Уряди держав-учасниць цього Договору, далі - Сторони,

на розвиток Угоди про узгодження антимонопольної політики від 12 березня 1993 року,

підтверджуючи прагнення утримуватись від будь-яких дій, що завдають економічної шкоди інтересам держав-учасниць цього Договору,

визнаючи необхідність дотримання принципів суверенітету, рівності, відмови від дискримінації,

прагнучи до попередження виникнення негативних для торгівлі та економічного розвитку чинників, що можуть виникнути внаслідок монополістичної діяльності суб’єктів господарювання,

визнаючи необхідність прийняття державами-учасницями цього Договору антимонопольних законодавчих актів і проведення ефективної антимонопольної політики,

беручи до уваги зростаючий вплив транснаціональних корпорацій на економічний розвиток держав-учасниць цього Договору,

враховуючи зростаючу роль антимонопольної політики у забезпеченні економічних інтересів держав-учасниць цього Договору,

домовились про наступне:

Для цілей цього Договору застосовуються наступні визначення:

суб’єкти господарювання - юридичні особи усіх форм власності, які займаються діяльністю щодо виробництва, реалізації, придбання товарів та послуг, а також фізичні особи, що здійснюють самостійну підприємницьку діяльність;

товарний ринок - сфера обігу товарів (продукції, робіт, послуг), що не мають замінників або взаємозамінних товарів у межах територій держав-учасниць цього Договору (далі - держави-учасниці) або їх частин;

конкуренція - змагальність суб’єктів господарювання, коли їх самостійні дії ефективно обмежують можливості кожного з них однобічно впливати на загальні умови обігу товарів на відповідному товарному ринку і стимулюють виробництво необхідних споживачеві товарів;

домінуюче положення - виключне положення суб’єкта господарювання на товарному ринку, що дає йому змогу самостійно або спільно з іншими суб’єктами господарювання диктувати умови споживачам і/або конкурентам, ускладнювати доступ на ринок іншим суб’єктам господарювання чи іншим чином обмежувати конкуренцію;

монополістична діяльність - дії (бездіяльність) суб’єктів господарювання, органів влади та управління, що суперечать національному антимонопольному законодавству та спрямовані на недопущення, обмеження або усунення конкуренції і/або на ті, що зачіпають законні інтереси споживачів;

недобросовісна конкуренція - будь-які спрямовані на отримання переваг у підприємницькій діяльності дії (бездіяльність) суб’єктів господарювання, які суперечать національному антимонопольному законодавству, звичаям ділового обігу та можуть заподіяти або заподіяли збитки іншим суб’єктам господарювання чи завдати шкоди їхній діловій репутації;

антимонопольне законодавство - чинні на територіях держав-учасниць нормативні правові акти, що містять положення щодо попередження, обмеження та припинення монополістичної діяльності та недобросовісної конкуренції;

антимонопольний орган - орган держави-учасниці, що здійснює контроль за дотриманням антимонопольного законодавства;

розслідування (дослідження) - застосування антимонопольного законодавства шляхом розгляду справ про його порушення, дослідження товарних ринків, а також інші дії, які здійснюються уповноваженими на це компетентними органами держав-учасниць.

1. Цей Договір має на меті створення правових і організаційних засад співробітництва Сторін щодо проведення узгодженої антимонопольної політики та розвитку конкуренції, а також усунення негативних для торгівлі та економічного розвитку чинників і недопущення дій, що завдають шкоди економічним інтересам держав-учасниць внаслідок монополістичної діяльності і/чи недобросовісної конкуренції.

2. Завданнями цього Договору є:

координація спільних дій щодо попередження, обмеження та припинення монополістичної діяльності та/чи недобросовісної конкуренції;

зближення антимонопольних законодавств у тій мірі, у якій це необхідно для реалізації цього Договору;

створення умов для розвитку конкуренції, ефективного функціонування товарних ринків і захист прав споживачів;

узгодження порядку розгляду та оцінки монополістичної діяльності суб’єктів господарювання, органів влади та управління і створення на цій основі механізму співробітництва.

1. Дії, що призводять або можуть призвести до обмеження конкуренції, обмеження законних інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, або є проявом недобросовісної конкуренції, розглядаються як неприпустимі і кваліфікуються відповідно до антимонопольного законодавства держав-учасниць.

2. До дій, зазначених у пункті 1 цієї статті, відносяться:

1) зловживання домінуючим положенням, зокрема:

нав’язування (підтримка) купівельних або продажних цін або інших несправедливих умов угоди для одержання монопольного високого прибутку або усунення конкурентів;

обмеження виробництва або збуту з метою необґрунтованого підвищення цін, створення або підтримання дефіциту на відповідному ринку на шкоду споживачам;

застосування до господарюючих партнерів неоднакового підходу за рівних умов, що створює для них,нерівні умови конкуренції;

створення перешкод для доступу на ринок іншим суб’єктам господарювання;

2) антиконкурентні угоди між суб’єктами господарювання та інші види узгоджених дій, які можуть обмежувати свободу конкуренції на товарних ринках або відповідній їхній частині шляхом:

поділу товарного ринку за територіальним принципом, обсягом продажу або закупівель за асортиментом або колом споживачів;

обмеження доступу на відповідний товарний ринок інших суб’єктів господарювання в якості продавців або покупців;

встановлення купівельних або продажних цін або інших умов угоди;

контролю над виробництвом, збутом, технічним розвитком, інвестиційними процесами;

нав’язування господарюючим партнерам додаткових умов угоди, що не відносяться до предмету цього Договору та обмежують їхні інтереси;

застосування до господарюючих партнерів неоднакового підходу за рівних умов, що створює несприятливі умови для конкуренції на відповідному товарному ринку;

3) недобросовісна конкуренція, зокрема:

поширення хибних, неточних або викривлених відомостей, здатних заподіяти збитки іншому господарюючому суб’єкту чи завдати шкоди його діловій репутації;

введення споживачів в оману відносно характеру, способу і місця виготовлення, споживчих властивостей, якості товару;

некоректне порівняння у процесі рекламної діяльності товарів, що виготовляються і реалізуються суб’єктом господарювання з товарами інших суб’єктів господарювання;

самовільне використання товарного знака, фірмового найменування або маркування товару, а також копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення товару іншого суб’єкта господарювання;

отримання, використання, розголошення науково-технічної, виробничої або торговельної інформації, у тому числі комерційної таємниці, без згоди її власника.

3. При оцінці дій або угод, що обмежують конкуренцію, враховується факт їхнього сприяння технічному або економічному прогресу, насиченню товарних ринків, покращанню споживчих властивостей товарів, підвищенню їхньої конкурентоздатності.

4. Процедура взаємодії держав-учасниць відповідно до принципів конкуренції, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, визначається Положенням про взаємодію держав щодо припинення монополістичної діяльності та недобросовісної конкуренції (додаток 1), що є невід’ємною частиною цього Договору.

1. Для реалізації цього Договору Сторони засновують Міждержавну раду з антимонопольної політики (далі - Антимонопольна рада).

2. Основним завданням Антимонопольної ради є вироблення критеріїв і способів оцінки монополістичної діяльності, недобросовісної конкуренції, процедур розслідування справ щодо порушення правил конкуренції, а також розробка правил та механізмів впливу на суб’єктів господарювання, органи влади і управління, що порушують правила конкуренції на товарному ринку та узгодження їх між Сторонами.

Для забезпечення діяльності Антимонопольної ради створюється Секретаріат, що діє на постійній основі.

3. Статус Антимонопольної ради та її завдання визначаються Положенням про Міждержавну раду з антимонопольної політики (додаток 2), що є невід’ємною частиною цього Договору.

1. Сторони вживають заходів щодо реалізації зобов’язань, які випливають із цього Договору.

2. Сторони зобов’язуються сприяти Антимонопольній раді у виконанні її завдань.

1. Сторони з урахуванням вимог національного законодавства обмінюються інформацією:

про стан товарних ринків, підходи та практичні результати демонополізації в рамках структурної перебудови економіки, методи і досвід роботи щодо попередження, обмеження і припинення монополістичної діяльності та розвитку конкуренції;

про відомості, що містяться в національних реєстрах підприємств монополістів, які здійснюють постачання продукції на товарні ринки держав-учасниць;

про практику розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства.

2. Сторони співробітничають при розробці національних законів та нормативних документів з антимонопольної політики шляхом надання інформації і методичної допомоги.

1. Цей Договір набуває чинності з дня підписання, а для держав, законодавство яких вимагає здійснення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття ним чинності, - з дня здачі ними на зберігання депозитарію повідомлення про виконання вказаних процедур.

З дня набуття чинності цим Договором визнати Договір про проведення узгодженої антимонопольної політики від 23 грудня 1993 року та Протокол про продовження строку його дії від 4 червня 1999 року такими, що втратили чинність.

2. Цей Договір укладається терміном на п’ять років та продовжується автоматично на наступні п’ятирічні періоди, якщо Сторони не приймуть іншого рішення.

3. Спірні питання, пов’язані із застосуванням або тлумаченням цього Договору, вирішуються шляхом консультацій та переговорів заінтересованих Сторін.

4. До цього Договору може бути внесено зміни та доповнення за спільною згодою Сторін, які оформлюються окремими протоколами, які є невід’ємною частиною Договору.

5. Кожна із Сторін має право вийти з цього Договору, повідомивши про свій намір інші Сторони не менше ніж за три місяці до дати виходу.

6. Цей Договір відкритий для приєднання до нього інших держав, що поділяють його цілі та принципи і готові прийняти на себе зобов’язання відповідно до Договору.

Вчинено в місті Москві 25 січня 2000 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому комітеті Співдружності Незалежних Держав, який направить кожній державі, що підписала цей Договір, його завірену копію.