- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Угода
( Щодо виходу України з Угоди див. Постанову КМ
N 415 від 22.05.2019 )
Угода
про співробітництво держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у боротьбі з податковими злочинами
( Угоду затверджено із застереженнями Постановою КМ
N 871 від 24.06.2006 )
Офіційний переклад
Держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав в особі урядів, далі - Сторони,
висловлюючи стурбованість масштабами податкових злочинів, що становлять загрозу економічній безпеці,
виходячи із взаємної заінтересованості в підвищенні ефективності співробітництва в боротьбі з податковими злочинами,
керуючись загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права,
домовилися про таке:
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди термін "податковий злочин" означає суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність) у сфері оподатковування, заборонене кримінальним законодавством Сторін.
Стаття 2
Сторони відповідно до цієї Угоди, національного законодавства і міжнародних зобов'язань здійснюють співробітництво у запобіганні, виявленні, припиненні і розкритті податкових злочинів за такими основними напрямами:
а) аналіз стану злочинності у сфері оподатковування;
б) удосконалення правової бази співробітництва Сторін у боротьбі з податковими злочинами, гармонізація національного законодавства в цій галузі з урахуванням положень міжнародних договорів;
в) розробка спільних програм з боротьби з податковими злочинами;
г) здійснення погоджених заходів для виконання положень міжнародних договорів, спрямованих на боротьбу з податковими злочинами.
Стаття 3
1. Сторони здійснюють співробітництво через свої компетентні органи.
2. Перелік компетентних органів визначається кожною Стороною й передається депозитарію під час здачі на зберігання повідомлення про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття цієї Угоди чинності.
Про зміни в переліку компетентних органів кожна зі Сторін у місячний термін письмово повідомляє депозитарію.
3. Територіальні підрозділи компетентних органів Сторін з метою виконання цієї Угоди можуть встановлювати безпосередні контакти в порядку, що визначається компетентними органами Сторін.
Стаття 4
1. Співробітництво Сторін здійснюється в таких формах:
а) обмін оперативною і кримінальною інформацією, у тому числі відомостями про податкові злочини, що готуються і що були скоєні, і причетних до них фізичних або юридичних осіб, способи і методи ухилення від сплати податків і зборів;
б) виконання запитів про проведення оперативно-розшукових заходів;
в) планування і здійснення скоординованих оперативно-розшукових і профілактичних заходів;
г) проведення за запитами перевірок заяв і повідомлень про податкові злочини;
д) направлення, за узгодженням компетентних органів Сторін, представників для координації дій під час проведення спільних оперативно-розшукових і профілактичних заходів;
е) надання допомоги співробітникам компетентних органів Сторін під час їхнього перебування в службових відрядженнях;
ж) обмін досвідом роботи, проведення спільних наукових досліджень, нарад, конференцій і семінарів;
з) надання допомоги у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів;
і) обмін законодавчими та іншими нормативними правовими актами, результатами наукових досліджень і методичними рекомендаціями.
2. Сторони можуть здійснювати співробітництво в інших взаємоприйнятних формах.
Стаття 5
Сторони з метою ефективної боротьби з податковими злочинами можуть здійснювати обмін інформацією:
про порушення національного законодавства про податки та збори юридичними і (або) фізичними особами та міри відповідальності за ці порушення;
про приховування доходів від оподатковування, а також використовувані форми і методи такого приховування;
про умови ведення фінансово-господарської діяльності юридичними особами і фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи;
іншою інформацією, надання якої не суперечить національному законодавству Сторін.
Стаття 6
1. Співробітництво компетентних органів Сторін здійснюється за допомогою виконання запитів про надання допомоги (далі - запит).
Інформація може бути надана іншій Стороні без запиту, якщо є підстави вважати, що вона становить інтерес для цієї Сторони.
2. Запит направляється в письмовій формі. У невідкладних випадках запит може передаватися усно з наступним обов'язковим письмовим підтвердженням у термін не пізніше трьох діб. При цьому можуть бути використані технічні засоби передачі тексту.
3. У запиті зазначаються:
а) найменування компетентних органів запитуючої і запитуваної Сторін;
б) короткий зміст матеріалу, щодо якого направляється запит;
в) мета й обґрунтування запиту;
г) у разі необхідності опис особливого порядку виконання запиту й обґрунтування цієї необхідності;
д) інші відомості, які можуть бути корисні для виконання запиту.
Компетентний орган запитуваної Сторони має право запросити додаткові відомості, необхідні для належного виконання запиту.
4. Запит, направлений або підтверджений у письмовій формі на офіційному бланку компетентного органу запитуючої Сторони, повинен бути підписаний керівником або особою, що його заміщає, і засвідчений гербовою печаткою цього органу.
5. Якщо компетентний орган запитуючої Сторони встановлює, що необхідність у виконанні запиту відпала, то цей орган негайно повідомляє про це компетентний орган запитуваної Сторони.
Стаття 7
1. У наданні допомоги може бути повністю або частково відмовлено, якщо компетентний орган запитуваної Сторони вважає, що виконання запиту може завдати шкоди суверенітету, безпеці або суперечить національному законодавству чи міжнародним зобов'язанням його держави, а також може спричинити порушення прав і законних інтересів громадян.
2. Перш ніж відмовити у виконанні запиту про надання допомоги, компетентний орган запитуваної Сторони розглядає можливість надання допомоги з дотриманням певних умов, які видаються необхідними. Якщо компетентний орган запитуваної Сторони розглядає можливість надання допомоги на інших умовах, то запит виконується з урахуванням цих умов.
3. У разі прийняття рішення про повну або часткову відмову у виконанні запиту про надання допомоги або відстрочку його виконання компетентний орган запитуваної Сторони негайно повідомляє про це компетентний орган запитуючої Сторони із зазначенням причин такого рішення.
Стаття 8
1. Якщо виконання запиту про надання допомоги не входить до компетенції органу, який одержав запит, то цей орган негайно передає його відповідному компетентному органу запитуваної Сторони і повідомляє про це компетентний орган запитуючої Сторони.
2. Компетентний орган запитуваної Сторони вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення повного і якісного виконання запиту.
................Перейти до повного тексту