1 Суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію, щоби надати можливість користувачам фінансової звітності оцінити характер та фінансовий вплив економічної діяльності, якою він займається, а також економічні умови, за яких він функціонує.

2 Цей МСФЗ застосовується:

а) до окремих чи індивідуальних звітів суб'єкта господарювання:

i) боргові інструменти чи інструменти власного капіталу якого обертаються на відкритому ринку (на вітчизняній чи зарубіжній фондовій біржі або ж на позабіржовому ринку, в тому числі на місцевому та регіональному ринках), або

ii) який подає або перебуває в процесі подання своєї фінансової звітності до комісії з цінних паперів або іншого регулівного органу з метою випуску інструментів будь-якого класу на відкритий ринок; та

б) до консолідованої фінансової звітності групи з материнським підприємством:

i) боргові інструменти чи інструменти власного капіталу якого обертаються на відкритому ринку (на вітчизняній чи зарубіжній фондовій біржі або ж на позабіржовому ринку, в тому числі на місцевому та регіональному ринках), або

ii) яке подає або перебуває в процесі подання консолідованої фінансової звітності до комісії з цінних паперів або іншого регулівного органу з метою випуску інструментів будь-якого класу на відкритий ринок.

3 Якщо суб'єкт господарювання, від якого не вимагається застосовувати цей МСФЗ, вибирає розкриття інформації про сегменти, що не відповідає вимогам цього МСФЗ, йому не слід описувати таку інформацію як інформацію за сегментами.

4 Якщо фінансовий звіт містить як консолідовану фінансову звітність материнського підприємства, на які поширюється сфера застосування цього МСФЗ, так і окрему фінансову звітність материнського підприємства, інформація за сегментами має надаватися лише в консолідованій фінансовій звітності.

5 Операційний сегмент - це компонент суб'єкта господарювання:

а) який займається економічною діяльністю, від якої він може заробляти доходи та нести витрати (включаючи доходи та витрати, пов'язані з операціями з іншими компонентами того самого суб'єкта господарювання);

б) операційні результати якого регулярно переглядаються вищим керівником з операційної діяльності суб'єкта господарювання для прийняття рішень про ресурси, які слід розподілити на сегмент, та оцінювання результатів його діяльності; та

в) про який доступна дискретна фінансова інформація.

Операційний сегмент може стосуватися економічної діяльності, яка ще не генерує доходи, наприклад, операції з освоєння виробництва можуть бути операційними сегментами до отримання доходів.

6 Не кожна складова суб'єкта господарювання обов'язково являє собою операційний сегмент або частину операційного сегмента. Наприклад, головне управління чи деякі функціональні підрозділи корпорації можуть не отримувати доходи або отримувати доходи, що є лише випадковими для діяльності суб'єкта господарювання і не будуть операційними сегментами. Для цілей цього МСФЗ, програми суб'єкта господарювання з виплат по закінченні трудової діяльності не є операційними сегментами.

7 Термін "вищий керівник з операційної діяльності" визначає функцію, причому необов'язково менеджера на конкретній посаді. Ця функція полягає в розподілі ресурсів на операційні сегменти та оцінюванні результатів діяльності операційних сегментів суб'єкта господарювання. Часто вищий керівник з операційної діяльності суб'єкта господарювання є його головним виконавчим директором чи головним операційним директором, але, наприклад, він може бути представлений групою виконавчих директорів або іншими посадовими особами.

8 Для багатьох суб'єктів господарювання три характеристики операційних сегментів, описані в параграфі 5, чітко визначають їхні операційні сегменти. Проте суб'єкт господарювання може складати звіти, в яких види його економічної діяльності представлені різноманітними способами. Якщо вищий керівник з операційної діяльності використовує кілька видів інформації за сегментами, інші чинники можуть визначати одну групу компонентів як таку, що становить операційні сегменти суб'єкта господарювання, включаючи характер видів економічної діяльності кожного компонента, наявність менеджерів, відповідальних за них, та інформацію, що подається раді директорів.

9 Як правило, в операційному сегменті є менеджер сегмента, який підзвітний безпосередньо вищому керівникові, відповідальному за прийняття операційних рішень, та підтримує з ним регулярний контакт для обговорення операційної діяльності, фінансових результатів, прогнозів або планів щодо сегмента. Термін "менеджер сегмента" визначає функцію, причому необов'язково менеджера на конкретній посаді. Вищий керівник з операційної діяльності також може бути менеджером сегмента в деяких операційних сегментах. Один менеджер може бути менеджером сегмента кількох операційних сегментів. Якщо характеристики, наведені в параграфі 5 застосовуються до кількох груп компонентів організації, але є лише одна група, за яку відповідають менеджери сегмента, саме ця група компонентів становить операційні сегменти.

10 Характеристики, наведені в параграфі 5, можуть стосуватися двох або кількох груп компонентів, що частково дублюють одна одну, щодо яких менеджери несуть відповідальність. Таку структуру іноді називають матричною формою організації. Наприклад, у деяких суб'єктів господарювання, одні менеджери відповідають за різні асортименти продуктів і послуг на міжнародному рівні, тоді як інші менеджери відповідають за конкретні географічні регіони. Вищий керівник з операційної діяльності регулярно аналізує операційні результати обох груп компонентів, і фінансова інформація також надається щодо обох груп. У такій ситуації суб'єктові господарювання слід визначити, яка група компонентів становить операційний сегмент, виходячи з основного принципу.

11 Суб'єктові господарювання слід наводити окремо інформацію про кожен операційний сегмент, який:

а) визначений відповідно до параграфів 5 - 10 або є результатом угруповання двох або кількох сегментів відповідно до параграфа 12; та

б) перевищує кількісні пороги, зазначені в параграфі 13.

Параграфи 14 - 19 визначають інші ситуації, в яких слід наводити окрему інформацію про операційний сегмент.

Критерії угруповання

12 Операційні сегменти часто демонструють схожі довгострокові фінансові результати діяльності, якщо їхні економічні характеристики подібні. Наприклад, від двох операційних сегментів, що мають подібні економічні властивості, можна очікувати подібні показники довгострокових середніх валових прибутків. Два або кілька операційних сегментів можна об'єднати в один операційний сегмент, якщо угруповання узгоджується з основним принципом цього МСФЗ, економічні характеристики сегментів подібні та сегменти подібні за кожним з таких аспектів:

а) характером продуктів і послуг;

б) характером виробничих процесів;

в) типом або класом клієнта їх продуктів і послуг;

г) методами, застосовуваними для розповсюдження продукції або надання послуг; та

д) характером правового середовища, наприклад, банківські, страхові або комунальні послуги (якщо прийнятно).

13 Суб'єкт господарювання відображає в звітності окремо інформацію про операційний сегмент, який відповідає будь-якому з таких кількісних порогів:

а) його відображений у звітності дохід, включаючи як продажі зовнішнім клієнтам, так і міжсегментні продажі або трансфертні операції, становить 10 % (або більше) сукупного (внутрішнього та зовнішнього доходу) всіх операційних сегментів;

б) абсолютна величина відображеного в звітності прибутку або збитку становить 10 % (або більше) більшої за абсолютною величиною суми: i) сукупного відображеного у звітності прибутку всіх операційних не збиткових сегментів, та ii) сукупного відображеного у звітності збитку всіх операційних збиткових сегментів;

в) його активи становлять 10 % (або більше) сукупних активів усіх операційних сегментів.

Операційні сегменти, які не відповідають жодному з кількісних порогів, можуть вважатися звітними та розкриватися окремо, якщо управлінський персонал вважає, що інформація про цей сегмент буде корисною користувачам фінансової звітності.

14 Суб'єкт господарювання може об'єднувати інформацію про операційні сегменти, які не відповідають кількісним порогам, з інформацією про інші операційні сегменти, які не відповідають кількісним порогам, з метою створення звітного сегмента, тільки якщо операційні сегменти мають подібні економічні характеристики та задовольняють більшість критеріїв угруповання, наведених у параграфі 12.

15 Якщо сукупний зовнішній дохід, відображений в звітності за операційними сегментами, становить менше 75 % доходу суб'єкта господарювання, додаткові операційні сегменти слід визначати як звітні сегменти (навіть якщо вони не відповідають критеріям, наведеним у параграфі 13), доки принаймні 75 % доходу суб'єкта господарювання не будуть включені до звітних сегментів.

16 Інформацію про інші види економічної діяльності та операційні сегменти, які не є звітними, об'єднують та розкривають у категорії "всі інші сегменти" окремо від інших статей, що вимагають узгодження, відповідно до параграфу 28. Слід наводити опис джерел доходу, включеного до категорії "всі інші сегменти".

17 Якщо управлінський персонал вважає, що операційний сегмент, визначений як звітний сегмент в безпосередньо попередньому періоді, зберігає своє значення, інформацію про цей сегмент слід подовжувати відображати у звітності окремо в поточному періоді, навіть якщо він більше не відповідає критеріям відображення у звітності, наведеним у параграфі 13.

18 Якщо операційний сегмент визначений як звітний сегмент у поточному періоді відповідно до кількісних порогів, дані за сегментами за попередній період, подані з метою порівняння, слід перераховувати для відображення нового звітного сегмента як окремого сегмента, навіть якщо в попередньому періоді цей сегмент не відповідав критеріям, наведеним у параграфі 13, крім випадків, коли необхідна інформація є недоступною та витрати на її розробку будуть надмірними.

19 Може існувати практична межа кількості звітних сегментів, інформацію про які суб'єкт господарювання розкриває окремо, поза якою інформація за сегментами може стати надто деталізованою. Хоча точна межа не визначена, коли кількість сегментів, що є звітними відповідно до параграфів 13 - 18, перевищує десять, суб'єктові господарювання слід оцінити чи не була досягнута практична межа.

20 Суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію, щоби надати можливість користувачу його фінансової звітності оцінити характер і фінансовий вплив видів економічної діяльності, якими він займається, та економічні умови, за яких він здійснює свою діяльність.

21 З метою реалізації принципу параграфа 20, суб'єкт господарювання за кожен період, за який подається звіт про сукупні доходи, розкриває таку інформацію:

а) загальну інформацію, опис якої наведений у параграфі 22;

б) інформацію про відображений у звітності прибуток або збиток сегмента, в тому числі визначені доходи та витрати, включені до відображеного в звітності прибутку або збитку сегмента, активи сегмента, зобов'язання сегмента та основу оцінку, як наведено в параграфах 23 - 27; та

в) узгодження загальних сум доходів сегмента, відображеного в звітності прибутку або збитку сегмента, активів сегмента, зобов'язань сегмента та інших суттєвих показників сегмента з відповідними сумами суб'єкта господарювання, як зазначено в параграфі 28.

Узгодження сум у звіті про фінансовий стан за звітними сегментами із сумами в звіті про фінансовий стан суб'єкта господарювання вимагаються на кожну дату, на яку подається звіт про фінансовий стан. Інформацію за попередні періоди слід перераховувати, як наведено в параграфах 29 і 30.

22 Суб'єкт господарювання розкриває таку загальну інформацію:

а) чинники, використані для визначення звітних сегментів суб'єкта господарювання, включаючи основу організації (наприклад, чи визначає управлінський персонал організацію суб'єкта господарювання, беручи за основу відмінності продуктів та послуг, географічних регіонів, правового середовища, або комбінації декількох чинників, та чи об'єднувались операційні сегменти); та

б) види продуктів і послуг, від яких кожен звітний сегмент отримує доходи.

23 Суб'єкт господарювання відображає у звітності оцінку прибутку або збитку за кожним звітним сегментом. Суб'єкт господарювання відображає в звітності оцінку сукупних активів і зобов'язань за кожним звітним сегментом, якщо такі суми регулярно надаються вищому керівникові з операційної діяльності. Суб'єкт господарювання також розкриває інформацію, наведену далі, про кожен звітний сегмент, якщо визначені суми включаються до оцінки прибутку або збитку сегмента, що її переглядає вищий керівник з операційної діяльності, або ж вони регулярно надаються вищому керівникові з операційної діяльності, навіть якщо вони не включені до оцінки прибутку або збитку сегмента:

а) доходи від зовнішніх клієнтів;

б) доходи від операцій з іншими операційними сегментами того самого суб'єкта господарювання;

в) дохід від відсотків;

г) витрати на відсотки;

ґ) амортизація;

д) суттєві статті доходів і витрат, інформація про які розкрита відповідно до параграфа 97 МСБО 1 "Подання фінансової звітності" (переглянутого в 2007 р.);

е) частку суб'єкта господарювання в прибутку чи збитку асоційованих та спільних підприємств, облік яких ведеться за методом участі в капіталі;

є) витрати податок на прибуток чи доход від нього;

ж) суттєві негрошові статті, крім амортизації.

Суб'єкт господарювання відображає у звітності дохід від відсотків окремо від витрат на відсотки за кожним звітним сегментом, за винятком випадків, коли більшість доходів сегмента складається з відсотків, а вищий керівник з операційної діяльності головним чином спирається на суму чистого доходу від відсотків під час оцінювання результатів діяльності сегмента та прийняття рішень про ресурси, які слід розподілити на сегмент. У такій ситуації суб'єкт господарювання може відображати в звітності цей дохід сегмента від відсотків за вирахуванням витрат на відсотки та розкривати інформацію, що він зробив це.