Статус Угоди див.

Держави - учасниці цієї Угоди в особі Урядів, іменовані надалі Сторонами,

додаючи винятково важливе значення захисту прав громадян, які постраждали в результаті нещасних випадків на виробництві,

усвідомлюючи необхідність об'єднання зусиль у справі попередження виробничого травматизму,

керуючись Угодою про співробітництво в галузі охорони праці,

погодилися про наступне:

Цією Угодою встановлюється порядок розслідування нещасних випадків на виробництві, що сталися з працівниками, які тимчасово знаходяться у відрядженні на території іншої Сторони.

Терміни, що використовуються у цій Угоді мають наступні значення:

"нещасний випадок" - травма, гостре професійне захворювання (отруєння), тепловий удар, опік, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом або блискавкою, травмування внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану і т.д.), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками флори і фауни;

"роботодавець" - підприємство, установа, організація, незалежно від форм власності та відомчої приналежності, або фізична особа, з якою працівник перебуває у трудових відносинах;

"відрядження" - поїздка працівника за розпорядженням роботодавця для виконання службового доручення на території іншої Сторони.

Розслідування кожного нещасного випадку, у тому числі порядок оповіщення про травму, утворення комісії з розслідування, організація її роботи, виниклі у зв'язку з цим обов'язки підприємств, установ охорони здоров'я, служб державного нагляду та інших зацікавлених організацій і посадових осіб, вирішення інших питань, пов'язаних з організацією розслідування, здійснюється у порядку, встановленому відповідними нормативними актами Сторони за місцем перебування потерпілого на момент нещасного випадку.

Ця Угода поширюється на підприємства, установи й організації Сторін незалежно від форм власності, а також на фізичних осіб, з якими робітник перебуває в трудових відносинах.

Розслідування важких, групових, а також смертельних нещасних випадків проводиться з обов'язковою участю представника роботодавця. У виняткових випадках роботодавець може доручити участь у розслідуванні довіреній особі від Сторони, на території якої перебуває потерпілий.

Для випадків, розслідуваних відповідно до цієї Угоди, Сторони встановлюють погоджену форму Акта про нещасний випадок на виробництві (форма Н-1М), доданого до цієї Угоди і який є її невід'ємною частиною. Оформлення зазначеного Акта є обов'язком підприємства, на якому стався нещасний випадок. Акт оформляється державною мовою Сторони, на території якої стався нещасний випадок, і російською мовою. Усі матеріали розслідування (включаючи Акт форми Н-1М, яка видається потерпілому на його прохання або особі, що представляє його інтереси) по його завершенню в обов'язковому порядку направляються роботодавцеві, а матеріали розслідування групових нещасних випадків і смертельних випадків - державному органу нагляду і контролю за дотриманням законодавства про охорону праці Сторони за місцем постійної роботи потерпілого.

Підприємство, на якому стався нещасливий випадок, зобов'язане організувати надання постраждалій особі першої медичної допомоги, амбулаторне або, за необхідністю, стаціонарне лікування (госпіталізацію). У випадку смерті працівника таке підприємство інформує про це дипломатичне або консульське представництво Сторони постійного проживання робітника з наданням матеріалів за фактом смерті і разом з місцевими органами виконавчої влади сприяє представникам роботодавця і родичам потерпілого в перевезенні тіла й особистого майна померлого, а також в інших необхідних випадках. Пов'язані з цим витрати несе підприємство Сторони, на території якої стався нещасний випадок.

Порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівнику в зв'язку з нещасним випадком на виробництві, передбачений цією Угодою, а також порядок задоволення регресного позову в частині компенсації витрат на ці цілі підприємством, винним у такому випадку, визначаються окремою угодою Сторін.

Нещасні випадки, що сталися на виробництві з працівниками, які перебувають на території іншої Сторони за трудовим або іншим договором, розслідуються відповідно до порядку, встановленого законодавством Сторони за місцем укладення договору.

Відшкодування втрати здоров'я потерпілого у цих випадках здійснюється відповідно до Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, від 9 вересня 1994 року.

Документи, видані з метою реалізації цієї Угоди на території однієї Сторони за встановленою формою, або їх завірені копії приймаються іншими Сторонами без легалізації.

Кожна із Сторін не пізніше ніж у місячний строк з дня підписання цієї Угоди визначить Повноважний орган (органи), на який буде покладено його реалізацію.

Суперечки щодо тлумачення або застосування цієї Угоди вирішуються шляхом переговорів Повноважних органів заінтересованих Сторін та інших загальноприйнятих засобів, включаючи погоджувальні комісії, що створюються на прохання однієї із Сторін.

За взаємною домовленістю Сторони можуть вносити у цю Угоду необхідні доповнення і зміни, що оформляються відповідними протоколами і є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Ця Угода набуває чинності з дня здачі депозитарію від трьох Сторін повідомлень, що підтверджують виконання державами-учасницями внутрішньодержавних процедур, необхідних для вступу її в силу.

Ця Угода відкрита для приєднання до неї інших держав, що поділяють її мету і принципи, шляхом передачі депозитарію документів про приєднання.

Ця Угода укладається строком на п'ять років і буде автоматично продовжуватися щоразу на один рік. Кожна із Сторін може заявити про свій намір вийти з цієї Угоди шляхом письмового повідомлення депозитарію про це не менш ніж за шість місяців до закінчення відповідного періоду.

Вчинено в місті Москві 9 грудня 1994 року в єдиному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, що надасть кожній державі, яка підписала цю Угоду, його завірену копію.