Уряди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, які далі називаються Сторони,

керуючись принципом особливого захисту дітей, підтвердженим Конвенцію про права дитини, прийнятою 20 листопада 1989 року Генеральною Асамблеєю ООН,

відзначаючи важливість об'єднання зусиль щодо захисту прав і законних інтересів неповнолітніх та виявляючи піклування про їхній добробут,

вважаючи, що співробітництво з питань повернення неповнолітніх, які залишилися без піклування, у держави їхнього постійного проживання сприятиме недопущенню правопорушень, як з боку неповнолітніх, так і стосовно них,

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди вживаються такі терміни:

неповнолітній - особа, яка не досягла повноліття відповідно до законодавства держави перебування і яка відповідно до цього законодавства не має права самостійно визначати місце свого перебування;

право батьківської опіки й піклування - право визначати місце проживання неповнолітнього, надане фізичній або юридичній особі відповідно до закону, рішення судового чи адміністративного органу;

спеціалізовані установи - установи, які здійснюють відповідно до національного законодавства тимчасове утримання й влаштування неповнолітніх, які скоїли правопорушення чи які залишилися без піклування;

неповнолітній, який залишився без піклування, - неповнолітній, який залишився без контролю з боку батьків чи законних представників і який знаходиться в обстановці, що становить небезпеку для його життя й здоров'я або сприяє скоєнню ним правопорушень та інших протиправних діянь;

держава постійного проживання - держава, в якій знаходяться фізичні або юридичні особи, що здійснюють право батьківської опіки й піклування;

витрати, пов'язані з перевезенням неповнолітніх, - фінансові витрати, які включають:

вартість проїзду неповнолітніх до спеціалізованої установи держави постійного проживання;

вартість проїзду супроводжуючих осіб спеціалізованої установи держави перебування до спеціалізованої установи держави постійного проживання, у тому числі зворотний шлях;

витрати на харчування неповнолітніх;

оплату добових і квартирних супроводжуючим особам спеціалізованої установи держави перебування за встановленими нормами.

Компетентні органи Сторін на підставі запиту надають один одному сприяння в здійсненні розшуку й повернення в держави постійного проживання неповнолітніх, які залишилися без піклування.

У разі встановлення того, що неповнолітній, якого помістили в спеціалізовану установу, розшукується іншою державою для притягнення до кримінальної відповідальності або для виконання вироку, він може бути виданий цій державі на підставах та в порядку, передбачених міжнародними договорами.

Неповнолітні, які залишили державу постійного проживання без дозволу фізичних або юридичних осіб, що здійснюють право батьківської опіки й піклування, і які опинилися на території держави іншої Сторони, поміщуватимуться в спеціалізовані установи держави іншої Сторони в порядку та на умовах, передбачених законодавством держави цієї Сторони.

Сторони зобов'язуються створювати сприятливі й рівні умови всім неповнолітнім, поміщеним у спеціалізовані установи.

Неповнолітні, поміщені в спеціалізовані установи, утримуються в них для встановлення їхньої особи, причин та умов прибуття до держави перебування й подальшого повернення в державу їхнього постійного проживання.

Компетентні органи Сторін в інтересах установлення особи неповнолітнього, який перебуває на території іншої держави, безоплатно надаватимуть на запит інформацію, яка дозволяє визначити державу його постійного проживання, а також, у разі необхідності, документи, необхідні для перетину державного кордону неповнолітнім й особами, що його супроводжують під час перевезення в державу постійного проживання. Про місце перебування неповнолітнього інформується фізична чи юридична особа, яка здійснює право батьківської опіки й піклування, а також дипломатичне представництво (консульська установа) держави постійного проживання неповнолітнього в державі перебування.

Неповнолітні, які утримуються в спеціалізованих установах, передаються для супроводження особам, які прибули за ними і які здійснюють право батьківської опіки й піклування, або співробітникам спеціалізованих установ держави їхнього постійного проживання на підставі відповідних документів.

У разі отримання повідомлення про неможливість супроводження неповнолітніх, які утримуються в спеціалізованих установах, особами, зазначеними в частині першій цієї статті, протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення неповнолітні повинні бути направлені до найближчих спеціалізованих установ держави постійного проживання, зазначених у додатку до цієї Угоди, у супроводі посадових осіб спеціалізованої установи держави перебування.

Витрати на утримання неповнолітніх у спеціалізованих установах несе Сторона, на території держави якої вони виникли.

Витрати, пов'язані з перевезенням неповнолітніх, несе держава їхнього постійного проживання.

Витрати, не передбачені статтею 1 цієї Угоди, відшкодовуються за погодженням Сторін.

Витрати, яких зазнала Сторона держави перебування під час перевезення неповнолітніх в державу їхнього постійного проживання, компенсуються іншою Стороною в 30-денний строк з моменту надання їй відповідних звітних фінансових документів.

Компетентні органи Сторін надають сприяння спеціалізованим установам й особам, які супроводжують неповнолітніх у держави їхнього постійного проживання, під час повернення, транзитного проїзду, оформлення віз та у вирішенні інших питань, які виникають у зв'язку з цим.

Компетентні органи Сторін обмінюються досвідом роботи спеціалізованих установ, а також нормативними актами, навчальною та методичною літературою, які стосуються сфери їхньої діяльності.

Кожна зі Сторін визначає компетентні органи, відповідальні за реалізацію положень цієї Угоди (із зазначенням кола вирішуваних питань), і повідомляє про це депозитарія одночасно з наданням інформації про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

Депозитарій на підставі отриманих від Сторін повідомлень формує Перелік компетентних органів, розсилає його всім учасникам Угоди, а також повідомляє про всі зміни цього Переліку на підставі повідомлень, отриманих від Сторін.

Сторони під час здійснення співробітництва в рамках цієї Угоди використовують російську мову.

Положення цієї Угоди не зачіпають прав й обов'язків Сторін за іншими міжнародними договорами, учасницями яких є їхні держави.

Ця Угода відкрита для приєднання інших держав, готових узяти на себе зобов'язання, що випливають із цієї Угоди, шляхом передачі депозитарію документа про приєднання.

Для держави, яка приєдналася, ця Угода набуває чинності з дати отримання депозитарієм відповідного повідомлення.

За взаємною домовленістю Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни й доповнення, оформлені окремим протоколом, який набуває чинності в порядку, передбаченому статтею 16 цієї Угоди, і є її невід'ємною частиною.

Спірні питання, пов'язані із застосуванням чи тлумаченням цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій і переговорів заінтересованих Сторін.

Ця Угода набуває чинності з дати здачі на зберігання депозитарію третього повідомлення про виконання Сторонами, які її підписали, внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності. Для Сторін, які виконали необхідні процедури пізніше, Угода набуває чинності з дати здачі відповідних документів депозитарію.

Угода діє протягом 5 років з дати набуття нею чинності.

Після закінчення цього строку Угода автоматично продовжується на наступний 5-річний період, якщо Сторони не приймуть іншого рішення.

Кожна Сторона може вийти із цієї Угоди, надіславши письмове повідомлення депозитарію не пізніше ніж за 6 місяців до виходу.

До моменту виходу з Угоди відповідна Сторона повинна виконати всі матеріальні й фінансові зобов'язання, які виникли за час її участі в цій Угоді.

Вчинено в місті Кишинів 7 жовтня 2002 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому комітеті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, яка підписала цю Угоду, її засвідчену копію.