1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
про засоби систем попередження про ракетний напад і контролю космічного простору
( Дію Угоди припинено для України на підставі Указу Президента України N 704/2008 від 13.08.2008 ) ( Угода втратила чинність відповідно до листа МЗС України від 05.09.2008 N 414/14-196/33-1396 )
Дата підписання Україною: 6 липня 1992 р.
Набуття чинності для України: 6 липня 1992 р.
Держави-учасниці цієї Угоди, іменовані у подальшому "держави-учасниці",
керуючись принципами добросусідства і співробітництва, поважаючи права і інтереси одна одної як незалежних держав,
усвідомлюючи особливу важливість системи попередження про ракетний напад та системи контролю космічного простору у підтриманні стратегічної стабільності в світі, забезпеченні безпеки держав-учасниць, перш за все держав-учасниць Співдружності, вирішенні наукових і господарських завдань,
враховуючи необхідність збереження, розвитку і удосконалення засобів попередження про ракетний напад і контролю космічного простору,
беручи до уваги систему науково-технічної кооперації, що склалася, і прагнучи до розвитку співробітництва щодо розглядуваних систем,
виходячи з того, що бойове функціонування засобів ЗПРН і ЗККП в єдиних системах не повинне загрожувати навколишньому середовищу і життю людей,
домовилися про таке:
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди термін "Засоби системи попередження про ракетний напад (ЗПРН) і системи контролю космічного простору (ЗККП)" означає функціонально й інформаційно пов'язані в єдині системи засоби наземного базування, розміщені на територіях держав-учасниць, і засоби космічного базування: радіолокаційні станції виявлення балістичних ракет і супроводження космічних об'єктів, радіооптичні і оптико-електронні комплекси виявлення і розпізнавання космічних об'єктів, космічні апарати виявлення стартів балістичних ракет, командні пункти, пункти управління, прийому і обробки інформації, вузли і канали зв'язку, інженерні споруди і комунікації, що забезпечують їхнє функціонування. В цей термін включаються житлові та адміністративно-господарські споруди, що забезпечують життєдіяльність обслуговуючого персоналу.
Стаття 2
Засоби ЗПРН і ЗККП є власністю держав, на території яких вони розміщуються. Сторони можуть передавати право користування засобами ЗПРН і ЗККП державам-учасникам на підставі окремих угод.
Стаття 3
1. Кожна з держав-учасниць згідно із своїм законодавством та домовленостями з іншими державами-учасницями забезпечує експлуатацію засобів ЗПРН і ЗККП в місцях їхньої дислокації на момент підписання цієї Угоди.
2. Держави-учасниці на час дії Угоди недопускають дій, які перешкоджають бойовому функціонуванню засобів ЗПРН і ЗККП в єдиних системах.
3. Порядок бойового функціонування цих засобів в єдиній системі, а також їхньої модернізації і реконструкції визначається окремими документами, погодженими між державами-учасницями.
Стаття 4
1. Управління бойовим функціонуванням засобів ЗПРН і ЗККП здійснюється централізовано з командних пунктів цих систем. Для цілей такого управління в ЗПРН і ЗККП використовується російська мова.
Вихідною інформацією ЗПРН і ЗККП забезпечуються всі держави-учасниці.
2. При створенні будь-якою з держав-учасниць національних засобів попередження про ракетний напад і контролю космічного простору держави-учасниці організовують обмін даними між цими засобами і командними пунктами ЗПРН і ЗККП, що існують на час підписання Угоди, а також командними пунктами інших держав-учасниць.

................
Перейти до повного тексту