Ті, що підписалися нижче, делегати урядів Австралії, Австрії, Аргентини, Бельгії, Білорусі, Болгарії, Бразилії, Венесуели, Данії, Єгипту, Ізраїлю, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Китаю, Латвії, Люксембургу, Марокко, Мексики, Нідерландів, Німеччини, Нової Зеландії, Норвегії, Панами, Перу, Південної Африки, Польщі, Португалії, Республіки Корея, Російської Федерації, Румунії, Словенії, Сполучених Штатів Америки, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чеської Республіки, Швейцарії, Швеції, України та Японії збиралися у Гаазі 14 - 30 червня 2005 року на запрошення Уряду Нідерландів, на Двадцяту сесію Гаазької конференції з міжнародного приватного права.

За результатами обговорень, викладених у протоколах засідань, вони вирішили передати на розгляд своїх Урядів :

<...>

C. Такі рішення:

Двадцята сесія,

вивчивши бажання Європейського Співтовариства стати членом Конференції;

беручи до уваги те, що до Статуту Конференції бажано внести зміни відповідно до його статті 12, щоб уможливити членство Європейського Співтовариства в Конференції, а також будь-яких інших Регіональних організацій економічної інтеграції, яким їхні Держави-члени передали компетенцію з питань міжнародного приватного права;

беручи до уваги й те, що доцільно використати можливість унесення уточнень до тексту Статуту для приведення його у відповідність до практики, що склалася з набрання чинності Статутом 15 липня 1955 року, та створити текст Статуту англійською мовою, який мав би однакову силу з текстом французькою мовою;

беручи до уваги те, що стаття 12 Статуту передбачає можливість унесення змін до Статуту рішенням двох третин членів і що таке рішення може бути прийнято або на сесії або шляхом письмових консультацій;

беручи до уваги те, що членство у Конференції Регіональної організації економічної інтеграції створює потребу внести зміни до "Правил процедури пленарних засідань" і що також бажано створити можливості для більш широкого застосування цих Правил:

1. Приймає такі зміни до Статуту для подальшої передачі їх Державам-членам для схвалення відповідно до статті 12.

Пункт 2 Статті 2:

"2. Будь-яка інша держава, участь якої з правового погляду є важливою для роботи Конференції, може стати членом. Питання про прийняття нових Держав-членів вирішується урядами Держав-членів за пропозицією одного або кількох з них більшістю поданих голосів протягом шести місяців з дати подання пропозиції урядам".

Після Статті 2 додати статтю 2A у такій редакції:

"1. Держави - члени Конференції під час проведення зустрічі із загальних справ та політики у випадках, коли присутня більшість Держав-членів, можуть більшістю поданих голосів вирішити прийняти також як члена будь-яку Регіональну організацію економічної інтеграції, яка подала заявку на членство Генеральному секретарю. Посилання на членів відповідно до положень цього Статуту включають такі Організації, які є членами, за винятком випадків, коли чітко передбачено інше. Приєднання набуває чинності після прийняття Статуту відповідною Регіональною організацією економічної інтеграції.

2. Для того, щоб подати заявку на членство в Конференції, Регіональна організація економічної інтеграції повинна бути такою, яка заснована виключно суверенними Державами і якій її Держави-члени передали компетенцію з ряду питань, що належать до компетенції Конференції, зокрема повноваження приймати рішення, що є обов'язковими для її Держав-членів стосовно цих питань.

3. Кожна Регіональна організація економічної інтеграції, яка подає заявку на членство, повинна під час такої подачі подати заяву про компетенцію з визначенням тих питань, компетенцію стосовно яких їй передали Держави-члени.

4. Кожна Організація-член та її Держави-члени забезпечують здійснення повідомлення про будь-яку зміну стосовно компетенції Організації-члена або її членства Генеральному секретарю, який поширює таку інформацію серед інших членів Конференції.

5. Уважається, що Держави-члени Організації-члена зберігають компетенцію з усіх питань, передачі компетенції стосовно яких не були спеціально заявлені або повідомлені.

6. Будь-який член Конференції може звернутися до Організації-члена та її Держав-членів з проханням надати інформацію про те, чи має ця Організація-член компетенцію стосовно будь-якого конкретного питання, що розглядається Конференцією. Організація-член та її Держави-члени забезпечують надання цієї інформації на таке прохання.

7. Організація-член здійснює права членства на альтернативній основі зі своїми Державами-членами, які є членами Конференції, у рамках їхньої відповідної компетенції.

8. Організація-член з питань, що входять до її компетенції, під час будь-яких засідань Конференції, в яких вона вповноважена брати участь, може використовувати таку кількість голосів, яка дорівнює кількості її Держав-членів, які передали Організації-члену компетенцію з питання, що розглядається, і які мають право голосу та зареєструвалися на такому засіданні. Щоразу, коли Організація-член використовує своє право голосу, її держави-члени не голосують, і навпаки.

9. Термін "Регіональна організація економічної інтеграції" означає міжнародну організацію, яка заснована виключно суверенними Державами і якій її Держави-члени передали компетенцію з ряду питань, зокрема повноваження приймати рішення, що є обов'язковими для її Держав-членів стосовно цих питань".

Стаття 3:

"1. Рада із загальних справ і політики (далі - Рада), яка складається з усіх членів, відповідає за функціонування Конференції. Засідання Ради, як правило, проводяться щорічно.

2. Рада забезпечує таке функціонування Конференції за допомогою Постійного бюро, діяльність якого вона спрямовує.

3. Рада розглядає всі пропозиції, що збираються включити до порядку денного Конференції. Вона на свій розсуд визначає заходи, яких необхідно вжити стосовно таких пропозицій.

4. Нідерландська Постійна урядова комісія, заснована Королівським Декретом від 20 лютого 1897 року для сприяння кодифікації міжнародного приватного права, після консультацій з членами Конференції, визначає дати проведення Дипломатичних сесій.