1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


( Про вихід з Угоди див. Закон № 2855-IX від 12.01.2023 )
Офіційний переклад
УГОДА
про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності
( Статус Угоди ) ( Угоду ратифіковано Постановою ВР № 2889-XII від 19.12.92 )



Дата підписання Україною:

20.03.1992



Дата набуття чинності для України:

19.12.1992
( Сканована копія )
Уряди держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав,
надаючи важливого значення розвитку співробітництва в галузі вирішення пов’язаних із здійсненням господарської діяльності спорів між суб’єктами, що знаходяться в різних державах-учасницях Співдружності Незалежних Держав,
виходячи з необхідності забезпечення всім господарюючим суб’єктам рівних можливостей для захисту своїх прав і законних інтересів,
домовилися про таке:
Стаття 1.
Ця Угода регулює питання вирішення справ, що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб’єктами, з їхніх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень у них.
Стаття 2.
Для цілей цієї Угоди під господарюючими суб’єктами розуміються підприємства, їх об’єднання, організації будь-яких організаційно-правових форм, а також громадяни, які мають статус підприємця згідно із законодавством, що діє на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, та їх об’єднання.
Стаття 3.
Господарюючі суб’єкти кожної з держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав користуються на території іншої держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав правовим і судовим захистом своїх майнових прав і законних інтересів, рівним із господарюючими суб’єктами цієї держави.
Господарюючі суб’єкти кожної з держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав мають на території інших держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав право без перешкод звертатися до судів, арбітражних (господарських) судів, третейських судів та інших органів, до компетенції яких належить вирішення справ, зазначених у статті 1 цієї Угоди (далі - компетентні суди), можуть виступати в них, порушувати клопотання, подавати позови та здійснювати інші процесуальні дії.
Стаття 4.
1. Компетентний суд держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав:
а) відповідач мав постійне місце проживання або місце знаходження на день подання позову.
Якщо у справі беруть участь декілька відповідачів, що знаходяться на території різних держав-учасниць Співдружності, спір розглядається за місцем знаходження будь-якого відповідача за вибором позивача;
б) здійснюється торгова, промислова або інша господарська діяльність підприємства (філіалу) відповідача;
в) виконано або має бути повністю або частково виконано зобов’язання з договору, що є предметом спору;
г) мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги щодо відшкодування шкоди;
д) має постійне місце проживання або місце знаходження позивач за позовом про захист ділової репутації;
є) знаходиться контрагент-постачальник, підрядник або той, хто надає послуги (виконує роботи), і спір стосується укладення, зміни і розірвання договорів.
2. Компетентні суди держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до цього суду.
За наявності такої угоди суд іншої держави-учасниці Співдружності припиняє провадження у справі за заявою відповідача, якщо така заява зроблена до прийняття рішення у справі.
3. Позови суб’єктів господарювання про право власності на нерухоме майно розглядаються виключно судом держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав, на території якої знаходиться майно.
4. Справи про визнання недійсними повністю або частково актів державних і інших органів такими, що не мають нормативного характеру, а також про відшкодування збитків, завданих господарюючим суб’єктам такими актами або які виникли внаслідок неналежного виконання зазначеними органами своїх обов’язків по відношенню до господарюючих суб’єктів, розглядаються виключно судом за місцем знаходження зазначеного органу.
Зазначена в пунктах 3 і 4 компетенція судів не може бути змінена угодою Сторін.
5. Зустрічний позов і вимога про залік, що випливають з тих самих правовідносин, що і основний позов, підлягають розгляду в тому самому суді, який розглядає основний позов.
Стаття 5.
Компетентні суди та інші органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов’язуються надавати взаємну правову допомогу.
Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб.
При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав- учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо.
При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких запитується допомога, застосовують законодавство своєї держави.
При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.
Стаття 6.
Документи, видані або засвідчені закладом або спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою і скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, приймаються на території інших держав- учасниць Співдружності Незалежних Держав без будь-якого спеціального посвідчення.
Документи, які на території однієї з держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядаються як офіційні документи, мають на території інших держав-учасниць Співдружності доказову силу офіційних документів.

................
Перейти до повного тексту