Держави - учасниці цього Протоколу,

беручи до уваги, що відповідно до принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй, визнання властивої гідності, рівних і невід'ємних прав усіх членів суспільства є основою забезпечення свободи, справедливості й миру на землі,

відзначаючи, що держави-учасниці Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) визнають усі передбачені нею права за кожною дитиною, яка перебуває в межах їхньої юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин,

знову підтверджуючи універсальність, неподільність, взаємозалежність і взаємопов'язаність усіх прав людини і основних свобод,

знову підтверджуючи також статус дитини як суб'єкта прав і як людську істоту з властивою їй гідністю і з можливостями, що розвиваються,

визнаючи, що особливий і залежний статус дітей може створювати для них реальні труднощі у використанні засобів правового захисту в разі порушень їхніх прав,

вважаючи, що цей Протокол посилить і доповнить національні й регіональні механізми, що надають можливість дітям подавати скарги на порушення їхніх прав,

визнаючи, що необхідно приділяти першочергову увагу найкращому забезпеченню інтересів дитини під час використання засобів правового захисту на порушення прав дитини і що такі засоби захисту повинні враховувати необхідність використання процедур, які відповідають потребам дитини, на всіх рівнях,

закликаючи держав-учасниць розробити відповідні національні механізми, що дозволять дитині, права якої були порушені, отримати доступ до дієвих засобів правового захисту на внутрішньодержавному рівні,

нагадуючи про важливу роль, яку можуть відігравати в цьому відношенні національні правозахисні установи та інші спеціалізовані установи, яким доручено заохочувати й захищати права дитини,

вважаючи, що для зміцнення й доповнення таких національних механізмів і для подальшого вдосконалення реалізації Конвенції та, коли це може застосовуватися, Факультативних протоколів до неї щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії та щодо участі дітей у збройних конфліктах, було б доцільно надати Комітету з прав дитини (далі - Комітет) можливість виконувати функції, передбачені цим Протоколом,

домовилися про таке:

Держава-учасниця цього Протоколу визнає компетенцію Комітету, передбачену цим Протоколом.

Комітет не здійснює своєї компетенції стосовно держави-учасниці цього Протоколу з питань, що стосуються порушення прав, передбачених в договорі, учасницею якого ця держава не є.

Комітет не приймає жодного повідомлення, якщо воно стосується держави, яка не є учасницею цього Протоколу.

Під час виконання функцій, покладених на нього цим Протоколом, Комітет керується принципом найкращого забезпечення інтересів дитини. Він також враховує права й погляди дитини, приділяючи поглядам дитини належну увагу відповідно до віку та зрілості дитини.

1. Комітет приймає правила процедури, яких необхідно дотримуватись під час виконання функцій, покладених на нього цим Протоколом. При цьому він враховує, зокрема, статтю 2 цього Протоколу з метою гарантування використання процедур, які відповідають потребам дитини.

2. Комітет включає до своїх правил процедури гарантування, покликані не допустити маніпуляцій дитиною з боку тих, хто діє від її імені, і може відмовити в розгляді будь-якого повідомлення, яке, на його думку, не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.

1. Держава-учасниця вживає всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб особи, що знаходяться під її юрисдикцією, не зазнавали будь-яких порушень прав людини, жорстокого поводження або залякування внаслідок надсилання повідомлень або співробітництва з Комітетом відповідно до цього Протоколу.

2. Персональні дані будь-якої особи або групи осіб у цьому зв'язку не розкриваються публічно без їхньої явно вираженої згоди.

1. Повідомлення можуть подаватися особами або групами осіб, що знаходяться під юрисдикцією держави-учасниці, або від імені таких осіб чи груп осіб, які стверджують, що вони є жертвами порушення цією державою­учасницею будь-якого з прав, передбачених у будь-якому з наведених договорів, стороною якого є ця держава-учасниця:

a) Конвенція;

b) Факультативний протокол до Конвенції щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії;

c) Факультативний протокол до Конвенції щодо участі дітей у збройних конфліктах.

2. Якщо повідомлення подається від імені особи або групи осіб, це здійснюється з їхньої згоди, за винятком тих випадків, коли автор може обґрунтувати свої дії від їхнього імені без такої згоди.

1. У будь-який час після отримання повідомлення й до прийняття рішення по суті Комітет може надіслати відповідній державі-учасниці для невідкладного розгляду запит про вжиття цією державою-учасницею таких тимчасових заходів, які можуть знадобитися в надзвичайних обставинах, щоб уникнути спричинення можливого непоправного збитку жертві або жертвам можливих порушень.

2. Якщо Комітет здійснює свої повноваження відповідно до пункту 1 цієї статті, це не означає, що він прийняв рішення стосовно прийнятності або суті повідомлення.

Комітет вважає повідомлення неприйнятним, коли:

a) повідомлення є анонімним;

b) повідомлення не викладено в письмовій формі;

c) повідомлення є зловживанням правом надавати такі повідомлення або несумісне з положеннями Конвенції та/або Факультативних протоколів до неї;

d) таке саме питання вже розглядалося Комітетом або розглядалося чи розглядається відповідно до іншої процедури міжнародного розгляду або врегулювання;

e) не були вичерпані всі доступні внутрішні засоби правового захисту. Це правило не діє в тих випадках, коли реалізація засобів правового захисту невиправдано затягується або навряд чи буде ефективною;

f) повідомлення явно безпідставне або недостатньо обґрунтоване;

g) факти, які є предметом повідомлення, мали місце до набрання чинності цим Протоколом для відповідної держави-учасниці, якщо тільки ці факти не тривали після цієї дати;

h) повідомлення не подано протягом одного року з моменту вичерпання внутрішніх засобів правового захисту, за винятком випадків, коли автор може довести, що було неможливо подати повідомлення протягом цього строку.

1. За винятком тих випадків, коли Комітет вважає повідомлення неприйнятним без згадування відповідної держави-учасниці, Комітет якомога швидше в конфіденційному порядку доводить кожне повідомлення, подане йому згідно із цим Протоколом, до відома відповідної держави-учасниці.

2. Держава-учасниця подає Комітету письмові пояснення або заяви, що містять роз'яснення з цього питання й щодо засобів правового захисту, якщо такі були, які вона могла надати. Держава-учасниця подає відповідь у якомога коротший строк протягом шести місяців.

1. Комітет надає свої добрі послуги відповідним сторонам з метою досягнення дружнього врегулювання питання на основі поваги зобов'язань, викладених у Конвенції та/або Факультативних протоколах до неї.

2. Угода про дружнє врегулювання, досягнута під егідою Комітету, тягне за собою припинення розгляду повідомлення відповідно до цього Протоколу.

1. Комітет розглядає повідомлення, отримані відповідно до цього Протоколу, в якомога коротший строк у світлі всієї наданої йому документації за умови, що ця документація надіслана відповідним сторонам.

2. Комітет проводить закриті засідання під час розгляду повідомлень, отриманих відповідно до цього Протоколу.

3. У тих випадках, коли Комітет звертається із проханням про застосування тимчасових заходів, він прискорює розгляд повідомлення.

4. Під час розгляду повідомлень про можливі порушення економічних, соціальних і культурних прав Комітет розглядає обґрунтованість заходів, вжитих державою-учасницею відповідно до статті 4 Конвенції . При цьому Комітет враховує, що держава-учасниця може вжити ряд можливих політичних заходів для здійснення закріплених у Конвенції економічних, соціальних і культурних прав.

5. Після розгляду повідомлення Комітет невідкладно надсилає свої міркування щодо цього повідомлення разом зі своїми рекомендаціями, якщо такі є, відповідним сторонам.

1. Держава-учасниця належним чином розглядає міркування Комітету разом з його рекомендаціями, якщо такі є, і подає Комітету письмову відповідь, у тому числі інформацію про будь-які заходи, які були вжиті або які передбачається вжити у світлі міркувань і рекомендацій Комітету. Держава-учасниця подає свою відповідь у якомога коротший строк протягом шести місяців.

2. Комітет може запропонувати державі-учасниці подати, залежно від обставин, додаткову інформацію про будь-які заходи, вжиті державою-учасницею у відповідь на його міркування або рекомендації, або про виконання угоди про дружнє врегулювання, якщо така мала місце, в тому числі, якщо Комітет вважатиме це доречним, у подальших доповідях держави-учасниці за статтею 44 Конвенції , за статтею 12 Факультативного протоколу до Конвенції щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії або за статтею 8 Факультативного протоколу до Конвенції щодо участі дітей у збройних конфліктах .

1. Держава-учасниця цього Протоколу може будь-коли заявити, що вона визнає компетенцію Комітету отримувати й розглядати повідомлення, в яких одна держава-учасниця стверджує, що інша держава-учасниця не виконує свої зобов'язання згідно будь-якого з подальших договорів, стороною яких є ця держава-учасниця: