від голосування, не зараховуються.
Стаття 6
Повідомлення, набрання чинності й публікація змін та інших рішень
1. Кожне рішення Комітету експертів стосовно прийняття змін до Класифікації та рекомендацій Комітету експертів Міжнародне бюро повідомляє компетентним органам країн Спеціального союзу. Зміни набирають чинності через шість місяців з дати надіслання повідомлення.
2. Міжнародне бюро вносить зміни, які набрали чинності, до Класифікації. Повідомлення стосовно зміни публікуються в періодичних виданнях, які можуть бути визначені Асамблеєю, про яку йдеться в статті 7.
Стаття 7
Асамблея Спеціального союзу
1.
a) Спеціальний союз має Асамблею, що складається з країн Спеціального союзу.
b) Уряд кожної країни Спеціального союзу представлений одним делегатом, який може мати заступників, радників та експертів.
с) Будь-яка міжурядова організація, про яку йдеться в підпункті "a" пункту 2 статті 5, може бути представлена спостерігачем на засіданнях Асамблеї та, якщо Асамблея так вирішує, у комітетах або робочих групах, які можуть бути створені Асамблеєю.
d) Витрати кожної делегації несе уряд, який її призначив.
2.
a) 3 урахуванням положень статті 5, Асамблея:
i) розглядає всі питання стосовно збереження і розвитку Спеціального союзу та використання цієї Угоди;
ii) дає Міжнародному бюро директиви стосовно підготовки конференцій з перегляду;
iii) розглядає та схвалює звіти й діяльність Генерального директора стосовно Спеціального союзу та дає йому всі необхідні вказівки з питань, що входять до компетенції Спеціального союзу;
iv) визначає програму, приймає дворічний бюджет Спеціального союзу та затверджує його фінансові звіти;
v) приймає фінансові правила Спеціального союзу;
vi) ухвалює рішення про створення офіційних текстів Класифікації мовами іншими ніж англійська, французька та мовами, зазначеними у переліку пункту 2 статті 3;
vii) створює такі комітети й робочі групи, які вважає необхідними для досягнення цілей Спеціального союзу;
viii) визначає, з урахуванням підпункту "в" пункту 1, які країни, що не є членами Спеціального союзу, та які міжурядові й міжнародні неурядові організації повинні бути допущені як спостерігачі на її засідання та на засідання будь-якого комітету чи робочої групи, створених нею;
ix) здійснює будь-яку іншу відповідну діяльність, спрямовану на досягнення цілей Спеціального союзу;
x) виконує інші функції, що є необхідними згідно із цією Угодою.
b) Стосовно питань, що становлять інтерес також для інших союзів, адміністративні функції яких виконує Організація, Асамблея ухвалює рішення, заслухавши думку Координаційного комітету Організації.
3.
a) Кожна країна - член Асамблеї має один голос.
b) Половина країн - членів Асамблеї складає кворум.
c) За відсутності кворуму Асамблея може ухвалювати рішення, проте, за винятком рішень стосовно власної процедури, усі такі рішення набирають чинності лише, якщо виконано викладені нижче умови. Міжнародне бюро надсилає зазначені рішення країнам - членам Асамблеї, які не були представлені, та пропонує їм письмово повідомити в тримісячний строк з дати надіслання рішень, чи голосують вони за ці рішення, проти них або чи утримуються від голосування. Якщо із закінченням цього строку кількість країн, які таким чином проголосували або повідомили, що вони утрималися від голосування, досягне кількості країн, якої бракувало для досягнення кворуму на засіданні, такі рішення набирають чинності за умови, що водночас необхідна більшість усе ще існує.
d) 3 урахуванням положень пункту 2 статті 11 для ухвалення рішень Асамблеї необхідна більшість у дві третини поданих голосів. e) Голоси тих, що утрималися від голосування не враховуються.
f) Делегат може представляти лише одну країну й голосувати лише від її імені.
4.
а) Асамблея збирається на чергову сесію один раз кожного другого календарного року за скликанням Генерального директора і, за відсутності виключних обставин, у той самий час і в тому самому місці, що й Генеральна Асамблея Організації.
b) Асамблея збирається на надзвичайну сесію, що скликається Генеральним директором на вимогу однієї чверті країн - членів Асамблеї.
c) Порядок денний кожної сесії готує Генеральний директор.

................
Перейти до повного тексту