Уряди держав-учасниць цієї Угоди (далі - Сторони), грунтуючись на положеннях Договору про створення Економічного союзу, виходячи з прихильності до основоположних документів ООН в галузі прав людини та принципів, вироблених у межах Міжнародної Організації Праці, усвідомлюючи значення та масштаби трудової міграції між державами Сторін, прагнучи до всебічного розвитку співробітництва між державами-учасницями цієї Угоди в галузі трудової діяльності та соціального захисту трудівників-мігрантів на території держав Сторін, домовилися про таке:

Ця Угода регулює основні напрями співробітництва Сторін у галузі трудової діяльності та соціального захисту осіб (далі працівники) і членів їхніх сімей, які постійно проживають на території однієї з держав Сторін і здійснюють свою трудову діяльність на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності (далі - роботодавці або наймачі) на території іншої держави Сторін відповідно до законодавства Сторони працевлаштування.

Ця Угода не застосовується:

до біженців та вимушених переселенців;

до осіб вільних професій та артистів, які в'їхали на короткий строк;

до осіб, які приїжджають спеціально з метою здобути освіту.

Терміни, що застосовуються в цій Угоді, мають такі значення:

"трудівник-мігрант (або працівник)" - особа, яка постійно проживає на території Сторони виїзду і на законних підставах займається оплачуваною діяльністю в Стороні працевлаштування;

"члени сім'ї" - особа, яка перебуває в шлюбі з трудівником-мігрантом, а також діти та інші особи, які перебувають на утриманні і визнаються за членів сім'ї відповідно до застосовуваного законодавства Сторони працевлаштування;

"роботодавець (наймач)" - підприємство, установа, організація, незалежно від форм власності та відомчої залежності, які надають роботу в Стороні працевлаштування;

"Сторона виїзду" - держава, на території якої трудівники-мігранти проживають постійно і звідки мігрують в іншу державу з наміром отримати роботу;

"Сторона працевлаштування" - держава, на території якої трудівники-мігранти, що прибули з іншої держави, провадять свою трудову діяльність на умовах трудового договору (контракту);

"Повноважні органи" - органи Сторін, до компетенції яких належить вирішення питань реалізації цієї Угоди;

"умови праці" - сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на стан здоров'я та працездатність людини у процесі праці, а також встановлена тривалість робочого часу та часу відпочинку, надання відпусток, оплата праці відповідно до законодавства про працю Сторони працевлаштування.

Порядок залучення працівників, кваліфікаційні, вікові та інші вимоги до них встановлює Сторона працевлаштування, виходячи з чинного на її території законодавства, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Чисельність працівників, яких приймають, визначається на основі двосторонніх угод.

Кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для здійснення трудової діяльності документи і завірений, у встановленому на території Сторони виїзду порядку, їх переклад державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою.

Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату щомісячно.

В'їзд працівників на територію Сторони працевлаштування, перебування і виїзд здійснюються відповідно до чинного на її території законодавства та угод, укладених між Сторонами.

Сторони можуть вимагати дострокового припинення трудових відносин і повернення трудівника-мігранта до Сторони виїзду у разі порушення ним законів Сторони працевлаштування та правил перебування іноземних громадян.

Трудова діяльність працівника оформляється трудовим договором (контрактом), укладеним з роботодавцем державною мовою Сторони працевлаштування та російською мовою відповідно до трудового законодавства Сторони працевлаштування, який вручається працівникові до його виїзду на роботу.

У трудовому договорі (контракті) повинні міститися основні реквізити роботодавця та працівника, професійні вимоги до працівника, відомості про суть роботи, умови праці та її оплати, тривалість робочого дня і відпочинку, умови проживання, а також строк дії трудового договору, умови його розірвання, порядок покриття транспортних витрат.